Постанова

від 30.04.2021 по справі 140/13820/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/13820/20 пров. № А/857/3155/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі №140/13820/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства Зовнішторгсервіс до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

суддя в 1-й інстанції Волдінер Ф.А.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення 18.12.2020,-

В С Т А Н О В И В:

21.09.2020 Приватне підприємство Зовнішторгсервіс звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення №204120/2020/000182/2 від 28.05.2020 про коригування митної вартості товарів, що декларувались ПП Зовнішторгсервіс згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №/2020/03899888 від 27 травня 2020 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2021 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Поліської митниці Держмитслужби від 28 травня 2020 року №UA204120/2020/000182/2 про коригування митної вартості товарів; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код 43350097) на користь приватного підприємства Зовнішторгсервіс (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 26, офіс 404, код ЄДРПОУ 35711951) судові витрати у розмірі 12 946,95 грн (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок шість гривень дев`яносто п`ять копійок).

Не погодившись із прийнятим рішенням, Поліська митниця Держмитслужби оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що в митній декларації країни відправлення статистична вартість відрізняється від заявленої декларантом; відрізняються продавці, а в інвойсі відсутня інформація щодо складу, з якого здійснено поставку. Крім того, митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Відповідачем скеровано позивачу електронне повідомлення щодо необхідності подання додаткових документів відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, однак позивач листом від 28.05.2020 повідомив, що такі надаватися не будуть.

За результатами проведеної відповідно до ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України процедури консультацій з декларантом митну вартість товару скориговано із застосуванням шостого резервного методу визначення митної вартості згідно ст. 64 Митного кодексу України та прийнято оскаржуване рішення.

Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних митними органами митних вартостей.

Апелянт просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 03.03.2021 вх.№К-5428/21, в якому покликаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.02.2020 Закрите акціонерне товариство Temero (Литва) (продавець) з одного боку і ПП Зовнішторгсервіс (покупець) з іншого боку уклали контракт №03/2020/TZ, за яким продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продавцю автомобільні запчастини в асортименті.

Згідно з умовами контракту конкретні найменування, асортимент, кількість, ціна товару вказується у рахунках-фактурах (інвойсах). Оплата за товар здійснюється шляхом повної/часткової передоплати або після отримання товару покупцем. Товар постачається на умовах СРТ-Луцьк згідно з правилами Інкотермс 2010. Підпунктом 2.2 п. 2 Контракту встановлено, що ціна товару включає витрати продавця, понесені ним при виконанні цього контракту, у тому числі, транспортні, а також витрати на отримання необхідних дозволів, вартість упаковки, маркування, усі витрати на сплату митних зборів, усіх застосовуваних податків і зборів та інших обов`язкових платежів, що стягуються і сплачуються на території країни продавця (а. с.88-91).

ПП Зовнішторгсервіс придбало у компанії Temero запасні частини до легкових автомобілів в асортименті 359 найменувань загальною кількістю 6398 штук на суму 19497,15 євро (інвойс №1805200 від 18.05.2020) та 49 найменувань загальною кількістю 525 штук на суму 760,67 євро (інвойс №1805201 від 18.05.2020) (а.с.48-55). Загальний асортимент товару за обома інвойсами складає 408 найменувань загальною кількістю 6923 штуки на загальну суму 20257,82 євро.

Продавцем здійснено митне оформлення експорту у Литві, що підтверджується експортними деклараціями від 25.05.2020 №20LTLC0100EK0BE7E4 та №20LTLC0100EK0BE851 (а.с.58-64).

27.05.2020 подано електронну митну декларацію ІМ40ДЕ №UA204120/2020/038988, згідно з якою задекларовано ввезення запасних частин до легкових автомобілів по 33 товарних позиціях згідно УКТЗЕД загальною вартістю 20257,82 євро, що складає 597775,86 грн згідно курсу НБУ на дату декларування. Митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом подано документи: контракт №03/2020/TZ; рахунки-фактури (інвойси) від 18.05.2020 №1805200 та №1805201; товарно-транспортну накладну (CMR) від 25.05.2020 на товар згідно з інвойсом №1805200 від 18.05.2020; товарно-транспортну накладну (CMR) від 25.05.2020 на товар згідно з інвойсом №1805201 від 18.05.2020; експортні декларації країни походження товару від 25.05.2020 №20LTLC0100EK0BE7E4 та №20LTLC0100EK0BE85.

27.05.2020 митний орган повідомив позивача, що за наслідками опрацювання ІМ40ДЕ №UA204120/2020/038988 і доданих документів встановлено розбіжності, зокрема:

- у митній декларації країни походження товару №20LTLC0100EK0BE7E4 від 25.05.2020 статистична вартість становить 19497,15 євро, а декларантом заявлена вартість товарів у поданій декларації №UA204120/2020/038988 на суму 20257,82 євро;

- відповідно до контракту від 03.02.2020 №03/2020/TZ продавцем товару є Joint Stock Company Тemero , а в митній декларації країни відправлення товару №20LTLC0100EK0BE7E4 від 25.05.2020 відправником зазначено UAB Tikroji Vaivorykste;

- відповідно до пункту 3.3 контракту №03/2020/TZ в рахунках-фактурах зазначається склад, з якого здійснюється поставка товару, а в інвойсі відсутня інформація, з якого складу здійснено поставку.

Також запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи, а саме: прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; декларацію країни відправлення №20LTLC0100EK0BE851 від 25.05.2020; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за власним бажанням - додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

На запит митного органу ПП Зовнішторгсервіс надало пояснення директора компанії Темеро про те, що товар, який постачався згідно інвойсу №1805200 від 18.05.2020, зберігався на території митного складу LR0604 в місті Шауляй, власником якого є UAB Tikroji Vaivorykste і саме ця компанія власник складу була відповідальною за вивіз товару за межі ЄС та вказана у декларації як відправник товару. Інших документів в розпорядженні декларанта не було.

Однак, 28.05.2020 Поліською митницею Держмитслужби прийнято рішення №UA204120/2020/000182/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.14-22).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом у зв`язку з: 1) відповідно до контракту від 03.02.2020 №03/2020/TZ та інвойсу від 18.05.2020 №1805200 продавцем виступає Joint Stock Company Тemero , а в митній декларації країни відправлення відправником зазначено UAB Tikroji Vaivorykste g.9 76236 Siauliai; 2) відповідно до пункту 3.3 контракту від 03.02.2020 №03/2020/TZ в інвойсі відсутня інформація з якого складу здійснена поставка товару.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: товар №1 МД від 25.05.2020 №UA100070/2020/420757 (6,15 USD/кг), товар №3 МД від 18.05.2020 №UA508020/2020/002259 (4,23 USD/кг); товар №4 МД від 26.05.2020 №UA100480/2020/805243 (5,02 USD/кг); товар №5 МД від 25.05.2020 №UA401160/2020/013885 (4,20 USD/кг); товар №9 МД від 22.05.2020 №UA500080/2020/009679 (6,7 USD/кг); товар №10 МД від 26.05.2020 №UA500050/2020/205868 (8,01 USD/кг); товар №15 МД від 23.05.2020 №UA500150/2020/203606 (7,55 USD/кг); товар №19 МД від 31.03.2020 №UA204120/2020/028559 (7,35 USD/кг); товар №20 МД від 18.05.2020 №UA100020/2020/025839 (2,30 USD/кг); товар №24 МД від 26.05.2020 №UA401160/2020/013954 (5,75 USD/кг); товар №26 МД від 26.05.2020 №UA807200/2020/008004 (6,15 USD/кг); товар №27 МД від 19.05.2020 №UA100060/2020/380820 (7,30 USD/кг); товар №30 МД від 12.05.2020 №UA807200/2020/007335 (3,33 USD/кг); товар №31 МД від 21.04.2020 №UA100060/2020/378910 (7,96 USD/кг); товар №33 МД від 29.04.2020 №UA807200/2020/006806 (6,16 USD/кг).

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; 2) каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; 3) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до частини шостої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ціни одиничних товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці.

Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних митними органами митних вартостей та числові значення митної вартості товарів №1, 2, 5, 6, 9-11, 13-16, 18, 20 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення та в національній валюті України становлять: товар №1 МД - 6,15 USD/кг (МД 25 .05.2020 №UA100070/2020/420757 (6,15 USD/кг), числове значення митної вартості товару (далі - ЧЗМВТ) становить 382664,1374 грн. або у валюті контракту 12967,9731 EUR; товар №3 МД - 4,23 USD/кг (МД від 18.05.2020 №UA508020/2020/002259 (4,23 USD/кг), ЧЗМВТ становить 331241,2135 грн. або у валюті контракту 11225,3193 EUR; товар №4 МД - 5,02 USD/кг (МД від 26.05.2020 №UA100480/2020/805243 (5,02 USD/кг), ЧЗМВТ становить 121621,7913 грн. або у валюті контракту 4121,5989 EUR; товар №5 МД - 4,20 USD/кг (МД від 25.05.2020 №UA401160/2020/013885 (4,20 USD/кг), ЧЗМВТ становить 536,0985 грн. або у валюті контракту 536,0985 EUR; товар №9 МД - 6,7 USD/кг (МД від 22.05.2020 №UA500080/2020/009679 (6,7 USD/кг), ЧЗМВТ становить 194,9658 грн. або у валюті контракту 194,9658 EUR; товар №10 МД - 8,01 USD/кг (МД від 26.05.2020 №UA500050/2020/205868 (8,01 USD/кг), ЧЗМВТ становить 2154,6078 грн. або у валюті контракту 73,0167 EUR; товар №15 МД - 7,55 USD/кг (МД від 23.05.2020 №UA500150/2020/203606 (7,55 USD/кг), ЧЗМВТ становить 179,4606 грн. або у валюті контракту 6,0816 EUR; товар №19 МД - 7,35 USD/кг (МД від 31.03.2020 №UA204120/2020/028559 (7,35 USD/кг), ЧЗМВТ становить 224230,1364 грн. або у валюті контракту 7598,8578 EUR; товар №20 МД - 2,30 USD/кг (МД від 18.05.2020 №UA100020/2020/025839 (2,30 USD/кг), ЧЗМВТ становить 5102,9797 грн. або у валюті контракту 172,9331 EUR; товар №24 МД - 5,75 USD/кг (МД від 26.05.2020 №UA401160/2020/013954 (5,75 USD/кг), ЧЗМВТ становить 73706,7348 грн. або у валюті контракту 2497,8221 EUR; товар №26 МД - 6,15 USD/кг (МД від 26.05.2020 №UA807200/2020/008004 (6,15 USD/кг), ЧЗМВТ становить 7465,9852 грн. або у валюті контракту 253,0122 EUR; товар №27 МД - 7,30 USD/кг (МД від 19.05.2020 №UA100060/2020/380820 (7,30 USD/кг), ЧЗМВТ становить 189,4581 грн. або у валюті контракту 6,4204 EUR; товар №30 МД - 3,33 USD/кг (МД від 12.05.2020 №UA807200/2020/007335 (3,33 USD/кг), ЧЗМВТ становить 180,0603 грн. або у валюті контракту 6,1020 EUR; товар №31 МД - 7,96 USD/кг (МД від 21.04.2020 №UA100060/2020/378910 (7,96 USD/кг), ЧЗМВТ становить 2483,8086 грн. або у валюті контракту 84,1729 EUR; товар №33 МД - 6,16 USD/кг (МД від 29.04.2020 №UA807200/2020/006806 (6,16 USD/кг), ЧЗМВТ становить 54,9113 грн. або у валюті контракту 1,8608 EUR.

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товару звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Задовольняючи позов у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA204120/2020/000182/2 від 28.05.2020 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України (далі МК України) та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Тобто митний орган має право відійти від викладених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Викладені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.05.2019 у справі №820/2474/16.

Суд не заперечує права митного органу упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (ч. 5 ст. 54 МК України), однак, при цьому він повинен довести підстави застосування приписів ч. 3 ст. 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі ст. 55 МК України митний орган має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом встановлено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведених розрахунків митної вартості, зазначених у митній декларації; не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах; які саме складові митної вартості не підтверджені документально.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

При цьому, з`ясувавши які документи витребовував контролюючий орган у позивача, суд апеляційної інстанції констатує, що частина з них не спростовує чи підтверджує митну вартості товару, а радше стосується реальності самої господарської операції позивача з його контрагентом-нерезидентом.

Суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що Відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально. У свою чергу, ненадання позивачем бухгалтерських документів щодо механізму формування ціни на товар, не може мати наслідком не підтвердження заявленої декларантом до митного оформлення митної вартості товару, оскільки подані відповідачу документи містили інформацію щодо усіх складових митної вартості та ціни товару, що підлягає сплаті позивачем. Аналогічно, відповідач не обґрунтував, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Суд враховує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновку про якісні та вартісні характеристики товару не може бути підставою для коригування митної вартості за умови, що інші подані декларантом документи дають можливість визначити усі складові заявленої до митного оформлення митної вартості товару за обраним методом її визначення.

Щодо твердження відповідача, що у митній декларації країни походження товару №20LTLC0100EK0BE7Е4 від 25.05.2020 статистична вартість становить 19497,15 євро, а ПП Зовнішторгсервіс заявлена вартість товарів у поданій МД№UA204120/2020/038988 на суму 20257,82 євро судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з поданими до митної декларації документами поставка товару здійснювалася за двома інвойсами від 18.05.2020 №1805200 та №1805201. В країні відправлення товару (Литва) продавцем було оформлено дві експортні декларації відповідно до вказаних інвойсів - №20LTLC0100EK0BE851 та №20LTLC0100EK0BE7Е4 від 25.05.2020, які долучені до митної декларації та наявні у матеріалах справи та їх сукупна вартість саме 20257,82 євро.

Крім того, згідно з поясненнями директора компанії Joint Stock Company Temero , згідно яких товар, який постачався відповідно до інвойсу №1805200 зберігався на території митного складу LR0604 в місті Шауляй (Литва), власником якого є UAB Tikroji Vaivorykste Vaisiij, а тому ця компанія за дорученням продавця була відповідальною за вивіз товару за межі ЄС за митною декларацією №20LTLC0100EK0BE7Е4 від 25.05.2020 і вказана у ній як відправник товару, що в свою чергу також не впливає на обумовлену в інвойсі ціну.

Відповідно до пункту 3.1 контракту продавець здійснює поставку товару на умовах СРТ Луцьк, Україна, що обумовлюється в рахунках-фактурах (інвойсах). Умови СРТ згідно правил Інкотермс покладають на продавця товару здійснити оплату витрат на транспортування до визначеного місця поставки. Таким чином, у ціну товару включена вартість його транспортування до визначеного покупцем місця, а відтак будь-який склад, з якого відбувається поставка, незалежно від місця його розташування не має впливу на числові значення складових митної вартості товару при його імпортуванні в Україну.

За таких обставин, дослідивши подані письмові докази суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що подані позивачем при митному оформленні відомості підтверджені документально та визначені кількісно; достовірність заявлених у при митному оформленні даних не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин купівлі-продажу відповідного товару за контрактом від 03.02.2020, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними чи за своїм змістом не відповідають дійсним обставинам, про які вказав декларант.

Разом з тим ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За змістом п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №689 від 11.09.2015, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Отже, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

Згідно з ч.ч. 3, 8 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Перед застосуванням наступних методів визначення митної вартості товару здійснюється процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості відповідно до приписів ст.ст. 59 і 60 МК України, під час якої орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

З огляду на викладене відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України, можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд першої інстанції вірно вказав, в рішенні про коригування митної вартості товарів UA204120/2020/000182/2 від 28.05.2020 лише зазначено реквізити митних декларації, взятих за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, жодних пояснення щодо зроблених коригувань, тотожності товару, який оформлявся на підставі указаної митної декларації не наведено, також відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесені спірного рішення відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

В поданих до митного оформлення документах, ціна товару визначена за одиницю, тоді як митний орган в оскаржуваному рішенні посилався на митні декларації, де визначено митну вартість товарів не за одиницю товару, а за кілограм.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інших декларантів.

Більше того, можливість поставки товару іншим покупцям за іншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства

Таким чином, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім вказаного, позивачем згідно митної декларації №UA204120/2020/038988 було задекларовано всього 33 товарів, разом з тим, сумнів щодо правильності визначення митної вартості у відповідача виник лише щодо товарів №№1, 3, 4, 5, 9, 10, 15, 19, 20, 24, 26, 27, 30, 31, 33, разом з тим митну вартість товару №№2, 6, 7, 8, 77, 12, 13, 14, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 25, 28, 29, 32 було визнано митницею.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

Також враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 11.09.2012 у справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладену у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15, слід звернути увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Водночас відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17 (К/9901/59766/18).

Оцінюючи викладене у сукупності з іншими обставинами справи, суд зазначає, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень.

Таким чином контролюючому органу позивачем надано повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом (ціною договору). Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA204120/2020/000182/2 від 28.05.2020 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржене відповідачем рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, за результатами всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а тому немає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі №140/13820/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 30 квітня 2021 року