Ухвала

від 13.04.2021 по справі 280/387/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/387/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 р. в адміністративній справі № 280/387/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року позов задоволено.

04.09.2020, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала з огляду на невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

18.02.2021, відповідач повторно подав апеляційну скаргу у цій справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в апеляційній скарзі від 18.02.2021 року; апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії ухвали, для надання суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних підстав для поновлення строку.

Копію ухвали разом із супровідним листом направлено на адресу апелянта.

На виконання вказаної ували до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року, в обгрунтування якої вказує, що відповідач звертався з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року, проте на момент подання первинної апеляційної скарги відповідач не мав можливості сплатити судовий збір, у зв`язку з відсутністю коштів на бюджетних рахунках. Оплативши судовий збір, відповідач повторно подав апеляційну скаргу 18.02.2021 року. Також вказав, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційного суду зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Проте, за приписами ч. 2 ст. 295 КАС України цей строк може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення.

Оскаржене рішення ухвалено Запорізьким окружним адміністративним судом 10 серпня 2020 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію оскарженого рішення суду першої інстанції отримано представником відповідача 13.08.2020. (а.с.64)

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства, апеляційну скаргу на рішення суду від 10.08.2020 року подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку, оскільки 18.02.2021, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, а встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, сплинув 14 вересня 2020 року (з урахуванням вихідних днів).

У заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, яка надійшла на виконання ухвали суду від 22.03.2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, апелянт вказує, що відповідач звертався з апеляційною скаргою у цій справі, проте судом апеляційної інстанції остання була повернута у зв`язку з несплатою судового збору. Зазначає, що на момент подання первинної апеляційної скарги не мав можливості сплатити судовий зір у зв`язку з відсутністю коштів на бюджетних рахунках. Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити такий строк. Оплативши судовий збір скаржник повторно подав апеляційну скаргу у цій справі.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок зацікавленої особи у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною підставою при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Апеляційний суд зауважує, що оскаржене рішення винесено Запорізьким окружним адміністративним судом 10.08.2020 року, копія якого отримана відповідачем 13.08.2020.

Отже, встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, спливав 14 вересня 2020 року (з урахуванням вихідних днів).

З первинною апеляційною скаргою відповідач звернувся 04.09.2020 року, тобто за 10 днів до спливу строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 06.10.2020 про повернення первинної апеляційної скарги у даній справі, отримана відповідачем 28.01.2021.

Враховуючи те, що первинна апеляційна скарга була подана відповідачем за 10 днів до спливу строку на апеляційне оскарження, тому, отримавши 28.01.2021 копію ухвали про повернення апеляційної скарги, скаржник повинен був протягом десяти днів повторно подати апеляційну скаргу, а саме до 08.02.2021 року (з урахуванням вихідних днів).

Разом з тим, остання апеляційна скарга була подана лише 18.02.2021 року, що, в свою чергу, не може вважатись добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

При цьому на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржене рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Стосовно посилань апелянта на те, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291, постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року №343, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500, постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641) установлено з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 29.03.2020 № 3275 (опублікований 02.04.2020) (далі - Закон № 3275) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема Розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено новим пунктом 3, за змістом якого під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, подання відзиву та розгляду апеляційної скарги, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, фактично Законом № 3275 строк, визначений ст. 298 КАС України, був продовжений до закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з цим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, зокрема, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 закінчуються 6 серпня 2020 року (через 20 днів після 17 липня 2020 року (набрання чинності Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX)). При цьому, суд має право за вмотивованою заявою особи продовжити процесуальний строк, встановлений судом, у тому числі строк для усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З огляду на викладене, безпідставними є посилання апелянта на те, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв`язку з чим строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину.

Суд зауважує, що останній за заявою особи продовжує процесуальний строк, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у строк, визначений судом, зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, на що вказує учасник справи з наданням відповідних доказів на підтвердження своїх доводів.

Однак, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що неможливість подачі як апеляційної скарги, так і належним чином оформленого документу про сплату судового збору, пов`язані з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" КАС України (наприклад, хвороба особи, яка подає апеляційну скаргу, зупинення діяльності установи у зв`язку з карантином та інше).

Отже, колегія суддів приходить висновку наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження у справі №280/387/20 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 299, 325, 328, 329 КАС України, суд

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку, наведені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 р. в адміністративній справі № 280/387/20 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова