Постанова

від 13.04.2021 по справі 910/8641/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. Справа№ 910/8641/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Алданової С.О.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання : Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 13.04.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 25.11.2020 (повний текст складено - 03.12.2020)

та на додаткове

рішення Господарського суду міста Києва

від 22.12.2020

у справі №910/8641/20 (суддя - Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербуд ТМ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інститут геологічних наук Національної академії наук України

про стягнення 793 435, 20 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербуд ТМ" (надалі - відповідач) про стягнення вартості будівельних робіт у розмірі 793 435, 20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем своїх обов`язків за договором №28/11 підряду на ремонтно-будівельні роботи від 28.11.2019, у частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Позивач вказує, що ним своєчасно та в повному обсязі виконано роботи за договором, про що 08.01.2020 складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт і акт приймання виконаних будівельних робіт та 06.04.2020 вказані документи направлені відповідачу для підписання і для погодження третій особі, однак узгоджені та підписані останніми не були. Таким чином, на думку позивача, відповідач ухиляється від виконання свого грошового зобов`язання щодо оплати виконаних робіт у розмірі 793 435, 20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/8641/20 у позові відмовлено повністю.

Судове рішення мотивовано тим, що оскільки позивачем роботи не виконувалися, Інститутом та відповідачем роботи не погоджувалися і не приймалися, то відсутні підстави для стягнення оплати за виконання робіт по договору підряду.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/8641/20 заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 21 280, 53 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач (скаржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/8641/20 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Стягнути з відповідача на користь позивача вартість виконаних будівельних робіт за договором підряду від 28.11.2019 №28/11 в розмірі 793 435, 20 грн, включаючи 20% податку на додану вартість.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та винесено з порушення матеріального та процесуального права. Серед іншого, апелянт зазначає, що він до роботи приступив без авансу на підставі усних домовленостей з відповідачем. Без отримання авансу, роботи по договору виконувались наявними у позивача силами та засобами, а по закінченню даних робіт було складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання виконаних будівельних робіт. Однак, відповідач зазначені документи не підписав та жодних зауважень на них не надав.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2021 у справі №910/8641/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020, апеляційну скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.03.2021.

25.01.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" надійшли доповнення до апеляційної скарги №б/н від 15.01.2021, у яких останній просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/8641/20 та ухвалити нове рішення в частині стягнення з позивача судових витрат, яким у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що додаткове рішення є протиправним, а розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та непропорційним, оскільки затрати часу роботи адвоката не відповідають дійсності та є значно завищеними. Крім того, до заяви не долучено доказів фактичної оплати відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, а також підписаного акту виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Окрім того, до вищезазначених доповнень скаржником долучено заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доповнень до апеляційної скарги щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/8641/20, яка обґрунтована тим, що при розгляді судом першої інстанції заяви про ухвалення додаткового рішення позивач не був присутній, повний текст додаткового рішення отримав 05.01.2021, що унеможливило своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції із доповненнями до апеляційної скарги.

28.01.2021 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" про поновлення процесуального строку на подання доповнень до апеляційної скарги щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/8641/20 - задоволено та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" пропущений процесуальний строк на подання доповнень до апеляційної скарги щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/8641/20.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою (із урахуванням доповнень до апеляційної скарги) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/8641/20. Вирішено здійснювати розгляд справи №910/8641/20 за апеляційними скаргами (із урахуванням доповнень до апеляційної скарги) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 в одному об`єднаному апеляційному провадженні у раніше призначену дату, а саме на 09.03.2021 о 10 год. 00 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/8641/20, призначений на 09.03.2021 - не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 справу №910/8641/20 призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.04.2021.

У судове засідання 13.04.2021 з`явилися представники сторін, третя особа представників не направила, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

В силу приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку судових рішень суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Так, представник скаржника у судовому засіданні 13.04.2021 підтримав вимоги апеляційних скарг, просив їх задовольнити, а оскаржувані судові рішення скасувати. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційних скарг та підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 13.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2019 між позивачем (генпідрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір №28/11 підряду на ремонтно-будівельні роботи (надалі - договір).

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань, що згідно із ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч. 1 ст. 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а генпідрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи, а саме: поточний ремонт фасаду корпусу Інституту геологічних наук НАН України будинок 55-Б по вул. О.Гончара в м. Києві, а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити її вартість на умовах визначених цим договором. Склад, обсяги та вартість матеріалів та робіт за цим договором визначається локальним кошторисом з договірною ціною, який є додатком №1 та невід`ємною частиною цього договору. Склад та обсяги робіт можуть бути зменшені замовником в односторонньому порядку шляхом письмового попередження про це генпідрядника (п.1.2. договору).

У п. 1.3 договору сторони передбачили, що роботи передбачені цим договором повинні бути виконані генпідрядником належним чином і в повному обсязі, відповідно до умов цього договору, державних будівельних норм, правил та законодавства України, та передані замовнику в порядку, передбаченому цим договором.

Пунктах 2.1. та 2.2. договору зазначено, що початок виконання робіт: протягом 5 робочих днів з дати отримання авансового платежу згідно з п.3.4. цього договору. Закінчення робіт: протягом 20 робочих днів з дати отримання авансового платежу згідно п.3.4. цього договору.

Розділом 3 договору передбачено, що вартість робіт по цьому договору відповідно до кошторису з договірною ціною (додаток №1 до цього договору). Загальна вартість робіт (договірна ціна) за цим договором є твердою та складає: 661 196,00 грн, крім того ПДВ в розмірі 20% - 132 239,20 грн, всього: 793 435,20 грн. Вартість робіт за цим договором може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

Протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами цього договору, замовник перераховує генпідряднику аванс у розмірі 50% від загальної вартості робіт за цим договором, що визначена в п.3.2. цього договору на придбання будівельних матеріалів та розгортання робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника, що зазначений в реквізитах цього договору (п. 3.4. договору).Розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються протягом 10-ти робочих днів після підписання замовником та інститутом геологічних наук НАН України акту приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, з врахуванням сум авансових платежів, за умови надання генпідрядником всієї виконавчої документації, сертифікатів тощо на виконані роботи, а також сертифікатів якості на продукцію, матеріали, які використовувалися генпідрядником під час виконання робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника, що зазначений в реквізитах цього договору (п. 3.5 договору).

Пунктом 4.1. договору передбачені обов`язки замовника, а саме за відсутності зауважень до якості та обсягів виконаних робіт, підписувати надані генпідрядником акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2в у строк не пізніше десяти банківських днів, з дня надання його генпідрядником, або в цей же строк надати генпідряднику письмові зауваження щодо виконаних робіт. Акт приймання виконаних підрядних робіт узгоджується замовником та інститутом геологічних наук НАН України, який є власником будинку 55-Б по вулиці О.Гончара в місті Києві.

Генпідрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені цим договором своєчасно, якісно у відповідності до узгодженого сторонами та Інститутом геологічних наук НАН України кошторису, що є додатком №1 до цього договору, вимог будівельних норм, правил та іншого законодавства. Після завершення виконання робіт передбачених цим договором, передати замовнику акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідку вартості виконаних робіт форми КБ-3. (п.4.2.1. договору).

У п. 9.1 договору зазначено, що він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

До договору підряду було підписано додаток №1, в якому передбачено: найменування робіт і витрат, шифр і номер позиції нормативу, одиницю виміру, кількість, поточну ціну одиниці виміру, у тому числі: заробітну плату, експлуатацію машин та механізмів, заробітну плату машиністів, витрати, витрати труда робітників-будівельників на обсяг робіт, люд.-год., витрати труда робітників, що обслуговують машини, на обсяг робіт, люд.-год.

За твердженням позивача, він своєчасно та в повному обсязі виконав роботи за договором, на підтвердження зазначеного ним було складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 08.01.2020 та акт приймання виконаних будівельних робіт.

03.04.2020 листом №3/04-1 зазначені документи останнім було надіслано відповідачу для підписання і для погодження третій особі, однак узгоджені та підписані останніми не були.

У зв`язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю Будконтракт ТМ звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтербуд ТМ про стягнення суми грошових коштів у розмірі 793 435, 20 грн.

Дослідивши умови договору підряду колегія суддів встановила наступне.

28.11.2019 на замовлення Інституту геологічних наук Національної академії наук України між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду на ремонтно-будівельні роботи, за умовами якого позивач зобов`язувався виконати роботи по поточному ремонту фасаду корпусу Інститут геологічних наук Національної академії наук України будинок 55-Б по вул. О.Гончара в м. Києві, а відповідач зобов`язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх на умовах визначених договором.

Сторонами договору пунктами 2.1 та 2.2 чітко встановлено строки виконання робіт за договором, а саме початок виконання робіт: протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання авансового платежу згідно п. 3.4 договору, а закінчення робіт: протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати отримання авансового платежу згідно п. 3.4 договору.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами цього договору, замовник перераховує генпідряднику аванс в розмірі 50 % від загальної вартості робіт за договором, що визначена в п. 3.2 цього договору на придбання будівельних матеріалів та розгортання робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника, що зазначений в реквізитах цього договору.

Отже, враховуючи умови договору, замовник протягом 10 робочих днів з дати підписання договору (28.11.2019) повинен був перерахувати аванс у розмірі 396 717,60 грн (50% загальної вартості робіт), тобто до 12.12.2019, а генпідрядник в свою чергу лише після отримання такого авансу мав приступити до виконання робіт.

Однак, 05.12.2019 власник будівлі та замовник ремонту, де мали проводитися ремонтно-будівельні роботи, листом за №73-468-1/6 повідомив відповідача про те, що в умовах настання зимового періоду відпала необхідність у виконанні підрядних робіт по зовнішньому ремонту фасаду корпусу Інституту, а тому просив не перераховувати авансовий платіж для початку виконання робіт та вчинити дії для припинення правовідносин за договором № 28/11 підряду на ремонтно-будівельні роботи від 28.11.2019.

У зв`язку з чим, відповідач не перерахував аванс по договору та 02.04.2020 надіслав лист № 02/04/2020-2 позивачу про припинення дії договору підряду.

Таким чином, враховуючи норми договору та листи, які були надіслані позивачу, то у останнього були відсутні правові підстави для початку виконання робіт.

Разом з тим, як зазначає позивач, що він приступив до виконання робіт без попередньої оплати та після їх виконання склав та підписав 08.01.2020 довідку про вартість виконаних будівельних робіт і акт приймання виконаних будівельних робіт, які 06.04.2020 направив відповідачу для підписання і для погодження третій особі на підтвердження чого надав копії описів вкладення у цінні листи та накладні Укрпошти.

За приписами ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Пунктом 3.5. договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються протягом 10-ти робочих днів після підписання замовником та інститутом геологічних наук НАН України акту приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, з врахуванням сум авансових платежів, за умови надання генпідрядником всієї виконавчої документації, сертифікатів тощо на виконані роботи, а також сертифікатів якості на продукцію, матеріали, які використовувалися генпідрядником під час виконання робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника, що зазначений в реквізитах цього договору.

Частиною 1 та 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передавання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

В матеріалах справи наявний акт за січень 2020 року, який підписано лише позивачем, що суперечить пункту 4.1.2 п. 4.2 договору, в якому читко зазначено, що акт приймання виконаних робіт узгоджується Замовником та Інститутом геологічних наук НАН України, який є власником будинку 55-Б по вул. О.Гончара в м. Києві.

Крім того, в підпункті 4.2.1 п 4.2 договору зазначено, що генпідрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені цим договором своєчасно, якісно у відповідності до узгодженого сторонами та інститутом кошторису, що є додатком № 1 до цього договору, вимог будівельних норм, правил та іншого законодавства. Після завершення виконання робіт передбачених цим договором, передати замовнику акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідку вартості виконаних робіт форми КБ-3.

Враховуючи зазначене, єдиною підставою для оплати виконаних та прийнятих робіт по ремонту фасаду будівлі інституту є акт виконаних робіт форми КБ-2в та довідка вартості виконаних робіт форми КБ-3 підписані замовником (відповідачем) та Інститутом геологічних наук НАН України.

08.07.2020 листом №73-298-1/6 Інститут геологічних наук НАН України повідомив про те, що в період з 28.11.2019 по 08.01.2020 роботи ТОВ БУДКОНТРАКТ ТМ за договором підряду на ремонтно-будівельні роботи від 28.11.2019 не виконувались та ІГН НАН України не погоджувались і не приймались.

Тобто, як відповідач так і третя особа заперечують факт виконання позивачем підрядних робіт за вказаним актом і довідкою та зазначають про відсутність правових підстав для їх виконання.

Разом з тим, згідно постанови Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі №23/236 (№3-42гс12) передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Однак, будь-яких доказів, зокрема первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували виконання позивачем робіт за договором № 28/11 від 28.11.2019 позивачем не надано ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів не може залишити поза увагою той факт, що визначальною ознакою господарської операції є виникнення реальних змін майнового стану, будь-яка здійснена господарська операція підлягає відображенню в податковому обліку відповідного суб`єкта господарювання на підставі відповідних первинних документів.

Однак, в матеріалах справи відсутні як реєстрація податкової накладної на операцію по виконанню робіт за даним договором підряду так і інші документи на підтвердження здійснення господарських операцій пов`язаних з даним договором підряду.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому правомірно відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю Будконтракт ТМ в задоволенні позову.

Щодо адвокатських витрат, ухвалених стягнути в додатковому рішенні, в розмірі 21 280, 53 грн колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Товариством з обмеженою відповідальністю Інтербуд ТМ у зв`язку з розглядом в Господарському суді міста Києва справи № 910/8641/20 про стягнення 793 435,20 грн понесено витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 100 624, 06 грн.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги №24/06-2020 від 24.06.2020, ордер на надання правничої (правової) допомоги на ім`я адвоката Гордієць С.С. №1034117, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000158.

Відповідно до пункту 1 договору №24/06-2020 від 24.06.2020 клієнт у порядку та умовах цього договору доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання відповідно до доручення клієнта надавати усіма законними способами правову допомогу у справі №910/8641/20 Господарського суду міста Києва, а також у всіх справах, що пов`язані або можуть бути пов`язані з захистом та/або відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 8.1. договору №24/06-2020 від 24.06.2020 сторони погодили, що за виконання цього договору клієнт здійснює оплату за наступним тарифом: 1 330, 39 грн/год., що еквівалентом 50, 00 дол. США за курсом НБУ встановленим на день укладання цього договору. Сторони узгодили, що розмір оплати у гривнях змінюється пропорційно зміні курсу долара США по відношенню до гривні України відповідно до курсу НБУ на дату здійснення оплати або виставлення рахунку (якщо рахунок було надано).

Крім суми, за фактично здійсненні дії адвокатом, клієнт сплачує на користь адвоката гонорар: у випадку вирішення судового спору клієнта, на користь клієнта в повному обсязі - у розмірі 10% від ціни позову, що була визначена в порядку процесуального законодавства, у випадку прийняття рішення судом на користь клієнта частково - у розмірі 5% від ціни позову, у випадку прийняття судом рішення не на користь клієнта, клієнт сплачує лише суми визначені в п.8.1. та 8.3. договору (пункт 8.3. договору №24/06-2020 від 24.06.2020).

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача додано детальний опис робіт та послуг наданих адвокатом Гордієць С.С. по справі №910/8641/20, а саме: 26.06.2020 виїзд до суду з метою ознайомлення з матеріалами справи, 2 год. - 2 837, 41 грн; складання та подання до Господарського суду міста Києва заяви із запереченнями проти розгляду справи №910/8641/20 в порядку спрощеного позовного провадження від 26.06.2020, 1 год. - 1 418, 70 грн; ознайомлення з документами клієнта, пошук та аналіз судової практики для визначення стратегії, 3 год. - 4 256, 10 грн; складання та подання адвокатського запиту до Інституту геологічних наук НАН України вих. №51 від 30.06.2020, 1 год. - 1 418, 70 грн; складання, подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позовну заяву від 08.07.2020, 4 год., - 5 674, 82 грн; представництво інтересів у підготовчих засіданнях: 29.07.2020, 18.08.2020, 11.11.2020 та в судовому засіданні під час розгляду справ по суті 25.11.2020, всього 4 год. по 1 418, 70 грн кожне засідання.

При розрахунку витрат зазначених у детальному описі робіт та послуг від 25.11.2020 за №25/11-2020-1 адвокатом Гордієць С.С. розраховані витрати клієнта (відповідача) по курсу НБУ станом на 25.11.2020 - 28, 3741 грн за долар США, 50 доларів США/1 год. = 1 418, 70 грн.

За змістом частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за обставин розгляду відповідної заяви/скарги при розгляді справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім цього, представником відповідача в описі робіт визначено гонорар відповідно до п.8.3. договору про надання правової допомоги - 10% ціни позову, що складає 79 343, 52 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено таку правову позицію: "Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність." При цьому, Велика Палата Верховного Суду, вказала, що відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн, передбаченому пунктом 4.2 додаткової угоди, суди не врахували, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, тому дійшла висновку, що суди не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача і вимоги позивача про стягнення "гонорару успіху" задовольнила пропорційно до розміру задоволених вимог.

Разом з тим, 17.07.2020 відповідачем разом з відзивом було подано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 51 167,00 грн на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №24/06-2020 від 24.06.2020, у якому представником відповідача адвокатом Гордієць С.С. визначено: зміст роботи адвоката, затрати часу (год.) та витрати клієнта (грн) та зазначено, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Таким чином, оскільки сума гонорару успіху передбачалась пунктом 8.3. договору про надання правової допомоги, що був укладений 24.06.2020, а попередній розрахунок суми судових витрат відповідачем було подано разом з відзивом 17.07.2020, в якому сума витрат на правничу допомогу була вказана в розмірі 51 167,00 грн без суми гонорару успіху , то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що в стягненні з позивача суми гонорару успіху слід відмовити.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №922/3706/19.

Дослідивши подані заявником документи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що 21 280, 53 грн витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, ціною позову та часом, витраченим адвокатом, а тому заявлені витрати у розмірі 100 624, 06 грн. підлягають частковому відшкодуванню та стягненню з позивача у розмірі 21 280, 53 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи заявника апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а тому скарги задоволенню не підлягають.

Наведені в апеляційних скаргах аргументи вичерпно спростовуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/8641/20 прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржувані рішення мають бути залишеними без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/8641/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/8641/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/8641/20 залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ".

4. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтракт ТМ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/8641/20 залишити без задоволення.

5. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/8641/20 залишити без змін.

6. Матеріали справи №910/8641/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 30.04.2021.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.О. Алданова

А.І. Мартюк