Суддя Клименко А. М.
Справа № 644/967/21
Провадження № 2/644/1319/21
29.04.2021
Рішення
Іменем України
29 квітня 2021 року.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Клименка А.М.,
за участю секретаря судових засідань - Джебраілової Е.С.,
розглянувши в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 10255 грн. 36 коп. посилаючись на те, що 02 березня 2011 року сторони уклали кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав у позивача кредит у вигляді відкритого на його ім`я кредитного рахунку та встановлення початкового кредитного ліміту і зобов`язався повертати його щомісячно, частинами, а також сплачувати відсотки за користуванням кредитом.
Своїх зобов`язань за договором відповідач не виконує, в зв`язку з чим станом 19 січня 2021 року за ним виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 10255 грн. 36 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8220 грн. 87 коп., заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 2034 грн. 49 коп.
Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі в розмірі 2270 грн.
Ухвалою суду від 04 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України , шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надійшло .
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…
Судовим розглядом встановлено, що 02 березня 2011 року сторони уклали кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав у позивача кредит у вигляді відкритого на його ім`я кредитного рахунку та встановлення початкового кредитного ліміту, і зобов`язався повертати його щомісячно, частинами, а також сплачувати відсотки за користуванням кредитом. Для керування рахунком позивач видав відповідачу електронну кредитну картку.
Своїх зобов`язань за договором відповідач не виконує, в зв`язку з чим станом на 14 січня 2021 року за ним виникла заборгованість за кредитним договором за тілом кредиту в розмірі 8220 грн. 87 коп.
Вказані обставини встановлені судом на підставі письмових доказів, а саме:
- копії анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 02 березня 2011 року, відповідно до якої на ім`я відповідача був відкритий кредитний рахунок з встановленим кредитним лімітом;
- розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором № б/н від 02 березня 2011 року, відповідно до якого станом на 19 січня 2021 року за ним виникла заборгованість за кредитним договором за тілом кредиту в розмірі 8220 грн. 87 коп.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).
За змістом укладеного між сторонами договору від 02 березня 2011 року, умови якого зафіксовані лише у анкеті-заяві, яка підписана відповідачем, не містять строку повернення кредиту (користування ним), тому у відповідача до пред`явлення банком цього позову до суду не виникло зобов`язання з повернення отриманих коштів, оскільки початок перебігу позовної давності у такому випадку визначається відповідно до частини другої статті 530 ЦК України.
Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (№ 14-131цс19).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, отже, наявні правові підстави для стягнення у примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту у розмірі 8220 грн. 87 коп., оскільки факт їх отримання суд вважає доведеним наданими позивачем доказами, які відповідачем не нічим спростовані.
Разом з тим вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали їх сплату не містять підпису відповідача, а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодилася на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розуміла саме ці умови та погодилася з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому не можна вважати Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2270 грн.
Відповідно до ст. ст. 12 - 19, 141, 265 - 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 549, 1049, 1054 ЦК України, ст. 61 Конституції України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційного Банку Приватбанк заборгованість за кредитним договором б/н станом на 19 січня 2021 року у вигляді тіла кредиту в розмірі 8220 грн. 87 коп. та судові витрати у сумі 2270 грн. 00 коп., а загалом стягнути 10490 грн. 87 коп.
У задоволенні позовних вимог АТ КБ Приватбанк про стягнення відсотків за користування кредитом - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через районний суд.
Суддя:
Суд | Орджонікідзевський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2021 |
Оприлюднено | 05.05.2021 |
Номер документу | 96679272 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Орджонікідзевський районний суд м.Харкова
Клименко А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні