ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" квітня 2021 р. Справа№ 927/90/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Скрипки І.М.
Михальської Ю.Б.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуртово-роздрібний комплекс СеДаМ"
рішення
Господарського суду Чернігівської області
від 30.09.2020
у справі № 927/90/20 (суддя М.О. Демидова)
за позовом Керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуртово-роздрібний комплекс СеДаМ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Чернігівській області
про стягнення 118980,92 грн.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Чернівської області з позовом в інтересах держави в особі Чернігівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуртово-роздрібний комплекс СеДаМ" про відшкодування шкоди у розмірі 118980 грн. 92коп., заподіяної внаслідок наднормативними викидами забруднюючих речовин у атмосферне повітря.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від газової котельні за відсутності відповідного дозволу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського Чернігівської області від 30.09.2020 у справі № 927/90/20 позов задоволено повністю.
На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуртово-роздрібний комплекс СеДаМ" підлягає стягненню на користь Чернігівської міської ради 118980 грн. 92 коп. на відшкодування шкоди, завданої наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, шляхом перерахування коштів одержувачам: 35694 грн. 27коп. до спеціального фонду Державного бюджету України; 23796 грн. 19 коп. до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 59490 грн. 46 коп. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Чернігівської міської ради.
Рішенням суду стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуртово-роздрібний комплекс СеДаМ" на користь прокуратури Чернігівської області судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп., сплачений при поданні позову. Повернуто Прокуратурі Чернігівської області зайво сплачений судовий збір у розмірі 732 грн. 71 коп.
Під час прийняття рішення по суті спору, суд першої інстанції прийшов до висновку про встановлення факту порушення відповідачем приписів ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" щодо викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутністю відповідного дозволу. Доказів відсутності своєї вини, відповідачем не надано, позовні вимоги про відшкодування шкоди, яка заподіяна державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 118980 грн. 92 коп., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гуртово-роздрібний комплекс СеДаМ" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), при цьому суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду в частині задоволених позовних вимог є незаконним та необґрунтованим.
Апелянт зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача шкоди, завданої наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від газової котельні по просп. Миру, 42 А у м. Чернігові за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Дозвіл №7410136600-254 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області від 29.03.2010, дія якого, за висновком суду, закінчилася 22.03.2015.
На думку апелянта, у рішенні суду не надана вмотивована оцінка аргументу відповідача щодо помилкового твердження стосовно закінчення терміну дії дозволу № 7410136600-254, оскільки в силу змін до Закону Законі України Про охорону атмосферного повітря з урахуванням віднесення відповідача за ступенем впливу на забруднення атмосферного повітря до третьої групи строк дії дозволу № 7410136600-254 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий відповідачу 29.03.2010 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області є необмеженим, а тому визначення в розрахунку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу за період з 23.03.2015 р. по 28.02.2019 р. є необґрунтованим.
Крім того, на переконання апелянта, під час розгляду справи суд першої інстанції, надав оцінку лише документам, наданим Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури, діяв упередженно, посилаючись на постанову про притягнення до відповідальності директора відповідача ОСОБА_1 за правопорушення, передбаченого ст. 78 КУпАП (порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів).
Також апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за № 48/16064 було скасовано на підставі Наказу Міністерства юстиції № 1453/5 ( 41453323-19 ) від 11.05.2019. Тобто розрахунок старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Федоренком О.Д., виконувався 25.05.2019, тобто в період нечинності Методики.
Крім вищезазначеного, апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що ні Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури в позовній заяві, ні суддя Господарського суду Чернігівської області в рішенні чітко не визначили: у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту. Також на думку апелянта, у спірних правовідносинах Чернігівська міська рада не є тим компетентним органом, представництво якого повинен здійснювати Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги Державна екологічна інспекція у Чернігівській області зазначає, що незважаючи на оскарження в апеляційному порядку рішення суду по справі №927/90/20, відповідачем фактично визнано необхідність отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (газова котельня по проспекту Миру, 42А у м. Чернігові).
В період 01-04.03.2019 року була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ ГРК СЕДАМ , про що складено акт №52/04 від 01.03.2019 року. За результатами виявлених під час вищевказаної перевірки порушень на директора ТОВ ГРК СЕДАМ ОСОБА_2 від 01.03.2019 року складено протокол №000463 про адміністративне правопорушення, де вказано, що останній здійснив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 82, а також статтями 82-1 та ч.І ст. 78 КУпАП. Директор ТОВ ГРК СЕДАМ ОСОБА_2 порушення визнав, надав пояснення до протоколу - з порушенням згоден .
Директору ТОВ ГРК СЕДАМ було видано обов`язковий до виконання припис від 04.03.2019 року №52/04 на усунення виявлених під час перевірки порушень природоохоронного законодавства, зокрема пунктом №4 вказаного припису вимагалось - Забезпечити отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від газової котельні ТОВ ГРК СЕДАМ по просп. Миру, 42А у м. Чернігові .
На виконання припису отримано відповідь від ТОВ ГРК СЕДАМ від 31.07.2019 року №17, де поінформовано про розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від газової котельні ТОВ ГРК СЕДАМ по просп. Миру 42А у м. Чернігові, та про те, що проект дозволу на викиди знаходиться на розгляді Держпроспоживслужби в Чернігівській області. Як свідчить вказана вище інформація з Єдиного державного веб-порталу відкритих даних, такий дозвіл №7410135600-588 було отримано відповідачем 19.08.2019.
Вищевикладені обставини та додані до позовної заяви копії документів на підтвердження викладеного, а також інформація з Єдиного державного веб-порталу відкритих даних свідчать про наявність вини відповідача у заподіянні шкоди внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря та визнання такої вини відповідачем.
Також інспекція не погоджується доводами відповідача щодо правильності виконаного розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу ТОВ Гуртово-роздрібний комплекс СеДаМ по проспекту Миру, 42А в м.Чернігові за період з 23.03.2015 по 28.02.2019.
Відповідно до п.3.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639 (далі - Методика), передбачена можливість здійснення розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за Методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди . При виконанні розрахунку було застосовано формулу із Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, виданого Українським науковим центром технічної екології, Донецьк-2004, який за своїм змістом є стандартом та методикою, використання якої прямо передбачено п.3.6 Методики.
Крім того, правомірність використання Методики при здійсненні розрахунку 27.05.2019 підтверджується наступним. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2018 у справі №826/382/18, яким скасовано наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, набрало законної сили 10.12.2018 відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у цій же справі, але Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 15.10.2019 вказані рішення судів були скасовані.
Відповідач посилається на наказ Міністерства юстиції України від 11.05.2019 №1453/5, але згідно цього наказу, Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 11 червня 2019 року.
Відповідно до п.16 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 №32/5, нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, не є чинним з дня його виключення з державного реєстру...
Державна екологічна інспекція у Чернігівській області зазначає, що на дату здійснення розрахунку, нормативно-правовий акт, яким було затверджено Методику, не був виключений з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, а судові рішення, якими скасувався наказ про затвердження Методики, скасовані Верховним Судом. Проведення посадовою особою Інспекції 27.05.2019 розрахунку розмірів відшкодування збитків за період з 23.03.2015 по 28.02.2019 є правомірним.
Керівник Чернігівської місцевої прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.
Прокурор звертає увагу суду на те, що стаття 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та стаття 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" стосуються однакових правовідносин відшкодування збитків, заподіяних державі за перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Проте, між ними наявна суперечність в частині встановлення сфери правового регулювання порядку та розмірів таких відшкодувань - на основі закону чи законодавства України.
Зокрема, статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Тобто, за змістом цієї статті порядок та розміри відшкодування зазначеної шкоди встановлюється виключно законом.
Однак відповідний спеціальний закон на момент розгляду справи не прийнято. Єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами було встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639.
Зазначена Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання; поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області у період з 01.03.2019 по 04.03.2019 було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю Гуртово-роздрібним комплексом СеДаМ вимог зконодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт № 52/04.
За результатами порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Атрощенком Є.В. 01.03.2019 складено відносно директора ТОВ ГРК СеДаМ ОСОБА_2 протокол про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 82, 82-1, ч.І ст. 78 КУпАП.
Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Атрощенка Є.В. № 85/04 від 04.03.2019, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 82, 82-1, ч.І ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Штраф сплачено ОСОБА_2 згідно квитанції від 20.03.2019.
Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Федоренком О.Д., згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639 розраховано розмір шкоди, згідно якого загальна сума збитків, заподіяних внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становить 118 980,92 грн.
Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області 04.03.2019 винесено припис ТОВ ГРК СеДаМ про забезпечення отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та 28.05.2019 направлено претензію про відшкодування державі шкоди, завданої наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 118980,92 грн.
Вищезгадані дії та рішення відповідачем не оскаржувались.
Оскільки станом на 08.01.2020 збитки, завдані наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 118980,92 грн., добровільно відповідачем не відшкодовано, Керівник Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради з даним позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
На підтвердження здійснення повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до позовної заяви додано повідомлення про підготовку позову Чернігівською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до Господарського суду Чернігівської області про стягнення з відповідача шкоди у сумі 118980 грн. 92 коп.
Крім того, позивач у листі №5722-19 від 27.12.2019 (а.с. 43), направленого на адресу Чернігівської місцевої прокуратури, повідомила прокуратуру про те, що у найближчий час не зможе звернутися з позовами щодо стягнення шкоди, оскільки з 01.01.2020 представництво органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно адвокатами, а на даний час відповідні договори міською радою ще не укладені. Крім того, повідомила, що на початку бюджетного року буде відбуватися відкриття та перереєстрація казначейських рахунків, що не дасть можливості сплатити судовий збір за подачу позовних заяв. Враховуючи зазначене, міська рада просила Чернігівську місцеву прокуратуру вжити заходів прокурорського реагування представницького характеру для представництва інтересів Чернігівської міської ради у суді з відповідним позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
За приписами ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.
Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт порушення відповідачем ст. 10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", про що Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області складено акт №52/04, яким встановлено наднормові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від газової котельні по просп. Миру, 42 А у м.Чернігові; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від газової котельні здійснюються за відсутності дозволу; за вказаною адресою знаходять торгові площі та складські приміщення, які передані відповідачу в оренду на підставі Державного акта на право постійного користування землею та договорів оренди, укладених з Чернігівською міською радою (позивач).
Вказаний Акт підписаний відповідачем без зауважень, у судовому порядку не оскаржувався.
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність протиправної поведінки відповідача.
Відповідно до ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до приписів ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу за період з 23.03.2015-28.02.2019 підтверджений матеріалами справи.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача (заявника) покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у сумі 118980 грн. 92 коп.,
Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, позивачем належним чином обґрунтовано позовні вимоги про стягнення 118980 грн. 92 коп. шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню
Відповідно до пункту 7 частини 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу) є: 7) 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Згідно з пунктом 4 частини 1 ст.69 1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Виходячи з викладеного, сума шкоди, заподіяної внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря , яку належить стягнути з відповідача, має бути зарахована у такому порядку: 7791 грн. 60 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України; 18180 грн. 40 коп. шкоди до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: 12986 грн. 00 коп. до міського бюджету Ічнянської міської ради (50%) шкоди та 5194 грн. 40 коп. до Чернігівського обласного бюджету (20%).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги зводяться до намагань апелянта здійснити переоцінку обставин справи, правильно встановлених судом першої інстанції.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2020 у справі № 925/90/20обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав для його скасувння або зміни не вбачається, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судові витрати
У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуртово-роздрібний комплекс СеДаМ" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2020 у справі № 927/90/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2020 у справі № 927/90/20 залишити без змін.
Матеріали справи №925/90/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 29.04.2021.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.М. Скрипка
Ю.Б. Михальська
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2021 |
Оприлюднено | 30.04.2021 |
Номер документу | 96666526 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Тищенко А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні