Рішення

від 29.04.2021 по справі 640/5395/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року м. Київ № 640/5395/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління Державної

міграційної служби у м. Києві та Київській області

третя особа,

яка не заявляє самостійних

вимог щодо предмета спору: Благодійна організація Міжнародний благодійний

фонд Хелп-Юкрейн

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 23.08.2016, дійсний до 22.08.2026 Державним центром персоналізації) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, ідентифікаційний код 42552598) (надалі - відповідач, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), в якому просить суд:

- скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області № 140027000 від 05.02.2019 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області здійснити оформлення та видачу громадянці Узбекистану ОСОБА_1 посвідки на тимчасове проживання за заявою від 17.01.2019.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 05.02.2019 Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області було необґрунтовано прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2019 відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 04.06.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.07.2019; витребувано у Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.

02.07.2019 на виконання вимог ухвали суду від відповідача надійшла заява та копії матеріалів справи відносно громадянки ОСОБА_1 , а саме:

- рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання від 05.02.2019;

- заява-анкета №140027000 від 17.01.2019;

- копія квитанції № 32408851 від 17.01.2019;

- копія паспорту громадянки Узбекистану ОСОБА_1 ;

- переклад з англійської та узбецької мов на українську мову засвідчений нотаріусом;

- копія виписки про Благодійну організацію Міжнародний благодійний фонд Хелп-Юкрейн з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- перелік організацій та установ, що залучають до своєї діяльності іноземців та осіб без громадянства для провадження волонтерської діяльності на території України;

- копія подання Благодійної організації Міжнародний благодійний фонд Хелп-Юкрейн від 17.01.2019

- копія листа-запрошення Благодійної організації Міжнародний благодійний фонд Хелп-Юкрейн від 17.11.2018;

- копія договору добровільного страхування життя і здоров`я волонтерів від 17.01.2019;

- копія доповідної записки від начальника управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії від 01.02.2019;

- копія супровідних листів про направлення позивачу та Благодійній організації Міжнародний благодійний фонд Хелп-Юкрейн копії рішення про відмову в оформленні та видачі посвідки на тимчасове проживання.

15.07.2019 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення від ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, в яких відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів зазначає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, оскільки рішення №140027000 від 05.02.2019 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання прийнято на підставі інформації, яка стала відомою під час проведеної перевірки місця проживання іноземців, зокрема, позивача, посадовими особами Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії. Саме подання іноземцем завідомо неправдивих відомостей щодо місця проживання стало підставою для винесення оскаржуваного рішення, що відповідає положенням підпункту 9 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Благодійну організацію Міжнародний благодійний фонд Хелп-Юкрейн (адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вулиця Залізничне Шосе, будинок 21, офіс 33, ідентифікаційний код 39144335) (нижче - БО МБФ Хелп-Юкрейн ).

Окрім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2019 витребувано у Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення № 140027000 від 05.02.2019 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 , в тому числі, належним чином завірених копій: доручення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області для Сквирського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на проведення перевірки місця проживання іноземця; документів, що містять пояснення громадян ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо обставин проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , про що зазначено у доповідній записці Начальника управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Семинога І.О. від 01.02.2019.

В судовому засіданні до матеріалів справи залучено зразок заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ № 582 від 10.07.2017.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем було надіслано до Окружного адміністративного суду м. Києва належним чином завірені копії документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення № 140027000 від 05.02.2019 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 , саме:

- рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 05.02.2019;

- заяву-анкету № НОМЕР_2 від 17.01.2019;

- квитанцію № 32408851 від 17.01.2019;

- сторінки паспорту громадянки Узбекистану ОСОБА_1 ;

- переклад з англійської та узбецької мов на українську мову засвідчений нотаріусом;

- виписку про Благодійну організацію Міжнародний благодійний фонд Хелп-Юкрейн з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- перелік організацій та установ, що залучають до своєї діяльності іноземців та осіб без громадянства для провадження волонтерської діяльності на території України;

- подання Благодійної організації Міжнародний благодійний фонд Хелп-Юкрейн від 17.01.2019

- лист-запрошення Благодійної організації Міжнародний благодійний фонд Хелп-Юкрейн від 17.11.2018;

- договір добровільного страхування життя і здоров`я волонтерів від 17.01.2019;

- доповідну записку від начальника управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії від 01.02.2019;

- супровідні листи про направлення позивачу та Благодійній організації Міжнародний благодійний фонд Хелп-Юкрейн копії рішення про відмову в оформленні та видачі посвідки на тимчасове проживання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2019 витребувано з виконавчого органу Рудянської сільської ради (адреса: 09035, Київська обл.,Сквирський р-н, с. Руда, вул. Заводська, 2, код АМТС - 04568) інформацію щодо фізичних осіб, зареєстрованих за адресою: 09035, Київська обл., Сквирський р-н, с.Руда, вул. Заводська, 24, станом як на кінець січня 2019 року, так і на даний час.

20.09.2019 через канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва на виконання вимог ухвали від відповідача надійшли витребувані судом документи, а саме:

- належним чином завірене доручення від ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області провести начальнику Скирського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області перевірку фактів проживання іноземців, зазначених в заявах-анкетах, додавши пояснення власників будинків, сусідів, довідки із селищних рад тощо;

- належним чином завірені пояснення гр. ОСОБА_5 1987 р.н. від 31.01.2019 (діловод в Рудянській сільській раді) та гр. ОСОБА_6 1971 р.н. (сусід, проживає АДРЕСА_3 );

- належним чином завірена відповідь начальника Скирського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Т.Є. Мельникова на доручення першого заступника начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Пустовіта О.О. №159 від 31.01.2019;

- належним чином завірена довідка Рудянської сільської ради №95 від 31.01.2019 щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 ;

- фотокопії будинку.

23.09.2019 на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких остання підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та зауважила, що адреса, яку позивачка вказала в анкеті при подані документів до міграційної служби, носить в першу чергу інформативний характер, може вважатись юридичною адресою і в жодному разі не є фіктивною. Крім того вважає, що міграційна служба не мала робити виїзд за місцем проживання для перевірки даних зазначених позивачем, а лише направляти уточнюючі запити відповідним органам та інформаційним джерелам. До пояснень додано: лист-запрошення від 07.11.2018 про провадження волонтерської діяльності; подання про надання посвідки від 17.01.2019; заява про реєстрацію волонтера від 17.01.2019; наказ про прийняття волонтера №100/23 від 16.11.2018, договір про провадження волонтерської діяльності від 16.11.2018; заява про зміну місця проживання від 11.07.2019.

Також 07.10.2019 до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва від Рудянської сільської ради Сквирського району Київської області на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2019 надійшла розгорнута інформація щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 .(станом на кінець січня 2019 року та станом на 01.10.2019), в якій чітко вказано перелік зареєстрованих за даною адресою осіб та вказано, що ОСОБА_1 за вказаною адресою не зареєстрована.

23.10.2019 в судовому засіданні заслухано пояснення сторін по суті позову, досліджено докази та здійснено огляд матеріалів справи, закрито судове засідання та ухвалено про перехід до стадії письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Громадянка Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання посвідки на тимчасове проживання на території України звернулась до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області із заявою-анкетою №140027000 від 17.01.2019 та надала відповідні документи: копію квитанції №32408851 від 17.01.2019; копію паспорту громадянки Узбекистану ОСОБА_1 ; переклад з англійської та узбецької мов на українську мову засвідчений нотаріусом; копію виписки про Благодійну організацію Міжнародний благодійний фонд Хелп-Юкрейн з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; перелік організацій та установ, що залучають до своєї діяльності іноземців та осіб без громадянства для провадження волонтерської діяльності на території України; копію подання БО МБФ Хелп-Юкрейн від 17.01.2019; копію листа-запрошення БО МБФ Хелп-Юкрейн від 17.11.2018; копію договору добровільного страхування життя і здоров`я волонтерів від 17.01.2019.

05.02.2019 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийнято рішення № 140027000 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянці Узбекистану ОСОБА_1 , у зв`язку з підпунктом 9 пункту 61 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання від 25.04.2018 № 322.

Вважаючи рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 05.02.2019 №140027000 протиправним та необґрунтованим, позивачка звернулась з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини у зазначеній сфері регулюються Законом України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI), а також постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання від 25.04.2018 № 322 (далі по тексту - Порядок № 322).

Згідно зі статтею 4 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для провадження, культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України Про волонтерську діяльність , інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, отримали посвідку на тимчасове проживання та здійснюють волонтерську діяльність на базі зазначених організацій та установ, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період провадження такої діяльності.

Іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Згідно з частинами 3, 10, 17-19 статті 5 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п`ятнадцятій та вісімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною десятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідного державного органу, відповідального за виконання культурних, освітніх, наукових, спортивних, волонтерських програм, для участі в яких іноземець чи особа без громадянства прибули в Україну, або організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, інформація про яку розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, та копія свідоцтва про державну реєстрацію такої організації чи установи.

Крім документів для відповідної категорії осіб, визначених частинами першою - шістнадцятою цієї статті, іноземці та особи без громадянства подають для отримання посвідки на тимчасове проживання такі документи: 1) чотири кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; 2) паспортний документ іноземця або особи без громадянства з відповідною довгостроковою візою та копією сторінки паспортного документа з такою візою, крім випадків, якщо особа не зобов`язана отримувати таку візу відповідно до цього Закону, інших законів України або міжнародних договорів України; 3) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку; 4) документ, що підтверджує сплату державного мита та адміністративного збору за видачу, оформлення або продовження строку дії посвідки.

Технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок їх оформлення, виготовлення та видачі встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Органам державної влади заборонено вимагати від іноземців або осіб без громадянства, членів їхніх сімей, роботодавців та інших осіб будь-які інші документи або відомості, не визначені цією статтею, для видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322 визначено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання.

Згідно з пунктом 21 Порядку №322, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.

Згідно з пунктами 61, 62 Порядку №322 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли:

1) іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на постійне проживання (крім випадків обміну посвідки), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;

2) іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в`їзду;

3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;

4) встановлено належність особи до громадянства України;

5) за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;

6) іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;

7) отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

8) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований чи не відповідає встановленому зразку, чи належить іншій особі, чи строк його дії закінчився;

9) встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

10) виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов`язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в`їзду в Україну;

11) в інших випадках, передбачених законом.

Копія рішення про відмову в оформленні чи видачі посвідки із зазначенням причин відмови не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття видається іноземцеві або особі без громадянства під розписку чи надсилається рекомендованим листом такій особі і приймаючій стороні.

Зразок заяви іноземця чи особи без громадянства для отримання посвідки на тимчасове проживання затверджено додатком 6 Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого наказом МВС України від 15.07.2013 №681 (чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2019 позивачка подала до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області заяву-анкету з метою отримання посвідки про тимчасове проживання, в якій вказала місце проживання: АДРЕСА_1 .

Проте, під час перевірки документів та даних зазначених в заяві-анкеті, управлінням міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії було встановлено факт подання позивачкою неправдивих відомостей, а саме щодо адреси проживання, що вказана в заяві-анкеті.

Згідно доручення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, Сквирським РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області проведено перевірку місця проживання громадянки Узбекистану ОСОБА_1 . Під час вказаної перевірки здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що за даною адресою позивачка не проживає.

Крім того, відповідно до пояснень відібраних працівниками Сквирського РВ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області у громадян Куріленко А.В. (секретар Рудянської сільської ради) 09.10.1987 р.н. та ОСОБА_6 (сусід), ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо обставин проживання позивачки за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що зазначений будинок не жилий, належить на праві власності ОСОБА_7 , її син ОСОБА_8 почав реєструвати за вказаною адресою іноземних громадян та громадян України, проте громадянка Узбекистану ОСОБА_1 за даною адресою не зареєстрована і по питанню реєстрації в Рудянську сільську раду не зверталась.

Також матеріали справи містять інформацію надану на вимогу суду Рудянською сільською радою Сквирського району Київської області щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 .(станом на кінець січня 2019 року та станом на 01.10.2019), в якій чітко вказано перелік зареєстрованих за даною адресою осіб та вказано, що ОСОБА_1 за даною адресою не зареєстрована.

За викладеного, суд вважає, що відповідачем, за наявності на те підстав, правомірно відмовлено позивачці у оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.

За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність викладених у позові обставин.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачці не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко