Рішення

від 22.04.2021 по справі 916/2863/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2863/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д .

за участю секретаря судового засідання Потребенко О.М.

розглядаючи справу № 916/2863/20 у порядку загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренерго сервіс" /ЄДРПОУ 39400969, адреса - 01054, м. Київ, вул. Павлівська, 17/

до відповідача: відділ освіти, молоді та спорту Савранської районної державної адміністрації /ЄДРПОУ 40636122, адреса - 66200, Одеська обл., Савранський р., смт. Саврань, вул. Миру, 84, e-mail: savran_osvita@ukr.net/

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області /ЄДРПОУ 37607526, адреса - 65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-а, e-mail: office@od.treasury.gov.ua/

про стягнення коштів у розмірі 341 771,41 грн.

за участю представників:

від позивача: адвокат Лошадкіна В.О., ордер № ОД016981 від 01.12.2020 року;

від відповідача : не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки невідомі.

від третьої особи: не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

05.10.2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеренерго сервіс" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 2965/20) до відділу освіти, молоді та спорту Савранської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості у розмірі 341 771,41 грн., з яких: 265 545,00 грн. - основний борг, 68 237,32 грн. - пеня, 3 590,00 грн. - три відсотки річних, 4 399,10 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за енергосервісним договором № 1 від 29.08.2016 року в частині оплати.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 549, 551, 611, 625-629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 175, 230, 343 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Ухвалою суду від 12.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2863/20; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

02.11.2020 року на адресу суду надійшла заява відповідача про продовження процесуального строку по справі /вх. № 29251/20/, в якій відповідач просить продовжити строк для подання відзиву на 15 днів. В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що позивачем подано чотири подібних позови до відповідача. Отримавши ухвалу про відкриття провадження відповідач розпочав пошуки юриста, так як у штаті відповідача така посада не передбачена.

02.11.2020 року на адресу суду надійшла також заява адвоката відповідача про ознайомлення із матеріалами справи /вх. № 29284/20/. Адвокат ознайомлений із матеріалами справи 05.11.2020 року.

Ухвалою суду від 11.11.2020 року задоволено клопотання відповідача відділу освіти, молоді та спорту Савранської районної державної адміністрації про продовження процесуального строку /вх. № 29251/20 від 02.11.2020 року/.

11.11.2020 року на адресу суду надійшов відзив відповідача /вх. № 30192/20/, що є непридатним до читання.

12.11.2020 року на адресу суду надійшла заява адвоката відповідача - Іванченка Є.І. /вх. № 30333/20/ про припинення повноважень адвоката у справі № 916/2863/20 з 12.11.2020 року у зв`язку із розірванням правничого договору № 40-10/20 від 21.10.2020 року.

02.12.2020 року на адресу суду надійшло клопотання позивача /вх. № 32232/20 про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України та ухвали суду від 12.10.2020 року на 5 днів. Також позивач просить провести розгляд справи № 916/2863/20 у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.

18.12.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 33875/20/.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року /з урахуванням ухвали від 23.12.2020 року/ постановлено справу № 916/2876/20 розглядати за правилами загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначено на 20.01.2021 р. об 11:30 год.; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 7 днів з дня вручення відзиву; запропоновано залученій третій особі у строк до 20.01.2021 року надати до суду письмові пояснення щодо позову.

20.01.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату /вх. № 1564/21/, у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому провадженні. Представник просить визнати поважними причини першої неявки до судового засідання.

Ухвалою суду від 20.01.2021 року визнано поважними причини першої неявки до підготовчого засідання представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренерго сервіс"; відкладено підготовче судове засідання у справі № 916/2863/20 на 17.02.2021 р. о 12:30 год.

У судовому засіданні 17.02.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі до 22.03.2021 року; про поновлення строку позивачу для подання доказів; про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, наданих позивачем; про відкладення підготовчого засідання на 09.03.2021 року на 10:30 год. та надання відповідачу строку для заперечень до 09.03.2021 року.

У судовому засіданні 09.03.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 31.03.2021 року на 15:00 год.

У судовому засіданні 31.03.2021 року судом оголошено перерву. Наступне судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.04.2021 року об 11:00 год.

12.04.2021 року за вх. № 10012/21 Господарським судом Одеської області за допомогою засобів поштового зв`язку отримано клопотання позивача щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 13.04.2021 року задоволено заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренерго сервіс" (вх.ГСОО №10012/21 від 12.04.2021р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; постановлено здійснити проведення судового засідання по справі №916/2876/20 призначене на 22.04.2021 р. об 11:00 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).

У судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та третя особа до судового засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Всі ухвали суду по справі № 916/2863/20, зокрема про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 року та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 21.12.2020 року направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (66200, Одеська обл., Савранський р., смт. Саврань, вул. Миру, 84, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

20.10.2020 року на адресу Господарського суду Одеської області повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6511912751747 (ухвала про відкриття провадження) з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Ухвалу суду про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 21.12.2020 року відповідач по справі отримав 29.12.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6511913000311, яке одержано судом 04.01.2021 року за вх. № 134/21.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 року та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 21.12.2020 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/2863/20, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

При цьому суд зауважує, що представник відповідача адвокат Іванченко Є.О. 05.11.2020 року ознайомлювався із матеріалами справи, про що свідчить розписка на відповідному клопотанні /том 2 а.с. 47/.

Відповідно до ч. 6 ст. 252 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

З огляду на положення ч. 6 ст. 252 ГПК України, господарський суд зауважує, що не приймає до уваги відзив, наданий відповідачем 11.11.2020 року за вх. № 30192/20 та відповідь на відзив, надану позивачем /вх. № 33875/20 від 18.12.2020 року/, оскільки ухвалою суду від 21.12.2020 року постановлено справу № 916/2863/20 розглядати за правилами загального позовного провадження. А від так у силу приписів ч. 6 ст. 252 ГПК України 21.12.2020 року розгляд справи № 916/2863/20 почався зі стадії відкриття провадження у справі.

Оскільки відповідач по справі, отримавши 29.12.2020 року ухвалу суду про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 21.12.2020 року не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 29.08.2016 року між Управлінням освіти, молоді та спорту Савранської районної державної адміністрації Одеської області, (далі відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРЕНЕРГО СЕРВІС" (далі позивач, Виконавець) було укладено енергосервісний договір №1 (далі договір), предметом якого є здійснення Виконавцем енергосервісу будівлі Осичківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Савранського району Одеської області, який включає в себе виконання заходів з очищення системи утеплення горищного перекриття, послуги із забезпечення рівня скорочення споживання та витрат на оплату відповідних паливно- енергетичних ресурсів (далі - Енергосервіс), оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення Замовником споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів порівняно із споживанням (витратами) за відсутності енергосервісу (пункт 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору енергосервісом є комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів енергосервісу, перелік яких, строки та умови їх впровадження наведено у додатку 1.

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що ціна договору становить 942 086,81 грн., у тому числі ПДВ 157 014,47 грн.

Згідно п.п.6.1., 6.2. договору договір набирає чинності з 29.08.2016 року та діє до 28.08.2026 року. Дія договору припиняється достроково у разі, коли сукупна сума виплат (платежів) за договором досягла ціни договору, визначеної п.2.1. договору.

Відповідно до п.п.7.1. - 7.4 договору оплата за договором здійснюється за рахунок суми скорочення витрат Замовника порівняно з витратами, які були б здійснені ним за відсутності енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг за відповідний період на підставі цін (тарифів), що діяли у період, за який здійснюється оплата. Сума скорочення витрат Замовника визначається як різниця між базовим рівнем споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг і фактичним рівнем споживання паливно- енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, помножена на ціни (тарифи) на оплату паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, що діяли у період, за який здійснюється оплата. Оплата за договором здійснюється щомісяця. Щорічний платіж визначається як сума платежів за розрахункові періоди.

Пунктами 7.7., 7.8. договору сторони передбачили, що щорічні платежі Виконавцю за договором становлять 90 % суми щорічного скорочення витрат Замовника. Оплата за договором здійснюється протягом 5 робочих днів з дати підписання Акта про виконання зобов`язань відповідно до умов договору.

Згідно п.п. 8.4, 8.6, 8.7 договору, Замовник розглядає і підписує Акт про виконання зобов`язань протягом трьох робочих днів з дня його надходження. У разі наявності у Замовника заперечень або зауважень узгодження вирішується сторонами шляхом проведення переговорів. Акт про виконання зобов`язань підписується сторонами та скріплюється печаткою. Такий акт є підставою для здійснення платежів за договором.

Відповідно до пункту 10.4. договору у разі несвоєчасного виконання Замовником зобов`язань щодо оплати за договором Замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% суми прострочення за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

У Додатку 1 до енергосервісного договір №1 (зі змінами внесеними Додатковою угодою №Д- 09/17/1 від 15.09.2017) сторони погодили, що найменування об`єкта енергосервісу є будівля Осичківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Савранського району Одеської області, яка розташована за адресою: 66215, Одеська обл., Савранський район, село Осички, вулиця Будьоного, б/н. Також, сторони узгодили наступний перелік заходів енергосервісу, строки та умови їх впровадження:

1) Очищення системи опалення; строк виконання: 29.08.-12.09.2016;

2) Утеплення горищного перекриття; строк виконання: 01.10-30.11.2017; умови впровадження: попередній капітальний ремонт покрівлі (даху) за рахунок бюджетних коштів (15.05-01.10.2017);

3) Надання послуг із забезпечення рівня скорочення споживання та витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів; строк виконання: початок опалювального період 2016 - 28.08.2026.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач здійснив заходи з енергосервісу з очищення системи опалення та утеплення горищного перекриття будівлі Осичківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Савранського району Одеської області, що підтверджується договором про надання послуг №98 від 02 липня 2016 року, актом приймання виконання будівельних робіт за 10 вересня 2016 року та актом виконання робіт від 12 жовтня 2017 року.

Також, позивач надав послуги енергосервісу із забезпечення рівня скорочення споживання та витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів, в результаті надання яких було досягнуто скорочення Відповідачем (Замовником) рівня споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів за опалювальний період жовтень 2019 року по лютий 2020 року.

В свою чергу, відповідач зобов`язаний оплатити надані позивачем послуги за рахунок суми скорочення витрат Відповідачем на оплату паливно-енергетичних ресурсів, порівняно із витратами, які були б здійснені ним за відсутністю енергосервісу, а саме:

- За досягнення результатів скорочення рівня споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів за розрахунковий період: жовтень 2019 року, платіж становить 32 838,75 грн., у тому числі ПДВ 5 473, 13 грн. згідно із актом виконання зобов`язань №22 від 29.11.2019;

- За досягнення результатів скорочення рівня споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів за розрахунковий період: листопад 2019 року, платіж становить 83 160,00 гри., у тому числі ПДВ 13 860,00 грн. згідно із актом виконання зобов`язань №23 від 02.12.2019;

- За досягнення результатів скорочення рівня споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів за розрахунковий період: грудень 2019 року, платіж становить 44 178,75 грн., у тому числі ПДВ 7 363, 13 грн. згідно із актом виконання зобов`язань №24 від 03.01.2020;

- За досягнення результатів скорочення рівня споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів за розрахунковий період: січень 2020 року, платіж становить 42 336, 00 грн., у тому числі ПДВ 7 056,00 грн. згідно із актом виконання зобов`язань №25 від 03.02.2020;

- За досягнення результатів скорочення рівня споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів за розрахунковий період: лютий 2020 року, платіж становить 63 031, 50 гри., у тому числі ПДВ 10 505,25 грн. згідно із актом виконання зобов`язань №26 від 03.03.2020.

Загальна сума становить 265 545,00 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №1 від 29.08.2016, Позивач 16 січня 2020 року направив акти Відповідачу за жовтень 2019 року, листопад 2019 та грудень 2019 року. 26 лютого 2020 року Позивач повторно направив Відповідачу акти за жовтень 2019 року, листопад 2019 та грудень 2019 року, а також за січень 2020 року, супровідним листом № 67 від 17 лютого 2020 року, які були одержані Відповідачем 03 березня 2020 року. 14 травня 2020 року Позивач направив Відповідачу акт за лютий 2020 року, що підтверджується супровідним листом №109 від 14 травня 2020 року, який був одержаний Відповідачем 20 травня 2020 року.

Матеріали справи не містять зауважень та/або претензії з боку Відповідача (Замовника) щодо актів за жовтень 2019 року, листопад 2019, грудень 2019 року, січень 2020 року та лютий 2020 року.

За таких обставин, господарський суд погоджується із доводами позивача, що в силу положень п. 8.5 та п. 7.7 Договору №1 від 29.08.2016 вищевказані акти є погодженими Сторонами і є підставою для здійснення Відповідачем оплати за надані Позивачем послуги енергосервісу у розмірі 265 545,00 грн.

Відповідач листом вих. № 01-08/31 від 16.03.2020 року повідомив позивача, що змушений припинити виконання відповідних договірних зобов`язань, у тому числі розрахунків за енергосервіс, до завершення перевірки Державної аудиторської служби.

Оскільки, відповідач не здійснив оплату у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

З метою захисту свого майнового права та інтересу у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 68 237,32 грн., 3% річних у розмірі 3 590,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 399,10 грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено енергосервісний договір №1, предметом якого є здійснення позивачем енергосервісу будівлі Осичківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Савранського району Одеської області, який включає в себе виконання заходів з очищення системи утеплення горищного перекриття, послуги із забезпечення рівня скорочення споживання та витрат на оплату відповідних паливно- енергетичних ресурсів (далі - Енергосервіс), оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення Замовником споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів порівняно із споживанням (витратами) за відсутності енергосервісу (пункт 1.1 договору).

У спірному договорі та додатку №1 до нього, передбачений перелік заходів, які повинен виконати позивач задля досягнення скорочення відповідачем споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів (тобто, економ строки і умови їх впровадження.

Зазначення саме цього переліку заходів, строки та умови їх впровадження у відповідному договорі та додатку №1 до нього вимагає п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації .

Згідно ст. 1 Закону України Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації енергосервіс - комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів; енергосервісний договір - договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів; 3-1) об`єкт енергосервісу - будинок, будівля, споруда, їх комплекс, об`єкт та/або елемент (частина) об`єкта благоустрою населених пунктів, група будівель (споруд), комплекс (будова), які перебувають у державній або комунальній власності та щодо яких центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об`єктів державної власності), виконавчим органом місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об`єктів комунальної власності) прийнято рішення про закупівлю енергосервісу, щорічні платежі виконавцю енергосервісу - платежі, визначені учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції, пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі), які замовник енергосервісу зобов`язаний щорічно сплачувати виконавцю відповідно до умов енергосервісного договору. Щорічний платіж визначається як сума платежів за розрахунковий (щомісячний) період; 5) щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу - щорічне скорочення витрат замовника (у грошовій формі) на споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг у результаті здійснення енергосервісу, що зазначається учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції, пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу розраховується учасником процедури закупівлі як розрахункове скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно з базовим рівнем споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, помножене на ціни (тарифи) на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, чинні на дату оголошення про проведення процедури публічної закупівлі.

Пунктами 2, 4, 4-1, 5 ч. 2 ст. 5 Закону Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації встановлено, що істотними умовами енергосервісного договору є: 2) ціна енергосервісного договору; 4) рівень скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, якого має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії енергосервісного договору; 4-1) фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу; 5) строк дії енергосервісного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач здійснив заходи з енергосервісу з очищення системи опалення та утеплення горищного перекриття будівлі Осичківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Савранського району Одеської області, що підтверджується договором про надання послуг №98 від 02 липня 2016 року, актом приймання виконання будівельних робіт за 10 вересня 2016 року та актом виконання робіт від 12 жовтня 2017 року. Також, позивач надав послуги енергосервісу із забезпечення рівня скорочення споживання та витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів, в результаті надання яких було досягнуто скорочення Відповідачем (Замовником) рівня споживання та витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів за опалювальний період жовтень 2019 року по лютий 2020 року.

Суд звертає увагу на те, що станом на день розгляду справи договір №1 від 29.08.2016 року є дійсним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази визнання його недійсним у передбаченому чинним законодавством України порядку.

При цьому суд враховує, що Закон Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації не вимагає від виконавця конкретизувати як саме він буде втілювати у життя заходи, яке обладнання буде використовувати, які матеріали тощо.

Це є відповідальність безпосередньо самого Виконавця, який гарантує Замовнику досягнення економії та самостійно інвестує кошти для цього. Головною метою енергосервісу є досягнення економії. І лише за умови досягнення Виконавець як інвестор отримує проценти від цих заощаджених Замовником коштів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг - усереднене значення обсягів річного споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг (у натуральних показниках) об`єктом енергосервісу із зазначенням обсягів споживання кожного виду паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг середньорічних за три роки, що передують року, в якому здійснюється публічна закупівля енергосервісу.

Частиною 2 ст. 8 зазначеного Закону України Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації встановлено, що протягом п`яти років з дня набрання чинності цим законом у разі відсутності засобів обліку, необхідних для визначення базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, передбачений енергосервісним договором рівень скорочення замовником енергосервісу споживання або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг не може становити менше 30 відсотків.

Частина 4 ст. 5 Закону України Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб`єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації містить норму, що фактичний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг визначається за показниками відповідних засобів обліку/засобів вимірювальної техніки та може бути скоригований з урахуванням змін кліматичних умов, температури зовнішнього повітря, призначення об`єкта енергосервісу, змін у конструкції або площі, порядку або режиму роботи об`єкта енергосервісу тощо. Отже, базовий рівень може визначатися в тому числі без засобів обліку (але в натуральних показниках), а фактичний рівень споживання може бути скорегований, тобто використовувати розрахунки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи матеріали справи не містять доказів здійснення оплат за жовтень 2019 року, листопад 2019, грудень 2019 року, січень 2020 року та лютий 2020 року на суму 265 545,00 грн., не надано належних доказів спросовуючих позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за виконані позивачем роботи за договором №1 від 29.08.2016 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 265 545,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 68 237,32 грн. пені, 3 590,00 грн. 3% річних, 4 399,10 грн. інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 10.4. договору у разі несвоєчасного виконання Замовником зобов`язань щодо оплати за договором Замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% суми прострочення за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, розглянувши наданий позивачем розрахунок 68 237,32 грн. пені, 3 590,00 грн. 3% річних, 4 399,10 грн. інфляційних втрат, зазначає наступне.

В наданому розрахунку відсутній період нарахування пені, 3 % річних та інфляційних витрат, не зазначено розрахунок по кожному окремому акту.

Крім того згідно умов пункту 10.4. договору Замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% суми прострочення за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що розмір пені визначений у розрахунку від суми прострочення не відповідає вимогам змісту узгодженого між сторонами п.10.4. договору.

Враховуючи, що наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат здійснено не вірно, а суд не зобов`язаний перераховувати за позивача розрахунок, а лише перевіряти його правильність, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 68 237,32 грн. пені, 3 590,00 грн. 3% річних, 4 399,10 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЕНЕРГО СЕРВІС підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення основного боргу у розмірі 265 545,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 5 127,00 грн., що вбачається із платіжного доручення №245 від 30.09.2020 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЕНЕРГО СЕРВІС у повному обсязі, судовий збір у розмірі 3 983,34 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренерго сервіс" - задовольнити частково.

2 . Стягнути з відділу освіти, молоді та спорту Савранської районної державної адміністрації /ЄДРПОУ 40636122, адреса - 66200, Одеська обл., Савранський р., смт. Саврань, вул. Миру, 84, e-mail: savran_osvita@ukr.net/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренерго сервіс" /ЄДРПОУ 39400969, адреса - 01054, м. Київ, вул. Павлівська, 17/ заборгованість за за енергосервісним договором № 1 від 29.08.2016 року у розмірі 265 545,00 грн. /двісті шістдесят п`ять тисяч п`ятсот сорок п`ять гривень 00 копійок/.

3 . Стягнути з відділу освіти, молоді та спорту Савранської районної державної адміністрації /ЄДРПОУ 40636122, адреса - 66200, Одеська обл., Савранський р., смт. Саврань, вул. Миру, 84, e-mail: savran_osvita@ukr.net/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренерго сервіс" /ЄДРПОУ 39400969, адреса - 01054, м. Київ, вул. Павлівська, 17/ судовий збір у розмірі 3 983,34 грн. /три тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривні 34 копійки/.

4 . В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 квітня 2021 р.

Суддя Н.Д. Петренко