Постанова

від 29.04.2021 по справі 361/1753/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи: 361/1753/21

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6840/2021

Головуючий у суді першої інстанції: Петришин Н.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Махлай Л.Д., Семенюк Т.А.

секретар - Лащевська Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Головного управління юстиції у Київській області Савера Максим Васильович, про стягнення коштів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2021 року,

встановив:

у березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просив накласти арешт на належні ОСОБА_2 земельну ділянку та жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити вчиняти дії, спрямовані на відчуження вказаного майна, посилаючись на те, що він має намір звернутись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 837 990 грн., а тому невжиття заходів забезпечення позову в обраний спосіб може утруднити виконання рішення суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2021 року заяву було задоволено та накладено арешт на земельну ділянку та жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 посилався на те, що він має намір звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь подвійного завдатку в розмірі 837 990 грн., переданого ним 07 травня 2011 року ОСОБА_5 , спадкоємцем якої є відповідач, а тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно може призвести до утруднення виконання рішення суду та ефективного відновлення його порушених прав.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2021 року заяву було задоволено та накладено арешт на земельну ділянку та жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідні заходи є співмірними позовним вимогам, з якими заявник має намір звернутись до суду, а їх невжиття може привести до неможливості виконання рішення суду.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки він зроблений із порушенням норм процесуального права та не відповідає встановленим у справі обставинам.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При зверненні до суду першої інстанції із заявою, яка є предметом розгляду, ОСОБА_1 посилався на те, що 07 травня 2011 року між ним та ОСОБА_5 було укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого він передав ОСОБА_5 завдаток в розмірі 120 000 грн., що становило 15 000 дол. США. Вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, а її син ОСОБА_2 прийняв спадщину після її смерті. Враховуючи те, що за твердженням ОСОБА_1 він є кредитором померлої ОСОБА_5 , заявник зазначав, що має намір звернутись до суду із вимогами про стягнення подвійного розміру завдатку за попереднім договором купівлі-продажу.

Разом з тим, при зверненні до суду першої інстанції заявником було надано незасвідчену світлокопію договору про завдаток від 07 травня 2011 року, викладеного іноземною мовою. З вказаної світлокопії вбачається, що договір в нотаріальному порядку засвідчений не був. Доказів укладення між позивачем та ОСОБА_5 попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки у відповідності до вимог ст. 635 ЦК України заявником до суду не надано.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

В п. 4 постанови Пленуму ВС України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 №9 дано роз`яснення про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, з наданих заявником при зверненні до суду першої інстанції світлокопій документів, які не засвідчені належним чином, неможливо встановити, що між сторонами дійсно виник спір та який його характер.

Крім того, ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При зверненні до суду із заявою, ОСОБА_1 вказував, що вартість аналогічного тому, на яке він просить накласти арешт, майна становить близько 600 000 грн., а тому обраний ним спосіб забезпечення позову є співмірним до заявлених вимог.

Положеннями ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даному випадку ОСОБА_1 не надано до суду доказів реальної вартості майна, на яке він просив накласти арешт в порядку забезпечення позову, а твердження про приблизну вартість належного відповідачеві майна є припущенням, та з урахуванням характеристик нерухомого майна (земельна ділянка площею 0,1175 га та жилий будинок площею 248,7 кв.м., які розташовані в Бориспільському районі Київської області) вочевидь не відповідає дійсності.

Вказані обставини судом першої інстанції до уваги взяті не були.

Положеннями ст. 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було постановлено ухвалу про забезпечення позову із порушенням норм процесуального права за неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 30 квітня 2021 року.

Головуючий

Судді