Рішення

від 23.04.2021 по справі 200/784/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2021 р. Справа№200/784/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ЛУГАНСЬКЕ до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ЛУГАНСЬКЕ звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про:

- визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2020 року № Ю-14-23 в розмірі 368 776,71 грн.;

- зобов`язання здійснити дії щодо коригування облікових даних в системі податкового органу шляхом блокування заборгованості з єдиного внеску відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі №805/1198/17-а.

В обґрунтування позову зазначено, що 09 листопада 2020 року податковим органом було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до якої станом на 31 жовтня 2020 року за позивачем рахується заборгованість у розмірі 368 776,71 грн.

Позивач вважає зазначену вимогу такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на думку позивача заборгованість з єдиного внеску, що нарахована у спірній вимозі, нарахована за більш ранній період, якого стосується вимога №Ю-14-23 від 15 грудня 2016 року, яка була скасована рішенням суду у справі № 805/1198/17-а від 06 квітня 2017 року. Однак, оскільки контролюючим органом не було виконано рішення суду, сплачені підприємством впродовж 2018 - 2020 років кошти, зараховувались у рахунок погашення боргу з єдиного внеску. У зв`язку з викладеним, позивач також просив суд зобов`язати відповідача здійснити дії щодо коригування облікових даних в системі податкового органу шляхом блокування заборгованості з єдиного внеску відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі №805/1198/17-а.

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

04 березня 2021 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що спірна вимога сформована контролюючим органом в межах його компетенції на підставі звітів, самостійно розрахованих та поданих відповідно до спеціальних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Крім того відповідачем зазначено, що Законом України від 14 січня 2020 року № 440-ІХ Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи пункт 9-4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на яке у своєму позові посилається позивач, виключено з 13 лютого 2020 року, а отже, позивач з 13 лютого 2020 року повинен виконувати покладені на нього обов`язки зі сплати єдиного внеску відповідно до положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ., який на час формування спірної вимоги не містить положень щодо звільнення позивача від виконання обов`язків, встановлених статтею 6 цього Закону. Щодо позовної вимоги про зобов`язання здійснити дії щодо коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом зменшення заборгованості з єдиного внеску відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/1198/17-а, відповідач зазначив, що посилання позивача на невиконання ГУ ДПС у Донецькій області рішення Донецького від 06 квітня 2017 року по справі № 805/1198/17-а не відповідають дійсності, оскільки суми штрафних санкцій та пені, які скасовані вищевказаним судовим рішенням були виключені з ІКП платника при надходженні позовної заяви до Головного управління ДПС у Донецькій області ще в 2017 році, що підтверджується ІКП платника за 2017 рік.

16 березня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь відзив на позовну заяву, в якій представник позивача заперечував проти відзиву та зазначив, що позовні вимоги викладено в редакції зобов`язання здійснити дії щодо коригування облікових даних в системі податкового органу шляхом блокування заборгованості з єдиного внеску відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі №805/1198/17-а, а не зменшення заборгованості, як зазначено відповідачем у відзиві.

На думку позивача, блокування заборгованості означає, що сума боргу, визначена вимогою про сплату боргу (недоїмки), яку скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року по справі № 805/1198/17-а має означати, що вказані суми більше не мають приймати участь в подальших розрахунках.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ЛУГАНСЬКЕ , код ЄДРПОУ 36443355, зареєстровано за юридичною адресою: 85654, Донецька область, Мар`їнський район, с. Новомихайлівка, вул. Леніна, 64, перебуває на обліку як платник єдиного соціального внеску в Мар`їнській ОДПІ ГУ ДПС у Донецькій області.

09 листопада 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-14-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, станом на 31 жовтня 2020 року в розмірі 368776,71 грн., яку позивач отримав засобами поштового зв`язку 17 листопада 2020 року.

20 листопада 2020 року позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою на вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ю-14-23 від 09 листопада 2020 року.

Рішенням ДПС України від 10 грудня 2020 року № 34723/6/99-00-06-03-01-06, скаргу позивача залишено без розгляду, а спірну вимогу без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (абз. 1 ч. 4).

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абз. 3 ч. 4).

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абз. 4 ч.4).

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято закон Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набув чинності 15 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669).

Підпунктом 8 пункту 4 ст. 11 Закону № 1669 розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 наступного змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану .

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.

Наведена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі вона зберігалась в Законі № 2464-VI.

Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669 передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р до цих населених пунктів належить сел. Новомихайлівка Мар`їнського району.

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 року № 1053-р та від 05.11.2014 року № 1079-р.

У додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р до зазначених населених пунктів належить с. Новомихайлівка Мар`їнського району Донецької області.

За положеннями Закону № 1669-VII достатньою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.

З 13 лютого 2020 року пункт 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 виключено на підставі Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи .

Отже, пункт 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI був діючим по 12 лютого 2020 року включно.

Таким чином, з аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства слідує, що до 13 лютого 2020 року для звільнення платників єдиного внеску від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями пункту 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 достатньо було лише факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

До 13 лютого 2020 року факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, був підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати. При цьому, вказані норми не скасовували обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавали можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що було підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VI.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Даний правовий висновок зроблено в рішенні від 30.03.2018 Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у цій справі.

Таким чином, позивач з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року включно внаслідок проведення антитерористичної операції був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі їх виконувати, проте, оскільки пункт 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI був діючим по 12 лютого 2020 року включно, на час формування спірної вимоги відсутні будь-які підстави щодо звільнення позивача від сплати єдиного внеску, крім можливості визнання її безнадійною та списання в порядку, визначеному Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу, що, в свою чергу, не є предметом спору у цій справі.

Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО, надано можливість у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування обов`язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Водночас, Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не скасовував обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавав можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Разом з тим, на час формування спірної вимоги про сплату боргу норма, яка тимчасово звільняла від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, втратила чинність.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Посилання позивача, що під час формування спірної вимоги відповідачем враховано минулі періоди, під час яких діяв пункт 9-4 Закону № 2464-VI, суд вважає безпідставними, оскільки зазначена норма тимчасово визначала право позивача не виконувати обов`язки зі сплати єдиного внеску, а не звільняла від вказаного обов`язку повністю.

При цьому, суд звертає увагу, що Сертифікатом про форс-мажорні обставини №6108 товариству засвідчено форс-мажорні обставини щодо обов`язку платника податків, а саме сплати податків і зборів в строки та у розмірах встановлених нормативно-правовими актами.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 368 776,71 грн. від 09 листопада 2020 року № Ю-14-23 була прийнята з дотримання вимог чинного законодавства, а, отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно вимоги про здійснення коригування облікових даних інформаційної системи податкового органу шляхом блокування заборгованості з єдиного внеску, суд зазначає наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 805/1198/17-а, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ЛУГАНСЬКЕ про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги - задоволено частково: визнано протиправною та скасовано вимогу Мар`їнської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 про сплату боргу (недоїмки) в частині сплати сум з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 372990,01 гривень, штрафу у розмірі 2490,36 гривень та пені у розмірі 24,90 гривень; визнано протиправним та скасовано рішення Мар`їнської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 28 березня 2016 року № 110 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2490,36 гривень та нарахування пені у розмірі 24,90 гривень.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року апеляційну скаргу Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року в справі № 805/1198/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги частково задоволено, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року в справі № 805/1198/17-а скасовано, прийнято нову постанову. В частині позовних вимог щодо визнання противоправним та скасування Рішення Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 110 від 28 березня 2016 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 2490,36 грн. та нарахування пені в сумі 24,90 грн. - закрито провадження. Визнано противоправною та скасувати вимогу Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати штрафу в розмірі 2490,36 грн. та пені в сумі 24,90 грн.

Постановою Верхового Суду від 29 серпня 2019 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Луганське задоволено, скасовано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 в частині сплати суми з єдиного внеску в розмірі 372 990,01 грн. У цій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року залишено в силі, в іншій частині постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року залишено без змін.

Суд зазначає, що позивач безпідставно ототожнює поняття скасування вимоги та скасування недоїмки . Скасування в судовому порядку податкової вимоги (письмового документа) не є скасуванням боргу, який обліковується за платником податку.

Оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі №805/1198/17-а податковий борг не скасовано, це рішення не тягне за собою обов`язку податкового органу внести зміни до інтегрованої картки платника податку, виключивши або заблокувавши суму боргу.

Тобто, положення Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на які посилається позивач, не підлягають застосуванню в межах спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що у задоволені позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ЛУГАНСЬКЕ до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 23 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко