Рішення

від 27.04.2021 по справі 372/496/21

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/496/21

Провадження № 2-794/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Сокол О.В.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Української міської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить визнати за ним право власності на ѕ частини земельної ділянки, а за відповідачем ОСОБА_2 на 1/4 частину тіє ж земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати, після смерті якої відкрилася спадщина на все належне їй майно, яку позивач фактично прийняв відповідно до заповіту, звернувшись до нотаріуса, де було відкрито спадкову справу. Однак, позивачу було видано лише свідоцтво про право на спадщину на ѕ частини будинку, а у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку відмовлено, у в`язку із тим, що в заповіті померла мати вказала, що заповідає позивачу та його брату земельну ділянку не в частках, а в га, які є непропорційними належним їм часткам будинку. Відповідно до документів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 вбачається, що після її смерті залишилась спадщина із земельної ділянки розміром 0,123 га і належить їй на підставі Державного акту ІУ-КВ № 088994, кадастровий номер 3223188000:01:003:0002. Відповідно до волі померлої, а саме поділу вказаної земельної ділянки померлою, на земельні ділянки синам - спадкоємцям відповідно розміром 0,02 га та розміром 0,103 га не присвоєні кадастрові номери та відсутні витяги з Державного земельного кадастру, а тому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки не можуть бути видані. Нотаріусом рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на вказану земельну ділянку пропорційно в частках відповідно до часток успадкованого будинку.

01.03.2021 року ухвалою судді відкрито провадження та призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче провадження у справі.

16.03.2021 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач в судовому засідання позов підтримав, просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Пояснив, що у інший, окрім судового порядку, вирішити спір з братом вони не можуть.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив їх задовольнити. Пояснив, що спадковим майном користується його брат, позивач у справі. Він майном не користується та не може отримати компенсацію його вартості через відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Представник Української міської ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв до суду не направив.

Дослідивши надані докази, суд уважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області 29.12.2015 року.

Як вбачається із копії дубліката заповіту, що має силу оригіналу від 23.09.2015 року, ОСОБА_3 на випадок смерті наступним чином розпорядилась своїм майном: ј частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , який належить їй згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, земельну ділянку, площею 0,1400 га згідно Державного акту ЯД №798842 від 12.11.2009 року та земельну ділянку, площею 0,02 га, що належить їй згідно Державного акту IV-КВ №088994 від 20.11.2001 року заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ѕ частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , який належить їй згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, земельну ділянку, площею 0,103 га згідно Державного акту IV-КВ №088994 від 20.11.2001 року заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається із матеріалів справи інших спадкоємців немає.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, яку сини померлої прийняли відповідно до заповіту, звернувшись до нотаріуса, де було відкрито спадкову справу № 18/2016.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали.

Листом завідувача Української міської державної нотаріальної контори Київської області від 04.09.2020 року № 396/01-16 спадкоємцям повідомлено, що у зв`язку з тим, що земельним ділянкам розміром 0,02 га та розміром 0,103 га не присвоєні кадастрові номери та відсутні витяги з Державного земельного кадастру, що передбачено Законом України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2-12 року № 296/5, свідоцтва про право на спадщину на зазначені земельні ділянки не можуть бути видані. Та рекомендовано звернутись до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Частиною 2 ст.373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст.152 Земельного Кодексу України

Приписами ч.1 ст.1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

А оскільки право власності спадкодавець за життя, відповідно до її самовільного поділу (до її волі), на земельну ділянку не набуло, то сторони не в змозі у встановленому законом порядку оформити спадщину.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 14 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладання договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції № 2 від 12.06.2009 р. у разі безумовного визнання відповідачем позову, якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших (відмінних від відповідача) осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову з наведенням в мотивувальній частині рішення посилань лише на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

На підставі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст.1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Однак, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єктинерухомості, в тому числі на земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Беручи до уваги те, що позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про отримання спадщин за заповітом в нотаріуса, спір про спадкове майно відсутній, суд дійшов висновку, що право позивача на спадщину підлягає захисту шляхом визнання права власності на спадкове майно.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, а порушене цивільне право спадкоємців на отримання спадщини відповідно до ст. 16 ЦК України підлягає судовому захисту.

Суд на підставі досліджених доказів приходить до висновку, що сини спадкодавиці мають успадкувати земельну ділянку пропорційно до часток успадкованого будинку, шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на ѕ частини, а за ОСОБА_2 на ј частину земельної ділянки загальною площею 0,123 га, кадастровий номер 3223188000:01:003:0002 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

Керуючись наведеним, ст.ст. 13, 81, 141, 263 265, 268, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ѕ частини, а за ОСОБА_2 право власності на ј частину земельної ділянки загальною площею 0,123 га, кадастровий номер 3223188000:01:003:0002 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач:Українська міська рада Обухівського району Київської області, 08720, м.Українка Обухівського району Київської області, площа Т.Шевченка буд.1, код ЄДРПОУ 35161509.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 30.04.2021 року.

Суддя Т.В. Проць