Ухвала

від 03.03.2010 по справі 2-а-30870/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарсько го, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 р. Справа № 2-а-30870/09/2070

Колегія суддів Харків ського апеляційного адмініс тративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскін а О.А.

за участю секретаря судово го засідання Мельник А.А., Кас ян В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміще нні Харківського апеляційно го адміністративного суду ад міністративну справу за апел яційною скаргою Державної по даткової інспекції у Київськ ому районі м. Харкова на поста нову Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 р. по справі № 2-а-30870/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю виробниче підприємство "Ст анімекс" < Список > < Текст >

до Державної податков ої інспекції у Київському ра йоні м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < з а участю > < Текст >

про визнання податко вого повідомлення-рішення не дійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського о кружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року адміні стративний позов Товариств а з обмеженою відповідальніс тю виробничого підприємства "Станімекс" до Державної пода ткової інспекції в Київськом у районі м. Харкова про визна ння податкового повідомленн я-рішення недійсним було зад оволено.

Визнано недійсним податко ве повідомлення-рішення Держ авної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 13.02.2008 року №000052305/0.

Не погодившись з даною пост ановою суду, Державною подат ковою інспекцією у Київськом у районі м. Харкова ( далі - ДП І у Київському районі м. Харко ва) було подано апеляційну ск аргу.

В апеляційній скарзі, відпо відач, посилаючись на поруше ння судом першої інстанції н орм матеріального та процесу ального права, просив скасув ати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задовол енні позовних вимог Товарист ва з обмеженою відповідальні стю виробничого підприємств а "Станімекс" (далі - ТОВ ВП "Ст анімекс") відмовити.

В обґрунтування вимог апел яційної скарги зазначив, що п ри розгляді справи суд не при йняв до уваги того факту, що ДП І у Київському районі м. Харко ва під час проведення переві рки встановлено, що станом на 12.02.2008 року згідно особового ра хунку ТОВ ВП "Станімекс" рахує ться передплата у сумі 18 852 грн . 82 коп., що в свою чергу у відпов ідності до акту перевірки ві д 10.02.2005 року № 28 виникла внаслід ок зменшення основного плате жу по деклараціям: за 1 квартал 2004 року від 19.04.2004 року - сума 11 726 г рн. 00 коп., за 3 квартал 2004 року від 09.11.2004 року - сума 6 239 грн. 00 коп., за 4 квартал 2004 року від 02.02.2005 року - сума 860 грн. 82 грн. Виходячи з цьо го, позивачу слід було відобр азити суму ПДВ у розмірі 18 525 гр н. 82 коп. по рядку 26 декларації « Залишок від' ємного значенн я, який після бюджетного відш кодування включається до скл аду податкового кредиту наст упного податкового періоду» , значення якого переноситьс я до 23.3. податкової декларації наступного звітного періоду .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевірив ши доводи апеляційної скарги , правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчи вши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скар га не підлягає задоволенню, в иходячи з наступного.

Задовольняючи позов суд пе ршої інстанції виходив з тог о, що суми у деклараціях з ПДВ, а саме: за 1 квартал 2004 року від 1 9.04.2004 року - сума 11 726 грн. 00 коп., за 3 квартал 2004 року від 09.11.2004 року - сума 6 239 грн. 00 коп., за 4 квартал 200 4 року від 02.02.2005 року - сума 860 грн . 82 грн. були заявлені не як бюдж етне відшкодування, а у рахун ок платежів з ПДВ майбутніх п еріодів. Розрахунків частки суми бюджетного відшкодуван ня (додаток 3 до декларації з П ДВ у редакції, що діяла у спірн і періоди) позивач податково му органу не надавав. Таким чи ном, позивач не вимагав бюдже тного відшкодування ПДВ. Вих одячи з цього, висновки відпо відача про зменшення ТОВ ВП "С танімекс" бюджетного відшкод ування є безпідставним. Окрі м того, суд першої інстанції д ійшов висновку, що оскільки о стання з декларацій позиваче м була надана 02.02.2005 року, то відп овідно до п.п.15.1.1 ст. 15 Закону Укр аїни “Про порядок погашення зобов'язань платників податк ів перед бюджетами та держав ними цільовими фондами” стро к позовної давності скінчивс я 02.02.2008 року. Також, суд першої ін станції дійшов висновку, що в ідповідачем фактично двічі б ула проведена повторна перев ірка фінансово-господарсько ї діяльності позивача, у зв' язку з чим складені акт переп ровірки від 10.02.2005 року № 28 та акт від 12.02.2008р. № 710/16-007/25610225. Судом було зо бов' язано відповідача нада ти акт перепровірки, але цей а кт суду наданий не був з посил анням на його відсутність у в ідповідача. Окрім того, судом першої інстанції було встан овлено, що позивач не був пові домлений про проведення повт орної перевірки, жодного док ументу, що надає право на пров едення такої перевірки суду надано не було.

Усі наведені вище обставин и дали змогу суду першої інст анції зробити висновок про т е, що проведення спірної неви їзної документальної переві рки є незаконним, а надсиланн я позивачу оскарженого подат кове повідомлення - безпідст авним.

Колегія суддів погоджуєть ся з даним висновком суду вих одячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1 95 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вст ановлено та підтверджено у с уді апеляційної інстанції, щ о ТОВ ВП "Станімекс" згідно сві доцтва про державну реєстрац ію юридичної особи серії А00 № 497239 зареєстровано виконкомом Харківської міської ради, да та проведення державної реєс трації - 09.06.1998 р., номер запису п ро заміну свідоцтва 1 480 120 0000 008255 (а .с. 40).

Як платник податків, зборів та обов'язкових платежів поз ивач перебуває на податковом у обліку у ДПІ в Київському ра йоні м. Харкова з 11.06.1998 року, що пі дтверджується відповідною д овідкою про взяття на облік п латника податків № 6326/1816 від 26.05.2005 р. ідентифікаційний код плат ника податків за ЄДРПОУ 25610225 (а.с .42). Відповідно до копії свідоц тва № 28720964 від 07.07.1998 р., яка знаходит ься в матеріалах справи є пла тником податку на додану вар тість (а.с. 41).

12 лютого 2008 року співробітни ками ДПІ в Київському районі м. Харкова була проведена нев иїзна документальна перевір ка ТОВ ВП "Станімекс" щодо наяв ності права на отримання бюд жетного відшкодування з пода тку на додану вартість, за рез ультатами якої був складений акт від 12.02.2008 р. № 710/16-007/25610225.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено подат кове повідомлення-рішення ві д 13 лютого 2008 року №000052305/0, яким від мовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на д одану вартість у розмірі 18825,82 г рн.

Підпунктом 7.7.1 ст. 7 Закону Укр аїни “Про податок на додану в артість”, в редакції, що діяла на час спірних відносин, вста новлено, що суми податку, що пі длягають сплаті до бюджету а бо відшкодуванню з бюджету, в изначаються як різниця між з агальною сумою податкових зо бов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарі в (робіт, послуг) протягом звіт ного періоду, та сумою податк ового кредиту звітного періо ду. Тобто, визначення сум бюдж етного відшкодування передб ачає насамперед визначення с ум податкових зобов' язань.

Колегія суддів зазначає, що суми у деклараціях ТОВ ВП "Ста німекс" з ПДВ, а саме: за 1 кварта л 2004 року від 19.04.2004 року - сума 11 72 6 грн. 00 коп., за 3 квартал 2004 року в ід 09.11.2004 року - сума 6 239 грн. 00 коп. , за 4 квартал 2004 року від 02.02.2005 рок у - сума 860 грн. 82 грн. були заявл ені позивачем не як бюджетне відшкодування, а у рахунок пл атежів з ПДВ майбутніх періо дів. Розрахунків частки суми бюджетного відшкодування (д одаток 3 до декларації з ПДВ у редакції, що діяла у спірні пе ріоди) позивач податковому о ргану не надавав. Таким чином , позивач не вимагав бюджетно го відшкодування ПДВ.

Виходячи з цього, колегія су ддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в част ині безпідставності висновк ів ДПІ в Київському районі м. Х аркова про зменшення ТОВ ВП "С танімекс" бюджетного відшкод ування.

Окрім того, судом першої інс танції встановлено та підтве рджено в ході апеляційного р озгляду, що у 2005 році відповіда чем була проведена комплексн а планова документальна пере вірка фінансово-господарськ ої діяльності з питань дотри мання позивачем вимог податк ового та валютного законодав ства за період з 01.01.2002р. по 31.12.2004р., з а результатами якої був скла дений акт від 22.02.2005 року № 730/26-222 (а.с . 8-22)

На підставі зазначеного ак ту перевірки відповідачем бу ло винесено податкове повідо млення-рішення від 22.02.2005 року №0 000702600/0, яким позивачу було винес ено суму податкового зобов'я зання за ПДВ у сумі 20000 грн. (у том у числі основний платіж - 16666 г рн., штрафні (фін.) санкції - 3334 гр н.).

Статтею 11-1 Закону України “П ро державну податкову службу в Україні” №509-XII від 4.12.1990 р., встан овлені підстави для проведен ня повторної перевірки, при ч ому ця перевірка повинна бут и позаплановою виїзною, а для її проведення повинні бути п евні обставини. Так, проведен ня повторної перевірки можли во виключно у разі, коли вищес тоящий орган державної подат кової служби в порядку контр олю за достовірністю висновк ів нижчестоящого органу держ авної податкової служби здій снив перевірку документів об ов'язкової звітності платник а податків або висновків акт а перевірки, складеного нижч естоящим контролюючим орган ом, та виявив їх невідповідні сть вимогам законів, що призв ело до ненадходження до бюдж етів сум податків та зборів (о бов'язкових платежів). Позапл анова виїзна перевірка в цьо му випадку може ініціюватися вищестоящим органом державн ої податкової служби лише у т ому разі, коли стосовно посад ових або службових осіб нижч естоящого органу державної п одаткової служби, які провод или планову або позапланову виїзну перевірку зазначеног о платника податків, розпоча то службове розслідування аб о порушено кримінальну справ у.

Виходячи з вище викладеног о, судом першої інстанції бул о правомірно встановлено, що не дивлячись на проведену до кументальну виїзну перевірк у, відповідачем фактично дві чі проведена повторна переві рка фінансово-господарської діяльності позивача, окрім т ого позивач не був повідомле ний про проведення повторної перевірки, жодного документ у, що надає право на проведенн я такої перевірки суду надан о не було.

Як в суді першої інстанції т ак і під час апеляційного роз гляду ДПІ в Київському район і м. Харкова не був наданий акт перепровірки. Колегія судді в критично відноситься до по казань представника відпові дача, що даним актом є "рішення про відміну повідомлення-рі шення про застосування та ст ягнення фінансових санкцій № 28 від 10.02.2005 року", оскільки вище з азначені документи стосують ся різних податкових періоді в, вхідні номери та дати отрим ання податкових декларацій з ПДВ, на які посилаються обидв а документи, не збігаються. От же рішення №28 від 10.02.2005 р. не може бути прийнято, як належний до каз правомірності зменшення сум бюджетного відшкодуванн я спірним податковим повідом ленням-рішенням.

За таких обставин, колегія с уддів прийшла до висновку, що проведення невиїзної докуме нтальної перевірки є незакон ним, а надсилання позивачу ос карженого податкове повідом лення - безпідставним.

З огляду на вищезазначене, п останова суду першої інстанц ії ухвалена з дотриманням но рм процесуального права, у ві дповідності до вимог норм ма теріального права, тому коле гія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги , щодо порушення судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права, ві дсутності у позивача права н а отримання бюджетного відшк одування, через зменшення ни м основного платежу згідно а кту перепровірки від 10.02.2005 року №28 на суму 18825 грн. 82 коп. є необґр унтованими з вище зазначених підстав і висновків суду пер шої інстанції не спростовуют ь.

Відповідно до ст. 200 Кодексу а дміністративного судочинст ва України суд апеляційної і нстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а по станову або ухвалу суду без з мін, якщо визнає, що суд першо ї інстанції правильно встано вив обставини справи та ухва лив судове рішення з додержа нням норм матеріального і пр оцесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 25 4 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Д ержавної податкової інспекц ії у Київському районі м. Харк ова залишити без задоволення .

Постанову Харківськог о окружного адміністративно го суду від 13 липня 2009 р. по спра ві № 2-а-30870/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення та може бути оскаржена у каса ційному порядку протягом міс яця з дня складання ухвали у п овному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосере дньо до Вищого адміністратив ного суду України.

Головуючий суддя < підпис > Сіренко О.І.

Судді < підпис >

< підпис > Любчич Л.В.

Спаскін О. А.

< Список > < Текст >

Повний текст ухвали вигото влений 09.03.2010 р.