Рішення

від 28.04.2021 по справі 910/584/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.04.2021Справа № 910/584/21 За позовом Приватного підприємства "Ефект"

до Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-Банк"

про стягнення 229 257,05 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 229 257,05 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідач в порушення статті 201 Податкового кодексу України не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у сумі 229 257,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 52/2.

Проте, поштовий конверт № 0105477457297 було повернуто суду 08.02.2021 із зазначенням про причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

У силу положень пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2019 між Приватним підприємством ЕФЕКТ (Позивачем/Покупцем) та Публічним акціонерним товариством ІНТЕГРАЛ-БАНК (ПАТ "ІНТЕГРАЛ-БАНК"/Відповідачем/Продавцем) укладено договір від 28.03.2019 купівлі-продажу нерухомого майна, за яким Продавцем продано (передано у власність), а Покупцем придбано (прийнято у власність) комплекс, до складу якого увійшли адмінбудинок (ліг. 1А), площею 476,6 кв.м., склад-будівля (літ.2Б), площею 1251,2, кв.м., зарядна станція (літ. 3Г), площею 237,10 кв.м., пожежний резервуар (4№1), дороги і площадки (5№2) загальною площею 1964,90 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського 42-Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 972200632104 та земельну ділянку, площею 0,6822 га, що розташована за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Маяковського 42-Д, кадастровий номер земельної ділянки: 3210400000:01:013:0034, із цільовим призначенням землі промисловості, під цілісний майновий комплекс , реєстраційний номер об`єкті нерухомого майна: 972184932104, і сплачує за них в повному обсязі грошову суму за ціною, встановленою за результатами аукціону, який відбувся 27 лютого 2019 року (оператор електронного майданчика, через якого було подано найвищу цінову пропозицію ТБ УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА ), в порядку та в строки, встановлені Договором .

Також між сторонами укладено договір від 28.03.2019 № 280319/1 купівлі-продажу рухомого майна (основних засобів) за яким відповідач передав у власність позивача майно, вказане у пункті 1.2 Договору N9280319/1.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 280319/1 предметом купівлі-продажу є майно, зазначене в додатку № 1 до Договору № 280319/1. Продаж майна за Договором № 280319/1 вчиняється за 247597,61 грн., що сплачуються наступним чином - Грошові кошти у сумі, зазначеній у пункті 2.1.1. цього Договору були сплачені Покупцем Продавцю до моменту укладення цього Договору на підставі протоколу № UА-ЕА-2019-02-06-000016-b від 27.02.2019 року, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став позивач.

На виконання вказаних договорів відповідач передав позивачу вказане майно, а позивач сплатив на користь відповідача 1 375 542,27 грн. з ПДВ.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи протоколом електронного аукціону протоколу № UА-ЕА-2019-02-06-000016-b, платіжним дорученням № 4604 від 07.03.2019, вищевказаними договорами, актами приймання-передачі майна від 28.03.2019.

Отже, з 07.03.2019 у Відповідача виникло податкове зобов`язання зі сплати ПДВ у розмірі 229 257,07грн., а у Позивача право на податковий кредит з ПДВ у сумі 229 257,07грн., яким Позивач мав би можливість скористатись у разі складання та реєстрації Відповідачем в Єдиному реєстрі належним чином відповідних накладних, граничний строк реєстрації яких сплинув 31.03.2019.

Листом № 20 від 11.04.2019 позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІНТЕГРАЛ-БАНК" із запитом про надання інформації щодо реєстрації податкових накладних та віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Відповіді на вказаний лист позивач не отримав.

Таким, чином, зазначена бездіяльність Відповідача, що полягала у не проведенні реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавили можливості на включення сум ПДВ до податкового кредиту, а як наслідок призвели до збільшення суми сплаченого Позивачем ПДВ на суму податкового кредиту, який би Позивач мав змогу сформувати за операціями з Відповідачем.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 1 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Згідно зі ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, відповідальність за відсутність реєстрації податкової накладної у визначеному чинним законодавством порядку несе безпосередньо відповідач.

Норми ст. 201 Податкового кодексу України до яких відсилають правила п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов`язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов`язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов`язки учасників податкових відносини, пов`язані зі складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов`язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

У п. 201.1 ст. 201 ПК України зазначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі і зобов`язано покупця включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До такої заяви додаються копії документів, передбачених у цій статті, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Реєстру платників ПДВ - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, що містяться у Реєстрі.

Таким чином, платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладними і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством. В іншому випадку, без подання заяви на постачальника, який своєчасно не зареєстрував податкові накладні, платник податку - покупець товарів/послуг - зобов`язаний включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно зі ст. 201 ПК України обов`язок із оформлення і реєстрації податкових накладних покладено на платника податку - продавця товарів/послуг, а не платника податку, який формує податковий кредит, і при цьому зазначена стаття не містить імперативних приписів про неприйнятність цих документів через несвоєчасність (не у день надання) внесення їх до Реєстру.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договорів здійснив оплату на суму 1 375 542,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4604 від 07.03.2019 .

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів оформлення податкової накладної та за реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних на вказану суму відповідачем не надано.

Це призвело до порушення ст. 201 ПК України та позбавило позивача права на віднесення сум сплаченого ПДВ по даній операції до складу податкового кредиту у розмірі 229 257,07 грн.

Отже, бездіяльність Відповідача, що полягала у не проведенні реєстрації податкових накладних спричинила втрату Позивачем права на формування податкового кредиту з ПДВ, та як наслідок спричинила втрату Позивачем грошових коштів (збитки) у розмірі ПДВ, що становить 229 257,07грн.

Враховуючи наведене, у зв`язку з бездіяльністю відповідача, позивач зазнав втрат (збитків) у вигляді неотриманого податкового кредиту в розмірі 229 257,07 грн.

Відповідно до ст. 20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з ч. 4 ст. 47 ГК України, збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За змістом ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати рядок у сфері господарювання.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, в силу вимог ст. 218 ГК України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Стаття 623 ЦК України визначає, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. До складу витрат, що підлягають стягненню з боржника, який припустився порушення зобов`язання, входять витрати зі сплати фінансових санкцій і пені з вини боржника. Боржник, не будучи платником податку на додану вартість, з метою не упустити можливість укладення вигідного договору або з інших причин може оформити в зв`язку з продажем товарів, виконанням робіт чи наданням послуг податкову накладну і передати її покупцю (послугоодержувачу). Цей останній може на підставі податкової накладної скористатися податковим кредитом. Згодом орган державної податкової служби може встановити необґрунтованість одержання податкового кредиту на підставі податкової накладної, виданої суб`єктом, що не має на це права, і застосувати фінансові санкції до одержувача (послугоодержувача). Сплативши суми фінансових санкцій, покупець може стягнути суму здійснених витрат з контрагента за договором.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 229 257,07 грн. збитків є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання з перерахування на користь позивача 229 257,07 грн. збитків, суд визнає обґрунтованими позовну вимогу про стягнення 229 257,07 грн. збитків.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Ефект" задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-Банк" (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 52/2, ідентифікаційний код 22932856) на користь Приватного підприємства "Ефект" (07543, Київська обл., м. Березань, вул. Березанський шлях, 42, ідентифікаційний код 30334673) 229 257 (двісті двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят сім) грн. 05 коп. збитків, 3 438 (три тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 86 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко