Ухвала

від 30.04.2021 по справі 600/1544/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1544/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Приватного підприємства Д-МІТАЛ до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Д-МІТАЛ звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №31671 від 25 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 07 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Відповідачем разом із відзивом на позовну заяву подано до суду клопотання, в якому він просить розглядати справу №600/1544/21-а за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач, посилаючись на положення частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив про те, що розгляд цієї справи в порядку спрощеного провадження позбавляє відповідача можливості надати пояснення по суті спору та виконати передбачений статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування як суб`єкт владних повноважень. Вважає, що розглядаючи справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд ставить сторони у нерівні умови, оскільки саме на відповідача покладено обов`язок доказування прийнятого ним рішення. З метою об`єктивного розгляду справи та надання можливості надати пояснення по суті спору, відповідач просить суд розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернівецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №31671 від 25 березня 2021 року.

Частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Крім цього, частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Так, частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, зважаючи на наведені норми, враховуючи предмет даного позову та суть спірних відносин, суд зазначає, що дана адміністративна справа не віднесена Кодексом адміністративного судочинства України до жодної з категорій справ, визначених частиною четвертою статті 257 та частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, які необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, вирішення питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись адміністративна справа, враховуючи при цьому наведені вище норми процесуального права, належить до виключної компетенції суду, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин та враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судом було вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, про що і зазначено в ухвалі про відкриття провадження від 07 квітня 2021 року.

Рішення про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження прийнято судом відповідно до положень пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 4 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно посилань відповідача на те, що розгляд цієї справи в порядку спрощеного провадження позбавляє його можливості надати пояснення по суті спору та виконати ним як суб`єктом владних повноважень передбачений статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування, то такі самі по собі не свідчать про обов`язковість розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження в силу наведених вище положень Кодексу адміністративного судочинства України та висновків суду.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідач у поданому клопотанні не навів жодних обставин, які позбавляють його можливості виконати встановлений законом обов`язок доказування під час розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас варто зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України, незалежно від того, в порядку якого провадження розглядається адміністративна справа (загального чи спрощеного), передбачено право учасників справи надавати суду заяви, клопотання, пояснення з наведенням своїх доводів, міркувань чи заперечень стосовно позовних вимог та інших питань, які виникають під час судового розгляду. Поряд з цим, на виконання обов`язку доказування, передбаченого статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачі - суб`єкти владних повноважень можуть подавати до суду письмові пояснення з наведенням доводів стосовно правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, які оскаржуються позивачем, у тому числі з наданням відповідних доказів.

Крім цього, суд відхиляє твердження відповідача про те, що розглядаючи справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд ставить сторони у нерівні умови, оскільки саме на відповідача покладено обов`язок доказування прийнятого ним рішення, з огляду на те, що такі жодним чином не мотивовані і спростовуються наведеними вище висновками.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а тому таке задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 241, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Приватного підприємства Д-МІТАЛ до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк