Рішення

від 22.04.2021 по справі 908/3228/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/212/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021 Справа № 908/3228/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) в особі Якимівського району електричних мереж» (72503 Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 23а)

до відповідача: Якимівської районної асоціації підприємств сільського комунального господарства «Райсількомунгосп» (72532 Запорізька область, Якимівський район, с. Радивонівка, вул. Леніна, 101, ідентифікаційний код юридичної особи 32116495)

про стягнення 12 551 грн. 64 коп.

за участю

представник позивача: не з`явився

представник відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

15.12.2020 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж» про стягнення з Якимівської районної асоціації підприємств сільського комунального господарства «Райсількомунгосп» 12 551 грн. 64 коп. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в січні 2018 року.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 15.12.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3228/20 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3228/20, присвоєно справі номер провадження 27/212/20 розгляд справи по суті призначено на 19.01.2021.

Справа № 908/3228/20 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

19.01.2021 судом проведено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.01.2021, відповідно до ст. 216 ГПК України, у зв`язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 17.02.2021.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву б/н від 05.02.2021 (вх № 2633/08-08/21 від 08.02.2021), просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі вказавши, що з часу укладення Договору, відповідач, як Споживач за Договором, щорічно, до 01 листопада подає позивачу, як Постачальнику за Договором, відомості про очікуваний у наступному році розмір споживання електричної енергії за формою додатка №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу , у двох екземплярах, що підтверджується копіями відповідних відомостей. Не виключанням був і 2017, де обсяг величини споживання на січень місяць 2018 був визначений, як і в попередні роки, на рівні 22000кВт.год. Не зважаючи на те, що на 2018, 2019 та 2020, позивач не повернув відповідачу підписані екземпляри, він прийняв заявлені величини, оскільки в іншому випадку припинив би електропостачання. Позивач наводить розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем за перевищення договірних величин, зазначаючи, що договірна величина становіть 6445кВт.год., спожито 15055кВт.год., перевищення становіть 8610кВт.год. Таким чином, відповідач вказав, що незрозуміло, чим керувався позивач, зазначаючи у позові розмір договірної величини на рівні 6445кВт.год., замість 22000кВт.год. Відповідач зазначив, що у січні 2018 ним невибраний заявлений об`єм кВт.год., а ніж перевищений, як зазначає позивач.

Ухвалою суду від 17.02.2021, відповідно до ст. 250 ч. 6 ГПК України , суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/3228/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 15.03.2021.

Ухвалою суду від 15.03.2021, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 07.04.2021.

06.04.2021 представником позивача через систему «Електронний суд» сформовано заяву (вх. № 7006/08-08/21 від 06.04.2021) про розгляд справи без його участі, на підставі наявних у справі матеріалів письмових доказів та з урахуванням обставини викладених у позовній заяві, у зв`язку з посиленням карантинних заходів у країні. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

06.04.2021 відповідач надав суду заяву (вх. № 6968/08-08/21 від 06.04.2021) про розгляд справи за відсутності представника, у зв`язку з посиленням карантинних заходів на території Запорізької області на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів та з урахуванням позиції викладеної у відзиві на позовну заяву. Проти позову заперечив у повному обсязі.

Також, представник відповідача надав суду заяву (вх. № 6977/08-08/21 від 06.04.2021) про долучення до матеріалів справи у якості додаткових доказів на підтвердження обставини викладених у відзиві на позов довідку № 38 від 05.04.2021, копію рахунку на сплату за споживчу електроенергію за січень 2018 р. та дві копії платіжних доручень.

Ухвалою суду від 07.04.2021 в порядку ст. 185 ГПК України, суд закрив підготовче провадження, признав розгляд справи по суті на 22.04.2021.

В судове засідання 22.04.2021 представники сторін не з`явились.

Представником позивача 21.04.2021 в системі Електронний суд сформовано заяву про розгляд справи без його участі, на підставі наявних у справі матеріалів письмових доказів та з урахуванням обставини викладених у позовній заяві, у зв`язку з посиленням карантинних заходів у країні. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідачем подавались заяви про розгляд справи за відсутності представника, у зв`язку з посиленням карантинних заходів на території Запорізької області на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів та з урахуванням позиції викладеної у відзиві на позовну заяву. Проти позову заперечив у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем, Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго ) в особі Якимівського РЕМ (Постачальник електричної енергії) та Якимівською районною асоціацією підприємств сільського господарства Райсількомунгосп (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №326 від 16.12.2014 (Договір) з подальшими змінами та доповненнями.

Розділом 1 Договору передбачено, що Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу , а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.4 Договору Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка №5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Пунктом 6 Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" даного Договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду" з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача. Рахунки направляються Постачальником Споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або видаються уповноваженому представнику Споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника журналі (п. 9 Додатка №4).

Також пунктом 7 цього Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" встановлено, що у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду на основі Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію , сума платежу для остаточного розрахунку збільшується на величину вартості, визначеної із середньозваженого тарифу, різниці фактично спожитої та договірної величин споживання електричної енергії.

Пунктом 10 Додатку №4 передбачено, що Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної-вимоги доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги - доручення що направляються йому Постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної - вимоги доручення вважається, зокрема, при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні).

Позивач посилався на те, що відповідачем було порушено умови договору в частині своєчасної оплати рахунків за перевищення договірної величини електроспоживання у січні 2018 року на загальну суму 12551,64 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Позивач, як на підставу своїх вимог посилається на перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання за січень 2018р. в сумі 12551,64 грн. та порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати рахунку за перевищення договірної величини.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони. Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. У випадку, якщо розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік перевищує розмір фактичного споживання поточного року, Споживач надає обґрунтований розрахунок очікуваних обсягів споживання електричної енергії. У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається Постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених Споживачем згідно з пунктом 5.1 цього Договору обсягів.

Отже, з часу укладення Договору, відповідач, як Споживач за договором, щорічно, до 01 листопада подає позивачу, як Постачальнику за Договором, відомості про очікуваний у наступному році розмір споживання електричної енергії за формою додатка №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу , у двох екземплярах, що підтверджується копіями відповідних відомостей.

Пунктом 6.16 постанови № 28 від 31.07.1996 Про затвердження правил користування електричної енергією (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач наводить розрахунок заборгованості відповідача за перевищення договірних величин, зазначаючи, що договірна величина становіть 6445кВт.год., а спожито 15055кВт.год., тобто перевищення становить 8610кВт.год.

Суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено, зазначаючи у позові розмір договірної величини на рівні саме 6445кВт.год.

Судом також встановлено, що відповідач повністю оплатив спожиту електричну енергію за договором за січень 2018, на підставі рахунка № 326/1а від 31.01.2018, про що свідчить платіжне доручення № 7 від 12.06.2018 на суму 7292 грн. 46 коп. та платіжне доручення № 8 від 28.08.2018 на суму 278912 грн. 79 коп., в призначені платежу яких вказано, що оплата по рахунку № 326/1а від 31.01.2018.

Судом вбачається, що відповідач, як Споживач за договором, щорічно, до 01 листопада подає позивачу, як Постачальнику за Договором, відомості про очікуваний у наступному році розмір споживання електричної енергії за формою додатка №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу , у двох екземплярах, що підтверджується копіями відповідних відомостей.

Як вбачається з поданих відповідачем обсягів споживання електричної енергії, починаючи з 2015 р. по 2021 р. встановлена величина за січень складає 22000кВт.год., однак за січень 2018, 2019, 2020 обсяги з боку позивача не підписані.

Відповідач вказав на те, що позивач не повернув відповідачу підписані екземпляри, він прийняв заявлені величини, оскільки в іншому випадку припинив би електропостачання.

Суд приймає до уваги такі твердження відповідача, оскільки позивачем не подано іншого доказу на доведення своєї позиції щодо встановлення договірної величини за січень 2018 р. на рівні 6445кВт.год.

Позивач у позові зазначає, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин, однак, позивачем не наведена жодна норма права на обґрунтування цього твердження та не мається посилається на конкретний розділ Договору, який передбачає подвійну плату за начебто існуюче перевищення споживання.

Позивач посилаючись на п.10 Додатка №4 Договору, зазначає, що відповідач порушив умови Договору в частині своєчасної оплати рахунків. Суд встановив, що долучений до позову рахунок №326/1п від 08.02.2018 на суму 12551,64грн., не містить доказів вручення або надсилання відповідачу.

Позивач в жодне судове засідання не з`явився, відповідь на відзив відповідача не надав, належні докази на обґрунтування своєї правової позиції не подав.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі «Горнсбі поти Греції» зазначено: «…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

За таких обставин, суд здійснивши у сукупності оцінку фактичних обставин справи та поданих доказів, не знайшов достатніх правових підстав для їх задоволення з тих підстав, які заявлено, тому у позові відмовляється у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю обставин, на які посилається позивач у справі.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Якимівського району електричних мереж» до Якимівської районної асоціації підприємств сільського комунального господарства «Райсількомунгосп» відмовити.

Рішення оформлено та підписано 30.04.2021.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua .