Постанова
від 27.04.2021 по справі 918/895/20
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Справа № 918/895/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Василишин А.Р.

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Орловська Т.Й.

за участю представників:

позивача (відповідач-1 за позовною заявою третьої особи): Оніщук Є.О.адвокат

відповідача (відповідач-2 за позовною заявою третьої особи): Савонік Н.І.адвокат

третьої особи (позивач за позовною заявою третьої особи): не з"явився

третьої особи за позовною заявою третьої особи:не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 (суддя Войтюк В.Р., м.Рівне, повний текст складено 31.12.2020 року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко"

до відповідача Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Шепелева Дмитра Євгеновича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн"

про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності

та

за позовною заявою третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн"

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко"

до відповідача - 2 Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт"

про визнання недійсними договорів.

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Шепелева Дмитра Євгеновича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності.

2. 09 листопада 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду першої інстанції від третьої особи з самостійними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" та до Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" про визнання недійсними договорів. Окрім того, 04 грудня 2020 року до канцелярії суду представником позивача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" (третя особа за первісним позовом) подано заяву про зміну предмету позову.

3. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача - 2 Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" про визнання недійсними договорів та заяву про зміну предмету позову підписані юрисконсультом Мельник І.А. залишено без розгляду.

4. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Шепелева Дмитра Євгеновича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності - задоволено.

5. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 6, корп. 9, код. 36939091) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" за договором поворотної фінансової допомоги № 19/12/20-ПФД від 20 грудня 2019 року в розмірі 6 379 348 (шість мільйонів триста сімдесят дев`ять тисяч триста сорок вісім) 60 коп., звернути стягнення на предмет застави: частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" (місцезнаходження: 34731, Рівненська обл., Корецький район, село Іванівка, Вулиця Центральна, будинок 10-А, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 37344286) в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) 00 коп., що складає 50,0 (п`ятдесят цілих нуль десятих) % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" (34731, Рівненська обл., Корецький р-н., с. Іванівка, вул. Центральна, буд. 10-а, код. 37344286), яка належить Фірмі Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) (юридична особа створена за законодавством Республіки Австрія, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: Австрія, Рорбах 10, 8151 Хітцендорф) шляхом визнання права власності на зазначене майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" (код ЄДРПОУ 42414840, місцезнаходження; 11772, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н., с. Броники, вулиця Шосейна, буд. 5-А) за визначеною сторонами вартістю предмету застави 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

6. Рішення господарського суду мотивоване тим, що 09 листопада 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" та до Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" про визнання недійсними договорів. Окрім того, 04 грудня 2020 року до канцелярії суду представником позивача за зустрічним позовом (третя особа за первісним позовом) подано заяву про зміну предмету позову.

7. Судом першої інстанції встановлено, що вищевказані процесуальні документи подано та підписано від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" юрисконсультом Мельник І.А., яка діє відповідно до приписів ст. 56 ГПК України в порядку самопредставництва. На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи додано копію наказу №44-к від 06 листопада 2020 року про прийом на роботу та копію довіреності № б/н від 09 листопада 2020 року.

8. Проте зазначені матеріали, які додані до заяви на підтвердження наявності у Мельник І.А. повноважень представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" в судах, не містять інформації про те, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 ГПК України.

9. Отже, зважаючи на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача - 2 Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" про визнання недійсними договорів та заяви про зміну предмету позову підписаних юрисконсультом Мельник І.А. - без розгляду, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 908/592/19 від 23 листопада 2020 року.

10. Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що 30 березня 2020 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" зареєстровано обтяження № 27630915 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом № 65473065 від 30 березня 2020 року.

11. Відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень, сума наданої позивачем для третьої особи поворотної фінансової допомоги становить 5 890 000 грн. 00 коп. Вказані обставини відповідачем та третьою особою не спростовано.

12. Окрім того, позивачем у зв`язку із неналежним виконанням третьою особою договірних зобов`язань на підставі п. 4.1. договору позики та ст. 625 ЦК України нараховано 370 724 грн. 93 коп. - пені, 77 393 грн. 67 коп. - 3 % річних та 41 230 грн. 00 коп. - інфляційних втрат.

13. Суд першої інстанції здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що позивачем вірно нараховано суму пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

14. Отже, зважаючи на викладене, судом першої інстанції встановлено, що загальний борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" по договору позики становить 6 373 348 грн. 60 коп.

15. Суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні в розумінні ст. ст. 74-78 ГПК України будь-які докази повернення третьою особою у повному обсязі наданої позивачем поворотної фінансової допомоги. Таким чином, оскільки позичальником (третьою особою) не виконано зобов`язання з повернення позики за договором, внаслідок чого у позивача в силу приписів ст. 19 Закону України "Про заставу" та ст. 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та положень договору застави укладеного 16.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" та Фірмою Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Шепелева Дмитра Євгеновича виникло право звернути стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на визначене майно за позивачем.

ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

16. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області по справі № 918/895/20 від 29 грудня 2020 року в повному обсязі, та прийняти за результатами розгляду нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Шепелева Дмитра Євгеновича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності та задовольнити позов третьої особи з самостійними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача - 2 Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" про визнання недійсними договорів в повному обсязі.

17. Вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з огляду на наступне.

18. Судом першої інстанції при розгляді позовної заяви ТОВ Цефей-Еко не було в повному обсязі з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи в результаті чого відбулось неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки, станом на дату звернення з позовною заявою про звернення стягнення на заставне майно обтяжувачем - ТОВ Цефей-Еко не було зареєстровано в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Даний факт підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 69869904 від 16.12.2020 року згідно до якого вбачається, що в розділі запису про заставу рухомого майна зареєстрованого 30.03.2020 року за № 27630915, об`єктом обтяження якого є корпоративні права - частка в статутному капіталі ТОВ Поліський Стандарт в розмірі 50,00% номінальна вартість якої становить 5 000,00 грн., звернення стягнення - не зареєстровано . Приписами ст.24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень встановлено, що обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

19. Таким чином, скаржник просить суд врахувати той факт, що для того щоб ініціювати будь-яку з процедур звернення стягнення обов`язковою умовою є те, що обтяжував зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

20. Скаржник також зазначає, що судом першої інстанції при вирішені спору не було враховано та надано правову оцінку тому, що зі сторони ТОВ Цефей-Еко вказана умова не дотримана. Оскільки, надані докази підтверджують той факт, що станом на 16.12.2020 року не внесено жодного запису до Державного реєстру відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яке є предметом розгляду в даній справі, а отже, сама позовна заява подана позивачем передчасно і з порушенням порядку, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Так як, боржнику не було надано 30-денний термін для виконання зобов`язання в добровільному порядку як того вимагає закон, а тому процедура звернення стягнення на підставі рішення суду не можу бути розпочатою без даних умов.

21. Згідно абз. 1 ст. 29 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , що при намірі набути предмет забезпечення (застави) у власність обтяжувач зобов`язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону.

22. Тоді як абз. 6 п. 2 ст. 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень встановлено, що таке повідомлення має міститься вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

23. В свою чергу, зі сторони позивача - ТОВ Цефей-Еко не було надано доказів того, що подібного роду повідомлення надсилалось, як боржнику ТОВ Голденкерн , так і заставодавцю за договором застави, що є підставою для звернення з позовом, Фірмі Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH).

24. Крім того, скаржник зазначає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав, який фактично не відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, так як станом на дату звернення з даним позовом, позивачем не доведено в контексті Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , що його права порушено. Оскільки запису про звернення стягнення на предмет забезпечення до Державного реєстру не внесено, а як наслідок не витримано 30 денного строку для добровільного виконання свого зобов`язання зі сторони боржника.

25. Разом з тим, скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права так як відповідно до п. 2 ст. 226 ГПК України визначено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

26. Оскільки, ухвалою господарського суду Рівненської області по справі № 918/895/20 від 10.12.2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача - 2 Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" про визнання недійсними договорів було прийнято до провадження. Враховуючи дане, скаржник вважає, що судом першої інстанції необхідно було розглянути позовну заяву подану третьою особою з самостійними вимогами ТОВ Голденкерн по суті.

ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.

27. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 та розгляд апеляційної скарги призначено на 25 березня 2021 року.

28. 22 березня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" надійшов відзив в якому просить суд залишити апеляційну скаргу Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (TERRASEED KЬRBISHANDEL GMBH) на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 по справі №918/895/20 без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 без змін.

29. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю члена-колегії судді Олексюк Г.Є. судове засідання у справі №918/895/20 25 березня 2021 року об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького,59 у залі судових засідань № 6 не відбулося.

30. Учасники справи №918/895/20 повідомленні 24.03.2021 року про неможливість проведення даного судового засідання у телефонному режимі, а також відповідна інформація щодо слухання даної справи 24.03.2021 року була розміщена на сторінці Північно-західного апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

31. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 року у справі №918/895/20 призначено розгляд апеляційної скарги Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 на 20 квітня 2021 року.

32. В судовому засіданні 20.04.2021 року адвокат Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надала суду відповідні пояснення.

33. Адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" в судовому засіданні 20.04.2021 року вимоги апеляційної скарги Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) заперечив в повному обсязі та надав відповідні пояснення.

34. В судове засідання 20.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" своїх уповноважених представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

35. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні по справі №918/895/20 до 14:00 год. 27 квітня 2021 року.

36. В судовому засіданні 27.04.2021 року адвокат Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) просила скасувати рішення Господарського суду Рівненської області по справі № 918/895/20 від 29 грудня 2020 року в повному обсязі, та прийняти за результатами розгляду нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Шепелева Дмитра Євгеновича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності та задовольнити позов третьої особи з самостійними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача - 2 Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" про визнання недійсними договорів в повному обсязі.

37. Адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" в судовому засіданні 27.04.2021 року просив суд залишити апеляційну скаргу апеляційну скаргу Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (TERRASEED KЬRBISHANDEL GMBH) на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 по справі №918/895/20 без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 без змін.

38. В судове засідання 27.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

39. Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

40. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

41. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

42. Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" .

43. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

ІV. Мотивувальна частина постанови.

44. Заслухавши пояснення адвоката Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) та адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" в судовому засіданні 20.04.2021 та 27.04.2021, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) слід задовольнити частково, рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 в частині задоволення первісного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 залишити без змін, виходячи з наступного.

45. 20 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" (сторона 2) укладено договір №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до п.1.1. якого за цим договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" надає фінансову допомогу (позику) в розмірі, що обумовлена цим договором, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" зобов`язується повернути таку саму суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених цим договором(а.с. 29 т.1).

46. Згідно п.2.1 договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики), розмір фінансової допомоги за цим договором становить 10 400 000,00 гривень.

47. Пунктами 3.1-3.2 договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики), сторони передбачили, що сторона 1 надає фінансову допомогу частинами (траншами), розмір яких визначається стороною 1 самостійно, в період часу з моменту укладення цього договору до 31 грудня 2019 року включно, якшо інше не передбачено умовами цього договору, чи інших договорів між сторонами, які регулюють порядок та строки надання фінансової допомоги. Фінансова допомога надається у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок сторони 2.

48. Відповідно до п. 3.3. договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) фінансова допомога вважається наданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" Товариству з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" у відповідній частині з моменту перерахування відповідних сум грошових коштів на поточний банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн".

49. Відповідно до п. 4.1. договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) фінансова допомога надається на строк до 31 березня 2020 року включно, якщо інше не передбачено цим договором, або іншими договорами між сторонами, які регулюють строк надання фінансової допомоги.

50. Пунктом 5.2. договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) визначено, що до визначеної пунктом 4.1. цього договору дати Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" зобов`язане повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" отриману суму грошових коштів в повному обсязі.

51. Момент повернення (повністю або частково) фінансової допомоги є момент фактичного зарахування відповідних грошових сум на поточний рахунок сторони 1.(пункт 5.3 договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики)).

52. Згідно п. 6.1 договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики), у разі порушення строків повернення фінансової допомоги сторона 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченої заборгованості і розраховується за кожен день прострочення повернення фінансової допомоги.

53. На виконання умов договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики), позивач зазначає, що перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" грошові кошти в загальному розмірі 5 890 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення №1831 від 20.12.2019 року на суму 304 000,00 грн.; платіжне доручення №2057 від 26.12.2019 року на суму 2 200 000,00 грн.; платіжне доручення №2083 від 26.12.2019 року на суму 1 000 000,00 грн.; платіжне доручення №2107 від 27.12.2019 року на суму 1 000 000,00 грн.; платіжне доручення №2149 від 17.01.2020 року на суму 500 000,00 грн.; платіжне доручення №2163 від 20.01.2020 року на суму 500 000,00 грн.; платіжне доручення №2293 від 20.02.2020 року на суму 204 000,00 грн.; платіжне доручення №2383 від 11.03.2020 року на суму 40 000,00 грн.; платіжне доручення №2449 від 01.04.2020 року на суму 15 000,00 грн.; платіжне доручення №2488 від 06.04.2020 року на суму 37 000,00 грн.; платіжне доручення №2489 від 06.04.2021 року на суму 90 000,00 грн.(а.с. 30-40 т.1).

54. Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

55. Відповідно до вимог статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

56. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 574 ЦК України).

57. Частиною 2 ст. 190 ЦК України встановлено, що майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

58. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення(ч.1 ст. 576 ЦК України.

59. Відповідно до ст.1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

60. У договорі застави визначаються суть, розмір та строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa/або посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода (ст. 12 Закону України "Про заставу").

61. Статтею 49 Закону України "Про заставу" щодо застави майнових прав, встановлено, що заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов`язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов`язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав. Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії. У договорі застави прав, які не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається угодою сторін.

62. Відповідно до вищевказаних норм законодавства, 16 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" (далі - заставодержатель) та Фірмою Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Шепелева Дмитра Євгеновича (далі - заставодавець), який діє на підставі Генеральної довіреності, посвідченої 25 лютого 2019 року Др. Вольфгангом Суппаном, Граткорн, Австрія (номер в реєстрі для реєстрації нотаріальних від № 514/2019), апостильованої 26 лютого 2019 року Судом землі у цивільних справах Грац за номером 3 Jv591/19m (далі - генеральна довіреність) укладено договір застави частки у статутному капіталі (далі - договір застави)(а.с. 10-11 т.1).

63. Пунктом 1.1. договору застави визначено, що цей договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з договору позики (поворотної фінансової допомоги) № 19/12/20-ПФД, який буде укладено "20" грудня 2019 року (а також договорів про внесення змін до нього), надалі - договір позики, між заставодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голденкерн", надалі - позичальник .

64. Заставодавець в забезпечення виконання зобов`язання, що випливає з договору позики, відповідно до п. 1.2. договору застави, передав в заставу заставодержателю Предмет застави, а саме частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт", місцезнаходження: 34731, Рівненська обл., Корецький район, село Іванівка, вулиця Центральна, будинок 10-А, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 37344286, на загальну суму 5 000 грн. 00 коп., що складає 50,0 % від розміру статутного капіталу цього товариства (далі - предмет застави)(п. 1.2. договору застави).

65. Предмет застави оцінено сторонами у 5 000 грн. 00 коп. (п. 1.3. договору застави).

66. Згідно п. 3.1 договору застави, заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави, в тому числі до настання терміну виконання зобов`язання, у разі порушення зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України, та отримати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави.

67. Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 "Звернення стягнення на предмет застави" договору застави, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в тому числі:

· якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання (або його частини), забезпеченого заставою, воно не буде виконано належним чином;

· порушення будь-якої з вимог цього договору;

· в інших випадках, передбачених цим договором, договором позики та чинним законодавством України.

68. Підпунктами 4.3.-4.3.3 пункту 4.3 "Порядок звернення стягнення на предмет застави" договору застави передбачено, що при настанні хоча б однієї із обставин, вказаних в п.4.2.1 цього договору заставодержатель має право за своїм вибором звернути стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або в позасудовому порядку на підставі цього договору. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет застави не позбавляє права заставодержателя звернутися до суду.

69. Звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку:

- Передача заставодержателю права власності на предмет застави. Умови цього пункту

договору є правочином про відступлення частки в статутному капіталі ТОВ Поліський Стандарт (з відкладальною обставиною), реалізація якого буде здійснюватися в порядку, зазначеному нижче.

- Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги по договору позики та цьому договору шляхом набуття права власності предмет застави.

- Право власності на предмет застави переходить від заставодавця до заставодержателя у разі настання будь-якого з випадків, перелічених у п.4.2.1 цього договору, у день відправлення/передачі заставодавцю заставодержателем повідомлення про відступлення (набуття у власність) предмета застави та на підставі цього договору.

- Відступлення предмету застави за погодженням сторін буде вчинятися за ціною, що становить його заставну вартість згідно п.1.3 цього договору.

- Заставодавець погоджується, що набуття заставодержателем права власності на предмет застави відбувається виключно на підставі цього договору, без необхідності укладення будь-яких інших договорів/угод, надання будь-яких інших дозволів, погоджень тощо.

70. Заставодержатель має право самостійно обрати порядок реалізації предмета застави.

71. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до виконання в повному обсязі забезпеченого заставою зобов`язання та/або всіх зобов`язань заставодавця за цим договором(п. 5.1 договору застави).

72. На виконання умов договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики), позивач зазначає, що перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" грошові кошти в загальному розмірі 5 890 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення №1831 від 20.12.2019 року на суму 304 000,00 грн.; платіжне доручення №2057 від 26.12.2019 року на суму 2 200 000,00 грн.; платіжне доручення №2083 від 26.12.2019 року на суму 1 000 000,00 грн.; платіжне доручення №2107 від 27.12.2019 року на суму 1 000 000,00 грн.; платіжне доручення №2149 від 17.01.2020 року на суму 500 000,00 грн.; платіжне доручення №2163 від 20.01.2020 року на суму 500 000,00 грн.; платіжне доручення №2293 від 20.02.2020 року на суму 204 000,00 грн.; платіжне доручення №2383 від 11.03.2020 року на суму 40 000,00 грн.; платіжне доручення №2449 від 01.04.2020 року на суму 15 000,00 грн.; платіжне доручення №2488 від 06.04.2020 року на суму 37 000,00 грн.; платіжне доручення №2489 від 06.04.2021 року на суму 90 000,00 грн.(а.с. 30-40 т.1).

73. З матеріалів справи вбачається, що додаткових угод на продовження строку повернення позики між сторонами не укладалось, поворотна фінансова допомога не повернута, що не заперечується сторонами.

74. 30 березня 2020 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" на підставі договору застави частки у статутному капіталі товариства від 16.12.2019, зареєстровано обтяження №27630915 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна(а.с. 41 т.1).

75. З доказів наявних в матеріалах справи вбачається, що виконання забезпечених заставою зобов`язань настав 31 березня 2020 року, а третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" своїх зобов`язань не виконала, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" зазначає, що набуло право звернути стягнення на предмет застави, шляхом визнання права власності на предмет застави, в даному випадку на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" (місцезнаходження: 34731, Рівненська обл., Корецький район, село Іванівка, Вулиця Центральна, будинок 10-А, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 37344286) в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) 00 коп., що складає 50,0 (п`ятдесят цілих нуль десятих) % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" (34731, Рівненська обл., Корецький р-н., с. Іванівка, вул. Центральна, буд. 10-а, код. 37344286), яка належить Фірмі Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) (юридична особа створена за законодавством Республіки Австрія, реєстраційний номер FN 452493g, зареєстрована за адресою: Австрія, Рорбах 10, 8151 Хітцендорф).

76. Суд першої інстанції розглядаючи справу №918/895/20 в частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Шепелева Дмитра Євгеновича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності, дійшов висновку про його задоволення. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 6, корп. 9, код. 36939091) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" за договором поворотної фінансової допомоги № 19/12/20-ПФД від 20 грудня 2019 року в розмірі 6 379 348 (шість мільйонів триста сімдесят дев`ять тисяч триста сорок вісім) 60 коп., звернути стягнення на предмет застави: частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" (місцезнаходження: 34731, Рівненська обл., Корецький район, село Іванівка, Вулиця Центральна, будинок 10-А, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 37344286) в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) 00 коп., що складає 50,0 (п`ятдесят цілих нуль десятих) % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" (34731, Рівненська обл., Корецький р-н., с. Іванівка, вул. Центральна, буд. 10-а, код. 37344286), яка належить Фірмі Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) (юридична особа створена за законодавством Республіки Австрія, реєстраційний номер FN 452493g, зареєстрована за адресою: Австрія, Рорбах 10, 8151 Хітцендорф) шляхом визнання права власності на зазначене майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" (код ЄДРПОУ 42414840, місцезнаходження; 11772, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н., с. Броники, вулиця Шосейна, буд. 5-А) за визначеною сторонами вартістю предмету застави 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

77. Однак, колегією суддів встановлено, що вищезазначені висновки суду першої інстанції не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, з огляду на наступне.

78. Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

79. Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

80. Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 193 ГК України).

81. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

82. Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

83. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

84. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

85. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка у формі пені грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 546, 549 ЦК України).

86. Як передбачено ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором.

87. Відповідальність сторін за несвоєчасні розрахунки за договорами позики передбачена розділом 6 договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 20 грудня 2019 року. Так п. 6.1 вказаного договору визначено, що у разі порушення строків повернення фінансової допомоги Сторона 2 сплачує Стороні 1 пеню в розмірі податної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченої заборгованості і розраховується за кожен день прострочення повернення фінансової допомоги.

88. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

89. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зазначено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" у зв`язку із не належним виконанням умов №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) становить 6 379 348 грн. 60 коп., яка складається з суми позики 5 890 000,00 грн., пені 370 724,93 грн., 3% річних в сумі 77 393,67 грн. та інфляційних збитків в сумі 41 230,00 грн.

90. Розглядаючи доводи та заперечення учасників справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне першочергово встановити розмір заявленої позивачем заборгованості та її складову, з урахуванням умов договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 16.12.2019 року.

91. Так умовами договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 16.12.2019 року встановлено порядок надання фінансової допомоги (розділ 3 договору), строк надання фінансової допомоги (розділ 4 договору) та порядок повернення фінансової допомоги (договору 5 договору).

92. Пунктами 3.1-3.2, 4.1 договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 16.12.2019 року, передбачено, що сторона 1 надає фінансову допомогу частинами (траншами), розмір яких визначається стороною 1 самостійно, в період часу з моменту укладення цього договору до 31 грудня 2019 року включно, якшо інше не передбачено умовами цього договору, чи інших договорів між сторонами, які регулюють порядок та строки надання фінансової допомоги. Фінансова допомога надається у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок сторони 2. Фінансова допомога надається стороною 1 стороні 2 на строк до 31 березня 2020 року включно, якщо інше не передбачено цим договором, або іншими договорами між сторонами, які регулюють строк надання фінансової допомоги.

93. Враховуючи умови п.3.1-3.2, 4.1 договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 16.02.2019 року, з матеріалів справи вбачається, що позивач до 31 березня 2019 року включно перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" грошові кошти в загальному розмірі 5 748 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжним дорученням №1831 від 20.12.2019 року на суму 304 000,00 грн.; платіжним дорученням №2057 від 26.12.2019 року на суму 2 200 000,00 грн.; платіжним дорученням №2083 від 26.12.2019 року на суму 1 000 000,00 грн.; платіжним дорученням №2107 від 27.12.2019 року на суму 1 000 000,00 грн.; платіжне доручення №2149 від 17.01.2020 року на суму 500 000,00 грн.; платіжне доручення №2163 від 20.01.2020 року на суму 500 000,00 грн.; платіжне доручення №2293 від 20.02.2020 року на суму 204 000,00 грн.; платіжне доручення №2383 від 11.03.2020 року на суму 40 000,00 грн. Кошти, які перераховані після 01.04.2020 року платіжними дорученнями №2449 від 01.04.2020 року на суму 15 000,00 грн.; №2488 від 06.04.2020 року на суму 37 000,00 грн.; №2489 від 06.04.2021 року на суму 90 000,00 грн. судом до уваги не приймаються, оскільки не стосуються правовідносин по договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 16.02.2019 року

94. Доказів укладення інших договорів між сторонами, які регулюють порядок та строки надання фінансової допомоги, доповненнь та змін до вказаного договору, учасниками справи суду не надано та матеріали справи не містять.

95. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що оцінюючи надані до матеріалів справи докази, на які позивач посилається як на підтвердження розміру суми всієї заборгованості, судом встановлено, що обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" здійснювати перерахунок грошових коштів починаючи з 01 квітня 2020 року в розмірі 142 000,00 грн., що підтверджується платіжними документами, а саме: платіжне доручення №2449 від 01.04.2020 року на суму 15 000,00 грн.; платіжне доручення №2488 від 06.04.2020 року на суму 37 000,00 грн.; платіжне доручення №2489 від 06.04.2021 року на суму 90 000,00 грн., умовами договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) не передбачений.

96. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 01.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" мало зобов`язання перед позивачем по поверненню фінансової допомоги згідно умов договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) у розмірі - 5 748 000 грн. 00 коп., що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №65473035 від 30.03.2020 року (а.с.41 т.1).

97. Згідно п. 6.1 договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики), у разі порушення строків повернення фінансової допомоги сторона 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченої заборгованості і розраховується за кожен день прострочення повернення фінансової допомоги.

98. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

99. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

100. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

101. Перевіривши розрахунок пені, у межах заявлених позивачем періодів, з врахуванням наведених вище законодавчих положень та обставин справи, колегією суддів встановлено наступне.

102. За період 01.04.2020 - 23.04.2020 - 10,00 (облікова ставка НБУ) - 5 748 000,00 (Сума боргу) x (2 x 10,00 : 366 ) x 23 днів (прострочення) : 100 = 72 242,62 грн.; 24.04.2020 - 11.06.2020 - 8,00 (облікова ставка НБУ) - 5 748 000,00 (Сума боргу) x (2 x 8,00 : 366 ) x 49 днів (прострочення) : 100 = 123 126,56 грн.; 12.06.2020 - 07.09.2020 - 6,00 (облікова ставка НБУ) - 5 748 000,00 (Сума боргу) x (2 x 6,00 : 366 ) x 88 днів (прострочення) : 100 = 165 843,93 грн., що разом становить 361 213,11 грн.

103. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що станом на 07 вересня 2020 року, пеня за порушення термінів розрахунків за договором №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) становить 361 213, 11 грн., а не 370 724,93 грн.

104. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

105. Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних 5 748 000,00 грн. x 3 % x 160 : 366 : 100 = 75 383,61 грн. колегією суддів встановлено, що розмір трьох процентів річних за прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" виконання зобов`язання з повернення фінансової допомоги за період з 01.04.2020 - 07.09.2020 складає 75 383,61 грн., а не 77393,67 грн.

106. Розглядаючи доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" про нарахування 41 230,00 грн. інфляційних втрат, судова колегія апеляційного господарського суду, приймає до уваги наступне.

107. Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

108. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

109. У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

110. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

111. При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

112. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

113. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

114. Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає про нарахування інфляційних втрат в розмірі 41 230,00 грн. Дослідивши розрахунок інфляційних витрат, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.

115. За квітень 2020 року на суму заборгованості 5 748 000,00 грн. інфляційне збільшення становить 45 984,00 грн.(5 748 000,00 x 1.00800000 - 5 748 000,00 = 45 984,00 грн.) Отже, залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць становить 5 793 984,00 грн.(5 748 000,00 грн. + 45 984,00 грн. = 5 793 984,00 грн.). У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

116. Оскільки, позивачем нараховано інфляційній втрати за період з квітня по липень 2020 року, а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, судом апеляційної інстанції встановлений розмір інфляційних втрат за вищевказаний період, який становить 5 793 984,00 x 0.99897596 - 5 793 984,00 = -5 933,25 грн., 5 793 984,00 (сума боргу) + -5 933,25 (інфляційне збільшення) = 5 788 050,75 грн.

117. Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

118. Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що в результаті віднімання від основного боргу з інфляційною складовою 5 788 050,75 грн. суму основного боргу 5 748 000,00 грн. інфляційні збитки за період з квітня -липень 2020 року становлять - 40 050,75 грн., а не 41 230,00 грн.

119. Отже, враховуючи вищевикладене, судом апеляційної інстанції встановлено, що загальний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат становить - 6 224 647,47 грн. (5 748 000,00 грн. основний борг + 361 213,11 грн. пені + 75383,61 грн. 3% річних + 40 050,75 грн. = 6 224 647,47 грн.), а не 6 379 348,60 грн.

120. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу" визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

121. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Цефей-Еко просить суд в рахунок погашення заборгованості ТОВ Голденкерн перед ТОВ Цефей-Еко за договором поворотної фінансової допомоги №19/12/20-ПФД від 20 грудня 2019 року в розмірі 6 379 348,60 грн. звернути стягнення на предмет застави: частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Поліський Стандарт в розмірі 5000,00 грн., що складає 50,0% статутного капіталу ТОВ Поліський Стандарт , яка належить Фірмі Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) шляхом визнання права власності на зазначене майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Цефей-Еко за визначеною сторонами вартістю предмету застави 5000,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що заборгованість ТОВ Голденкерн перед ТОВ Цефей-Еко становить 6 224 647,47 грн.(пункти 103, 105, 118, 119 данної постанови).

122. 30 березня 2020 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" на підставі договору застави частки у статутному капіталі товариства від 16.12.2019, зареєстровано обтяження №27630915 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зокрема частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт", місцезнаходження: 34731, Рівненська обл., Корецький район, село Іванівка, вулиця Центральна, будинок 10-А, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 37344286, на загальну суму 5 000 грн. 00 коп., що складає 50,0 % від розміру статутного капіталу цього товариства (а.с. 41 т.1).

123. Позивач зазначає, що додаткових угод на продовження строку повернення позики між сторонами не укладалось, поворотна фінансова допомога не повернута.

124. Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п`ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

125. Звернення стягнення на предмет застави у відповідності до частини першої статті 590 Цивільного кодексу України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

126. Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 20 Закону України Про заставу : звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

127. Зі змісту договору застави частки у статутному капіталі від 16 грудня 2019 року, укладеного у забезпечення фінансових зобов`язань за договором №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 20.12.2019 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко"( далі - Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голденкерн"(далі - Заставодавець), вбачається, що згідно пункту 1.2. Заставодавець в забезпечення виконання зобов`язання, що випливає з договору позики(пункти 61-71 даної постанови), відповідно до п. 1.2. договору застави, передав в заставу заставодержателю Предмет застави, а саме майнові права - частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт", місцезнаходження: 34731, Рівненська обл., Корецький район, село Іванівка, вулиця Центральна, будинок 10-А, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 37344286, на загальну суму 5 000 грн. 00 коп., що складає 50,0 % від розміру статутного капіталу цього товариства (далі - предмет застави)(п. 1.2. договору застави).

128. Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Звернення стягнення на Предмет застави договору застави встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в тому числі:

· порушення будь-якої з вимог цього договору;

· в інших випадках, передбачених цим договором, договором позики та чинним законодавством України.

129. Відповідно до підпунктів 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 пункту 4.3 Порядок звернення стягнення на Предмет застави договору застави передбачено, що при настанні хоча б однієї із обставин, вказаних в п.4.2.1 цього договору заставодержатель має право за своїм вибором звернути стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або в позасудовому порядку на підставі цього договору. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет застави не позбавляє права заставодержателя звернутися до суду.

Звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку:

- Передача заставодержателю права власності на предмет застави. Умови цього пункту

130. У частині першій статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

131. Згідно до частин першої, другої статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

132. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

133. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

134. Визначення майна у сфері господарювання надається в статті 139 Господарського кодексу України. Відповідно до частини першої цієї статті майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.

135. Особливим видом майна суб`єктів господарювання є цінні папери (частина 7 статті 139 Господарського кодексу України). Отже, поняття майно , яке використається у законодавстві України, включає в себе акції та частки у статутних фондах товариств, які є особливим видом майна. Статтею 190 Господарського кодексу України встановлено, що. майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

136. Чинним законодавством України врегульовано способи і порядок звернення стягнення на предмет застави. При позасудовому способі звернення стягнення на предмет застави необхідно враховувати вимоги спеціального закону, яким є Закон України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень .

137. Приписами статті 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень передбачено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

138. Враховуючи викладені обставини, положення пункту 4.3.3 договору застави частки у статутному капіталі від 16.12.2019, апеляційний суд дійшов висновку, що закріплена сторонами в правочині передача рухомого майна, майнових прав - частки у статутному капіталі ТОВ Поліський Стандарт , яка є предметом застави, у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання, є позасудовим способом звернення стягнення на заставлене майно, який визначений сторонами у договорі застави.

139. Обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (стаття 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

140. Тобто законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.

Подібну правову позицію наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 202/29241/13-ц, від 16.05.2018 у справі № 320/8269/15-ц, від 27.06.2018 у справі №336/5870/15-ц, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.11.2018 у справі №755/11989/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 755/11816-ц та від 16.12.2019 у справі №759/4658/17 у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №910/11051/19, від 22.12.2020 у справі №910/10002/19, від 18.02.2021 у справі №922/548/20.

141. Відповідно до частини 2 статті 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

142. Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пов`язує подальші дії стягувача не лише з виконанням чи невиконанням боржником вимоги усунути порушення зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу, але й установлює відповідний строк для такого виконання - протягом 30 днів, та пов`язує початок спливу цього строку з моментом реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

143. Тобто ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, вважаються порушеннями, які унеможливлюють подальше вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" дій, спрямованих на звернення стягнення на предмет застави.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №918/99/19, від 02.09.2020 у справі №910/11051/19, від 22.12.2020 у справі №910/10002/19.

144. Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №69869904 вбачається що станом на 16.12.2020 року щодо об`єкта обтяження: частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Поліський Стандарт (код ЄДРПОУ 37344286) у розмірі 50%, номінальна вартість якої складає 5000,00 гривень, звернення стягнення - не зареєстровано (а.с. 31 т.3).

145. Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали даної справи не містять доказів того, що заставодержатель (Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко") дотримався вказаних імперативних вимог Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень " та умов договору застави, які згідно положень статті 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами.

146. Згідно ч.1 статті 29 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому обтяжувач зобов`язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону.

146. Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що положеннями статей 27 та 28 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень передбачено низку спільних для всіх способів звернення стягнення в позасудовому порядку дій, які зобов`язаний здійснити стягувач з метою звернення стягнення на предмет застави: 1) стягувач зобов`язаний надіслати боржнику та іншими обтяжувачам повідомлення про порушення забезпеченого заставою зобов`язання, яке містить встановлену законом інформацію; 2) одночасно з надісланням боржнику чи іншим обтяжувачам такого повідомлення, зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави; 3) стягувач очікує 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави; 4) у випадку, якщо після спливу 30 днів боржник не виконає своє зобов`язання забезпечене обтяженням або не передасть у володіння обтяжувача заставне майно, стягувач набуває право звернути стягнення на заставне майно в позасудовому порядку в спосіб інший, ніж передача застави у власність обтяжувача (в випадку якщо заставне майно не було передане у володіння обтяжувача, в протилежному випадку обтяжувач має право набути право власності на заставне майно).

147. З метою звернення стягнення на предмет застави стягувач повинен неухильно дотримуватись наведеного порядку дій. Визначені у спеціальному законі вказані вимоги є імперативними і не можуть виконуватися на розсуд стягувача(позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко") .

148. Матеріалами справи підтверджено, що сторони самостійно встановили у договорі застави від 16.12.2019 позасудовий спосіб захисту прав кредитора у вигляді передачі рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання та для реалізації якого необхідні тільки воля та вчинення відповідних дій з боку стягувача.

149. Зважаючи на викладене, апеляційний суд виходить з того, що встановлений договором спосіб забезпечення вимог кредитора - звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на майнові права - частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Поліський Стандарт в розмірі 5000,00 грн., що складає 50,0% статутного капіталу ТОВ Поліський Стандарт , яка належить Фірмі Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH), здійснюється в позасудовому порядку.

150. Натомість Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) відповідно до договору застави частки у статутному капіталі від 16.12.2019 шляхом визнання права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Поліський Стандарт , що знаходяться у заставі за вказаним договором, не використавши позасудовий спосіб задоволення вимог, відповідно до законодавства, яке регулює вказані правовідносини та договору.

151. Докази, що спростовують даний висновок колегії суддів апеляційної інстанції, в матеріалах господарської справи відсутні.

152. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач у даному випадку обрав неналежний спосіб захисту його прав як кредитора, а суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Шепелева Дмитра Євгеновича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" про звернення стягнення на предмет застави майнових прав - частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Поліський Стандарт в розмірі 5000,00 грн., що складає 50,0% статутного капіталу ТОВ Поліський Стандарт , яка належить Фірмі Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) шляхом визнання права власності, неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та безпідставно задовольнив зазначену вимогу у оскаржуваному рішенні.

153. Встановивши наведені обставини, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в частині первісного позову ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до приписів ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та відмови у задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на майнові права, що становлять 50% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Поліський Стандарт на загальну суму 5000,00 грн. за договором застави частки у статутному капіталі від 16.12.2019 шляхом визнання права власності на зазначені майнові права за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко".

154. Щодо позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" та до Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" про визнання недійсними договорів, колегія суддів зазначає наступне.

155. 09 листопада 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" та до Фірми ТеррасідКюрбісхандель ГМБХ (TerraseedKurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" про визнання недійсними договору №19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 20.12.2019 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю Цефей-Еко та Товариством з обмеженою відповідальністю Голденкерн , а також як наслідок визнання недійсним Договору застави частки у статутному капіталі від 16 грудня 2019 року, укладеного між ТОВ Цефей-Еко та Фірмою Террасід Кюрбісхандель ГМБХ, в особі представника Шепелева Дмитра.

156. За приписами ст.49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть уступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або кількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

157. При цьому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення ч.5 ст.49 та ч.4 ст.180 ГПК України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ст.180 цього кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам стст.162, 164, 172, 173 цього кодексу.

158. Відповідно до частин 2 та 3 ст.180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані та спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

159. Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

160. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

161. Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

162. Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч.1 ст.49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

163. Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів ст.49 ГПК, можуть бути допущені судом до розгляду в процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена в самостійному позові.

164. Зі змісту позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" вбачається, що предметом позову є визнання недійсним Договору № 19/12/20-ПФД про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 20.12.2019 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю Цефей-Еко та Товариством з обмеженою відповідальністю Голденкерн , а також як наслідок визнання недійсним Договору застави частки у статутному капіталі від 16 грудня 2019 року, укладеного між ТОВ Цефей-Еко та Фірмою Террасід Кюрбісхандель ГМБХ, в особі представника Шепелева Дмитра.

165. Отже, даний позов є взаємопов`язаний з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко".

166. Враховуючи викладене, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.11.2020 року прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача - 2 Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" про визнання недійсними договорів до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Шепелева Дмитра Євгеновича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності та об`єднати в одне позовне провадження з первісним позовом. (а.с. 47-49 т.2).

167. Окрім того, 04 грудня 2020 року до канцелярії суду представником позивача за зустрічним позовом (Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн") подано заяву про зміну предмету позову(а.с. 175-179 т.2). У вказаній заяві крім заявлених позовних вимог у поданій 09 листопада 2020 року позовній заяві представник ТОВ Голденкерн Мельник І.А. просить визнати недійсним договір застави №1 транспортних засобів та обладнання від 20.12.2019 року укладений між Товариством з обмженою відповідальністю Цефей-Еко та Товариством з обмеженою відповідальністю Террасід , в особі виконавчого директора Шепелева Дмитра Євгеновича про передачу в заставу 20 одиниць транспортних засобів та обладнання.

168. Поряд з цим, судом першої інстанції з`ясовано, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" та заява про зміну предмету позову підписано від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" юрисконсультом Мельник І.А. На підтвердження повноважень на представництво в суді Мельник І.А. додано копію наказу № 44-к від 06 листопада 2020 року про прийом на роботу(а.с. 209 т.1), копію довіреності видану для останньої ТОВ Голденкерн 09.11.2020 року(а.с. 210 т.1, 43-44 т.2), копію трудового договору від 09.11.2020 року укладеного між ТОВ Голдекерн та ОСОБА_1 (а.с. 240-242 т.2), копію посадової інструцій юрисконсульта ТОВ Голдекерн (а.с. 243-246 т.2), копію наказу про затвердження посадової інструкції від 28.10.2020 року (а.с. 247 т.2).

169. Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

170. Положеннями ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

171. За вимогами частини четвертої ст. 131-2 Конституції України, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

172. Підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

173. За змістом частини третьої статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

174. Відповідно до п.п.20 п.1 розділу XII "Перехідні положення" ГПК України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

175. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

176. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

177. Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

178. Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 вказаного Кодексу, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

179. Таким чином, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво" (Вказана правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19).

180. Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

181. Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

182. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.

183. Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) (п.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №9901/39/20).

184. Судом встановлено, що позовну заяву та заяву про зміну предмету позову, подані на розгляд суду, підписано юрисконсультом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" Мельник І.А.

185. На підтвердження повноважень до матеріалів позовної заяви додано копію довіреності від 09.11.2020 року, якою Товариство з обмеженою відповідальністю Голденкерн уповноважує юрисконсульта ОСОБА_1 бути представником товариства, зокрема, в усіх судах України (у тому числі в усіх інстанціях судів загальної юрисдикції, господарських судах України, адміністративних судах України, Верховному Суді України та Конституційному Суді України).

186. Таким чином, із наведених положень законодавчих актів не вбачається, що юрисконсульт Товариства з обмеженою відповідальністю Голденкерн ОСОБА_1 наділена повноваженнями на самопредставництво, оскільки позовну заяву та та заяву про зміну предмету позову підписано на підставі довіреності.

186. Відповідно до доданого до матеріалів позовної заяви безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Голдеркерн вбачається, що керівником та підписантом Товариства з обмеженою відповідальністю Голдеркерн є: Вяткін В`ячеслав Віталійович, який має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи(а.с. 245 т.1).

187. Проте зазначені матеріали, які додані до позовної заяви, на підтвердження наявності у Мельник І.А, повноважень представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю Голдеркерн в судах, не містять інформації про те, що вказана особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 ГПК України.

188. Судова колегія зазначає, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону №755-IV).

189. Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

190. Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

191. Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

192. За таких обставин, не встановивши на підставі доданих до позовної заяви документів права юрисконсульта ОСОБА_1 на самопредставництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн", судом також перевірено наявність таких повноважень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

193. Згідно з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" є: Вяткін В`ячеслав Віталійович, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

194. Однак відомості про особу, що підписала позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" в Реєстрі відсутні, а отже Мельник І.А. не є особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.

195. Додані на підтвердження повноважень у суді юрисконсульта Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" Мельник І.А. копія наказу № 44-к від 06 листопада 2020 року про прийом на роботу(а.с. 209 т.1); копія трудового договору від 09.11.2020 року укладеного між ТОВ Голдекерн та ОСОБА_1 (а.с. 240-242 т.2), копія посадової інструцій юрисконсульта ТОВ Голдекерн (а.с. 243-246 т.2), копія наказу про затвердження посадової інструкції від 28.10.2020 року (а.с. 247 т.2) є локальними (внутрішніми) нормативно-правовими актами, якими регулюються відносини з питань праці відповідно та у межах актів трудового законодавства, а отже не відноситься до документів, визначених частиною четвертою статті 56 ГПК України, якими можливо підтвердити повноваження вказаної особи на самопредставництво.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2020 року у справі №908/592/19 та ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі №925/948/20, від 09.03.2021 року у справі №922/751/20.

196. Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

197. При цьому, слід зауважити, що до останніх (законних представників) особа, яка підписала позовну заяву подану від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн", в силу положень ст. 57 вказаного Кодексу, не відноситься.

198. Вищевказана позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" підписана Мельник І.А., яка діє на підставі довіреності як представник, тому з урахуванням вищенаведених конституційних та процесуальних положень остання повинна мати статус адвоката.

199. У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Мельник І.А. має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до позовної заяви не додано.

200. Отже, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 131-2, підпункту 11 п. 161 розділу "Перехідних положень" Конституції України та ст. 56 ГПК України, до позовної заяви не додано документів, які підтверджують повноваження особи, що підписала позовну заяву, на представництво/самопредставництво та доказів на підтвердження того, що зазначена особа здійснює адвокатську діяльність та уповноважена представляти інтереси позивача як адвокат.

201. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність підстав вважати, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" підписано особою, яка має право її підписувати, оскільки до матеріалів позовної заяви № б/н від 09 листопада 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" не додано доказів на підтвердження того, що юрисконсульт Мельник І.А. у даній справі має право відповідно до закону представляти Товариство з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" у якості представника за довіреністю як адвокат або в порядку самопредставництва в господарському суді.

202. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

203. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" до відповідача - 2 Фірма Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) в особі представника за довіреністю Савонік Наталії Ігорівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" про визнання недійсними договорів та заяви про зміну предмету позову підписаних юрисконсультом Мельник І.А., без розгляду.

204. Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

205. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

206. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

207. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

208. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

209. В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

210. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 в частині задоволення первісного позову ухвалено з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) підлягає задоволенню частково. Рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 підлягає скасуванню в частині звернення стягнення на предмет застави: частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" в розмірі 5 000,00 коп., що складає 50,0% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт", яка належить Фірмі Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) (юридична особа створена за законодавством Республіки Австрія, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: Австрія, Рорбах 10, 8151 Хітцендорф) шляхом визнання права власності на зазначене майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" за визначеною сторонами вартістю предмету застави 5 000 грн. 00 коп та стягненні з Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) 2 102 грн. 00 коп. судового збору. Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 залишити без змін.

211. Зазначене у контексті приписів ст. 129 ГПК України є підставою для покладення витрат зі сплати судового збору за подання первісної позовної заяви та за подання в цій частині апеляційної скарги на Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко". Поряд з цим, оскільки апеляційна скарга Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) підлягає частковому задоволенню, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати за розгляд справи в частині позовної заяви третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденкерн" в суді першої інстанції та судом апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) на рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 скасувати в частині звернення стягнення на предмет застави: частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт" в розмірі 5 000,00 коп., що складає 50,0% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Стандарт", яка належить Фірмі Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) (юридична особа створена за законодавством Республіки Австрія, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) шляхом визнання права власності на зазначене майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" за визначеною сторонами вартістю предмету застави 5 000 грн. 00 коп та стягненні з Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) 2 102 грн. 00 коп. судового збору.

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В решті рішення Господарського суду Рівненської області від 29.12.2020 року по справі №918/895/20 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей-Еко" (11772, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н., с. Броники, вул. Шосейна, буд. 5-а, код. 42414840) на користь Фірми Террасід Кюрбісхандель ГМБХ (Terraseed Kurbishandel GMBH) (вул. Рорбах, 10, 8151, Хітцендорф, Австрія) 3153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

5. Справу №918/895/20 повернути Господарському суду Рівненської області

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" квітня 2021 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Олексюк Г.Є.


Суд	Північно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	27.04.2021
Оприлюднено	30.04.2021
Номер документу	96666643
Судочинство	Господарське

Гудак А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 27.04.2021 по справі 918/895/20ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —918/895/20

Постанова від 27.04.2021

Постанова
від 27.04.2021 по справі 918/895/20
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД