Ухвала

від 19.04.2021 по справі 552/5484/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/5484/20 Номер провадження 11-кп/814/553/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія:ч.3 ст. 185 КК

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем судового засідання ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6

та обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020170020001797 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м.Полтава від 27 січня 2021 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, громадянин України, не одружений, не працюючий, освіта середня, проживаючий в АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-13.12.1999 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140. ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України 1960 року до 5 років позбавлення волі, звільнений

17.11.2000 умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 7 днів;

-09.07.2001 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 140, ч. З ст. 140, ч. З ст. 42 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі; звільнений 05.04.2004 по відбуттю покарання;

-04.03.2005 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст. 395, ч. 3 ст. 187, ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 12.08.2014 по відбуттю покарання;

-09.02.2015 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 27.04.2015 із застосуванням ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі;

-27.05.2015 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

-29.05.2015Кременчуцьким районнимсудом Полтавськоїобласті зач.3ст.185,ч.4ст.70КК Українидо 5років 7місяців позбавленняволі;звільнений 02.04.2020по відбуттюпокарання,у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.185КК України,-

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185КК України та призначено покарання, у виді 3 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили обрано у вигляді тримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 27.01.2021.

Стягнуто з ОСОБА_7 судові витрати на користь держави за проведення експертизи в розмірі 1961,4 грн.

Вирішено питання речових доказів.

За вироком суду, 26 вересня 2020 року близько 05 год. 20 хв. ОСОБА_7 повторно з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, переліз через паркан майнового комплексу ПрАТ «Полтавамаш», що за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 27, де шляхом відкриття вхідних воріт із навісним замком, проник до орендованого ТОВ «Корпорація монстрів» приміщення деревообробного цеху, звідки таємно викрав: електричний лобзик Sturm JS4195P вартістю 2500 грн.; електричний дриль-шуруповерт Sturm ID2155P вартістю 791 грн.; кутошліфувальну машину «Элпром ЭМШУ-1000-125» вартістю 464,1 грн.; пилу ланцюгову електричну «Енергомаш ПЦ-9924» вартістю 3000 грн.; електричний двигун потужністю 1,5 кВТ вартістю 1000 грн.; електроподовжувач в корпусі білого кольору довжиною 30 м вартістю 800 грн., чим спричинив ТОВ «Корпорація монстрів» майнову шкоду в загальному розмірі 8515,1 грн.

Крім цього, 30 вересня 2020 року у нічний час доби, близько 03 години, ОСОБА_7 повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переліз через паркан майнового комплексу ПрАТ «Полтавамаш», що за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 27, де шляхом відтиску профільованих металевих листів задньої стінки проник всередину орендованого ТОВ «Тайл» господарського приміщення ангарного типу, звідки таємно викрав: із столу в кімнаті комірника належний ОСОБА_8 мобільний телефон «Lenovo А5000» в корпусі чорного кольору вартістю 1500 грн., а також дві картонні коробки з 20 належними ТОВ «Тайл» записниками у шкіряній обкладинці сірого кольору з логотипом цього товариства вартістю 83 грн. 33 коп. кожен, загальною вартістю 1666,6 грн., чим спричинив потерпілим ОСОБА_8 та ТОВ «Тайл» майнової шкоди у зазначеному розмірі.

Не погоджуючись з рішенням суду обвинуваченим подана апеляційна скарга, в якій він ставиться питання про пом`якшення вироку суду та застосування ст.69 КК України .

Заслухавши доповідьсудді, вислухавши обвинуваченого, який підтримав вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Згідно з ч.1 ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Як вбачається із змісту вироку, суд у порядку статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорювались.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд з`ясував у обвинуваченого ОСОБА_7 чи правильно він розуміє зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив обмеження права оспорювання обставин в апеляційному порядку. Обвинувачений не заперечував проти скороченого дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджені дослідженими судом першої інстанції доказами, які правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом першої інстанції в основу вироку.

Стосовно доводів обвинуваченого, щодо пом`якшення призначеного обвинуваченому покарання судом першої інстанції покарання суд зазначає наступне.

Судом першої інстанції при постановленні вироку враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні злочинів визнав повністю, обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 , а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

За такого, з огляду на характер вчинених злочинів, кількість злочинних епізодів, суд вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав для його пом`якшення не вбачається.

Наведені обвинуваченим в судовому засіданні апеляційної інстанції доводи та обставини такі, як догляд за хворою матір`ю, не вказують на необхідність пом`якшення покарання.

Стаття 65КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

У ст.17Закону від23лютого 2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» (далі Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

У п. 3 постанови ПленумуВерховного судуУкраїни від24.10.2003№ 7«Про практикупризначення судамикримінального покарання» зазначено про те, що, досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Суд першоїінстанції,при призначенніпокарання виконаввказані вимогизакону тароз`ясненняПленуму Верховногосуду Українивід 24.10.2003№ 7«Про практикупризначення судамикримінального покарання»достатньо врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, який вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних корисливих злочинів та знову вчинив новий умисний корисливий злочин, а отже висновків щодо своєї протиправної поведінки не зробив.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою зміну вироку суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишитибез задоволення,а вирокКиївського районногосуду м.Полтава від 27січня 2021року стосовно ОСОБА_7 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена на протязі 3-х місяців з моменту проголошення , а засудженому у той же строк з моменту отримання копії судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

С У Д Д І:

ОСОБА_2 . ОСОБА_9 .