Ухвала

від 30.04.2021 по справі 600/2001/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

30 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа №600/2001/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, про визнання рішення протиправним і його скасування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення сесії Чернівецької міської ради №127 від 26 лютого 2021 року про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, безоплатно у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (код АДРЕСА_1 (кадастровий номер7310136300:18:004:0171);

- визнати протиправними та скасувати підпункти 4.1, 4.2, 4.3 пункту 4 рішення сесії Чернівецької міської ради №127 від 26 лютого 2021 року, якими включено до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7310136300:18:004:0171), орієнтовною площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (код 02.01), яка продаватиметься у власність на земельних торгах у формі аукціону окремим лотом; наданні дозволу департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність; уповноважено департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради виступити замовником з надання послуг з розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність;

- зобов`язати Чернівецьку міську раду на черговому засіданні сесії міської ради прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, безоплатно у власність за рахунок земель запасу міста, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (код АДРЕСА_1 і земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:18:004:0171.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Одночасно з адміністративним позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони Чернівецькій міській раді приймати на засіданнях сесій міської ради будь-які рішення та вчиняти будь - які дії щодо земельної ділянки орієнтованої площею 0,10 га, яка розташована в АДРЕСА_2 і земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:18:004:0171 у м. Чернівці.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що пунктами 4.1, 4.2 і 4.3 оскаржуваного рішення вирішено включити до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 7310136300:18:004:0171), орієнтовною площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (код 02.01), яка продаватиметься у власність на земельних торгах у формі аукціону окремим лотом; надано дозвіл департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність; уповноважено департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради виступити замовником з надання послуг з розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність.

09 квітня 2021 року Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради на адвокатський запит надав лист, в якому виклав інформацію, що через систему Zakupki.prom.ua буде проведена спрощена закупівля за предметом "Складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки " на земельну ділянку щодо якої прийнято пункт 4 рішення сесії № 127 від 26 лютого 2021 року.

Звертав увагу суду на те, що відповідач має намір вчинити дії по відчуженню спірної земельної ділянки, в інший спосіб, який передбачений пунктами 4.1, 4.2 і 4.3 спірного рішення.

Відтак, на думку позивача, у випадку задоволення позовних вимог, формування земельної ділянки і передача бажаної земельної ділянки на торги, здійснення її продажу на конкурентних засадах, унеможливить виконання такого рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1-3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Аналізуючи наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову та матеріали справи вбачається, що в даному випадку відсутній факт винятковості, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та її розгляд у судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Наведеними вище нормами процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Варто наголосити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову та існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Відповідно до положень частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з Рекомендаціями N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.89, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Водночас суд зазначає, що позивачем не надано переконливих обґрунтувань та доказів на підтвердження очевидності ознак протиправності дій відповідача щодо розгляду питань і прийняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки. При цьому, встановлення правомірності або неправомірності оскаржуваних дій можливе за результатом судового розгляду. Відтак, слід дійти висновку, що надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування, оскільки, дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що доводи позивача в заяві про забезпечення адміністративного позову в частині заборони департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин вчиняти дії, щодо розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність не є однозначними, переконливими для цілей забезпечення адміністративного позову.

Перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи в зазначеній частині, на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, в частині - заборони департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин вчиняти дії, щодо розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що мають значення для вирішення питання про забезпечення позову в цій частині, зокрема, і в тому числі ті, які вказують на очевидну протиправність рішення в цій частині.

З приводу забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти дії щодо включено до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, земельну ділянку за адресою вул. Сторожинецька біля будинку 180 (кадастровий номер 7310136300:18:004:0171), орієнтовною площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (код 02.01), яка продаватиметься у власність на земельних торгах у формі аукціону окремим лотом, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що пунктом 4.1. спірного рішення включено до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, земельну ділянку за адресою вул. Сторожинецька біля будинку 180 (кадастровий номер 7310136300:18:004:0171), орієнтовною площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (код 02.01), яка продаватиметься у власність на земельних торгах у формі аукціону окремим лотом.

При цьому суд зазначає, що відповідно частини 1 статті 136 Земельного кодексу України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Суд наголошує на тому, що згідно правової позиції Верховного Суду викладеній у постановах від 19.02.2019 у справі №815/905/17, від 08.11.2019 року у справі №420/914/19, зазначено, що до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку у відповідності до статті 79-1 ЗК України.

При цьому, Верховний суд зазначив, що приписи статті 136 Земельного кодексу України, якими визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, встановлення такого заходу забезпечення адміністративного позову, як заборона відповідачеві вчиняти дії щодо включення до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, спірної земельної ділянки, яка продаватиметься у власність на земельних торгах у формі аукціону окремим лотом, до вирішення спору судом у даній справі, відповідатиме предмету заявленого позову та водночас, не зумовить фактичного вирішення спору по суті, позаяк буде спрямовано виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також погоджується з твердженнями позивача про те, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в цій частині може мати наслідком заподіяння порушення прав, свобод та інтересів позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд вважає, що заявник частково довів необхідність забезпечення адміністративного позову вказаним вище способом в частині заборони вчинити відповідачеві дії щодо включено до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, земельну ділянку за адресою м.Чернівці вул. Сторожинецька біля будинку 180 (кадастровий номер 7310136300:18:004:0171), орієнтовною площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (код 02.01), яка продаватиметься у власність на земельних торгах у формі аукціону окремим лотом, до ухвалення рішення в адміністративній справі, та те, що захист цих прав і інтересів може ускладнити існуюче становище без вжиття таких заходів, і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Тому, суд вважає за доцільне та необхідне, з метою захисту прав та інтересів заявника та інших осіб, забезпечення повного всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи в розумний строк, вжити заходів забезпечення адміністративного позову до прийняття і набрання законної сили рішенням в даній справі, в частині заявленого клопотання.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує співрозмірність вимог у заявленому клопотанні про забезпечення позову, заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на наведене вище, з урахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення адміністративного позову слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Клопотання про забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.

2. Заборонити Чернівецькій міській раді вчиняти дії щодо включення до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, земельну ділянку за адресою м.Чернівці вул. Сторожинецька, біля будинку 180 (кадастровий номер 7310136300:18:004:0171), орієнтовною площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (код 02.01), яка продаватиметься у власність на земельних торгах у формі аукціону окремим лотом.

3. В іншій частині клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя О.В. Боднарюк