ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2021 р. Справа № 440/4696/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Бершова Г.Є.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизаж" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року по справі № 440/4696/20 (головуючий 1 інстанції Слободянюк Н.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизаж" до Волинської митниці Держмитслужби про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизаж", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до Волинської митниці Держмитслужби про скасування рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA205030/2020/000022/2 від 10 серпня 2020 року.
Позов обґрунтований тим, що 10 серпня 2020 року позивачем подано митну декларацію № UA 205030/2020/022701 на товар, придбаний за контрактом №1/2018 від 20 листопада 2018 року. Відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості №UA205030/2020/000022/2 від 10 серпня 2020 року, яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження поставки товару та проведення оплати за такий товар у відповідній вартості. Довід відповідача про те, що в митній декларації країни відправлення №20PL402010Е0864952 від 07 серпня 2020 року та в інвойсах №2020/FEZCZ1/000034 від 07 серпня 2020 року та №2020/FEZCM11/000042 від 07 серпня 2020 року зазначена різна митна вартість товару є безпідставний, оскільки митна декларація країни відправлення містить інформацію щодо статистичної вартості імпортованої продукції, а в рахунках-фактурах (інвойсах) зазначена фактурна вартість. Крім того, відповідачем необґрунтовано визначено митну вартість за резервним методом згідно рівня митної вартості на подібні товари, оскільки в оскаржуваному рішенні зазначено про неможливість застосування методів 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та 2б (стаття 60 МК України) з причин відсутності інформації про подібні (аналогічні) товари.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційних скарг у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизаж" зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 37528240 (а.с. 22-23 т.1).
20 листопада 2018 року між BLACK RED WHITE S.A. (Польща) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизаж" (Україна) (покупець) укладено контракт №1/2018 (а.с.32-37 т.1), згідно з пунктами 1, 2.1-2.5, 3.2, 5.1-5.4, 6.1.3 якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити меблі в асортименті (у подальшому - "Товар"), відповідно до умов контракту та специфікацій до нього. Ціна товару встановлюється в злотих, в цінах виробника, діючих на день підписання специфікацій. Ціни товарів зазначаються в специфікаціях. Товар постачається окремими партіями. Оплата кожної партії товару здійснюється покупцем до передачі вантажу продавцем у вигляді предоплати на основі виставленого продавцем інвойсу-проформи. Покупець оплачує банківським переводом 100 % предоплати за кожну відповідну партію товару. Валюта платежу - злоті. Кількість товару вказується в специфікаціях до контракту. Умови поставки товару вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту. Передача товару продавцем буде здійснюватися із вказаного продавцем складу після попереднього повідомлення покупця, що замовлення покупця готовий до передачі. Товар буде передаватися партіями. Кожна партія товару буде узгоджуватися сторонами в електронному вигляді (е-mail). При тлумаченні цього контракту діють міжнародні правила тлумачення комерційних умов Incoterms-2010". На кожну партію товару продавець передає покупцеві: рахунок-фактуру, CMR, сертифікат походження товару. Продавець зобов`язується виповнити всі формальності, що пов`язані з відправленням товару на експорт.
Відповідно до специфікації №6 від 20 липня 2020 року до контракту №1/2018 від 20 листопада 2018 року (а.с. 38-39 т.1) продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти товар: 1) куток PAOLA ІІ 2F.URCBK в тканині MILOS 76 акція Family Line 10 (з функцією сну (розкладний), каркас - дерево, м`яка оббивка покрита тканиною, спинка - піна, силікон, з нішею для білизни) - 1 шт за ціною 1589,00 злотих; 2) софа CLARC ІІ LUX ЗDL тканина групи 2 (з функцією сну (розкладна), каркас - дерево, м`яка оббивка покрита тканиною, в комплекті 3 диванні подушки для використання їх в якості спинки, 2 подушки для використання їх в якості підлокітників, 2 декоративні подушки) - 1 шт за ціною 1110,00 злотих; 3) комплект кухонних меблів FAMILY LINE (індивідуальне замовлення №2020/ZAC/108376, корпус ДСП, фасад МДФ) - 1 шт за ціною 3781,93 злотих; 4) комплект кухонних меблів FAMILY LINE (індивідуальне замовлення №2020/ZAC/133748, 154248, корпус ДСП, фасад МДФ) - 1 шт за ціною 2753,60 злотих. Загальна вартість поставки товару - 9234,53 польських злотих. Строк відвантаження товару - з моменту зарахування 100% предоплати за товар на розрахунковий рахунок продавця. Поставка здійснюється на умовах FCA Mielec (Incoterms 2010). Ціна за товар, окрім його вартості, включає вартість пакування, маркування, навантаження товару, вартість оформлення супровідних документів і експортно-митного оформлення. Страхування товару не проводиться.
Компанією BLACK RED WHITE S.A. (Польща) виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дизаж" фактуру-проформу №2020/FPROE/001555 від 21 липня 2020 року /а.с. 40 т.1/ на здійснення предоплати за товар: комплект кухонних меблів FAMILY LINE (№2020/ZAC/108376) 1 шт у сумі 3781,93 злотих та комплект кухонних меблів FAMILY LINE (№2020/ZAC/133748, 154248) 1 шт у сумі 2753,60 злотих; фактуру-проформу №2020/FPROE/001516 від 21 липня 2020 року /а.с. 41 т.1/ на здійснення предоплати за товар: софа CLARC ІІ LUX ЗDL тканина групи 2, 1 шт у сумі 1110,00 злотих; фактуру-проформу №2020/FPROE/001517 від 21 липня 2020 року /а.с. 42 т.1/ на здійснення предоплати за товар: куток PAOLA ІІ 2F.URCBK в тканині MILOS 76 акція Family Line 10, 1 шт у сумі 1589,00 злотих.
Згідно з платіжним документом (платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах) №0005 від 28 липня 2020 року /а.с.45 т.1/ Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизаж" здійснено предоплату за товари за контрактом №1/2018 від 20 листопада 2018 року пофактурам-проформам №2020/FPROE/001516 від 21 липня 2020 року, №2020/FPROE/001517 від 21 липня 2020 року, №2020/FPROE/001555 від 21 липня 2020 року в сумі 9234,53 PLN за специфікацією №6 від 20 липня 2020 року.
Відповідно до рахунку-фактури №2020/FEZCZ1/000034 від 07 серпня 2020 року (а.с.43 т.1) та №2020/FEZCМ11/000034 від 07 серпня 2020 року (а.с.44 т.1) вартість товарів на умовах поставки FCA Mielec за контрактом №1/2018 від 20 листопада 2018 року складає: куток PAOLA ІІ 2F.URCBK в тканині MILOS 76 акція Family Line 10 , 1 шт вартістю 1589,00 злотих; софа CLARC ІІ LUX ЗDL тканина групи 2, 1 шт вартістю 1110,00 злотих; комплект кухонних меблів FAMILY LINE (№2020/ZAC/108376), 1 шт вартістю 3781,93 злотих; комплект кухонних меблів FAMILY LINE (№2020/ZAC/133748, 154248), 1 шт вартістю 2753,60 злотих.
10 серпня 2020 року представником декларанта, ТОВ «КФ «Лаврік» , подано до митного органу митну декларацію № UA205030/2020/022701 (а.с. 132-134 т.1) за рахунком (графа 22) - 9234,53 PLN, на товар №1 (графа 31) "Меблі з МДФ, ДСП, кухонні, виготовлені згідно з індивідуальними замовленнями (в комплекті з монтажними елементами згідно інструкцій з монтажу): комплект кухонних меблів FAMILY LINE (замовлення №2020/ZAC/108376) - 1 набір, комплект кухонних меблів FAMILY LINE (замовлення №2020/ZAC/133748, 154248) - 1 набір, для зручності транспортування постачаються в розібраному стані. Торговельна марка: BLACK RED WHITE. Країна виробництва: PL. Виробник: BLACK RED WHITE S.A.» , ціна товару (графа 42) - 6535,5300 PLN, код МВВ (графа 43) - 1 , а також на товар №2 (графа 31) «Меблі дерев`яні для сидіння, які перетворюються на ліжка (розкладні, з функцією сну), з оббивкою з тканини: куток PAOLA ІІ 2F.URCBK в тканині MILOS 76 акція Family Line 10 - 1 шт; софа CLARC ІІ LUX ЗDL тканина група 2 (в комплекті 3 подушки, що виконують роль спинки, 2 подушки для підлокітників, 2 декоративні диванні подушки) - 1 шт; для зручності транспортування постачаються в частково розібраному стані, в комплекті з монтажними аксесуарами для монтажу. Торговельна марка: BLACK RED WHITE. Країна виробництва: PL. Виробник: BLACK RED WHITE S.A." ціна товару (графа 42) - 2699,0000 PLN, код МВВ (графа 43) - 1.
До вказаної митної декларації декларантом надавалися наступні документи: рахунок - фактура №2020/LPSADCM/000163 від 07 серпня 2020 року; фактура-проформа №2020/FPROE/001555 від 21 липня 2020 року; рахунок-фактура №2020/FEZCZ1/000034 від 07 серпня 2020 року; рахунок-фактура №PL/MF/AR0120180 від 07 серпня 2020 року; платіжне доручення №0005 від 28 липня 2020 року; фактура-проформа №2020/FPROE/001516 від 21 липня 2020 року; фактура-проформа №2020/FPROE/001517 від 21 липня 2020 року; рахунок - фактура №2020/FEZCM11/000042 від 07 серпня 2020 року; довідка про вартість витрат на перевезення №10/08 від 10 серпня 2020 року; специфікація №6 від 03 липня 2020 року; контракт №1/2018 від 20 листопада 2018 року; договір на надання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом №10/2018 від 03 травня 2018 року; заявка на перевезення №03/08 від 03 серпня 2020 року; лист ТОВ «КФ «Лаврік» №7/2020 від 10 серпня 2020 року; МД №UA205020/2019/030325 від 28 жовтня 2019 року (а.с. 32-55, 135-140, 147, 150-151, 155-156, 160 т.1). В подальшому в порядку проведення письмових консультацій було також надано копію митної декларації країни відправлення від 07 серпня 2010 року №20PL402010Е0864952 (а.с.144-146 т.1).
Листами від 10 серпня 2020 року №8/2020 (а.с. 157-159 т. 1) та №9/2020 (а.с. 152-154 т. 1) декларант повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості.
За результатами перевірки митної декларації №UA205030/2020/022701 Волинською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА205030/2020/000022/2 від 10 серпня 2020 року (а.с. 130 т.1), яким була відкоригована заявлена декларантом митна вартість товару у сумі 6535,53 PLN та за шостим методом визначена митна вартість товару в сумі 13285,19 PLN за товар: "Меблі з МДФ, ДСП, кухонні, виготовлені згідно з індивідуальними замовленнями (в комплекті з монтажними елементами згідно інструкцій з монтажу): комплект кухонних меблів FAMILY LINE (замовлення №2020/ZAC/108376) - 1 набір, комплект кухонних меблів FAMILY LINE (замовлення №2020/ZAC/133748, 154248) - 1 набір, для зручності транспортування постачаються в розібраному стані. Торговельна марка: BLACK RED WHITE. Країна виробництва: PL. Виробник: BLACK RED WHITE S.A.".
Також рішенням №UА205030/2020/000022/2 від 10 серпня 2020 року відкоригована заявлена декларантом митна вартість товару у сумі 2699,00 PLN та за шостим методом визначена митна вартість товару в сумі 4625,42 PLN за товар: " Меблі дерев`яні для сидіння, які перетворюються на ліжка (розкладні, з функцією сну), з оббивкою з тканини: куток PAOLA ІІ 2F.URCBK в тканині MILOS 76 акція Family Line 10 - 1 шт; софа CLARC ІІ LUX ЗDL тканина група 2 (в комплекті 3 подушки, що виконують роль спинки, 2 подушки для підлокітників, 2 декоративні диванні подушки) - 1 шт; для зручності транспортування постачаються в частково розібраному стані, в комплекті з монтажними аксесуарами для монтажу. Торговельна марка: BLACK RED WHITE. Країна виробництва: PL. Виробник: BLACK RED WHITE S.A."
Вказане рішення обґрунтовано тим, що "митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості містять наступні розбіжності: копія митної декларації країни відправлення від 07 серпня 2010 року №20PL402010Е0864952 містить інформацію щодо вартості на імпортовані товари в розмірі 3027 та 7477 польських злотих відповідно, що суперечить розміру 2699 польських злотих, зазначених в рахунку-фактурі від 07 серпня 2020 року №2020/FEZCM11/000042, та 6535,53 польських злотих, зазначених в рахунку-фактурі від 07 серпня 2020 року № 2020/FEZCZ1/000034. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також з наявними розбіжностями в товаросупровідних документах, декларанту запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно пунктом 3 статті 53 МКУ, а саме: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. Декларант листами від 10 серпня 2020 року №8/2020 та №9/2020 повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу: 2а (ст. 59 МКУ) та методу: 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України та рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: товар 1 за МД від 17 липня 2020 року №UA100020/2020/33300 на рівні 4,81 дол. США/кг; товар 2 за МД від 07 серпня 2020 року№UA100060/2020/387444 на рівні 4,81 дол. США/кг".
Не погодившись з винесенням рішення про коригування митної вартості №UА205030/2020/000022/2 від 10 серпня 2020 року, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не обґрунтував чому саме митна вартість товарів менша за статистичну вартість цих товарів та не спростував відповідну розбіжність у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі - МК України/.
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частинами першою - третьою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення ; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару; порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 9 червня 2020 року у справі №1.380.2019.002044. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів є обов`язком декларанта. До таких документів також належить митна декларація країни відправлення.
Відповідно до частин першої - третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для коригування митної вартості товарів, заявленої позивачем, стала розбіжність у вартості товарів, зазначеної в митній декларації країни відправлення від 07 серпня 2010 року №20PL402010Е0864952 (3027 польських злотих стосовно імпортованого товару 1 та 7477 польських злотих стосовно імпортованого товару 2), та вартості імпортованого товару 1 (2699 польських злотих) та імпортованого товару 2 (6535,53 польських злотих), зазначеної в митній декларації №UA205030/2020/022701 від 10 серпня 2020 року на підставі рахунку-фактури від 07 серпня 2020 року №2020/FEZCM11/000042 та рахунку-фактури від 07 серпня 2020 року № 2020/FEZCZ1/000034.
Правила визначення митної вартості товару, який імпортується, за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Згідно з частинами восьмою - одинадцятою цієї ж статті термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.
З аналізу наведених норм слідує, що митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, адже митна декларація країни відправлення - це оформлена в країні експорту товару митна декларація в митному режимі «експорт» , яка містить, зокрема, показник «статистичної вартості» . Згідно з Керівництвом із заповнення ЄАД, термін «статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни-члена ЄС, де оформлюється експорт. Статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, та має також включати лише допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.
На ту обставину, що саме показник статистичної вартості може бути меншим за показник фактурної вартості, а не навпаки (як у спірному випадку), вказує і аналіз українського законодавства, а саме: приписів Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за №1372/21684 /далі - Порядок №651/ та Методологічних положень статистики зовнішньої торгівлі України товарами, затверджених наказом Держкомстату України 07 грудня 2006 року N 588 /далі - Наказ № 588/.
Так, Порядком №651 передбачено, що у графі 42 «Ціна товару» митної декларації наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, що визначають вартість товару, а у графі 46 «Статистична вартість» митної декларації зазначається у валюті України поділене на 1000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині: значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД , якщо графа 45 МД заповнюється; значення фактурної вартості товару, наведене в графі 42 МД, перераховане у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, в інших випадках.
Таким чином, саме показник статистичної вартості товару менший за показник фактурної вартості.
Також згідно з наказом № 588 статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, що встановлена національним законодавством для письмового декларування товарів митним органам. Статистичні спостереження за обсягами зовнішньої торгівлі товарами здійснюються на основі даних, що містяться у вантажних митних деклараціях (ВМД ( za140-07, 910а-2007-п )), які заповнюють декларанти при митному оформленні товарів, а також статистичних звітів підприємств і організацій України по товарах, що не підлягають митному декларуванню, та інформації щодо ввезення (вивезення) товарів фізичними особами не для комерційних цілей. Під межами сфери статистичного спостереження розуміється статистичний поріг, тобто таке мінімальне значення вартості, ваги, інших показників, що характеризують переміщувані товари, нижче якої вони не враховуються в статистиці зовнішньої торгівлі. Статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, що встановлена національним законодавством для письмового декларування товарів митним органам. З метою забезпечення порівняності даних статистики міжнародної торгівлі товарами статистична вартість товарів визначається: - для експортованих товарів - у цінах ФОБ, - для імпортованих товарів - у цінах СІФ. Вартість у цінах ФОБ включає вартість товарів і вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера. Вартість у цінах СІФ включає вартість товарів, вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера і вартість послуг по доставці товарів від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера.
Наведеним колегія суддів відхиляє аргумент апелянта стосовно того, що показник фактурної вартості товару, який зазначається в митній декларації при ввезенні товару, може бути меншим за показник статистичної вартості товару, який, зокрема, зазначається в декларації країни відправлення.
Як встановлено судом, між BLACK RED WHITE S.A. (Польща) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизаж" (Україна) (покупець) укладено контракт №1/2018 від 20 листопада 2018 року , згідно з пунктом 6.1.3 якого продавець зобов`язується виповнити всі формальності, що пов`язані з відправленням товару на експорт. Відповідно до специфікації №6 від 20 липня 2020 року до контракту №1/2018 від 20 листопада 2018 року поставка здійснюється на умовах FCA Mielec (Incoterms 2010). Ціна за товар, окрім його вартості, включає вартість пакування, маркування, навантаження товару, вартість оформлення супровідних документів і експортно-митного оформлення.
Отже, поставка товарів за вище вказаним контрактом здійснювалась на умовах FCA та передбачала, що до ціни за товари включаються витрати, пов`язані із їх пакуванням, маркуванням, навантаженням, оформленням супровідних документів і експортно-митним оформленням.
При цьому митна вартість товарів, що зазначена позивачем в МД №UA205030/2020/022701 від 10 серпня 2020 року (2699 польських злотих стосовно імпортованого товару 1 та 6535,53 польських злотих стосовно імпортованого товару 2,) менша за статистичну вартість товарів (3027 польських злотих стосовно імпортованого товару 1 та 7477 польських злотих стосовно імпортованого товару 2), яка вказана в митній декларації країни відправлення №20PL402010Е0864952 від 07 серпня 2020 року.
Оскільки позивач не обґрунтував чому саме митна вартість товарів менша за статистичну вартість цих товарів та не спростував відповідну розбіжність у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанціїдійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизаж"- залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року по справі № 440/4696/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2021 |
Оприлюднено | 05.05.2021 |
Номер документу | 96680698 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Бершов Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні