Рішення

від 12.02.2021 по справі 160/11941/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року Справа № 160/11941/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.08.2020 № 0058685730;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.08.2020 № 0058675730.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі Акту перевірки Про результати камеральної перевірки ПАТ Кривбасзалізрудком з питання своєчасності подання (неподання) податкової звітності з туристичного збору та рентної плати №41319/04-36-57-30/00191307 від 09.07.2020р., відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.08.2020 № 0058685730 та № 0058675730, якими до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1360,00 грн. та 340 грн. Позивач не погоджується із зазначеним ППР, вважає висновки перевірки необґрунтованими, такими, що суперечить чинному законодавству, оскільки проведення відповідачем камеральної перевірки щодо своєчасності подання позивачем податкових декларацій з туристичного збору за 2017 рік та податкової декларації з рентної плати за III квартал 2019 рок поза межами встановленого строку для проведення такої перевірки, що також є порушенням контролюючим органом базових принципів, встановлених статтею 19 Конституції України. Позивач зазначає, що податкова декларація з рентної плати за III квартал 2019 року (за спеціальне використання води) по об`єкту база відпочинку Сонячна ПАТ Кривбасзалізрудком не подавалась до податкового органу у зв`язку з тим, що у вказаний період був відсутній об`єкт оподаткування - обсяг фактичного використання позивачем води дорівнював нулю. Враховуючи зазначені фактичні обставини, неподання позивачем податкової декларації з рентної плати за III квартал 2019 року по об`єкту база відпочинку Сонячна не є порушенням податкового законодавства, а відповідний бюджет жодних втрат не зазнав.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він зазначає, що камеральною перевіркою встановлено, що ПАТ Криворізький залізорудний комбінат несвоєчасно подано податкові декларації з туристичного збору за І квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та 2017 рік та не подано податкову звітність з рентної плати за ІІІ квартал 2019 року. Позивач є платником рентної плати та має в користуванні діючий дозвіл на спеціальне водокористування №00913 від 25.05.2017 року, яким встановлено ліміт на спеціальне водокористування, що є обов`язковим показником при заповненні додатка 5 Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації. Положення статті 255 Податкового кодексу України встановлюють, що податкова звітність з рентної плати за спеціальне використання води подається щокварталу наростаючим підсумком з початку року. Відповідач зазначає, що контролюючим органом правомірно та в межах строків, встановлених нормами Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ПАТ Кривбасзалізрудком , висновки в акті камеральної перевірки від 09.07.2020 №41319/04-36-57-30/00191307 щодо несвоєчасного подання податкових декларацій з туристичного збору та неподання податкової звітності з рентної плати є обґрунтованими. Таким чином, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог вказуючи на правомірність проведення камеральної перевірки та застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат зареєстроване 30.07.2001р., номер запису: 12271200000000807, види діяльності: 07.10 Добування залізних руд (основний); 20.51 Виробництво вибухових речовин; 85.32 Професійно-технічна освіта; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту.

ПАТ Кривбасзалізрудком є платником рентної плати та має в користуванні діючий дозвіл на спеціальне водокористування №00913 від 25.05.2017 року, податкова звітність з рентної плати надавалась за: 1 квартал 2019 року - 25.04.2019 за №9084455582, 2 квартал 2019 року -24.07.2019 за №9160947824, 4 квартал 2019 року - 16.01.2020 за №9330782511.

Судом встановлено, що 09.07.2020 посадовою особою Криворізького північного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області була проведена камеральна перевірка Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат з питання своєчасності подання (неподання) податкової звітності з туристичного збору та з рентної плати, за результатами якої складено акт № 41319/04-36-57-30/00191307 від 09.07.2020р., за висновками якого встановлені наступні порушення:

- підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 та підпункту 268.7.1 пункту 268.7 статті 268 Податкового кодексу України, що виражено у несвоєчасному поданні податкової декларації з туристичного збору за І квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та 2017 рік;

-підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 та пунктів 257.1, 257.3 статті 257 Податкового кодексу України, що виражено у не поданні податкової декларації з рентної плати за III квартал 2019 року.

Не погоджуючись із зазначеними висновками позивач надав контролюючому органу заперечення до акту від 24.07.2020 № 53-14/1911 та листом від 03.08.2020 № 76151/10/04-36-57-30-12 контролюючий орган відмовив позивачу у перегляді висновків, зазначених в акті перевірки № 41319/04-36-57-30/00191307 від 09.07.2020р.

На підставі вищезазначеного акту камеральної перевірки податковим органом сформовано відносно ПАТ Кривбасзалізрудком :

- податкове повідомлення-рішення форми ПС від 04.08.2020р. №0058685730 на суму 1360 грн., яким визначено штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності з туристичного збору за І квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та 2017 рік;

- податкове повідомлення-рішення форми ПС від 04.08.2020р. №0058675730 на суму 340 грн., яким визначено штрафні санкції за неподання податкової звітності з рентної плати НІ квартал 2019 року.

Судом також досліджені: податкові декларації з туристичного збору за І квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та 2017 рік, а саме: - податкову декларацію з туристичного збору за І квартал 2017 року, граничний термін подання 10.05.2017 року - подано 13.09.2018 року; - податкову декларацію з туристичного збору за І півріччя 2017 року, граничний термін подання 09.08.2017 року - подано 13.09.2018 року; - податкову декларацію з туристичного збору за III квартали 2017 року, граничний термін подання 09.11.2017 року - подано 13.09.2018 року; - податкову декларацію з туристичного збору за 2017 рік, граничний термін подання 09.02.2018 року-подано 13.09.2018 року.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

За нормами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Враховуючи норми пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів -протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно пп.251.1.4 п.251.1 ст.251 ПК України, рентна плата складається з рентної плати за спеціальне використання води.

Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ч.1 ст. 48 Водного кодексу України).

Статте. 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до п.255.1 ст.255 Податкового кодексу України, платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі - рентна плата) є:

первинні водокористувачі - суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів;

суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Порядок обчислення платниками податкових зобов`язань з рентної плати, затверджений п.255.11 ст.255 ПК України, зокрема, визначає, що рентна плата обчислюється платниками, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об`єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Згідно п.257.1 ст.257 ПК України, базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання (пп. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно п.257.3 ст.257 ПК України, платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію.

Підпунктом 268.7.1 пункту 268.7 статті 267 ПК України встановлено, що податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Згідно пп.268.7.3 п.268.7 ст.268 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Щодо несвоєчасності подання податкової звітності з туристичного збору, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено камеральну перевірку ПАТ Кривбасзалізрудком з питання своєчасності подання (неподання) податкової звітності з туристичного збору та рентної плати, за результатами якої складено акт №41319/04-36-57-30/00191307 від 09.07.2020 року.

Перевіркою встановлено, що ПАТ Кривбасзалізрудком в порушенням вимог пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ, пп.268.7.1 п.268.7 ст.267 ПКУ, несвоєчасно подано податкові декларації з туристичного збору за І квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та 2017 рік, а саме:

- податкову декларацію з туристичного збору за І квартал 2017 року, граничний термін подання 10.05.2017 року - подано 13.09.2018 року;

- податкову декларацію з туристичного збору за І півріччя 2017 року, граничний термін подання 09.08.2017 року - подано 13.09.2018 року;

- податкову декларацію з туристичного збору за III квартали 2017 року, граничний термін подання 09.11.2017 року - подано 13.09.2018 року;

- податкову декларацію з туристичного збору за 2017 рік, граничний термін подання 09.02.2018 року-подано 13.09.2018 року.

Сул акцентує увагу, що вказані обставинами позивачем не заперечується та підтверджуються матеріалами справи.

В свою чергу, відповідальність за несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена положеннями 120 ПК України.

Так, згідно п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Натомість позивач посилається на порушення строків проведення камеральної перевірки, проте суд з таким твердження не погоджується та зазначає наступне.

Згідно п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3 статті 76 Кодексу).

З огляду на викладене, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше. - за днем її фактичного подання (пункт 102.1 статті 102 Кодексу).

Тобто 30-ти денний термін перевірки встановлено для камеральної перевірки податкової декларації, в свою чергу, для проведення камеральної перевірки з питань своєчасності подання податкової декларації та сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання встановлено термін не пізніше закінчення 1095 дня з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.

Таким чином, суд зазначає, що контролюючим органом правомірно та в межах строків, встановлених нормами Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ПАТ Кривбасзалізрудком .

Щодо неподання податкової звітності з рентної плати, суд зазначає наступне.

Форма податкової декларації з рентної плати (далі - декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) зі змінами та доповненнями.

Розрахунок податкових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до декларації (далі - Додаток 5).

Так, норми Податкового кодексу України зобов`язують платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ПАТ Кривбасзалізрудком є платником рентної плати та має в користуванні діючий дозвіл на спеціальне водокористування №00913 від 25.05.2017 року, яким встановлено ліміт на спеціальне водокористування, що є обов`язковим показником при заповненні додатка 5 Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації, а саме: поле 4 - найменування органу, яким видано дозвільний документ, номер дозвільного документу і строк дії; поле 7 - установлений річний ліміт.

Суд зазначає, що ПАТ Кривбасзалізрудком податкова звітність з рентної плати надавалась за:

1 квартал 2019 року - 25.04.2019 за №9084455582,

2 квартал 2019 року -24.07.2019 за №9160947824,

4 квартал 2019 року - 16.01.2020 за №9330782511 з заповненими полями 4 та 7 додатку 5 Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати.

Разом з тим, під час проведення камеральної перевірки ПАТ Кривбасзалізрудком з питання своєчасності подання (неподання) податкової звітності з туристичного збору та рентної плати, встановлено, що ПАТ Кривбасзалізрудком не подано податкову звітність з рентної плати за III квартал 2019 року про що зазначається в акті №41319/04-36-57-30/00191307 від 09.07.2020 року та позивачем не заперечується.

Суд звертає увагу, що дозвіл на спеціальне використання води - це дозвільний документ, що містить показник, який встановлює розмір річного ліміту використання води у м3.

Оскільки, дозвіл на спеціальне водокористування №00913 від 25.05.2017 був дійсним протягом 2019 року, у ПАТ Кривбасзалізрудком існував обов`язок щодо подання декларації з рентної плати за III квартал 2019 року із зазначенням органу, яким видано дозвільний документ, номеру дозвільного документу, його строку дії та ліміту на спеціальне водокористування, як обов`язкового показника.

Окрім того, вимоги статті 255 Податкового кодексу України встановлюють, що податкова звітність з рентної плати за спеціальне використання води подається щокварталу наростаючим підсумком з початку року.

Отже, дана норма зобов`язує платника податків подавати декларації з рентної плати за спеціальне використання води кожного кварталу, без виключення, навіть за відсутності об`єкта оподаткування.

Таким чином, наявність у водокористувача діючого дозволу на спеціальне водокористування визначає його обов`язок подавати до контролюючого органу за основним або неосновним місцем обліку податкову декларацію з рентної плати разом з Додатком 5 (в частині рентної плати за спеціальне використання вод), у тому числі у разі відсутності об`єкта оподаткування у звітних (податкових) періодах та фактичного використання води.

Положень, які б звільняли платників податків від виконання обов`язку щодо дотримання граничних строків подання податкових декларацій з рентної плати і від відповідальності за невиконання такого обов`язку ні вказаним Законом, ні іншими нормативно-правовими актами не встановлено. Відповідні зміни до Податкового кодексу України,, як спеціального нормативно-правового акту з питань оподаткування - з цього питання не вносилося.

Таким чином, висновки ГУ ДПС у Дніпропетровській області викладені в акті камеральної перевірки ПАТ Кривбасзалізрудком від 09.07.2020 №41319/04-36-57-30/00191307 щодо несвоєчасного подання податкових декларацій з туристичного збору за 1 квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, три квартали 2017 року, 2017 рік та неподання податкової звітності з рентної плати за III квартал 2019 року є обґрунтованими, правомірними та відповідають нормам чинного законодавства.

Вказане пов`язується з обґрунтованістю та вмотивованістю рішення, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття та з можливістю надання платником податків документів.

Суд звертає увагу, що подання до суду наявних в учасника справи доказів є його прямим обов`язком. Суд же за результатами розгляду спору має зробити у відповідних судових актах свій висновок про те, що стверджуване однією стороною на підтримку своєї позиції є більше ймовірним, аніж заперечення іншої сторони проти цього. Фактично кожне судове рішення ґрунтується на доказах, поданих учасниками справи. Лише за їхньої наявності можна встановити факт порушення матеріального права та правильність застосування відповідних норм процесуальних кодексів. Якщо ж докази відсутні, то не можна говорити й про порушення права. В свою чергу відсутність порушеного права свідчить про відсутність спору як такого. Тому, незалежно від юрисдикції суду, саме докази у судовій справі - це основа будь-якого судового процесу, і вони мають ґрунтуватися виключно на принципах законності, належності та допустимості.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті» , тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.08.2020 № 0058685730 та № 0058675730 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат (50029, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Симбірцева, 1А, ЄДРПОУ 00191307) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 42516310) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова