Рішення

від 27.04.2021 по справі 922/4347/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4347/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32а) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана" (61177, м. Харків, вул. Залочівська, 4 А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 4) про стягнення 645518,84 грн. за участю представників:

позивача - Сечко С.В., довіреність №0120-183 від 14.12.20,

відповідача - Пархоменко О.О., ордер серія АХ№1006321 від 28.01.20,

третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 645518,84 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 28.01.2020 об 11:40. Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана" (код ЄДРПОУ 32235849).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2020 відкладено підготовче засідання на 13.02.2020 о 09:40.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2020 відкладено підготовче засідання на 25.02.2020 о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.02.2020 клопотання позивача про призначення судової пожежно-технічної експертизи (вх. № 3781 від 13.02.20) та клопотання відповідача про призначення судової пожежно-технічної експертизи (вх. № 3779 від 13.02.20) задоволено, призначено у справі судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса та провадження у справі 922/4347/19 зупинено.

Матеріали справи скеровано Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса для проведення судової пожежно-технічної експертизи.

02.02.2021 від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса, супровідним листом за вих. № 5527 від 28.12.20 надійшов висновок експертів, складений за результатами проведення судової комісійної пожежно-технічної експертизи № 5527 із матеріалами справи №922/4347/19 (вх. №166).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2021 провадження у справі № 922/4347/19 поновлено та призначено підготовче засідання на 02.03.2021 о 12:40.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2021 відкладеного підготовче засідання на 10.03.2021 о 12:50.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2021 о 12:30.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2021 задоволено клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи по суті відкладено на 27.04.2021 о 12:00.

26.04.20021 через загальний відділ діловодства суду, від відповідача надійшли пояснення (вх. №9428).

Позивач у судове засідання 27.04.2021 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 645518,84 грн.

Відповідач у судове засідання 27.04.2021 з`явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання 27.04.2021 не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, розгляд справи повідомлена своєчасно та належним чином.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 27.04.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

15 лютого 2017 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Українська страхова група (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Делтан (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування майна №10-2107-17 -00001.

Предметом даного договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном - конструкція нерухомого майна без оздоблення та комунікацій, а саме нежитлові приміщення підвалу №0-1, 1-го поверху № № 1-40; 1-44; 1-46; 1-51; 1-52; 1-55; 1-65; 1-87; 1-89;1- 95; 1-59а; 1-62а; 2-го поверху № № 2-21; 2-24; 3-го поверху № № 3-31; 3-32; 3-34; 3-42; 3-44; 3-46; 3-42; 3-44; 3-46; 3-50; 3-52; 3-54; 3-60 (колишні приміщення підвалу № 0-1, 1-го поверху; №№ 1-26: 1-31; 1-37; 1-1-88, 2-го поверху № 2-19; 2-24; 3-го поверху № № 3-23; 3-60) в літ В-3 загальною площею 6541.0 кв.м.), що розташована за адресою м. Харків, вул. Золочівська, будинок № 4 - А.

Страховими ризиками (випадками) умовами договору серед іншого передбачено ризик вогонь - який включає в себе такі події як: пожежа (включаючи задимлення, що її супроводжує, виділення сажі і корозійного газу), вибух, удар блискавки.

03 вересня 2017 року із застрахованим майном - нежитловим приміщенням за адресою м. Харків, вул. Золочівська 4 а, сталася страхова подія - пожежа.

Як вбачається із Висновку судової комісійної пожежно - технічної експертизи №25157 складеного 22.12.2017 фахівцем Харківського Науково - дослідницького інституту судових експертиз:

- 03 вересня 2017 року орієнтовно о 06 годині 01 хвилина в об`єкті виробнично - складської будівлі за адресою вул. Залютинського 4 м. Харків, виникла пожежа. Безпосередньо перед виникненням пожежі охоронці ТОВ Делтана почули звук хлопку , що надходив з території підприємства. Після чого старший охоронець ТОВ Дельтана під час обходу території підприємства о 06 годині 13 хвилин 03.09.2017 року побачив чорний дим, що виходив із вікна виробничо - складського приміщення TOB АСС- Харківпласт ;

- повідомлення про пожежу у виробнично - складському приміщенні ТОВ АСС - Харківпласт до пожежно - рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України в Харківської області надійшло 03.09.2017 о 06 годині 15 хвилин. На момент прибуття на місце пожежі о 06 годині 22 хвилини 03.09.2017 першого пожежно - рятувального підрозділу територія підприємства була задимлена, з вікон виробнично - складського приміщення ТОВ АСС Харківпласт виривалося полум`я, площа горіння склала 2215 м. кв. Горіння у виробничо - складській будівлі за адресою: вул. Залютинська 4 м. Харків, було ліквідовано о 17 годині-55 хвилин 03.09.2017 пожежно - рятувальними підрозділами ГУ ДСНСМ України в Харківській області;

- джерелом запалювання, яке 03.09.2017 призвело до виникнення пожежі у виробничо - складському приміщенні ТОВ АСС - Харківпласт за адресою: вул. Залютинського 4 м. Харків, була теплова енергія відкритого полум`я подібного полум`ю сірника, запальнички, смолоскипу тощо, виникнення якої не пов`язано з функціонуванням об`єкту;

- пожежа, яка виникла 03.09.2017 у виробничо - складському приміщенні ТОВ АСС - Харківпласт за адресою: вул. Залютинська 4 м. Харків, із первинних вогнищ пожежі (осередків пожежі), поширювалась по пожежному навантаженню на всі напрямки;

- причиною виникнення пожежі 03.09.2017 у виробничо - складському приміщенні ТОВ АСС - Харківпласт за адресою: вул. Залютинська 4 м. Харків, є займання штучно створеного горючого середовища від внесеного в нього джерела запалювання, подібного полум`ю сірника, запальнички, смолоскипу тощо;

- протипожежний стан виробнично - складського приміщення ТОВ АСС - Харківпласт за адресою: вул. Залютинська 4 м. Харків на момент виникнення пожежі 03.09.2017 не відповідає вимогам п. 13.1.1 табл. А.1 додатку Д. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту та п. 2.10., розд. III Правил пожежної безпеки в Україні ;

- невиконання вимог п. 13.1.1 табл. А.1 додатку Д. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту та п. 2.10., розд. III Правил пожежної безпеки в Україні не вплинула на виникнення пожежі.

В результаті пожежі, що виникла у виробнично - складському приміщення ТОВ АСС Харківпласт за адресою: вул. Залютинська 4 м. Харків, було завдано значної шкоди майну; ТОВ Делтана , що розташовано поруч із місцем виникнення пожежі, а саме нежитловому приміщенню розташованому за адресою: м. Харків, вул. Золочевська 4 А.

Так, згідно звіту Про оцінку вартості матеріального збитку завданого ТОВ Делтана під час події (пожежі) 03.09.2017 в результаті пошкодження майна, розташованого за адресою: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Золочевська 4 А, складеного 25.06.2017 суб`єктом оціночної діяльності Проценко Ю.М., в результаті огляду виявлені ознаки інтенсивного термічного впливу та заходів гасіння пожежі ззовні будівель ділянки.

Вартість матеріального збитку завданого ТОВ Делтана в результаті пожежі що сталася 03.09.2017, в результаті пошкодження майна розташованого за адресою: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Золочевська 4 А, становить 1319833 грн 42 коп.

Оскільки знищене майно було застраховано договором добровільного страхуванні майна № 10 - 2107 - 17 - 00001 укладеного 15 лютого 2017 року між ПрАТ СК Українська страхова група (Страховик) та ТОВ Дельтана (Страхувальник), останній 04 вересня 2017 року звернуся до Страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Дана заява була розглянута Страховиком, випадок пошкодження майна Страхувальника пожежі яка мала місце 03.09.2019 року по вул. Залютинська 4 м. Харків було визнано страховою подією, у зв`язку з чим на підставі страхового акту № 14383 від 16.08.2018, розрахунку остаточної суми страхового відшкодування ДКЦВ 14383 від 16.08.2018, розпорядження про виплату суми страхового відшкодування від 17.08.2018, згідно платіжного доручення № 17213 від 17.08.2018 Страхувальнику було сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 645518 грн 84 коп.

Як вже зазначалося, 03.09.2017 на території, яка належить відповідачу сталася пожежа, що підтверджується Актом про пожежу від 03.09.2017, висновком судової комісійної пожежно - технічної експертизи № 25157 від 22.12.2017.

Згідно зазначених документів, найбільш ймовірно причиною пожежі, була теплова енергія відкритого полум`я подібного полум`ю сірника, запальнички, смолоскипу тощо, виникнення якої не пов`язано з функціонуванням об`єкту. При цьому, протипожежний стан виробнично-складського приміщення TOB АСС - Харківпласт за адресою: вул. Залютинська 4 м. Харків на момент виникнення пожежі 03.09.2017 не відповідає вимогам п. 13.1.1 табл. А.1 додатку Д. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту та п. 2.10., розд. III Правил пожежної безпеки в Україні .

Позивач зазначає, що не зважаючи на те, що невиконання вимог п. 13.1.1 табл. А.1 додатку Д. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту та п. 2.10., розд. III Правил пожежної безпеки в Україні , не вплинула на виникнення пожежі, проте дане невиконання вплинуло на розповсюдження пожежі і як наслідок завдання шкоди майну ТОВ Делтана .

На думку позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю АСС - Харківпласт , як власник майна і суб`єкт господарювання, враховуючи приписи Кодексу цивільного захисту України, Цивільного кодексу України та Правил пожежної безпеки в Україні зобов`язано належно виконувати обов`язок щодо забезпечення збереження об`єкта, яке перебуває у його власності, тобто саме власник несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки.

Позивач вважає, що протиправна поведінка відповідача, полягає у бездіяльності щодо забезпечення пожежної безпеки власної території та майна. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок невиконання вимог Правил Пожежної безпеки в Україні та незабезпечення пожежної безпеки на території відбулася пожежа, якою було завдано майнову (матеріальну) шкоду майну третьої особи. Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування, ПрАТ Страхова компанія Українська страхова група , у відповідності до вимог ст. 993 Цивільного кодексу України отримала право вимоги до особи відповідальної за завдані збитки - Товариства з обмеженою відповідальністю АСС - Харківпласт , чиї повноважні особи не забезпечили здійснення організаційних та технічних заходів, спрямованих на запобігання пожежі, яка сталася 03.09.2017.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м. Харкова і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач у своєму відзиві заявлений позов не визнає та заперечує проти його задоволення. На обґрунтування своїх заперечень зазначає про те, що позивачем не доведено вину ТОВ АСС - Харківпласт у спричинення шкоди майну ТОВ Делтана , належних та допустимих доказів такого позивачем суду не надано.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що відшкодування шкоди можливе за таки умов: 1) завдано шкоду особистим немайновим правам або майну фізичної чи юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; 3) існує причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника та шкодою, яка виникла; 4) наявна вина особи, яка завдала шкоду. При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди то боржник має довести відсутність своєї вини. Для виникнення обов`язку відшкодування шкоди ступінь вини порушника значення немає.

Зобов`язання внаслідок заподіяння шкоди називають деліктними. Елементами цього виду зобов`язальних правовідносин є сторони (кредитор і боржник), об`єкт і зміст (права і обов`язки).

Кредитор - це особа, якій заподіяно шкоду (потерпілий). Ним може бути будь-яка особа (громадянин України, особа без громадянства, іноземець, а також організація незалежно від того, користується вона правами юридичної особи чи ні).

Боржник - це особа, яка відповідає за заподіяну шкоду. Як правило, нею є заподіювач шкоди. У деяких випадках, передбачених законодавством, боржником є не заподіювач шкоди, а особа, відповідальна за поведінку заподіювача (ст.ст. 1176, 1178 ЦК України).

Фізична особа виступає в ролі боржника за умови, що вона є деліктоздатною. Організація вважається деліктоздатною за умови, що вона користується правами юридичної особи. Тобто боржником у деліктних зобов`язаннях може бути лише організація, що є юридичною особою.

Об`єктом деліктних зобов`язань є дії боржника, які забезпечують найбільш повне, наскільки це можливо, поновлення майнових і особистих немайнових благ кредитора, яким заподіяна шкода. Зміст деліктного зобов`язання становлять право кредитора та обов`язок боржника.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди (гл. 82 ЦК України), є склад цивільного правопорушення. Його елементи: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Цей склад поширюється на всі положення гл. 82 ЦК України, крім винятків, передбачених окремими статтями цієї глави.

Майновою вважається шкода, яка має певну економічну цінність і виражається в грошах.

Характер шкоди не визначається об`єктом, якому вона завдається. Протиправність поведінки - це невиконання юридичного обов`язку, встановленого нормою права. Відповідно до форми юридичних обов`язків протиправність виступає у формі дії або бездіяльності. Якщо для виконання активного юридичного обов`язку необхідне вчинення зобов`язаною особою певних дій, то пасивний юридичний обов`язок виконується шляхом утримання від вчинення заборонених дій.

Протиправна дія - це поведінка, заборонена законом. Протиправна бездіяльність - це не вчинення особою дії, до якої вона зобов`язувалася нормою права. Сама по собі пасивність не є протиправною, вона стає такою лише у випадку, коли норма права зобов`язує цю особу до вчинення відповідної дії.

Відповідно до ст. 993 Цивільного Кодексу України та ст. 24 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вже зазначалося судом вище, згідно з ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірні дії або бездіяльність особи.

2. Завдання шкоди та її розмір.

3. Безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

4. Вина завдавача шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Особою, яка відповідає за заподіяну шкоду, як правило, є безпосередній заподіювач шкоди.

Випадки виключення з даного правила прямо передбачені чинним законодавством, наприклад ст.ст.1172, 1176, 1178, 1187 ЦК України.

Протиправність поведінки - це невиконання юридичного обов`язку, встановленого нормою права. Відповідно до форми юридичних обов`язків протиправність виступає у формі дії або бездіяльності. Якщо для виконання активного юридичного обов`язку необхідне вчинення зобов`язаною особою певних дій, то пасивний юридичний обов`язок виконується шляхом утримання від вчинення заборонених дій.

Протиправна дія - це поведінка, заборонена законом. Протиправна бездіяльність - це не вчинення особою дії, до якої вона зобов`язувалася нормою права. Сама по собі пасивність не є протиправною, вона стає такою лише у випадку, коли норма права зобов`язує цю особу до вчинення відповідної дії.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про передчасність заявлених ПрАТ "СК "Українська страхова група" позовних вимог, оскільки позивачем всупереч положень ч. 1 ст. 74 ГПК України не доведено, що саме ТОВ "АСС-Харківпласт" є відповідальною особою за заподіяння шкоди, так як в матеріалах справи відсутнє рішення про притягнення винної особи до відповідальності за скоєння 03.09.2017 по вул. Золочівська, 4а у м. Харкові пожежі.

Доводи позивача, що саме внаслідок невиконання відповідачем вимог Правил Пожежної безпеки в Україні та незабезпечення пожежної безпеки на території приміщення, в якому відбулася пожежа, судом відхиляються, оскільки в матеріалах справи є висновки судових експертиз, з яких убачається, що виконання відповідачем вимог пожежної безпеки не вплинуло б ані на виникнення пожежі, ані на її розповсюдження.

Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність вини відповідача - ТОВ "АСС-Харкіпласт" у виникненні 03.09.2017 по вул. Золочівська, 4а у м. Харкові пожежі та як наслідок причинені шкоди майну ТОВ "Делтана".

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків про відмову у задоволенні позову не спростовує.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору залишає за позивачем.

Витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідач просить відшкодувати суд витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12700,00 грн.

Так, відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з статтею 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч.1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Представником відповідача на підтвердження понесених ТОВ "АСС-Харківпласт" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12700,00 грн. надано належним чином засвідчені копії документів (т.с. 4, а.с. 140-142). А саме:

- договору надання професійної правничої допомоги від 15.01.2020;

- акту приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2020 на суму 12700,00 грн;

- квитанції до прибуткового касового ордера № 2 від 15.01.2020 на суму 5000 грн;

- квитанції до прибуткового касового ордера № 14 від 26.03.2021 на суму 7700 грн.

Позивач з клопотанням про неспівмірність понесених відповідачем судових витрат не звертався.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката, пов`язаної з розглядом даної справи, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача 12700,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язаних з проведенням експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

У матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії: платіжного доручення № 139 від 28.04.2020 про сплату 27948,24 грн. за експертизу №5527, зг. рах. № 786 від 10.04.2020 та банківської виписки по рахунку відповідача щодо оплати послуг експерта на суму 74152,63 грн. (т.с. 4, а.с. 143, 144).

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача, враховуючи на що, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача витрат, пов`язаних з проведенням експертизи у розмірі 102100,87 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32а, код ЄДРПОУ 30859524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Харківпласт" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 4, код ЄДРПОУ 34014330) - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12700,00 грн. та 102100,87 грн. витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" квітня 2021 р.

Суддя Г.І. Сальнікова