Дата документу 28.04.2021 Справа № 311/3884/19
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний №311/3884/19 Головуючий у 1 інстанції Нікандрова С.О.
Провадження № 22-ц/807/710/21 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Бєлки В.Ю.,
Кухаря С.В.
за участю секретаря судового засідання Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2020 року у справі за позовом Заступника керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства СВ-Агро про визнання недійсними наказу, договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку,-
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2019 року Заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 , ФГ СВ-Агро про визнання недійсними наказу, договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку.
В обґрунтування позову зазначено, що під час вивчення питання законності надання земельних ділянок державної власності встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 14.03.2018 року №8-361/15-18-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером: 2320982200:01:011:0029, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області ( за межами населеного пункту).
Відповідно до п.2 наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 14.03.2018 року №8-361/15-18-СГ ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером: 2320982200:01:011:0029 для ведення особистого селянського господарства.
На підставі зазначеного наказу, 26.03.2018 року за №25505809 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (надалі - Державний реєстр речових прав) за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.
Разом з тим, встановлено, що згідно із відомостями Державного реєстру речових прав, ОСОБА_1 отримав на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 25.09.2017 року №14-13229/14-17-СГ у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 4823381000:01:000:0072, що розташована в межах Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (право власності зареєстровано відповідно до Державного реєстру речових прав 28.09.2017).
Отже, на час отримання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2320982200:01:011:0029 (наказ від 14.03.2018 року №8-361/15-18-СГ) ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (попередньо отримавши у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 4823381000:01:000:0072).
При цьому, всупереч вимогам ст.ст.116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області не повідомив, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ним вже використано.
Земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 2320982200:01:011:0029, що знаходиться на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту вибула з державної власності внаслідок протиправного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання понад норму встановлену законом.
Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 14.03.2018 року №8-361/15-18-СГ прийнятий з порушенням норм ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, та підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
Крім цього, встановлено, що 10.05.2018 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством СВ-Агро терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 2320982200:01:011:0029, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 23.05.2018 року №263795586.
ФГ СВ-Агро отримало право користування вказаною земельною ділянкою від особи, яка не мала права її отримувати та розпоряджатися нею. Отже, договір оренди землі укладений з порушеннями вимог ст.ст. 116, 121 ЗК України, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст.152 ЗК України.
У зв`язку із неправомірністю наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та недійсністю договору оренди землі, у ОСОБА_1 та ФГ СВ-Агро відсутні підстави користування землею, тому спірна земельна ділянка підлягає поверненню від ФГ СВ-Агро у державну власність.
Просило суд визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 березня 2018 року №8-361/15-18-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 2320982200:01:011:0029, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області, за межами населеного пункту.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером: 2320982200:01:011:0029 площею 2 га, що розташована на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту), укладений 10.05.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ СВ-Агро , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №26379586 від 23.05.2018 року.
Зобов`язати ФГ СВ-Агро повернути на користь Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером: 2320982200:01:011:0029, що розташована на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту).
Вирішити питання судових витрат.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2020 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 березня 2018 року №8-361/15-18-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 2320982200:01:011:0029, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області, за межами населеного пункту.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером: 2320982200:01:011:0029 площею 2 га, що розташована на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту), укладений 10.05.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ СВ-Агро , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №26379586 від 23.05.2018 року.
Зобов`язано ФГ СВ-Агро повернути на користь ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером: 2320982200:01:011:0029, що розташована на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту).
Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені на сплату судового збору, у розмірі 1921 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Запорізької області в особі Енергодарської місцевої прокуратури кошти, витрачені на сплату судового збору, у розмірі 1921 грн.
Стягнуто з ФГ СВ-Агро на користь прокуратури Запорізької області в особі Енергодарської місцевої прокуратури кошти, витрачені на сплату судового збору, у розмірі 1921 грн.
26 листопада 2020 року Василівським районним судом Запорізької області ухвалено додаткове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Енергодарської місцевої прокуратури кошти витрачені у 2019 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 960,50 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, незастосування норм матеріального права, які у даній справі підлягають застосуванню, та порушення норми процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заступник керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення суд першої інстанції у цій справі залишити без змін.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними і допустимими доказами.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 25.09.2017 року №14-13229/14-17-СГ ОСОБА_1 отримав у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 4823381000:01:000:0072, що розташована в межах Зеленогайської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (право власності зареєстровано відповідно до Державного реєстру речових прав 28.09.2017 року).
З отриманням вищевказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 використав в повному обсязі, тобто в граничних нормах передбачених статтею 121 ЗК, своє право на безоплатне отримання земельної ділянки з земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 14.03.2018 року №8-361/15-18-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером: 2320982200:01:011:0029, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області (за межами населеного пункту).
Згідно п.2 наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 14.03.2018 року №8-361/15-18-СГ ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером: 2320982200:01:011:0029 для ведення особистого селянського господарства.
26 березня 2018 року за №25505809 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.
ОСОБА_1 при зверненні до відповідного органу влади не повідомив, що вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Враховуючи положення постанови КМУ від 07 червня 2017 року №413 Про деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними та п.14 ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , судом зроблено вірний висновок про те, що учасники АТО мають пріоритетне (першочергове), а не додаткове право на отримання земельної ділянки.
Відповідно до ст.15-1 ЗК України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст.122 ЗК центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Судом першої інстанції вірно встановлено на підставі вищенаведених норм права, що прийняте відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області рішення, зокрема наказ від 14.03.2018 року №8-361/15-18-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства, не ґрунтується на нормах закону, оскільки суперечить вимогам ст.121 Земельного кодексу України та рівності прав громадян в отриманні державного чи комунального майна у власність, а тому, відповідно до положень ст.155 ЗК України, ст.ст.21, 393 ЦК України, має бути визнаний незаконним та скасований.
Без витребування спірного майна, не може бути досягнуто захисту і відновлення порушеного права.
З матеріалів справи вбачається, що 10 травня 2018 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством СВ-Агро укладено договір оренди земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 2320982200:01:011:0029, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Василівського району Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 23.05.2018 року №263795586.
З огляду на те, що на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області за ОСОБА_1 26.03.2018 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, яку у подальшому останнім передано на підставі договору оренди землі від 10.05.2018 року у користування ФГ СВ-Агро , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ФГ СВ-Агро отримало право користування вказаною земельною ділянкою від особи, яка, з огляду на вищезазначені обставини, не мала права її отримувати та розпоряджатися нею.
Враховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що договір оренди землі укладений з порушеннями вимог ст.ст. 116, 121 ЗК України, у зв`язку з чим, підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст. 152 ЗК України.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що у зв`язку із визнанням незаконним і скасуванням наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та визнання недійсним договору оренди землі, у ОСОБА_1 та фермерського господарства СВ-Агро відсутнє право користування землею, тому спірна земельна ділянка підлягає поверненню від фермерського господарства СВ-Агро до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 02.03.2016 року у справі №6-3090цс15 та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2017 року у справі №278/3862/14-ц.
Враховуючи характер і суспільну значущість спірних правовідносин, судом першої інстанції вірно встановлено, що прокурор в даному провадженні належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави. Докази порушення прокурором порядку звернення до суду, передбаченого ст. 23 Закону №1697-VII, у справі відсутні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла виснвоку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони не ґрунтуються на законі та спростовуються наданими позивачами доказами.
Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
При цьому, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (пункт 46 рішення). Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03).
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною першою статті 229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Докази та обставини, ні які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.
З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2020 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30 квітня 2021 року.
Головуючий
Судді:
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2021 |
Оприлюднено | 05.05.2021 |
Номер документу | 96693598 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Запорізький апеляційний суд
Онищенко Е. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні