Рішення

від 27.04.2021 по справі 640/17699/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року м. Київ № 640/17699/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Трейд Комодітіз

до Головне управління ДПС України у м. Києві

про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Трейд Комодітіз з адміністративним позовом до ДПС України у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00326721207 від 05.06.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення № 00326721207 від 05.06.2018 року є протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивачем у відповідності до ст. ст. 50, 203 Податкового кодексу України та Наказу № 21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість правомірно та належним чином сформовано та подано податкову звітність з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2017 року.

Позивач вказує, що податкові накладні: № 1 від 03.10.2017 року; № 17 від 25.10.2017 року; № 18 від 25.10.2017 року; № 19 від 25.10.2017 року; № 20 від 25.10.2017 року; № 21 від 25.10.2017 року; № 22 від 25.10.2017 року; № 23 від 25.10.2017 року; № 24 від 25.10.2017 року; № 25 від 25.10.2017 року; № 26 від 25.10.2017 року помилково виписані, та одночасно ДФС України зупинило їх реєстрацію, у зв`язку з чим останні не включались до податкової декларації з ПДВ за жовтень місяць 2017 року. Крім того, у Товариства не було можливості скасувати вище зазначені податкові накладні, адже відповідно до п. 192.1 ПКУ розрахунок коригування може бути складений лише до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної: чинними нормами Податкового кодексу України не передбачено механізму видалення з ЄРПН поданих на реєстрацію (заблокованих) податкових накладних. Водночас, після виявлення Товариством факту реєстрації в ЄРПН вище зазначених податкових накладних, у січні 2018 року позивачем подавались до Єдиного реєстру податкових накладних Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників з причиною коригування Помилково виписана - що підтверджується копіями Розрахунків коригування № 1,2,3,8,9,4,5,6,10,7,11 та Квитанціями № 2 котрі підтверджують прийняття пакетів документів до ЄРПН. Проте, зазначені факти не були прийняті до уваги відповідачем під час проведення камеральної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2019 року відкрито провадження у справі № 640/17699/19 в порядку загального позовного провадження.

05.12.2019 року представником відповідача подано до суду відзив, зі змісту якого вбачається, що останній вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки перевіркою встановлено порушення пункту 3 Наказу Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 року № 21 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження за жовтень 2017 року податкових зобов`язань на сума ПДВ 744279 грн. Відтак, на думку відповідача, за результати перевірки ГУ ДФС у м. Києві правомірно складено акт перевірки від 27.03.2018 року № 3012/26-15-12-07-20/40246713 та винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2018 року № 00326721207, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання на суму 744279 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25% у сумі 186070 грн.

У судовому засіданні 09.12.2020 року судом протокольно прийнято рішення про перехід до розгляду справи № 640/17699/19 за правилами спрощеного провадження на підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України

10.12.2019 року позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача, зазначивши, що відповідачем не наведено підстав та необґрунтовано законність винесення податкового повідомлення-рішення № 00326721207 від 05.06.2018 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві на підставі п. 200.10 ст. 200, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ РУНО-АГРО-ТРЕЙД (минула назва, наразі - ТОВ Глобал Трейд Комодітіз відповідно до Рішення № 1 від 01.07.2019 року) за жовтень 2017 року.

За твердженнями відповідача ТОВ РУНО-АГРО-ТРЕЙД в додатку № 5, доданому до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року, податкове зобов`язання збільшено на суму 744278,90 грн. за рахунок податкових накладних (блоковані), які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації. При цьому уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ містить нульові.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення пункту 3 Наказу Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 року № 21 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження за жовтень 2017 року податкових зобов`язань на сума ПДВ 744279 грн.

За результати перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт перевірки від 27.03.2018 року № 3012/26-15-12-07-20/40246713.

На підставі акт перевірки від 27.03.2018 року № 3012/26-15-12-07-20/40246713 ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 05.06.2018 року № 00326721207, яким збільшено податкове зобов`язання на суму 744279 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25% у сумі 186070 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 00326721207 від 05.06.2018 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Таким чином, згідно з підпунктами а і б пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Податкового кодексу України розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 02.10.2017 року між ТОВ РУНО-АГРО-ТРЕЙД та ТОВ КОНТИНЕНТАЛЬ-АГРО укладено Договір поставки № 02/10 від 02.10.2017 року відповідно до якого постачальник зобов`язувався поставити та передати у власність покупцю, а покупець -прийняти й оплатити товар у повному розмірі та на умовах та в порядку, визначених даним Договором.

Відповідно до даного договору покупцеві (ТОВ КОНТИНЕНТАЛЬ-АГРО ) поставлено товар: суміш суху білково-вуглеводну, розфасовану в мішки (про що свідчать Видаткові накладні № 74; 75; 76 від 12.10.2017 року) на загальну суму 997 274, 88 грн. (ПДВ 166 212,48 грн).

Позивачем 12.10.2017 року складено та відправлено на реєстрацію до ДФС України податкові накладні № 1, 2 та 3 на загальну суму 997 274,88 грн. (ПДВ 166 212,48 грн.).

Вище зазначені накладні були прийняті та зареєстровані ДФС України відповідно до законодавства про що свідчать квитанції про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН від 19.10.2017 року, проте, як зазначає позивач, податкові накладні № 1 від 03.10.2017 року; № 17 від 25.10.2017 року; № 18 від 25.10.2017 року; № 19 від 25.10.2017 року; № 20 від 25.10.2017 року; № 21 від 25.10.2017 року; № 22 від 25.10.2017 року; № 23 від 25.10.2017 року; № 24 від 25.10.2017 року; № 25 від 25.10.2017 року; № 26 від 25.10.2017 року помилково виписані та відправлені на реєстрацію в ЄРПН (реєстрацію вище зазначених податкових накладних було зупинено).

17.11.2018 року позивач подав до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2017 року з додатками форми Д5, Д2 та Д1 відповідно. Про подання вище зазначених документів свідчить Квитанція № 2 від 17.11.2018 року, та в графі Результат обробки зазначено - Прийнято пакет та присвоєно реєстраційний № 9243521248.

У графі 1.1. Колонці А Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 рік зазначено наступне: Обсяги постачання (без податку на додану вартість) - 12999690, а в Колонці Б тієї ж графи зазначено: Сума податку на додану вартість - 2599938.

Відповідно до Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) (контрагент ТОВ КОНТИНЕНТАЛЬ-АГРО ІПН 398874506257, ЄДРПОУ 39887455), в графі 4 Розділу І зазначено наступні показники:

Обсяг постачання (без ПДВ) колонка 5 - 831062,4 грн.

Сума ПДВ - основна ставка, колонка 6 - 166212,48 грн.

Оскільки податкові накладні: № 1 від 03.10.2017 року; № 17 від 25.10.2017 року; № 18 від 25.10.2017 року; № 19 від 25.10.2017 року; № 20 від 25.10.2017 року; № 21 від 25.10.2017 року; № 22 від 25.10.2017 року; № 23 від 25.10.2017 року; № 24 від 25.10.2017 року; № 25 від 25.10.2017 року; № 26 від 25.10.2017 року помилково виписані та одночасно ДФС України зупинило їх реєстрацію, позивач останні не включав до податкової декларації з ПДВ за жовтень місяць 2017 року.

У контексті зазначено суд звертає увагу, що у Листі Державної фіскальної служби України від 17.12.2015 року № 27026/6/99-99-19-03-02-15 Щодо порядку виправлення помилок у випадку помилкового складання податкової накладної та реєстрації її в ЄРПН зазначено, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної.

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відтак, у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній та/або розрахунку коригування, не підлягають відображенню в декларації.

З огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо того, що помилково виписані податкові накладні та розрахунки коригування до них не тягнуть жодних правових наслідків, тому висновок про застосування до Товариства штрафу за порушення граничних термінів реєстрації вказаних податкових накладних є необґрунтованим.

Враховуючи те, що податкові накладні, № 1 від 03.10.2017 року; № 17 від 25.10.2017 року; № 18 від 25.10.2017 року; № 19 від 25.10.2017 року; № 20 від 25.10.2017 року; № 21 від 25.10.2017 року; № 22 від 25.10.2017 року; № 23 від 25.10.2017 року; № 24 від 25.10.2017 року; № 25 від 25.10.2017 року; № 26 від 25.10.2017 року не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечує відповідач, суд дійшов висновку, що у позивача не було можливості скасувати вище зазначені податкові накладні, адже відповідно до п. 192.1 ПКУ розрахунок коригування може бути складений лише до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. Разом з тим, чинними нормами Податкового кодексу України не передбачено механізму видалення з ЄРПН поданих на реєстрацію (заблокованих) податкових накладних.

Разом з тим, суд зауважує, що після виявлення позивачем факту реєстрації в ЄРПН вище зазначених податкових накладних, у січні 2018 року подавались до Єдиного реєстру податкових накладних Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників:

№ РКДата складанняДо податкової накладноїДата реєстрації та № в ЄРПН 1 15.01.2018 рік№ 1 від 03.10.2017 року 19.01.2018 №9002853030 2 15.01.2018 рік№ 17 від 25.10.2017 року 19.01.2018 №9002871992 3 16.01.2018 рік№ 18 від 25.10.2017 року 06.02.2018 №9013439263 8 20.01.2018 рік№ 19 від 25.10.2017 року 15.02.2018 №9022182100 9 20.01.2018 рік№ 20 від 25.10.2017 року 15.02.2018 №9022185097 4 16.01.2018 рік№21 від 25.10.2017 року 06.02.2018 №9013440640 5 16.01.2018 рік№ 22 від 25.10.2017 року 06.02.2018 №9013439586 6 16.01.2018 рік№ 23 від 25.10.2017 року 15.02.2018 №9023056533 10 20.01.2018 рік№ 24 від 25.10.2017 року 15.02.2018 №9022162906 7 16.01.2018 рік№25 від 25.10.2017 року 15.02.2018 №9023052782 11 20.01.2018 рік№ 26 від 25.10.2017 року 15.02.2018 №9023028303 Вище перелічені Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників подавались з причиною коригування Помилково виписана - що підтверджується копіями Розрахунків коригування № 1,2,3,8,9,4,5,6,10,7,11 та Квитанціями № 2 котрі підтверджують прийняття пакетів документів до ЄРПН.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування, складені за наслідками реальних операцій.

Аналогічну правову позицію викладено в Постанові Верховного Суду 19.02.2019 року у справі № 813/2817/17: задовольняючи позов, суд виходив з того, що помилково виписані податкові накладні за відсутності факту зарахування коштів від покупця та відвантаження товару не підлягають відображенню у податковій звітності, оскільки податкові зобов`язання у такому випадку у товариства не виникли. Відповідно, здійснені контролюючим органом донарахування ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням є безпідставними .

Відтак, оскільки жодних подій, передбачених п. п. 187.1 ст. 187 ПК України не відбулося, та для виправлення помилки сформовані та зареєстровані в ЄРПН відповідні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до вказаних податкових накладних з від`ємним значенням і з причиною коригування Помилково виписана , зважаючи на те, що в даному випадку не було факту зарахування коштів від покупця та факту відвантаження товару, у позивача не виникало обов`язку сплачувати податок і відповідно включати до звітного податкового періоду відповідне податкове зобов`язання.

Суд також зважає, що відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до підпункту 4 пункту 198.6, статті 189 ПКУ, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий пункту 1 розділу III Порядку N 21).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, що визначені абзацом першім цього пункту.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/ розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПКУ.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 pоку № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, (далі - Порядок №21).

Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані у складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані у податковій накладній, яка складена без факту здійснення господарської операції, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Якщо така податкова накладна в ЄРПН не зареєстрована або реєстрація її в ЄРПН зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ, то розрахунок коригування до неї не складається. Розрахунок коригування до податкової накладної може бути складений платником податку з метою виправлення допущеної помилки згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ лише у разі реєстрації її в ЄРПН.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем відповідності до ст. ст. 50, 203 Податкового кодексу України та Наказу № 21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість правомірно та належним чином сформовано та подано податкову звітність з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2017 року.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00326721207 від 05.06.2018 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Трейд Комодітіз (04119, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, оф. 501, ЄДРПОУ 40246713) до Головне управління ДПС України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00326721207 від 05.06.2018 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Трейд Комодітіз (04119, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, оф. 501, ЄДРПОУ 40246713) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДПС України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур