Постанова

від 28.04.2021 по справі 235/2617/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 235/2617/19

провадження № 61- 7867св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Покровський міськрайонний відділ державної служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , публічне акціонерне товариство Дельта Банк ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Дельта Банк на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2019 року в складі судді Клікунової А. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 квітня 2020 року в складі колегії суддів: Будулуци М. С., Агєєва О. В., Гапонова А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про зняття арешту із спадкового майна.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 . Позивач є спадкоємцем за законом першої черги та після смерті матері прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. До складу спадщини входили земельні ділянки, що знаходяться на території Новотроїцької сільської ради Красноармійського району Донецької області, кадастрові номери 1422784000:05:000:0356 та 1422784000:05:000:0933, належні ОСОБА_3 на підставі державних актів про право власності на земельні ділянки серія ЯИ № 437485 та серія ДР № 192829 відповідно. Однак, нотаріус постановою від 14 листопада 2018 року відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на це спадкове майно у зв`язку із перебуванням його під арештом. Позивачем з`ясовано, що відповідний арешт накладено державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Покровського міськрайонного управління юстиції в рамках виконавчого провадження ВП № 50750480, відкритого на підставі виконавчого документа № 2/0529/1149/2012, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 17 січня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ) заборгованості за кредитним договором в сумі 173 709,34 грн. Постановою державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 11 червня 2018 року вказане виконавче провадження закінчено в зв`язку із смертю боржника ОСОБА_3 , однак, у порушення статті 40 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем не вирішено питання про скасування арешту, який був накладений на майно ОСОБА_3 . У зв`язку із викладеними обставинами ОСОБА_1 була змушена звернутися до суду із позовом про зняття арешту із відповідних земельних ділянок, які належали ОСОБА_3 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Знято арешт, накладений Покровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області в рамках виконавчого провадження ВП № 50750480, а саме, з нерухомого майна: земельної ділянки площею 2,3339 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1422784000:05:000:0933, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 437485; земельної ділянки площею 4,6676 гектарів, розташованої на території Новотроїцької сільської ради Покровського району Донецької області, кадастровий номер 1422784000:05:000:0356, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДН № 192829.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що арешт на спадкове майно перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, що є порушенням прав спадкоємця та власника відповідного майна. У зв`язку із цим суд дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та задоволення позову.

Постановою Донецького апеляційного суду від 09 квітня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ Дельта Банк залишено без задоволення, а рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2019 року - без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність скасування арешту на спірне майно, оскільки це порушує право позивача як спадкоємця на отримання правовстановлюючих документів та розпорядження ним; даний арешт помилково не був скасований державним виконавцем у силу статті 40 Закону України Про виконавче провадження , який виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із смертю боржника. Апеляційний суд констатував, що ОСОБА_1 позбавлена можливості в інший спосіб захистити свої права як спадкоємця на арештоване майно, а тому суд першої інстанції правомірно зняв арешт із відповідних земельних ділянок.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

У травні 2020 року ПАТ Дельта Банк звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 квітня 2020 року, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року справу № 235/2617/19 призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами було допущено порушення норм процесуального права. У даній справі позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача, оскільки у відповідних спорах таким являється боржник та/або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно. Також заявник вказує, що відповідний спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги про зняття арешту з майна пов`язані з вирішенням питання про стягнення виконавчого збору та підлягають розгляду в порядку саме цього виду судочинства. У касаційній скарзі заявник зазначає про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також про порушення судами норм процесуального права (касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серійний номер НОМЕР_1 та свідоцтвом про шлюб серійний номер НОМЕР_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серійний номер НОМЕР_3 .

До складу спадщини, відкритої після її смерті, входить нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, площею 2,3339 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1422784000:05:000:0933, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка, площею 4,6676 га, розташована на території Новотроїцької сільської ради Покровського району Донецької області, кадастровий номер 1422784000:05:000:0356, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначені земельні ділянки належали ОСОБА_3 на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЯИ № 437485 та серія ДН № 192829 відповідно.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її дочка - ОСОБА_1 та чоловік - ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 подала заяву до приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Донецької області про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3

30 жовтня 2018 року заведено спадкову справу № 106/2018, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 листопада 2019 року, приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Донецької області Михайленко О. В. зазначено про неможливість видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , оскільки виявлено арешт на відповідне спадкове майно.

Арешт на земельні ділянки із кадастровими номерами 1422784000:05:000:0356 та 1422784000:05:000:0933, належні за життя ОСОБА_3 накладено Покровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Донецькій області в межах виконавчого провадження ВП № 50750480.

Згідно постанови головного державного виконавця ВДВС Покровського (Красноармійського) міськрайонного управління юстиції від 08 квітня 2016 року, відкрито виконавче провадження ВП № 50750480 на підставі виконавчого документа № 2/0529/1149/2012, виданого 17 січня 2013 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про стягнення зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ Дельта Банк заборгованості в сумі 173 709,34 грн.

Як вбачається із постанови головного державного виконавця Покровського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області від 11 червня 2018 року, виконавче провадження ВП № 50750480 закінчено на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження (у зв`язку із смертю боржника ОСОБА_3 ).

Згідно змісту зазначеної постанови, арешт, накладений на нерухоме майно боржника ОСОБА_4 в рамках виконавчого провадження ВП № 50750480 державний виконавцем, не скасовано.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судами установолено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про зняття арешту із спадкового майна, накладеного в рамках виконавчого провадження ВП № 50750480, відкритого на підставі виконавчого документа № 2/0529/1149/2012, виданого 17 січня 2013 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про стягнення зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ Дельта Банк заборгованості в сумі 173 709,34 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року в справі № 905/386/18 (касаційне провадження № 12-85гс19) зроблено висновок, що при розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу державної виконавчої служби, пов`язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України Про виконавче провадження . Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізуються шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна .

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України ).

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (касаційне провадження № 14-61цс18) зробила правовий висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно із частиною другої статті 416 ЦПК України та частиною першої статті 417 ЦПК України висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма матеріального права, є обов`язковим для застосування судами.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред 'явила позовні вимоги до Покровського міськрайонного відділу державної служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яке не є ані боржником, ані особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно.

Особа, в інтересах якої накладено арешт на відповідні земельні ділянки в рамках виконавчого провадження ВП № 50750480 - ПАТ Дельта Банк (або його правонаступник) до участі в справі як відповідач не залучена, клопотань про її залучення відповідачем за цим позовом позивач не заявляв, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Вирішуючи спір між сторонами суди попередніх інстанцій наведеного не врахували, не звернули уваги, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, внаслідок чого ухвалили судові рішення, які не відповідають вимогам закону, оскільки ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно із частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, що в силу частини першої статті 412 ЦПК України є підставою для їх скасування та ухвалення нового рішення.

У зв`язку з наведеним, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржені рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зняття арешту із спадкового майна.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ПАТ Дельта Банк підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання апеляційної та касаційних скарг в розмірі 2 689,40 грн (768,40*150%+768,40*200%).

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Дельта Банк задовольнити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 квітня 2020 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , публічне акціонерне товариство Дельта Банк , про зняття арешту із спадкового майна.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Дельта Банк судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 2 689,40 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят дев`ять гривень сорок копійок).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук