ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
01 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/6789/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року (головуючий суддя Калашник Ю.В.)
в адміністративній справі №280/6789/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Транссервіс" до відповідачів: Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд Транссервіс", звернувся 25.09.2020 до суду з адміністративним позовом до відповідачів Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.07.2020 № 1743944/40398749;
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії центрального рівня Державної податкової служби України від 24.07.2020 №38435/40398749/2, якими відмовлено у реєстрації податково накладної №6 від 05.06.2020 року на суму 8760грн. в тому числі ПДВ 1460грн.;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 05.06.2020, датою її надіслання на реєстрацію. Позов обґрунтований тим, що комісією ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 05.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що реальність господарських операцій, в межах яких виписано вказану накладну, беззаперечно підтверджується первинними документами, які разом із письмовими поясненнями були направлені відповідачу 1, яким в подальшому було прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.07.2020 №1743944/40398749. Звертає увагу суду, що відповідачем в оскаржуваному рішенні, всупереч встановленій формі оформлення рішення, затвердженої порядком, не було вказано яких саме первинних документів останньому не вистачало для прийняття позитивних рішення щодо реєстрації податкових накладних, а саме відповідач повинен був підкреслити, відповідно до правил оформлення, ті первинні документи, яких йому не вистачило. Враховуючи викладене, просить скасувати оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області та зобов`язати відповідача-2 зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань у рівних частках з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 2102,0 грн. по 1051грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000грн. з кожного по 1051грн. та 3500грн., відповідно.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2020 №1743944/40398749;
- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 05.06.2020, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Конкорд Транссервіс , датою її подання на реєстрацію.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Конкорд Транссервіс судовий збір у розмірі 2102 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить інформації, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної. Рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, то суд дійшов висновку, що понесені витрати на правничу допомогу у сумі 2000 грн. є недоведеними. Разом з цим, погодився із витратами на професійну правничу допомогу щодо складання позовної заяви в сумі 5000грн., однак, оскільки дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, стягненню на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягають документально підтверджені витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2500грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (відповідач-1) подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції було здійснено поверхневий аналіз представлених доказів, а саме знімків екрану з АІС Податковий блок із відображенням повного переліку, наданих позивачем до Комісії документів по податковій накладній, також на них зазначено які саме документи були надані із кількістю наданих сторінок та форматом документу. Позивачем на розгляд Комісії були не надані: договір та розрахункові документи, про що відповідачем було наголошено у відзиві на позовну заяву, але всупереч вказаному судом першої інстанції вирішено позовні вимоги позивача задовольнити. Крім цього, Комісією прийнято рішення на підставі документів, які були подані Позивачем на розгляд. Зауважує, що Комісія не має ані повноважень, ані об`єктивної можливості визначати конкретний детальний перелік необхідних документів для кожного окремого випадку зупинення податкової накладної індивідуально для платника. Така можливість є тільки у самого платника, який повинен самостійно визначити перелік власних документів, які підтверджують всі вказані вище аспекти та підстави складання конкретної податкової накладної.
Стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн., то скаржник зазначив, що такі витрати не мають належного документального підтвердження, не є співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг на виконання робіт, відтак задоволенню не підлягають.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 грудня 2019 року між ТОВ Конкорд Транссервіс (Перевізник) та ТОВ УВТК МАРІУПОЛЬБУД (Замовник) укладено договір на надання послуг по перевезенню вантажів № 2019/01-12/1.
На виникнення податкових зобов`язань, відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та на виконання п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Товариством Конкорд Транссервіс складена податкова накладна №6 від 05.06.2020 та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.21).
Згідно отриманої квитанції від 30.06.2020 №9150580023 податкова накладна прийнята, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації є: пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.22).
На виконання вимог відповідача, повідомленням № 9 від 10.07.2020 позивачем надані пояснення разом із документами про підтвердження реальності здійснення операції, по спірній податковій накладній.
Однак, рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.07.2020 № 1743944/40398749 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.06.2020 №6. Підставою відмови в реєстрації спірної податкової накладної у рішенні зазначено: Ненадання платником податків копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с.24).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році № 2245-VIII від 07.12.2017 року, норми Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Матеріалами справи підтверджується, що 01 грудня 2019 року між ТОВ Конкорд Транссервіс (Перевізник) та ТОВ УВТК МАРІУПОЛЬБУД (Замовник) укладено договір на надання послуг по перевезенню вантажів № 2019/01-12/1.
За умовам вказаного договору Перевізник приймає на себе зобов`язання за дорученням Замовника доставити вантажі автотранспортом.
По закінченню надання послуги Перевізник зобов`язаний надати Замовнику акт прийому - передачі наданих послуг.
Загальна сума наданих Перевізником послуг визначається, як сума всіх актів приймання - передачі виконаних послуг, які є невід`ємною складовою частиною Договору.
Пунктом 4.1 Договору передбачено безготівковий порядок розрахунків Замовника з Перевізником шляхом прямого банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок за передплатою.
Тарифи до Договору було узгоджено сторонами протоколом від 01 грудня 2019 року, який є Додатком №1 до Договору.
Розрахунок за надані послуги по перевезенню щебня за маршрутом с. Будівельник Запорізької області - містом Маріуполь Донецької області проводився за тарифом 150 грн/т з урахуванням ПДВ.
05 червня 2020 року ТОВ Конкод Транссервіс на виконання умов договору здійснило перевезення щебня в кількості 23 тон згідно товарно - транспортної накладної №04/06 та 20.8 тон щебня згідно товарно - транспортної накладної №149.
Замовник в особі ТОВ УВТК Маріупольбуд підтвердив виконання вказаної послуги, про що було складено акт № ОУ-0000111 від 05 червня 2020 року, яким встановлено поставку щебня вагою 43,8 тон Перевізником в особі ТОВ Конкорд Транссервіс .
Загальна сума вартості робіт без урахування ПДВ складає 7300 грн., сума ПДВ 20% - 1460 грн., загальна вартість робіт складає 8760 грн.
На виконання умов Договору Перевізником на адресу Замовника направлено рахунок -фактуру №СФ-0000114, в якому зазначено кількість одиниць товару - 43,8 тон, сума без ПДВ - 7300 грн. ПДВ в сумі 1460 грн., загальна сума вартості послуги з ПДВ 8760 грн.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
На дату виникнення податкових зобов`язань, відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, Товариством Конкорд Транссервіс на виконання п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України була складена податкова накладна №6 від 05.06.2020 та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.21).
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Водночас, згідно отриманої квитанції від 30.06.2020 №9150580023 податкова накладна прийнята, але реєстрація зупинена.
Підставою зупинення реєстрації є: пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.22).
Водночас в Квитанції не зазначено, які саме документи слід надати для усунення сумніву щодо реальності господарських операцій.
Отже платник податків має в таких умовах діяти за власним розсудом, а не за чіткою настановою суб`єкта владних повноважень, оскільки така настанова була відсутня.
На виконання вимог відповідача, повідомленням № 9 від 10.07.2020 позивачем надані пояснення разом із документами про підтвердження реальності здійснення операції, по спірній податковій накладній.
Отже платником податків виконано вимогу контролюючого органу.
Натомість, рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.07.2020 № 1743944/40398749 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.06.2020 №6.
Підставою відмови в реєстрації спірної податкової накладної у рішенні зазначено: Ненадання платником податків копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с.24).
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивачем подано до ДПС України скаргу від 20.07.2020 (а.с.25).
Рішенням комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.07.2020 № 38435/40398749/2 скаргу ТОВ Конкорд Транссервіс залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін. Підстави прийняття рішення: надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.26).
При цьому, аналізуючи рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.07.2020 № 1743944/40398749 про відмову в реєстрації податкової накладної, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в ньому не зазначено (не підкреслено) які ж саме документи не надано позивачем.
Водночас, форма вказаного рішення зазначає про необхідність підкреслити, які саме документи не надані.
Отже відповідач-1 не діяв у відповідності до встановлених податковим законодавством України норм.
За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, в Квитанції контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної відсутні таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Разом з тим, вищезазначена Квитанція не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної .
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної .
Натомість не зазначення в рішенні які саме документи не подані (не підкреслення не поданих документів) дає підстави для висновку, що суб`єкт владних повноважень діяв у не відповідності до вимог податкового законодавства України.
Рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою зазначеного рішення зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.
На розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді позивачем подано пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції надані позивачем документи підтверджували здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладно в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, - не встановлено.
Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що відповідач-1, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясував специфіку проведених господарських операцій та не визначив документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
Отже, спростовуються доводи контролюючого органу про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних було неможливо із огляду на ненадання позивачем документів, зазначених у графі додаткова інформація оскаржуваного рішення.
Всі первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складено спірну податкову накладну підприємство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.
Натомість, відповідач-1 по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, а тому рішення, що прийняті відповідачем-1 не обґрунтованим, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, - були відсутні правові підстави для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.
Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.07.2020 №1743944/40398749 є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги про покладення на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкову накладну № 6 від 05.06.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .
Натомість, у даному випадку повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Водночас, згідно п.4 ч.2 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3148 від 30.04.2020 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:
1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).
У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання Державної податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 05.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.
Оскільки в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 24.07.2020 №38435/40398749/2 рішення суду першої інстанції не оскаржується, то суд апеляційної інстанції, діючи в межах вимог апеляційної скарги, не переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Що стосується стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із :
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу частини 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору , значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що витрати у справі на правничу допомогу є неспівмірними, посилається на правові позиції Верховного Суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які викладені в постановах від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, від 08.05.2018 у справі №810/2823/17, зазначає, що справа є незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань, тому розмір на правничу допомогу є завищеним.
Матеріали справи містять договір про надання правової допомоги б/н від 26.08.2020 з адвокатським об`єднанням МИРОНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ .
Відповідно до Акту № 58 приймання-передачі наданих послуг від 04.09.2020, позивач отримав правову допомогу, яка полягала у наступному:
аналіз та вивчення документів, вивчення судової практики (3 години);
складання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішень (3 години 20 хвилин).
підготовка копій для відповідача, направлення до суду позову з додатками (2 години).
Загальна вартість наданих послуг - 7 000 грн.
04.09.2020 Адвокатське об`єднання МИРОНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ виставило рахунок-фактуру №58 на оплату послуг в сумі 7000 грн.
Платіжним дорученням №638 від 16.09.2020 позивач в повному обсязі оплатив надані послуги.
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що ціни позову дана справа не містить, справа є незначної складності, в суді першої інстанції розглянута в спрощеному позовному провадженні, спірна податкова накладна сформована на суму 8 760грн. (а.с. 21).
При цьому, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв:
- їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності );
- розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Враховуючи співмірність витрат колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що співмірними є витрати в даній справі на правничу допомогу в сумі 800грн.
Вищезазначене є підставою для зміни судового рішення в частині визначення судових витрат на правничу допомогу.
В іншому, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2020 - змінити в частині визначення судових витрат на правничу допомогу.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Конкорд Транссервіс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2021 |
Оприлюднено | 05.05.2021 |
Номер документу | 96681324 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Калашник Юлія Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Лазаренко Максим Сергійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Дурасова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні