Рішення
від 26.04.2021 по справі 910/21099/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2021Справа № 910/21099/20

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В. , розглянув без виклику (повідомлення) представників сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-постачальне підприємство "Завод "Київспецпідйомтранс"

про стягнення 118 000,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2020 року Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - позивач, Комбінат) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-постачальне підприємство "Завод "Київспецпідйомтранс" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 118 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків поставки товару за Договором поставки № 965 від 19.12.2019.

Ухвалою від 04.01.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків шляхом надання до суду доказів направлення на адресу відповідача позовної заяви та копій усіх доданих до позовної заяви документів.

19.01.2021 до суду представником позивача подано заява про усунення недоліків з доказами направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2021 відкрито провадження у справі № 910/21099/20 за вищезазначеною позовною заявою та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), сторонам визначено строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Позивач та відповідач належним чином були повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105477290163 та № 0105477290171 з відміткою про вручення ухвалу суду від 05.02.2021 про відкриття провадження у справі 05.01.2021 отримано позивачем 16.02.2021 та відповідачем - 02.03.2021.

Господарський суд також зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.02.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу про відкриття провадження у справі.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2021, відзив до суду не подав, тому останній не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв`язку із чим за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2019 між Публічним акціонерним товариством Криворізький залізорудний комбінат в якості покупця (далі - позивач, покупець, Комбінат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-постачальне підприємство "Завод "Київспецпідйомтранс" в якості постачальника (далі - відповідач, постачальник, Товариство) було укладено Договір поставки № 965 (далі - Договір) за яким постачальник у порядку та на умовах, визначених Договором зобов`язався поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити Товар, найменування, асортимент, кількість, комплектність якого обмовляється сторонами у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно пунктів 3.2, 4.1 Договору Товар поставляється у строки та за ціною за одиницю, зазначені у специфікації.

Загальна сума Договору визначається загальною вартістю товару, що підлягає поставці у відповідності зі специфікаціями до даного Договору. Орієнтовна вартість Договору, на момент його укладення, становить 590 000,00 грн, у томі числі ПДВ 98 333,33 грн (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Договору оплата за Товар здійснюється у національній валюті України в порядку та строки, передбачені специфікацією.

У пункті 5.1 сторони погодили, що приймання Товару по кількості здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції ВТП і товарів НВ по кількості, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 № П-6, у діючій редакції. Приймання Товару по якості здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції ВТП і товарів НВ по якості, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7, у діючій редакції.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що у випадку виявлення дефектів (у т.ч. неявних та/або прихованих недоліків у процесі експлуатації, під час дії гарантійного строку) або недостачі Товару покупець зобов`язаний протягом одного робочого дня від дня виявлення дефектів або недостачі направити письмовий виклик представникові постачальника для участі в прийнятті Товару. Представник постачальника зобов`язаний з`явитися протягом 3 робочих днів від дати одержання виклику.

При неявці представника постачальника у визначений пунктом 5.2. Договору строк або одержання повідомлення постачальника про неявку свого представника, покупець складає Акт про виявлені недоліки у товарі самостійно, комісією, призначеною наказом керівника підприємства (пункт 5.3 Договору).

Згідно пунктів 7.1 Договору у випадку порушення зобов`язань, що виникають з даного Договору, сторона несе відповідальність встановлену даним Договором і чинним законодавством України.

У пункті 7.2 Договору сторони встановили, що за порушення погоджених строків поставки, а також за прострочення строку повернення внесеної покупцем передоплати, чи вартості товару, який не було поставлено постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% від суми специфікації, при виконанні за якою відбулося таке порушення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020.

В якості Додатку до Договору сторонами 19.12.2019 підписано Специфікацію № 1 відповідно до якої постачальник у строк протягом 45 робочих днів з моменту відкриття акредитива на умовах DDP на склад покупця у м. Кривий Ріг за власний рахунок зобов`язався поставити Товар, наведений у переліку, на загальну суму 590 000,00 грн.

Покритий, безвідкличний акредитив, згідно пункту 5.2. Специфікації, відкривається протягом 10 календарних днів з дня отримання покупцем повідомлення постачальника про готовність приступити до виробництва Товару, або про готовність до постачання. Термін дії акредитиву 160 календарних днів.

На виконання умов Договору відповідачем було надано позивачу Повідомлення № 51 від 03.03.2020 про готовність приступити до виробництва Товару та виставлено рахунок-фактуру № ПЗ-0000025 від 04.03.2020 на суму 590 000,00 грн.

Позивачем, в свою чергу, було відкрито акредитив на суму 590 000,00 грн 24.03.2020.

Зважаючи на порушення відповідачем строків поставки Товару, Комбінатом на адресу Товариства було скеровано вимогу № 53-02/2018 від 30.06.20200 про виконання зобов`язань за договором поставки № 965 від 19.12.2019.

У серпні 2020 року на виконання умов Договору відповідачем було поставлено частину Товару на суму 320 000,00 грн, який, через виявлені та усунуті в подальшому постачальником недоліки, був оприбуткований покупцем у вересні 2020 року.

На підтвердження виявлених недоліків у матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія Акту № 8-417 приймання ТМЦ, устаткування та основних засобів від 21.08.2020. Факт усунення недоліків підтверджено Актом № 8-455 приймання ТМЦ, устаткування та основних засобів від 18.09.2020, належним чином засвідчена копія якого також долучена до матеріалів справи.

Зобов`язання щодо поставки іншого Товару до Договором на суму 270 000,00 грн відповідачем, за твердженням позивача, станом на момент звернення до суду з позовом, не виконано.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 53-02/3451 від 06.11.2020 на сплату штрафних санкцій у розмірі 118 000,00 грн. у семиденний строк. Відповідно до наданих позивачем рекомендованих повідомлені про вручення поштового відправлення вимога була отримана відповідачем 27.11.2020, проте, за твердженням позивача залишена без відповіді та штраф не сплачено.

Зважаючи на викладене вище, Комбінат звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства 118 000,00 грн штрафних санкцій. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 102,00 грн судового збору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частини 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями частини 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, 5 кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач порушив строки поставки Продукції, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

У Специфікації сторонами визначено термін поставки Товару - протягом 45 робочих днів з моменту відкриття акредитива.

Акредитив відкритий позивачем 24.03.2020. Відтак, Товар мав бути поставлений покупцю у строк до 08.05.2020.

З матеріалів справи встановлено, що Товар поставлено постачальником та прийнято покупцем 18.09.2020 (з урахуванням усунення недоліків, виявлених при первісній поставці Товару) лише частково на суму 320 000,00 грн. Доказів поставки Товару на суму 270 000,00 грн станом як на момент звернення до суду так і на момент прийняття рішення у справі сторонами не надано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до приписів пункту 7.2 Договору, за порушення погоджених строків поставки, а також за прострочення строку повернення внесеної покупцем передоплати, чи вартості Товару, який не було поставлено постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% від суми специфікації, при виконанні за якою відбулося таке порушення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій та враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку, суд, керуючись імперативними приписами частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених позовних вимог, дійшов висновку про правильність наданого позивачем розрахунку.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку з наведеними обставинами суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно пункту 3 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/13407/17.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Під час розподілу витрат по сплаті судового збору судом враховано приписи частини 9 статті 129 ГПК України за якими у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-постачальне підприємство "Завод "Київспецпідйомтранс" про стягнення 118 000,00 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-постачальне підприємство "Завод "Київспецпідйомтранс" (01103, місто Київ, вулиця Остапа Вишні, будинок 5, ідентифікаційний код 36756129) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50029, місто Кривий Ріг, вулиця Симбірцева, будинок 1а, ідентифікаційний код 00191307) 118 000,00 грн (сто вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок) штрафних санкцій та 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ

Дата ухвалення рішення26.04.2021
Оприлюднено06.05.2021

Судовий реєстр по справі —910/21099/20

Постанова від 13.09.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 12.07.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Ухвала від 15.06.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кравчук Г.А.

Рішення від 26.04.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 05.02.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

Ухвала від 04.01.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Джарти В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні