Рішення

від 27.04.2021 по справі 640/24505/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року м. Київ № 640/24505/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області доТовариства з обмеженою відповідальністю Хімпобутсервіс про застосування заходів реагування, ВСТАНОВИВ:

10.12.2019 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпобутсервіс (надалі - відповідач), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель, споруд та приміщень TOB Хімпобутсервіс за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 21/23, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 23.10.2019 № 874.

В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим до відповідача необхідно застосувати заходи реагування спрямовані на недопущення завдання шкоди життю і здоров`ю людей. Зокрема, позивач зазначає, що відповідно до положень ст. ст. 47, 64, 65 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 № 27938/0/1-19 та доручення ДСНС України від 19.08.2019 № 02-11860/261, графіку проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням (виконанням) вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку та оздоровлення, затвердженого наказом Головного управління ДСНС України від 22.08.2019 № 903 та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 09.10.2019 № 1058 було здійснено позапланову перевірку щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ Хімпобутсервіс за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 21/23; за результатами проведеної перевірки було встановлено ряд порушень, які зафіксовані в акті № 874 від 23.10.2019; за наслідками перевірки директора ТОВ Хімпобутсервіс ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності (постанова серії КХ № 016457 від 23.10.2019); вказані в акті порушення вимог законодавства щодо техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті перевірки, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі; наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу було передано судді Пащенку К.С.

18.12.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/24505/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

20.01.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає, що титульна та друга сторінки акту № 874 від 23.10.2019 містять інформацію про те, що проводиться планова перевірка, однак в позовній заяві позивач зазначає про позаплановий захід; на підтвердження підстав проведення позапланового заходу позивач надає не тільки наказ ГУ ДСНС України у Київській області № 1058 від 09.0.2019 Про проведення позапланових перевірок , прийнятий на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019, а й припис про усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 189 від 04.05.2019, що є порушенням ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ; відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направлені) на проведення заходу державного нагляду (контролю); в порушення наведеної норми в посвідченні від 10.10.2019 № 9342 на проведення заходу державного нагляду відсутній перелік питань; відповідачем розроблено та частково виконано План заходів усунення недоліків , а отже частина виявлених порушень на час розгляду справи у суді вже усунута; перевірка проводилася упереджено, висновки не відповідають чинному законодавству, а виявлені, на думку позивача, порушення не можуть призвести до таких наслідків як Пожежа чи Надзвичайна ситуація ; застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайньою мірою і може застосовуватись виключно при наявності обставин щодо загрози життю та/або здоров`ю людей; у всіх інших випадках відповідно до ст. 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови з питань пожежної та техногенної безпеки.

12.02.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що перевірку було проведено на підставі ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ; так з наказу Головного управління ДСНС України у Київській області № 1058 від 09.10.2019 Про проведення позапланових перевірок та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 9342 від 10.10.2019 вбачається, що перевірку проведено на підставі доручення Прем`єр-міністра України № 27938/01-19 від 17.08.2019 та доручення ДСНС України № 02-11860/261 від 19.08.2019, графіку проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку і оздоровлення, затвердженого наказом Головного управління ДСНС України у Київській області № 903 від 22.08.2019; під час позапланової перевірки на підставі доручення Прем`єр-міністра України позивач має право також контролювати виконання відповідачем попередніх приписів; копія припису № 189 від 24.05.2019 була долучена позивачем до позовної заяви на підтвердження того, що порушення, які наявні на об`єкті відповідача, мають триваючий характер та не усуваються відповідачем; План усунення недоліків не є належним та допустимим доказом, з якого можна встановити фактичні обставини справи, тобто встановити усунення порушень, зазначених в акті № 874 від 23.10.2019; факт усунення порушень може бути встановлений лише за результатами позапланової перевірки; всі перелічені в акті № 874 від 23.10.2019 порушення створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 № 27938/0/1-19, доручення ДСНС України від 19.08.2019 № 02-11860/261, графіку проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням (виконанням) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку та оздоровлення, затвердженого наказом Головного управління ДСНС України у Київській області № 903 від 22.08.2019, Головне управління ДСНС України у Київській області видало наказ від 09.10.2019 № 1058 Про проведення позапланових перевірок , яким наказано провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема, у ТОВ Хімпобутсервіс , адреса розташування об`єкта перевірки: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 21/23, дата початку та дата завершення перевірки: 22.10.2019, 23.10.2019; посадові особи, які будуть здійснювати перевірку: головний інспектор Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітан служби цивільного захисту Мойшевич О.А.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було оформлено посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 9342 від 10.10.2019, в якому, зокрема, зазначено, що посвідчення видано на проведення позапланової перевірки ТОВ Хімпобутсервіс ; в період з 22.10.2019 по 23.10.2019 головним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Мойшевичем О.А. буде проведено перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів у сфері цивільного захист, технологічної та пожежної безпеки, на підставі ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Крім того, в посвідченні на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 9342 від 10.10.2019 зазначено перелік питань, які є предметом здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та необхідність яких стала підставою для його проведення, а саме: дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 № 27938/0/1-19 та доручення ДСНС України від 19.08.2019 № 02-11860/261, графіку проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням (виконанням) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку та оздоровлення, затвердженого наказом Головного управління ДСНС України у Київській області № 903 від 22.08.2019.

Копію посвідчення було вручено директору ТОВ Хімпобутсервіс 22.10.2019, про що свідчить підпис останнього на посвідченні.

На підставі наказу від 09.10.2019 № 1058 Про проведення позапланових перевірок та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 9342 від 10.10.2019, головним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області Мойшевичем О.А. було проведено перевірку щодо додержання ТОВ Хімпобутсервіс вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. За результатами перевірки було складено акт № 874 від 23.10.2019, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, а саме:

1) розділу V п.2.2 п.п. 9 ППБУ - не проводиться, не рідше одного разу на рік, технічне обслуговування пожежних кран-комплектів і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

2) розділу V п.2.2 п.п. 7 ППБУ - всі шафи пожежних кран-комплектів не опломбовані;

3) розділу V п. 1.2 ППБУ - не заключений договір на спостереження автоматичної пожежної сигналізації;

4) розділу ІV п. 1.20 ППБУ - не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж;

5) розділу ІІІ п. 2.37 ППБУ - шлях евакуації в підвальному приміщенні готелю (зала для конференцій) не звільнений від сторонніх матеріалів та елементів бару;

6) розділу ІІІ п. 2.37 ППБУ - допускається улаштування у сходовій клітці ресторану приміщення будь-якого призначення;

7) розділу ІІІ п. 2.37 ППБУ - допускається улаштування у сходовій клітці готелю приміщення будь-якого призначення;

8) розділу ІІІ п. 2.7 ППБУ - не призначено посадову особу відповідальну за утримання вогнезахисного покрову;

9) розділу ІІІ п. 2.8 ППБУ - не надано акт перевірки технічного стану вогнезахисного покрову (просочення);

10) розділу ІІІ п. 2.8 ППБУ - металеві конструкції покриття не забезпечено заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння;

11) розділу ІІ п. 22, розділу VІ п. 12.1 ППБУ - в підвальному поверсі будівлі готелю розміщено приміщення сауни (п. 9.12 ДБН В.2.2-20:2008);

12) розділу V п. 2.3 п.п. 4 ППБУ - не рідше одного разу на місяць не перевіряється надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі;

13) п. 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ - працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту;

14) п. 8 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ - керівник та посадові особи не пройшли навчання з питань цивільного захисту та правил техногенної безпеки.

Даний акт підписаний директором ТОВ Хімпобутсервіс та у ньому наявна відмітка про отримання директором акту.

На підставі акту від 23.10.2019 № 874 складено протокол серії КХ № 016493 від 23.10.2019 про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 188-8 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення від 23.10.2019 серії КХ № 016457, якою на підставі ст. ст. 223, 244-19, 276-28, 283-285 КУпАП гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, у зв`язку з чим суб`єктом господарювання недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює, на думку позивача, загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся з позовом до суду щодо застосування заходів реагування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначено Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 № 661), ГУ ДСНС України у Київській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно із абз. 3 п. 3 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затвердженого наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 № 661), основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Отже, як видно з викладеного вище, територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а саме: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області мало повноваження на проведення перевірки ТОВ Хімпобутсервіс .

Частиною 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п. п. 1, 11, 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 07.08.2019 у справі № 810/1820/18 (адміністративне провадження № К/9901/4768/19) зазначив, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб`єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2020 у справі № 815/6365/17 (адміністративне провадження № К/9901/58104/18) зазначив, що поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18), від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18), від 31.01.2019 у справі № 826/8933/16 (адміністративне провадження № К/9901/64611/18).

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

До того ж, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна позиція висловлена і Верховним Судом у його постанові від 18.09.2018 у справі № 826/12258/14 (адміністративне провадження № К/9901/5476/18).

На підтвердження усунення порушень відповідачем надано до суду копії:

- плану заходів усунення недоліків виявлених порушень вимог законодавства згідно із актом № 874 від 23.10.2019;

- журналу реєстрації перевірок № 25 технічного обслуговування пожежних кран комплектів;

- акту випробовування пожежних рукавів ТОВ Хімпобутсервіс за адресою: Київська область, с. Мила, вул. Комарова, 21/23;

- протоколу перевірки технічного стану пожежного кран-комплекту;

- порядку утримання та перевірки технічного стану систем внутрішнього протипожежного водопроводу;

- технічного звіту про проведення вимірювальних та випробувальних робіт електроустановок та електропристроїв на відповідність до вимог ПТЕ та ПТБ в приміщеннях ТОВ Хімпобутсервіс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 21/23 , виконаний ФОП ОСОБА_2 ;

- сертифікату про визнання вимірювальних можливостей від 17.04.2019 № ПТ-200/19, виданого ФОП ОСОБА_2 , який засвідчує, що за результатами оцінювання (акт від 15.04.2019) ДП Укрметртестстандарт визнає вимірювальні можливості лабораторії (вул. Козелецька, 24, м. Київ, 03065);

- протоколу №1-2 вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах та заземлення магістралей і устаткування та перевірки наявності зв`язку між заземлювачем і заземлювальним елементом;

- договору № 1/06/2012 від 01.12.2012 з технічного обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації;

- акту здачі-приймання робіт щодо обслуговування установки протипожежної сигналізації в грудні 2019, оформленого по договору № 09-09/2018 від 01.09.2018;

- наказу № 4 від 15.01.2020 про призначення посадової особи відповідальної за утримання вогнезахисного покриву;

- рахунку на оплату № 199 від 14.01.2020 та видаткової накладної № 145 від 15.01.2020 щодо купівлі протигазу ГП-7 (3 шт.) та рукавичок зварювальника спілок (з підкладкою, 35см) (3 пари);

- витягу з протоколу № 01 засідання комісії з підготовки з техногенної безпеки працівників об`єктів підвищеної небезпеки від 14.01.2020.

Надаючи оцінку зазначеним вище документам, суд зазначає таке.

Так, в п. 13 акту № 874 від 23.10.2019 зазначено, що в порушення п. 2 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, працівників ТОВ Хімпобутсервіс не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту.

На підтвердження усунення виявлених порушень, зазначених у п. 13 акту, відповідачем надано до суду копії рахунку на оплату № 119 від 14.01.2020 та видаткової накладної № 145 від 15.01.2020 щодо купівлі протигазу ГП-7 (3 шт.) та рукавичок зварювальника спілок (з підкладкою, 35см) (3 пари). Однак, як вбачається із цих документів, постачальником протигазів та рукавичок являється ТОВ 3СМАРКЕТ , а покупцем - ТОВ ГОТЕЛЬ ЦАРЬГРАД , а не відповідач по даній справі.

За вказаних обставин суд не приймає копії рахунку на оплату № 119 від 14.01.2020 та видаткової накладної № 145 від 15.01.2020 як належні докази усунення порушень, зафіксованих в п. 13 акту № 874 від 23.10.2019.

В п.п. 9 та 10 акту № 874 від 23.10.2019 позивачем зазначено про порушення розділу ІІІ п. 2.8 ППБУ, а саме: ненадання акту перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення), та розділу ІІІ п. 2.8 ППБУ, а саме: металеві конструкції покриття не забезпечено заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння.

Так, наказом МВС України № 1417 від 31.12.2014 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Згідно із п. 2.8. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 31.12.2014, не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення).

У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) господарчий орган повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни). Ремонт вогнезахисного покриву (просочення) здійснюється в порядку, визначеному Регламентом та проектом проведення робіт.

Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, господарчий орган повинен забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння. Заміна та повторне вогнезахисне обробляння здійснюються в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисного обробляння.

В свою чергу, наказом МВС України № 1064 від 26.12.2018 затверджені Правила з вогнезахисту, які встановлюють основні вимоги щодо виконання робіт з вогнезахисту матеріалів, виробів, будівельних конструкцій та перевірки відповідності вогнезахисту, а також вимоги щодо забезпечення експлуатаційної придатності вогнезахисних покривів (просочування, облицювання) та виробів.

Згідно із п.п. 3, 4 вказаних Правил вогнезахист здійснюється для зниження показників пожежної небезпеки матеріалів та підвищення вогнестійкості конструкцій та виробів шляхом нанесення (закріплення, монтування) ВЗ на об`єкт вогнезахисту або безпосередньо біля об`єкта вогнезахисту.

Вогнезахист забезпечується послідовним виконанням таких етапів робіт:

проектування робіт з вогнезахисного обробляння, що здійснюється відповідно до чинного законодавства;

виконання робіт з вогнезахисного обробляння;

перевірка відповідності вогнезахисту;

забезпечення експлуатаційної придатності вогнезахисних покривів (просочувань, облицювань, проходок, екранів);

відновлення (ремонт), заміна ВЗ, повторний вогнезахист (обробляння).

Згідно із п. 1 Розділу V Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МВС України № 1064 від 26.12.2018, роботи з вогнезахисту виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію згідно з вимогами Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності , а також на підставі проектної документації, розробленої і затвердженої згідно з чинним законодавством та з урахуванням вимог Регламенту.

Порядок перевірки відповідності вогнезахисту встановлений законодавцем в розділі IX Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МВС України № 1064 від 26.12.2018.

Так, відповідно до приписів п. 1 вказаного розділу перевірка відповідності вогнезахисту здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства на таких етапах:

під час виконання робіт з вогнезахисного обробляння (до закриття конструкцій);

після завершення виконання робіт з вогнезахисного обробляння;

упродовж експлуатації вогнезахисного покриву (просочування, облицювання) та виробу;

після закінчення строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення, облицювання) та виробу.

Для перевірки відповідності вогнезахисту замовник робіт створює комісію та визначає її склад. До складу комісії входять представники замовника (голова комісії) та виконавця робіт, а також можуть залучатися (за згодою) представники проектної організації; виробника або уповноваженого представника; центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки; органу з оцінки відповідності, який має атестат акредитації, виданий Національним агентством з акредитації України (далі - орган з оцінки відповідності).

На об`єктах, де відповідно до частини сьомої статті 61 Кодексу цивільного захисту України створено служби пожежної безпеки, до складу комісії залучаються представники цих служб.

Комісія створюється у строк протягом п`яти робочих днів після одержання замовником повідомлення від виконавця робіт про закінчення робіт. Процедура та тривалість роботи комісії визначаються замовником робіт.

Замовник робіт не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку роботи комісії сповіщає листом членів комісії про початок роботи (п. 2 розділу IX Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МВС України № 1064 від 26.12.2018).

Згідно із п. 3 розділу IX Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МВС України № 1064 від 26.12.2018, під час проведення перевірки відповідності вогнезахисту перевіряються відповідність вогнезахисту вимогам проектної документації, Регламенту, нормативно-технічним документам та якість виконаних робіт.

Якість виконаних робіт перевіряється шляхом:

проведення зовнішнього огляду вогнезахисного покриву (просочування, облицювання) на відсутність пропусків, рівномірність покриву (просочування, облицювання), систем кріплення або клейових з`єднань на їх надійність;

проведення вимірювання товщини вогнезахисного покриву (облицювання) через кожні 15 - 20 метрів довжини об`єкта вогнезахисту, але не менше ніж у 10 рівновіддалених точках;

застосування експрес-методу для вогнезахисного просочення.

За рішенням замовника робіт проводяться лабораторні випробування вогнезахисту (коефіцієнт спучення для вогнезахисних фарб (лаків)).

За приписами п. 4 розділу IX Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МВС України № 1064 від 26.12.2018, результати роботи комісії за відсутності порушень оформлюються актом перевірки відповідності вогнезахисту (додаток 3), який готується виконавцем робіт (суб`єктом господарювання, який виконував роботи з вогнезахисного обробляння).

У разі виявлення недоліків члени комісії викладають зауваження, пропозиції із зазначенням виявлених дефектів, а представники органів з оцінки відповідності готують відповідні документи згідно з чинним законодавством. Виконавець робіт у строки, визначені комісією, усуває виявлені дефекти та сповіщає про це замовника робіт і членів комісії. Після усунення недоліків комісія завершує роботу.

Після завершення роботи комісії акт перевірки відповідності вогнезахисту підписується членами комісії. До акта додаються копія проектної документації, копія Регламенту, акт визначення вологості деревини (для вогнезахисту дерев`яних конструкцій та виробів) (за наявності), акт визначення точки роси (для металевих та залізобетонних конструкцій) (за наявності), акт на закриття прихованих робіт (за наявності прихованих робіт) (за наявності).

Кількість примірників акта перевірки відповідності вогнезахисту має відповідати кількості членів комісії.

Виконавці робіт з вогнезахисту, що проводили роботи з вогнезахисного обробляння, зберігають акти перевірки відповідності вогнезахисту протягом усього строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення, облицювання) та виробу.

На виконання п. 9 та п. 10 акту № 874 від 23.10.2019 відповідачем у плані заходів усунення недоліків зазначено: Проведено перевірку та складено Акт перевірки стану вогнезахисного покриву - вересень 2020 року; металеві конструкції покриття проведено перевірку вогнезахисного покриття (внутрішня комісія, акт перевірки згідно із регламентом) - вересень 2020 року .

Однак, суд зауважує, що станом на момент винесення рішення в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані ані Акт перевірки стану вогнезахисного покриву, датований вереснем 2020 року, ані будь-які інші документи, які б підтверджували усунення порушень, зафіксованих в п. 9 та п. 10 акту № 874 від 23.10.2019.

В п. 3 акту 874 від 23.10.2019 позивачем зазначено про порушення розділу V п. 1.2 ППБУ, а саме: не заключений договір на спостереження автоматичної пожежної сигналізації.

Зазначаючи про усунення вказаного порушення, відповідач надає суду договір № 1/06/2012 від 01.06.2012, укладений між ТОВ Онікс-Н-ЛТД (виконавець) та ТОВ Хімпобутсервіс (замовник), згідно із п.п. 1.1., 1.2. якого замовник передає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню робочої установки автоматичної пожежної сигналізації на об`єкті: готельно-ресторанний комплекс по вул. Комарова, 21/23 в с. Мила, Києво-Святошинського району Київської області; технічне обслуговування здійснюється із періодичністю один раз на місяць.

Разом з тим, акт здачі прийняття робіт (наданих послуг), предметом якого є технічне обслуговування установки протипожежної сигналізації в грудні 2019 року, підписаний ТОВ Хімпобутсервіс із ТОВ Інвестбуд-2005 в рамках виконання зобов`язань за договором № 09/09/2018 від 01.09.2018.

Натомість сам договір № 09/09/2018 від 01.09.2018, укладений із ТОВ Інвестбуд-2005 , в матеріалах справи відсутній і відповідачем не наданий, що унеможливлює надання йому правової оцінки судом.

В п. 4 акту 874 від 23.10.2019 позивачем зазначено про порушення розділу ІV п. 1.20 ППБУ, а саме: не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж.

Згідно із п. 1.20. розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 31.12.2014, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Зазначаючи в п. 4 плану заходів усунення недоліків про проведення вимірів опору ізоляції електричних мереж, перевірку спрацювання приладів захисту, відповідач надає суду копії:

- титульної сторінки технічного звіту про проведення вимірювальних та випробувальних робіт електроустановок та електропристроїв на відповідність вимог ПТЕ та ПТБ в приміщеннях ТОВ Хімпобутсервіс за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 21/23 ;

- сертифікату про визнання вимірювальних можливостей від 17.04.2019 № ПТ-200/19, виданого ФОП ОСОБА_2 , який засвідчує, що за результатами оцінювання (акт від 15.04.2019) ДП Укрметртестстандарт визнає вимірювальні можливості лабораторії (вул. Козелецька, 24, м. Київ, 03065);

- додатку до сертифікату визнання вимірювальних можливостей від 17.04.2019 № ПТ-200/19 із переліком вимірювальних можливостей вимірювальної лабораторії ФОП ОСОБА_2 ;

- свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 25-04/1414 та № 25-04/1415 від 17.12.2020;

- протоколу № 70-365-2018 від 02.10.2018 про перевірку знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98), Правил експлуатації електрозахисних засобів (НПАОП 40.1-1.07-01) ФОП ОСОБА_2 ;

- посвідчення ФОП ОСОБА_2 від 02.10.2018;

- пояснювальної записки до технічного звіту з випробування електрообладнання;

- анотації;

- протоколу №1-2 вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах та заземлення магістралей і устаткування та перевірки наявності зв`язку між заземлювачем і заземлювальним елементом.

Втім, серед вказаних документів відсутній протокол заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок.

Таким чином порушення, вказане позивачем в п. 4 акту 874 від 23.10.2019, відповідачем не усунуто.

Крім того, до плану заходів усунення недоліків та документів, які, на думку відповідача, підтверджують факт усунення недоліків, не додано жодного доказу на підтвердження факту усунення порушень, зазначених позивачем в п.п. 2, 5, 6, 7 акту № 874 від 23.10.2019.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що порушення, зафіксовані відповідачем в акті № 874 від 23.10.2019, станом на момент розгляду даної справи усунуті відповідачем частково.

Відповідно до п. п. 25, 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - це подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Наведене свідчить, що законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд, що, як приклад, відображено у його постановах від 08.04.2020 у справі № 826/14772/17 (провадження № К/9901/57176/18, К/9901/57206/18), від 16.12.2019 у справі № 810/3535/17 (адміністративне провадження № К/9901/37926/18).

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд регулюються Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417.

Відповідно до п. 2 Правил пожежної безпеки в України, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

До того ж суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість, на момент винесення рішення у даній справі відповідачем не надано належних та допустимих доказів усунення порушень:

розділу V п.2.2 п.п. 9 ППБУ (порушення: не проводиться, не рідше одного разу на рік, технічне обслуговування пожежних кран-комплектів і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування);

розділу V п.2.2 п.п. 7 ППБУ (порушення: всі шафи пожежних кран-комплектів не опломбовані);

розділу ІV п. 1.20 ППБУ (порушення: не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж);

розділу ІІІ п. 2.37 ППБУ (порушення: шлях евакуації в підвальному приміщенні готелю (зала для конференцій) не звільнений від сторонніх матеріалів та елементів бару);

розділу ІІІ п. 2.37 ППБУ (порушення: допускається улаштування у сходовій клітці ресторану приміщення будь-якого призначення);

розділу ІІІ п. 2.37 ППБУ (порушення: допускається улаштування у сходовій клітці готелю приміщення будь-якого призначення);

розділу ІІІ п. 2.8 ППБУ (порушення: не надано акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення);

розділу ІІІ п. 2.8 ППБУ (порушення: металеві конструкції покриття не забезпечено заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння);

розділу ІІ п. 22, розділу VІ п. 12.1 ППБУ (порушення: в підвальному поверсі будівлі готелю розміщено приміщення сауни (п. 9.12 ДБН В.2.2-20:2008);

п. 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ (порушення: працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту).

Аналізуючи всі у сукупності виявлені порушення, суд приходить до висновку, що більшість порушень пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Зазначена позиція висловлена і Верховним Судом у його постановах від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18) та від 20.11.2018 у справі № 826/1024/18 (адміністративне провадження № К/9901/61593/18).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 (адміністративне провадження № К/9901/30861/18) зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Також суд принагідно звертає увагу на те, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки, як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту.

Аналогічного висновку притримується і Верховний Суд у своїй постанові від 16.12.2019 у справі № 810/3535/17 (адміністративне провадження № К/9901/37926/18).

Оскільки ТОВ Хімпобутсервіс частково усунені первинно виявлені порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, це свідчить про добросовісність намірів ТОВ Хімпобутсервіс щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

Разом з тим, на час розгляду справи в суді доказів, які б свідчили про повне усунення ТОВ Хімпобутсервіс саме порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано.

Окремо суд зазначає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ТОВ Хімпобутсервіс виявлених порушень.

З приводу посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на порушення позивачем ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а також на не зазначення питань, що підлягають перевірці, у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю), суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Як вбачається із наказу ГУ ДСНС у Київській області № 1058 від 09.10.2019 Про проведення позапланових перевірок , вказаний наказ прийнятий на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 № 27938/0/1-19, доручення ДСНС України від 19.08.2019 № 02-11860/261, графіку проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням (виконанням) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку та оздоровлення, затвердженого наказом Головного управління ДСНС України у Київській області № 903 від 22.08.2019.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було оформлено посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 9342 від 10.10.2019, в якому, зокрема, зазначено, що посвідчення видано на проведення позапланової перевірки ТОВ Хімпобутсервіс ; в період з 22.10.2019 по 23.10.2019 головним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Мойшевичем О.А. буде проведено перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів у сфері цивільного захист, технологічної та пожежної безпеки, на підставі ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Крім того, в посвідченні на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 9342 від 10.10.2019 зазначено перелік питань, які є предметом здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та необхідність яких стала підставою для його проведення, а саме: дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 № 27938/0/1-19 та доручення ДСНС України від 19.08.2019 № 02-11860/261, графіку проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням (виконанням) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку та оздоровлення, затвердженого наказом Головного управління ДСНС України у Київській області № 903 від 22.08.2019.

Таким чином з наведеного вбачається, що, по-перше, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставою для проведення позивачем позапланового заходу є доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 № 27938/0/1-19. Про перевірку виконання суб`єктом господарювання припису, як про підставу проведення позапланової перевірки, не заначено ані в наказі ГУ ДСНС у Київській області № 1058 від 09.10.2019 Про проведення позапланових перевірок , ані в посвідченні на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 9342 від 10.10.2019. По-друге, питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланового заходу, були зазначені позивачем в посвідченні на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 9342 від 10.10.2019.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області підлягають задоволенню.

Що стосується судових витрат, то у відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки в даному проваджені свідки не залучались, експертизи не проводились, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель, споруд та приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпобутсервіс (адреса: 01024, м. Київ, вул. Дарвіна, буд. 8, к. 1, ідентифікаційний код 31454446) за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, 21/23, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 23.10.2019 № 874.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко