Рішення

від 30.04.2021 по справі 212/2358/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/2358/21

2/212/2004/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді: Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання: Яцик А.Д., розглянувши у відсутності сторін та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат " про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я,-

встановив:

В березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі - ПАТ Кривбасзалізрудком ) про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я, посилаючись на те, що він протягом тривалого часу працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 18.03.2021 року йому первинно встановлено 40 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням, з яких 25% по вібраційній хворобі, 10 % по ХОЗЛ; ( повторно встановлено 5 % по трудовому каліцтву за 2017 рік) з 09 березня 2021 року безстроково, групу інвалідності не визначено. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що в наслідок професійного захворювання позивача турбує постійний кашель, біль у грудній клітині, тяжке дихання, стійкі болі та обмеженнях рухів у шийному і у поперековому відділах хребта з іррадіацією в ліву ногу, болі у суглобах кінцівок, переважно ліктьових, болі та онімінні рук, заніміння кінцівок, мерзлякуватість кистей. Крім того, позивач відчуває фізичний біль у грудях, що ускладнює йому дихання, фізичний біль у кінцівках, що призводить до оніміння кінцівок та неможливості ними поворухнути, вказане загалом викликає складність при організації його життя та позбавляє позивача нормальних життєвих зв`язків, вимагаючи додаткових зусиль для організації його життя. Через отримані професійні захворювання, позивач втратив працездатність та потребує постійного медичного лікування. У зв`язку із отриманими професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, розмір якої позивач оцінює в 250 000 грн., яку просив стягнути з відповідача.

Ухвалою від 29 березня 2021 року судом відкрито провадження у справі з призначенням судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі доказами.

Відповідач скористався правом надання відзиву, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що тривалий час, з січня 1992 року по 09 грудня 2019 року працював в ПАТ Кривбасзалізрудком , однак, як вбачається з копії трудові книжки, у період з 02.01.1998р. по 30.06.2005р. позивач працював у нешкідливих умовах праці. Дана інформація підтверджується п.17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійної захворювання (отруєння) від 09.02.2021року. Крім того, позивач звільнився 09.12.2019 року за власним бажанням, в зв`язку з виходом на пенсію за віком, а не станом здоров`я. У позовній заяві позивач зазначає, що у зв`язку з виникненням у нього професійних захворювань істотно змінився його образ та якість життя. Проте, зазначене нічим не підтверджується. Висновків медичних органів, які підтверджують факт перенесення позивачем моральних страждань, суду не надано, тому факт спричинення моральної шкоди є недоведеним. Документи на які посилається позивач, як на підставу заподіяння йому моральної шкоди не можуть бути беззаперечними доказами заподіяння моральної шкоди позивачу. Крім того, у пункті 20 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09.02.2021 року, взагалі не вказано конкретних посадових осіб ПАТ Кривбасзалізрудком , які відповідальні за виникнення професійних захворювань у позивача. Вищезазначений акт складено з окремою думкою, відповідно до якої, виникнення професійних захворювань у ОСОБА_1 є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом, в результаті чого на робочому місці параметри шкідливих факторів перевищували гранично-допустимий рівень. Крім того, законодавчо допускається робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів виробничого середовища за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту. ОСОБА_1 на протязі всього часу роботи своєчасно забезпечувався протипиловими респіраторами типу ІНФОРМАЦІЯ_1 , ефективність очищення повітря від пилу яких становить 99,9%, все гірниче обладнання обладнується пиловловлюючими пристроями. Тому за умови постійного використання ЗІЗ шкідливий вплив пилу з вмістом кремнію діоксиду кристалічного від 10% до 70% на ОСОБА_1 не відбувався. З метою профілактики вібраційної хвороби ОСОБА_1 користувався спеціальним режимом праці та відпочинку. ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами праці, наявністю на робочому місці шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які ще не усунуті, та з можливими наслідками їх впливу на стан здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору. При цьому, ОСОБА_1 свідомо приймав запропоновані умови праці і усвідомлював можливість його здоров`я та його наслідки. Відповідач технологію виробництва не порушував, а тому протиправних дій відносно позивача, які б знаходились в причинному зв`язку з настанням професійного захворювання - не вчиняв, а тому не може нести відповідальність у вигляді моральної шкоди. Просили врахувати, що положеннями Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві ( далі - Закон № 466) внесено зміни до п.п.164.2.14 а статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).

Суд, відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України , вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності доч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з січня 1992 року по 09 грудня 2019 року, працював бурильником шурупів на дільниці №22 ш. «Леніна» ПАТ «Кривбасзалізрудком» , зокрема з жовтня 2004 року позивач працював учнем прохідника 1-го розряду з повним робочим днем у підземних умовах на ш. Леніна; з 09 лютого 2005 року був переведений учнем бурильника шпурів 1-го розряду з повним робочим днем в підземних умовах; з 30 червня 2005 року був переведений бурильником шпурів 3-го розряду з повним робочим днем у підземних умовах; з 03 січня 2009 року був переведений на посаду бурильника шпурів 4-го розряду зайнятий повний робочий день на підземних роботах; з 01 жовтня 2009 року був переведений на посаду бурильника шпурів 5-го розряду зайнятий повний робочий день на підземних роботах; з 01 червня 2011 року був переведений на посаду бурильника шпурів 6-го розряду, зайнятий повний робочий день на підземних роботах. Звільнений 09.12.2019 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію (копія трудової книжки а.с.9-11).

Актом розслідування професійного захворювання від 09.02.2021 року проведеного на ПАТ Кривбасзалізрудком , встановлено обставини виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 , а саме: працюючи з 30.06.2005 року по 09.12.2019 року в підземних умовах виконував роботи з підготовки та буріння шпурів перфораторами, розмічав розташування шурупів у відповідності з паспортом буропідривних робіт, продував, промивав шпури, здійснював заміри коронок, нарощував бурові штанги бурові штанги, виготовляв та забивав пробки у пробурені шпури, виконував роботи з попереджання та ліквідації кривизни, аварій та ускладнень у шпурах, перевіряв надійність кріплення робочого, запобіжного та антивібраційного полків, справність кріплення підсічних та інших виробок, періодично, на протязі зміни, здійснював оббирання заколів та відшарувань з покрівлі виробки, слідкував за ходом буріння, з метою своєчасного виявлення виробничих неполадків з буровим інструментом та вживав заходи з її усунення, по закінченню робіт вимивав бурове обладнання, очищував його від просипів гірничої маси шляхом змивання водою та обдув стисненим повітрям.

Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив параметрів аерозолю фібро генної дії та вібрації що перевищували нормативи. Причинами виникнення у позивача хронічного професійного захворювання (отруєння) стали: 1) пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70 % в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 2,0 рази і складала 4,0 мг/м 3 при ГДР - 2,0 мг/м 3 згідно вимог ГОСТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические трабования к воздуху в рабочей зоне ; 2) вібрація загальна - еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 16 дБ перевищував допустимий рівень згідно ДСН 3.3.6.039-99 державні санітарні норми загальної та локальної вібрації та складав 66дБ при ГДР - 50 дБ. Осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи не встановлено ( а.с.13-14).

Разом з цим, до Акту від 09.02.2021 року Форми Н-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є окрема думка члена комісії розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , фахівця (з розслідування та обліку професійних захворювань) відділу охорони праці ПАТ Кривбасзалізрудком ОСОБА_2 , заступника директора шахти «Гвардійська» з охорони праці ПАТ Кривбасзалізрудком ОСОБА_3 у відповідності до якої, останні дійшли висновку, що виникнення професійних захворювань у ОСОБА_1 є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом, в результаті чого на робочому місці параметри шкідливих факторів перевищували гранично-допустимий рівень. Жодних заяв про відмову від дорученої роботи у зв`язку з небезпекою для здоров`я або розірвання трудового договору за власним бажанням у зв`язку з виконанням підприємством законодавства про охорону праці від ОСОБА_1 не надходило. Тому відповідальність за виникнення професійних захворювань у позивача лежить безпосередньо на ньому. (а.с.15).

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ Український науково-дослідний інститут промислової медицини від 14.01.2021 р. №93, позивачу було встановлено професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. ЛН другого ступне. Вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії загальної вібрації з персферичним ангіодистонічним синдромом у поєднанні з полірадикулярним синдромом ( L5, S1, С6, С7), помірним статико-динамічним порушенням хребта, стійким больовим синдромом, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня), деф.артрозом дрібних суглобів кистей (а.с.17-18).

Висновком МСЕК від 18.03.2021 року позивачу за наслідками первинного та повторного оглядів встановлено загальний відсоток втрати професійної працездатності 40 % з 09 березня 2021 року безстроково, групу інвалідності не визначено, з яких:

- за професійними захворюваннями 25% по вібраційній хворобі та 10 % по ХОЗЛ при первинному огляді;

- по трудовому каліцтву, яке мало місце у 2017 році встановлено 5 % при повторному переогляді (а.с.23).

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43 , частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч. 2ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Виходячи з наведених вимог закону, позицію представника відповідача щодо відсутності підстав для покладення на підприємство відповідальності за завдану шкоду, оскільки відсутня вина підприємства в її заподіянні, суд вважає такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки між сторонами склалися трудові правовідносини, а професійне захворювання отримане позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, а отже наявні у зв`язку з цим всі підстави, передбачені ст. 237-1 КЗпП України , для відшкодування моральної шкоди.

Стаття 13 Закону України Про охорону праці передбачає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Отже, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Право на отримання виплати за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Частиною третьою статті 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності зі ст.ст. 23 , 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я та травмуванням внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Судом встановлено, що у зв`язку з втратою працездатності у загальному розмірі 40 % позивачу заподіяно моральну шкоду, оскільки у позивача змінилися умови життя, він змушений постійно проходити лікування, які не дають покращення в стані здоров`я. Крім того, відчуває кашель, біль у грудній клітині, тяжке дихання, стійкі болі та обмеженнях рухів у шийному і у поперековому відділах хребта з іррадіацією в ліву ногу, болі у суглобах кінцівок, переважно ліктьових, болі та онімінні рук, заніміння кінцівок, мерзлякуватість кистей.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України '' Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, суд враховує період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість та невідворотність вимушених змін її життєвих і виробничих стосунках, стаж роботи позивача, встановлену групу інвалідності, і вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 100 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди саме в розмір 250 000 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України , та стягує з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1000 грн.

Керуючись ст.ст. 153 , 237-1КЗпПУкраїни , Законом України Проохоронупраці ,ст.ст.4,5,13,19,76-81,89,133,141,258-259,263,265,274,354ЦПКУкраїни, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат " про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь держави судовій збір в розмірі 1000 грн.

В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат ", адреса: 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А, ЄДРПОУ 00191307.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 30.04.2021 року.

Суддя: М. Д. Власенко