Рішення

від 20.04.2021 по справі 916/2252/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2252/19

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Волков Р.В., Рога Н.В.,

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Дочірнього підприємства Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 49, код ЄДРПОУ 35018511)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБРО-ПРЕС-БУД (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Клари Цеткін, буд. 1, каб. 7, код ЄДРПОУ 36466220)

про стягнення 2226768,47 грн., -

за участю представників сторін :

від позивача: Іванова Г.В., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: Деменчук Д.А., адвокат, діє на підставі ордеру

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБРО-ПРЕС-БУД про стягнення 2226768,47 грн.

Позовні вимоги Дочірнього підприємства Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на виготовлення асфальтобетону №03/05/18 від 03.05.2018.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 11.09.2019 о 14:30.

10.09.2019 за вх.№18258/19 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві:

- відповідач визнає обставину заключення угоди між Дочірнім підприємством Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІБРО-ПРЕС-БУД №03/05/18 від 03.05.2018;

- відповідач не визнає факт поставок продукції виконавцем - Дочірнім підприємством Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України ;

- відповідач не визнає заборгованість за договором на виготовлення асфальтобетону №03/05/18 від 03.05.2018;

- відповідач вважає неналежними доказами: видаткові накладні №РН-0000042 від 25.05.2018, №РН-0000062 від 27.06.2018, №РН-0000043 від 29.05.2018, №РН-0000045 від 31.05.2018, №РН-0000044 від 30.05.2018, заяву про залік взаємних вимог №371/1, які ставляться відповідачем під сумнів та на його думку є підробленими.

11.09.2019 за вх.№18386/19 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 11.09.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 25.09.2019 о 16:30.

12.09.2019 за вх.№18540/19 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

16.09.2019 за вх.№18784/19 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 16.09.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБРО-ПРЕС-БУД за вх.№2/4352/19 від 10.09.2019 про забезпечення доказів задоволено; призначено у справі №916/2252/19 комплексну почеркознавчу та технічну експертизу документів, на вирішення якої поставлено питання: - Чи виконані підписи на видаткових накладних №РН-0000042 від 25.05.2018; №РН-0000043 від 29.05.2018; №РН-0000044 від 30.05.2018; №РН-0000045 від 31.05.2018; №РН-0000062 від 27.06.2018 ОСОБА_1 або іншою особою? - Чи виконані підписи на видаткових накладних №РН-0000042 від 25.05.2018; №РН-0000043 від 29.05.2018; №РН-0000044 від 30.05.2018; №РН-0000045 від 31.05.2018; №РН-0000062 від 27.06.2018 однією і тією ж особою? - У якій послідовності виконані підписи на накладних №РН-0000042 від 25.05.2018; №РН-0000043 від 29.05.2018; №РН-0000044 від 30.05.2018; №РН-0000045 від 31.05.2018; №РН-0000062 від 27.06.2018 (підпис, а потім відтиск печатки чи відтиск печатки, а потім підпис)?; доручено проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; витрати з проведення експертизи: - за першим питанням покладено на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ВІБРО-ПРЕС-БУД ; - за другим та третім питанням покладено на позивача - Дочірнє підприємство Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України ; провадження у справі №916/2252/19 на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою суду від 19.11.2019 поновлено провадження у справі №916/2252/19; призначено засідання у справі №916/2252/19 для розгляду клопотань експерта на 25.11.2019 о 13:45.

25.11.2019 за вх.№24286/19 до суду від відповідача надійшла заява та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У засіданні 25.11.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу про відкладення засідання для розгляду клопотань експерта на 04.12.2019 об 11:30 у зв`язку з об`єктивною неможливістю для суду відібрати в залі судового засідання особисто у Ходос С.Г. в належному порядку експериментальні зразки підпису для забезпечення проведення призначеної судом почеркознавчої експертизи підписів Ходос С.Г. на визначених документах.

04.12.2019 за вх.№25051/19 до суду від відповідача надійшла заява та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

04.12.2019 за вх.№25070/19 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У засіданні 04.12.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу про відкладення засідання для розгляду клопотань експерта на 10.12.2019 об 11:30 у зв`язку з об`єктивною неможливістю для суду відібрати у Ходос С.Г. в належному порядку експериментальні зразки підпису для забезпечення проведення призначеної судом почеркознавчої експертизи підписів Ходос С.Г. на визначених документах з визначенням належності експериментальних зразків підпису саме Ходос С.Г.

10.12.2019 за вх.№25502/19 до суду від відповідача надійшло клопотання та нотаріально посвідчена заява Ходос С.Г. щодо відібрання експериментальних зразків.

Ухвалою суду від 10.12.2019 клопотання експерта за вх.№2-4982/19 від 15.10.2019, №2-5443/19 від 07.11.2019 та №2-5445/19 від 07.11.2019 задоволено; уточнено питання призначеної комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів наступним чином: Чи виконані підписи на видаткових накладних №РН-0000042 від 25.05.2018; №РН-0000043 від 29.05.2018; №РН-0000044 від 30.05.2018; №РН-0000045 від 31.05.2018; №РН-0000062 від 27.06.2018 (а.с. 155-159) в графах Отримав(ла) ОСОБА_1 або іншою особою? Чи виконані підписи на видаткових накладних №РН-0000042 від 25.05.2018; №РН-0000043 від 29.05.2018; №РН-0000044 від 30.05.2018; №РН-0000045 від 31.05.2018; №РН-0000062 від 27.06.2018 (а.с. 155-159) в графах Отримав(ла) однією і тією ж особою? У якій послідовності виконані підписи на накладних №РН-0000042 від 25.05.2018; №РН-0000043 від 29.05.2018; №РН-0000044 від 30.05.2018; №РН-0000045 від 31.05.2018; №РН-0000062 від 27.06.2018 (а.с. 155-159) в графах Отримав(ла) (підпис, а потім відтиск печатки чи відтиск печатки, а потім підпис)?; провадження у справі №916/2252/19 на час проведення експертизи зупинено; зобов`язано Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернути матеріали справи №916/2252/19 після закінчення проведення експертизи або у випадках, встановлених законом, коли проведення експертизи виявилось неможливим.

19.12.2019 за вх.№26331/19 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

30.11.2020 за вх.№31996/20 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист із висновком експертів, актом здачі-приймання висновку експертів та матеріали справи №916/2252/19.

Ухвалою суду від 07.12.2020 поновлено провадження у справі №916/2252/19 з 23.12.2020; призначено підготовче засідання на 23.12.2020 о 10:45.

23.12.2020 за №34349/20 до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просив суд витребувати у позивача - Дочірнього підприємства Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України належним чином завірені заявки від позивача на поставку продукції; рахунки-фактури, які складались згідно з договором №03/05/18 від 03.05.2018.

18.01.2021 за вх.№1229/21 до суду від позивача надійшли пояснення на клопотання відповідача про витребування доказів.

18.01.2021 за вх.№1223/21 до суду від позивача надійшли додаткові документи, а саме: копія рахунку-фактури №СФ-0000050 від 27.06.2018 на суму 539042,40 грн., копія рахунку-фактури №СФ-0000179 від 30.05.2018 на суму 706800 грн., копія рахунку-фактури №СФ-0000180 від 31.05.2018 на суму 695400 грн., копія рахунку-фактури №СФ-0000040 від 25.05.2018 на суму 370000 грн., копія рахунку-фактури №СФ-0000041 від 30.05.2018 на суму 456000 грн., копія податкової накладної №8 від 31.05.2018, копія податкової накладної №9 від 31.05.2018, копія податкової накладної №7 від 30.05.2018, копія податкової накладної №5 від 27.06.2018, копія податкової накладної №6 від 25.05.2018, скріншот екрану з електронної пошти позивача про направлення рахунку відповідачу від 25.05.2018, скріншот екрану з електронної пошти позивача про направлення рахунку відповідачу від 30.05.2018, скріншот екрану з електронної пошти позивача про направлення рахунку відповідачу від 31.05.2018., які залучено судом до матеріалів справи.

18.01.2021 за вх.№1232/21 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБРО-ПРЕС-БУД належним чином завірені Податкові декларації з податку на додану вартість за наступний звітний (податковий) період: з травня 2018 року по грудень 2020 року - за кожен місяць окремо; додатки 5 до щомісячних податкових декларацій з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за наступний звітний (податковий) період: з травня 2018 року по грудень 2020 року - за кожен місяць окремо.

20.01.2021 за вх.№1619/21 до суду від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач просив, зокрема, витребувати у позивача - Дочірнього підприємства Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" належним чином завірені заявки від позивача на поставку продукції; рахунки-фактури, які складались згідно з договором №03/05/18 від 03.05.2018.

У підготовчому засіданні 23.12.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 20.01.2021 о 12:45.

Ухвалою суду від 20.01.2021 витребувано у позивача - Дочірнього підприємства Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України належним чином засвідчені заявки позивача на поставку продукції; витребувано у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБРО-ПРЕС-БУД належним чином засвідчені Податкові декларації з податку на додану вартість за наступний звітний (податковий) період: з травня 2018 року по грудень 2020 року - за кожен місяць окремо; додатки 5 до щомісячних податкових декларацій з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за наступний звітний (податковий) період: з травня 2018 року по грудень 2020 року - за кожен місяць окремо.

Ухвалою суду від 20.01.2021 справу №916/2252/19 призначено до колегіального розгляду.

Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів справу №916/2252/19 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Мостепаненко Ю.І., Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2021 прийнято справу №916/2252/19 до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Мостепаненко Ю.І., Рога Н.В.; призначено підготовче засідання на 16.02.2021 о 10:20.

15.02.2021 за вх.№4345/21 до суду від відповідача надійшли пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 16.02.2021 відкладено підготовче засідання на 02.03.2021 о 15:30.

02.03.2021 за вх.№5921/21 до суду від позивача надійшли пояснення, в яких останній зазначає наступне:

- позивач зазначає, що в податкових деклараціях з ПДВ відповідача за 2018 рік протягом липня - грудня прослідковується, що він користувався податковим кредитом, який зареєстрував ДП Одеський облавтодор ;

- позивач вказує, що в податкових деклараціях з ПДВ відповідача за серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2018 року містяться дані про використання податкового кредиту по постачальнику з індивідуальним податковим номером 320185115011 (ДП Одеський облавтодор ). Позивач зазначає, що суми податкового кредиту, використаного відповідачем за вказані місяці, були сформовані на підставі інших податкових накладних по інших договорах відповідача з ДП Одеський облавтодор , які не стосуються предмету розгляду в даній справи;

- позивач посилається на те, що за допомогою співставлення даних з додатку №5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ відповідача за липень 2018 та даних податкових накладних позивача, з`ясовується, що відповідач скористався податковим кредитом за отриманий товар на суму 2228200 грн.;

- за посиланнями позивача податкова накладна №5 від 27.06.2018 за поставку альфабетонної суміші на суму 536042,40 грн., в тому числі ПДВ на суму 89840,40 грн., відповідачем не включена до сум податкового кредиту, даним правом відповідач може скористатись до 27.06.2021; позивач зазначає, що невключення відповідачем у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми ПДВ 89840,40 грн. не означає неотримання ним товару;

- позивач вказує, що загальна вартість всієї поставленої асфальтобетонної суміші у кількості 1237,28 тон за договором від 03.05.2018 №03/05/18 складає 2767242,40 грн.; відповідач за отриману продукцію сплатив позивачу 826000 грн.; відповідно до заяви про залік взаємних вимог №371/1 від 03.12.2018 зобов`язання між ДП Одеський облавтодор (філії Одеська ДЕД ) та ТОВ ВІБРО-ПРЕС-БУД по договору №03/05/18 від 03.05.2018 ще частково припинилися на суму 237064,24 грн., а отже, за посиланнями позивача, заборгованість відповідача складає 1704178,16 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №916/2252/19 до судового розгляду по суті на 22.03.2021 о 14:00.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області №52 від 22.03.2021 у зв`язку з перебуванням члена колегії судді Мостепаненко Ю.І. на тривалому лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2252/19 для внесення змін до складу колегії суддів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №916/2252/19 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Волков Р.В., Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.2021 прийнято справу №916/2252/19 до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Волков Р.В., Рога Н.В.; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.04.2021 о 15:15.

У судовому засіданні 06.04.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 20.04.2021 о 15:00.

19.04.2021 за вх.№10898/21 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить відхилити докази по справі №916/2252/19, а саме, видаткові накладні №РН-0000042 від 25.05.2018; №РН-0000044 від 30.05.2018; №РН-0000043 від 29.05.2018; №РН-0000045 від 31.05.2018; №РН-0000062 від 27.06.2018, з огляду на наступне:

- відповідач зазначає, що згідно з висновками експертів від 19.11.2020 видаткові накладні №РН-0000044 від 30.05.2018; №РН-0000045 від 31.05.2018 є підробленими; висновки експерта, як вказує відповідач, не спростовані позивачем;

- відповідач посилається на те, що позивач не надав до суду рахунків-фактур, які б підтверджували отримання відповідачем зобов`язань про сплату за надану продукцію; відповідач не визнає вимоги про отримання відповідачем зобов`язань про необхідність сплати за отриману продукцію; відповідач не визнає факт отримання продукції від виконавця за договором №03/05/18 від 03.05.2018; відповідач не визнає акту-звірки.

Справа №916/2252/19 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Керуючись головною метою внесених законодавцем змін до господарського процесуального законодавства у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, господарський суд при розгляді даної справи та інших справ, які перебували та перебувають в провадженні суду в період дії загальнодержавного карантину - керується головними завданнями господарського судочинства та водночас важливістю не формального дотримання процесуальних строків розгляду справи, обчислення яких в період карантину законодавцем змінювалось із визначенням критеріїв оцінки - забезпечення учасникам справ можливості отримати повний та справедливий розгляд господарських справ по суті виниклих між сторонами спірних правовідносин. Господарський суд зі свого боку забезпечив учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії повної мірою задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Європейською конвенцією права на справедливий суд, а також забезпечення учасникам справ процесуальних гарантій на отримання справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

У судовому засіданні 20.04.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.04.2021 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

03.05.2018 між Дочірнім підприємством Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІБРО-ПРЕС-БУД (замовник) укладений договір, відповідно до якого виконавець зобов`язався виготовити замовнику, передбачену цим договором продукцію, а замовник зобов`язався прийняти продукцію і сплатити її на умовах даного договору.

За розділом 2 договору виконавець виготовляє замовнику щільну дрібнозернисту асфальтобетонну суміш тип Б марка 2 з власних матеріалів. Кількість продукції на кожну партію виготовлення визначається згідно з письмовими заявками, відповідно до потреб замовника в загальній кількості - 1700 тон.

Згідно з розділом 4 договору прийом продукції проводиться із представником замовника на місці видачі асфальтобетонної суміші (АБЗ філії Одеська ДЕД ). В заявці замовник вказує найменування, кількість продукції. Прийом продукції по якості здійснюється відповідно до сертифікату (паспорту) якості заводу виробника, по кількості - відповідно до видаткових накладних.

У відповідності до розділу 5 договору вартість виготовлення 1т дрібнозернистої асфальтобетонної суміші тип Б марка 2 разом з вартістю матеріалів складає 2280 грн. в т.ч. ПДВ (ПДВ 20%). Сума договору складається із загальної суми наданих замовником заявок. У випадку підвищення витрат на виробництво продукції виконавцем за умов незалежних від нього, вартість продукції визначається шляхом складання додаткової угоди. Основою для оплати є рахунок-фактура, виставлений виконавцем.

Відповідно до розділу 6 договору розрахунки за виготовлену продукцію здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування суми вказаної у рахунках по факту поставки продукції з відстрочкою платежу до 10 днів. Замовник протягом 5 днів після підписання договору вносить аванс 30% від вартості замовленої продукції. Кінцевий розрахунок за виготовлення асфальтобетону - згідно заявки.

Згідно з розділом 7 договору за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність, зазначену в даному договорі. У випадку невиконання або неналежного виконання виконавцем зобов`язань згідно з даним договором, замовник має право пред`явити виконавцю виконавцю штрафні санкції в розмірі не більше 0,1% від вартості продукції, щодо якого мало місце невиконання або неналежне виконання зобов`язань. У випадку невиконання або неналежного виконання замовником зобов`язань згідно з даним договором, виконавець має право стягнути із замовника штрафні санкції в розмірі 0,1% від вартості продукції, щодо якого мало місце невиконання або неналежне виконання зобов`язань за кожен день такого порушення.

У відповідності до розділу 9 договору спори, що виникають за даним договором повинні вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. Спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв`язуються в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

За розділом 10 договору термін дії договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань виконавцем та замовником. Замовник і виконавець з платниками податку на прибуток на загальних умовах. Доповнення та зміни до даного договору є дійсними у випадках оформлення їх у письмовій формі шляхом складання додаткової угоди, що є невід`ємною частиною до даного договору. Даний договір складений у двох примірниках, до одному для кожної сторони, що мають однакову юридичну силу.

Додатковою угодою №1 від 01.06.2018 до договору №03/05/18 від 03.05.2018 сторони п.2.1 розділу 2 договору виклали в наступній редакції: Виконавець виготовляє замовнику щільну дрібнозернисту асфальтобетону суміш тип Б марка 2 частково з матеріалів замовника, частково з матеріалів виконавця згідно акту приймання-передачі матеріалів.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні №РН-0000042 від 25.05.2018 на суму 370000 грн. з ПДВ, №РН-0000043 від 29.05.2018 на суму 456000 грн. з ПДВ, №РН-0000044 від 30.05.2018 на суму 706800 грн. з ПДВ, №РН-0000045 від 31.05.2018 на суму 695400 грн. з ПДВ, №РН-0000062 від 27.06.2018 на суму 539042,40 грн. з ПДВ, постачальником за якими є Філія Одеська дорожна експлуатаційна дільниця ДП Одеський облавтодор , а одержувачем - ТОВ ВІБРО-ПРЕС-БУД .

Також матеріали справи містять заяву про залік взаємних вимог №371/1, з якої вбачається, зокрема, що зменшились зобов`язання ТОВ ВІБРО-ПРЕС-БУД перед Філією Одеська ДЕД ДП Одеський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України на суму 237064,24 грн.

В матеріалах справи наявна претензія позивача на адресу відповідача від 26.03.2019 №15-1/310 про необхідність погашення заборгованості у розмірі 1816974,90 грн.

За підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків Філії Одеська дорожна експлуатаційна дільниця ДП Одеський облавтодор та ТОВ ВІБРО-ПРЕС-БУД станом на 30.06.2019 заборгованість ТОВ ВІБРО-ПРЕС-БУД перед Філією Одеська дорожна експлуатаційна дільниця ДП Одеський облавтодор складає 1539859,23 грн.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем також надано до суду:

- рахунки-фактури №СФ-0000040 від 25.05.2018 на суму 370000 грн. з ПДВ, №СФ-0000050 від 27.06.2018 на суму 539042,40 грн. з ПДВ, №№СФ-0000041 від 30.05.2018 на суму 456000 грн. з ПДВ, №СФ-0000179 від 30.05.2018 на суму 706800 грн. з ПДВ, №СФ-0000180 від 31.05.2018 на суму 695400 грн. з ПДВ.;

- податкові накладні №8 від 31.05.2018 з квитанцією №1; №9 від 31.05.2018 з квитанцією №1; №7 від 30.05.2018 з квитанцією №1; №5 від 27.05.2018 з квитанцією №1; №6 від 25.05.2018 з квитанцією №1

- заключні виписки за період з 31.05.2018 по 31.05.2018; за період 25.05.2018 по 25.05.2018.

На спростування позовних вимог відповідач надав до суду, зокрема, податкові декларації з податку на додану вартість з травня 2018 року по червень 2020 року та просить врахувати висновок судової експертизи у даній справі.

Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів у господарській справі №916/2252/19 від 19.11.2020:

- підписи від імені ОСОБА_1 , що містяться в рядках Отримав(ла) видаткових накладних: №РН-0000042 від 25.05.2018; №РН-0000043 від 29.05.2018; №РН-0000044 від 30.05.2018; №РН-0000045 від 31.05.2018; №РН-0000062 від 27.06.2018 (а.с. 155-159), виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів;

- підписи від імені ОСОБА_1 , що містяться: в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000042 від 25.05.2018 (а.с. 159); в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000043 від 29.05.2018 (а.с. 158) та підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000062 від 27.06.2018 (а.с. 155), виконані однією особою. Встановити, чи виконані підписи від імені від імені ОСОБА_1 , що містяться: в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000042 від 25.05.2018 (а.с. 159) та в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000043 від 29.05.2018 (а.с. 158), та підписи від імені Ходос Сергія Григоровича, що містяться: в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000044 від 30.05.2018 (а.с. 157); в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000045 від 31.05.2018 (а.с. 156), однією особою або різними особами, не виявилось можливим з причин, що вказані у п.6 дослідницької частини висновку експертів. Підпис від імені Ходос Сергія Григоровича, що міститься в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000062 від 27.06.2018 (а.с. 155), та підписи від імені Ходос Сергія Григоровича, що містяться: в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000044 від 30.05.2018 (а.с. 157); в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000045 від 31.05.2018 (а.с. 156), виконані різними особами;

- підписи від імені Ходос Сергія Григоровича, що містяться: в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000042 від 25.05.2018 (а.с. 159); в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000043 від 29.05.2018 (а.с. 158) та підпис від імені Ходос Сергія Григоровича, що міститься в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000062 від 27.06.2018 (а.с. 155), виконані Ходос Сергієм Григоровичем. Встановити, чи виконані підписи від імені Ходос Сергія Григоровича, що містяться: в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000044 від 30.05.2018 (а.с. 157); в рядку Отримав(ла) видаткової накладної №РН-0000045 від 31.05.2018 (а.с. 156) Ходос Сергієм Григоровичем або іншою особою, не виявились можливим з причин, що вказані у п.8 дослідницької частини висновку експертів;

- у наданих на дослідження видаткових накладних №РН-0000042 від 25.05.2018, №РН-0000043 від 29.05.2018, №РН-0000062 від 27.06.2018 у графі Отримав(ла) спочатку - був виконаний підпис, а потім - нанесений відтиск печатки. Визначити, що було виконано раніше у видаткових накладних №РН-0000044 від 30.05.2018 та №РН-0000045 від 31.05.2018 у графі Отримав(ла) - відтиск печатки, а потім підпис, чи спочатку підпис, а потім нанесений відтиск печатки, не виявилося можливим з причини неоднозначності результатів дослідження місць взаємних перетинів цих реквізитів.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ч.1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 103 ГПК України у разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

За ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Частиною першою ст. 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування . Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги вищевикладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд зазначає, що наданих відповідачем доказів на спростування факту поставки недостатньо для того, щоб поставити під сумнів надані позивачем докази. При цьому, господарський суд виходить з того, що, як вбачається з висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів у господарській справі №916/2252/19 від 19.11.2020, встановити, чи виконані підписи від імені від імені ОСОБА_1 по окремим накладним однією особою або різними особами, не виявилось можливим; встановити, чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 ним самим по окремим накладним не виявилось можливим. Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості заявити клопотання в порядку ч.1 ст. 107 ГПК України про призначення додаткової експертизи, для можливості спростування факту поставки.

Суд, виходячи вірогідності та сукупності доказів, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, вважає, що позивачем доведений факт поставки, оскільки докази, надані позивачем на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування відповідачем, при цьому господарський суд приймає до уваги і податкову звітність відповідача, до якої останнім не було внесено коригувань, а отже, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором на виготовлення асфальтобетону №03/05/18 від 03.05.2018 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 1704178,16 грн. основного боргу.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, пені та 3% річних, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Розділами 6, 7 договору передбачено, що розрахунки за виготовлену продукцію здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування суми вказаної у рахунках по факту поставки продукції з відстрочкою платежу до 10 днів . Замовник протягом 5 днів після підписання договору вносить аванс 30% від вартості замовленої продукції. Кінцевий розрахунок за виготовлення асфальтобетону - згідно заявки. За порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність, зазначену в даному договорі. У випадку невиконання або неналежного виконання виконавцем зобов`язань згідно з даним договором, замовник має право пред`явити виконавцю виконавцю штрафні санкції в розмірі не більше 0,1% від вартості продукції, щодо якого мало місце невиконання або неналежне виконання зобов`язань. У випадку невиконання або неналежного виконання замовником зобов`язань згідно з даним договором, виконавець має право стягнути із замовника штрафні санкції в розмірі 0,1% від вартості продукції, щодо якого мало місце невиконання або неналежне виконання зобов`язань за кожен день такого порушення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд встановив їх часткову невідповідність умовам договору на виготовлення асфальтобетону №03/05/18 від 03.05.2018 в частині обчислень за видатковою накладною №РН-0000062 від 27.06.2018, а саме обчислення з моменту поставки 10 днів відстрочки платежу, у зв`язку з чим строк прострочення за цією накладною починається обчислюватись з 10.07.2018. Господарський суд здійснив перерахунок розміру нарахованої відповідачу пені та 3% річних, не виходячи при цьому за межі обраного позивачем періоду нарахування. За розрахунками суду розмір пені, яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача складає 301550,49 грн. та розмір 3% річних, які є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача складає 53247,85 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд встановив його підставність та відповідність умовам укладеного між сторонами договору та вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 153670,76 грн. інфляційних втрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Посилання відповідача на те, що жодним, доданим до позовної заяви, документом не підтверджуються факт здійснення поставок продукції виконавцем - Дочірнім підприємством Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України та заборгованість за договором на виготовлення асфальтобетону №03/05/18 від 03.05.2018, відповідач, зокрема, вважає неналежними доказами: видаткові накладні №РН-0000042 від 25.05.2018, №РН-0000062 від 27.06.2018, №РН-0000043 від 29.05.2018, №РН-0000045 від 31.05.2018, №РН-0000044 від 30.05.2018, заяву про залік взаємних вимог №371/1, які ставляться відповідачем під сумнів та на його думку є підробленими, що натомість суду не доведено та з висновку судового експерта також не вбачається, та відповідно не створює підстав для відмови у задоволенні позову з огляду на наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням їх сукупності та вірогідності, які свідчать про наявність факту поставки за договором на виготовлення асфальтобетону №03/05/18 від 03.05.2018. Також відповідачем не доведено суду обставин непідписання видаткових накладних №РН-0000042 від 25.05.2018, №РН-0000062 від 27.06.2018, №РН-0000043 від 29.05.2018, №РН-0000045 від 31.05.2018, №РН-0000044 від 30.05.2018 та заяви про залік взаємних вимог №371/1, які ставляться відповідачем під сумнів.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Дочірнього підприємства Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІБРО-ПРЕС-БУД (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Клари Цеткін, буд. 1, каб. 7, код ЄДРПОУ 36466220) на користь Дочірнього підприємства Одеський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 49, код ЄДРПОУ 35018511) 1704178 /один мільйон сімсот чотири тисячі сто сімдесят вісім/ грн. 16 коп. основного боргу, 153670 /сто п`ятдесят три тисячі шістсот сімдесят/ грн. 76 коп. інфляційних втрат, 301550 /триста одну тисячу п`ятсот п`ятдесят/ грн. 49 коп. пені, 53247 /п`ятдесят три тисячі двісті сорок сім/ грн. 85 коп. 3% річних та 33189 /тридцять три тисячі сто вісімдесят дев`ять/ грн. 71 коп. судового збору.

3.В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 29 квітня 2021 р.

Головуючий суддя Ю.С. Бездоля

Суддя Р.В. Волков

Суддя Н.В. Рога