Рішення

від 29.04.2021 по справі 120/2575/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 квітня 2021 р. Справа № 120/2575/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області. У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня у зменшеному розмірі;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи, має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня у відповідності до статтей 12 та 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком.

Позивач зазначає, що у 2020 році грошова допомога до 5 травня йому виплачувалася в розмірі меншому ніж встановлено Законом від 22.10.1993 № 3551-XII.

Обґрунтовуючи неправомірність недоплати соціальної допомоги позивач зіслався на те, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачала, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як наслідок вважає, що у 2020 році виплата допомоги до 5 травня йому протиправно проведена у розмірі меншому ніж це передбачено Законом, адже Конституційний Суд у рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 дійшов висновку про неконституційність норм Бюджетного кодексу України які надавали повноваження Уряду самостійно визначати розмір такої допомоги.

Тому, з метою захисту свої прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою від 31.03.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позлвну заяву, хоча копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялася на офіційну електронну адресу та отримана відповідачем.

А тому суд здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.

Надавши оцінку аргументам позивача, що наведені у позові, а також дослідивши подані разом із заявами по суті справи докази, суд встановив наступне.

Позивач із 2017 є інвалідом війни ІІІ групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, що підтверджується відповідними посвідченнями.

У 2020 році позивачу грошова допомога до 5-го травня виплачена у розмірі 3260 грн.

Позивач із розміром вказаної виплати не погоджується та вважає, що із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, розмір допомоги слід визначати не на підставі норм відповідних постанов Кабінету Міністрів України, а керуючись Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XII, оскільки Конституційний Суд України дійшов висновку про неконституційність делегування Уряду повноважень щодо визначення розміру оспорюваних виплат. Відповідач із такими аргументами не погоджується, що й стало причиною виникнення спору який розглядається у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовим відносинам, суд враховує таке.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XII.

Пільги учасникам бойових дій передбачені ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 № 367-XIV статтю 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII було доповнено частиною четвертою такого змісту: Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком .

Відповідно до статті 13 Закону України №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 107-VI) текст вказаних вище статтей 12 та 13 Закону викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій та інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI, визнані неконституційними.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин розділ VI Прикінцеві та перехідні положення БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , де передбачено, що інвалідам війни ІІІ групи у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , проводиться у розмірі 3260 гривень.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1 -247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини 4 статті 12 та статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, інвалідамгрупи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Водночас відповідач, виплачуючи позивачу оспорювану допомогу, керувався нормами постанов Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 170, від 20.03.2019 № 237 та від 19.02.2020 № 112.

Позивач, не погоджуючись із розміром виплаченої йому у 2020 році допомоги звернувся до відповідача із листом від 22.01.2021, та просив здійснити доплату допомоги до 5 травня за 2020 рік, виплативши її у розмірі передбаченому Законом від 22.10.1993 № 3551-XII.

Відповідач, розглянувши звернення позивача від 22.01.2021, листом від 25.01.2021 повідомив його про відсутність можливості та повноважень на проведення бажаних для позивача доплат, адже такі виплати здійснено у розмірах встановлених Урядом та в межах фактично виділених та профінансованих Міністерством соціальної політики України на цю мету коштів.

Позивач не погодившись із такою відмовою відповідача звернувся до суду із цим позовом.

Відтак, спірним при розгляді цієї справи є питання про розмір разової грошової допомоги до 5 травня, що виплачувалася інвалідам війни ІІІ групи у 2020 році, з огляду на прийняте Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1 -247/2018(3393/18).

Визначаючись із розміром допомоги, що належить до виплати позивачу у 2020 році суд враховує, що цій обставині надано оцінку при розгляді зразкової справи № 440/2722/20-а рішенням Верховного Суду від 29 вересня 2020 року, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.

Дана адміністративна справа має ознаки типової справи № 440/2722/20-а, що прийнята до розгляду Верховним Судом як зразкова адміністративна справа.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Розглядаючи зразкову справу, Верховний Суд дійшов висновку, що з 27.02.2020 (день прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для інвалідів війни ІІІ групи величиною сім мінімальних пенсій за віком.

Велика Палата у п.п. 48-54 постанови від 13 січня 2021 року зазначила, що вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком слід визначати із урахуванням ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-ІV та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

У 2020 році мінімальний розмір пенсії за віком становив 1638 грн (розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік ).

Відтак, із урахуванням встановлених обставин та висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд доходить висновку, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу за 2020 рік у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 відповідач допустив порушення норм ст. 13 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII у редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV, яка передбачала виплату інвалідам війни ІІІ групи допомоги до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Щодо процесуального питання про строки звернення позивача до суду із позовом у цій справі, то при наданні йому оцінки суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися , що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як встановлено, предметом позову є вимога позивача про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо виплати щорічної одноразової грошової допомоги у розмірі меншому ніж 7 мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у відповідності до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.

За змістом статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Розглядаючи справу № 607/7919/17, Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Отже, шестимісячний строк звернення позивача до суду із позовом про виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік сплинув 30.03.2021.

Позовна заява надійшла до суду 26.03.2021 року, а тому, за вказаних обставин, строк звернення до суду не вважається пропущеним.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд не встановив факту їх понесення позивачем, адже від сплати судового збору його звільнено в силу Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 29.04.2021

Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління захисту населення Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області - вул. В.Нестерчука, 22, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 03191880.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна