Рішення

від 20.04.2021 по справі 917/968/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2021 р. Справа № 917/968/20

За позовною заявою Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, вул. Старо-Троїцька, 13, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500

до відповідачів : 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарна біржа Полтава", пров. Добровольців, 17, м. Дніпро, 49049

2. Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області, с. Оболонь, Семенівський район, Полтавська область, 38200

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроземлересурс", вул. Шкільна, 1, с. Цибульківка, Царичанський район, Дніпропетровська область, 51032

про визнання недійсними результатів земельних торгів та договору оренди землі.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Костандян О.В.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання 20.04.2021 р.

Обставини справи. Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарна біржа Полтава", Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроземлересурс", в якому просить:

- визнати результати земельних торгів проведених товариством з обмеженою відповідальністю "Товарна Біржа Полтава", оформлених протоколом № 6 від 29.01.2018 року проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5324585100:00:004:0126 площею 89,3610 га., розташованої на території Оболонської сільської ради Семенівського району - недійсними;

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 29.01.2019 р. між Оболонською сільською радою Семенівського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроземлересурс" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324585100:00:004:0126 площею 89,3610 га., яка розташована за межами населених пунктів на території Оболонської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою суду від 01.07.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 04.08.2020 р.

Ухвалою суду від 04.08.2020 р. призначено дату наступного судового засідання на 15.09.2020 р..

Судове засідання, призначене на 15.09.2020 р. на 10:30 год., не відбулося у зв`язку з відпусткою судді. Наступне судове засідання призначено на 20.10.2020 р..

08.10.2020 р. відповідачем 3 подано відзив на позовну заяву (вх. № 11221).

Прокуратурою надано відповідь на відзив відповідача 3 (вх. №11466 від 16.10.2020 р.)

Судове засідання, призначене на 20.10.2020 р. на 11:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 24.11.2020 р.

Ухвалою суду від 24.11.2020 р. продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.12.2020 р..

Ухвалою суду від 17.12.2020 р. відкладено підготовче засідання на 02.02.2021 р..

Ухвала суду від 17.12.2020 р., що направлялась на адресу відповідача-1 повернулась до суду без вручення адресату за закінченням терміну зберігання; на адресу відповідача-2 отримана уповноваженим представником; відомості про отримання відповідачем-3 копії ухвали суду від 17.12.2020 р. в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою суду від 02.02.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 18.03.2021 р..

Ухвала суду від 02.02.2021 р., що направлялась на адресу відповідачів:1та3 повернулись до суду без вручення адресатам за закінченням терміну зберігання; на адресу відповідача-2 отримана уповноваженим представником.

Ухвалою суду від 18.03.2021 р. відкладено засідання на 20.04.2021 р. на 11:30 год.

20.04.2021 р. учасники справи представництво у судове засідання не забезпечили.

Ухвала суду від 18.03.2021 р., що направлялась на адресу відповідача-1 повернулась до суду без вручення адресату за закінченням терміну зберігання; на адресу відповідача-2 отримана уповноваженим представником; відомості про отримання відповідачем-3 копії ухвали суду від 18.03.2021 р. в матеріалах справи відсутні.

Судом було зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по відповідачу, з якого вбачається, що місцем знаходження відповідача 1 є : пров. Добровольців, 17, м. Дніпро, 49049, тобто, та сама адреса, на яку здійснювалось направлення ухвали суду від 18.03.2021 року.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, сторони належним чином та завчасно повідомлялись за місцем їх реєстрації про дату, час і місце проведення судового засідання. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідачі 1, 2 своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України, строк не скористались.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Лубенською місцевою прокуратурою за результатами вивчення рішень органів влади та місцевого самоврядування щодо використання земель комунальної власності на території Семенівського району Полтавської області виявлені порушення вимог законодавства під час передачі земельних ділянок в оренду.

Зокрема, встановлено, що рішеннями Оболонської сільської ради від 03.08.2018 р. Про організаційні заходи щодо підготовки документації до торгів (аукціону) визначено земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, які розташовані на території Оболонської сільської ради Семенівського району право оренди яких буде виставлено на аукціон.

02.11.2018 р. між Оболонською сільською радою (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Товарна Біржа Полтава (виконавець) укладено договір про надання послуг з підготовки та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки кадастровий номер: 5324585100:00:006:0355 площею 48,5199 га., 5324585100:00:006:0356 площею 43,6113 га., 5324585100:00:006:0357 площею 38,6987 га., 5324585100:00:006:0358 площею 15,8668 га., 5324585100:00:006:0392 площею 7,2386 га., 5324585100:00:006:0391 площею 20,0255 га., 5324585100:00:005:0585 площею 35,0337 га., 5324585100:00:005:0575 площею 28,8903 га., 5324582700:00:002:0259 площею 5,6914 га., 5324582700:00:001:0746 площею 100,1337 га., 5324585100:00:004:0126 площею 89,3610 га..

В подальшу Товариством з обмеженою відповідальністю Товарна Біржа Полтава проведено аукціон за результатами якого згідно протоколу № 6 від 29.01.2019 року право на укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5324585100:00:004:0126 площею 89,3610 га., розташованої на території Облонської сільської ради, отримало Товариство з обмеженою відповідальністю Агроземлересурс (далі - ТОВ Агроземлересурс ).

29.01.2019 на підставі вказаного протоколу № 6, складеного за результатами земельних торгів, між Оболонською сільською радою та ТОВ Агроземлересурс , укладено договір оренди вказаної земельної ділянки та згідно акту прийому-передачі передано її в оренду строком на 25 років.

Прокурор зазначає, що вказані торги проведено з суттєвими порушеннями вимог земельного законодавства у зв`язку з чим вони підлягають визнанню недійними.

В порушення ст. 137 ЗК України виконавцем торгів - ТОВ Товарна Біржа Полтава оголошення про проведення земельних торгів на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не розміщено так як і не розміщено в порушення ст. 139 вказаного Закону на вказаному офіційному сайті відеозапис торгів і повідомлення про їх результати.

Вказані порушення зафіксовані та підтверджуються актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки складеного інспектором ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 05.07.2019 р. №471-ДК/0652/АП/09/01/-19, від 02.09.2019 р. №682-ДК/0892/АП/09/01/-19, 20.09.2019 р. №779-ДК/0988/АП/09/01/-19, а також інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №3-1487/0-0.22-2504/6-19 від 25.06.2019 та №10-16-0.101-4968/2-19 від 08.08.2019 .

20.09.2019 р. Оборонській сільській раді внесено припис від №682-ДК/0389Пр/03/01/-19, який до цього часу сільською радою не виконаний.

Таким чином, прокурор вважає, що торги відбулися з порушенням ст.ст. 137, 139 ЗК України, без дотримання принципу забезпечення гарантій прав на землю та конкурентності торгів.

Вважаючи права та інтереси порушеними, Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарна біржа Полтава", Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроземлересурс", в якому просить:

- визнати результати земельних торгів проведених товариством з обмеженою відповідальністю "Товарна Біржа Полтава", оформлених протоколом №6 від 29.01.2018 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5324585100:00:004:0126 площею 89,3610 га., розташованої на території Оболонської сільської ради Семенівського району - недійсними;

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 29.01.2019 р. між Оболонською сільською радою Семенівського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроземлересурс" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324585100:00:004:0126 площею 89,3610 га., яка розташована за межами населених пунктів на території Оболонської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що виконавцем земельних торгів не дотримано вимог передбачених ст. 137, 139 ЗК України. що з урахуванням приписів ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання недійсними результатів земельних торгів та Договору оренди землі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Необхідність забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини відображено у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. Зокрема вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Предметом спору, в даному випадку є земельні ділянки комунальної форми власності.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності під час передачі земельної ділянки у користування, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес .

Так, суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження територіальної громади земельних ділянок, що є умовою реалізації функцій держави, забезпечення рівності можливостей всіх суб`єктів набути право оренди земельних ділянок на конкурентних засадах, явно переважає приватний інтерес у використанні таких земель Відповідачем, які порушуючи Закон, безпідставно на поза конкурентній основі набули право користування земельною ділянкою.

Вказане, вимагає негайного реагування та відновлення інтересів територіальної громади Оболонської сільської ради в частині забезпечення рівності можливостей всіх суб`єктів набути право оренди земельної ділянки та отримання доходів до місцевого бюджету від її використання, що безперечно становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Уразі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Так, відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Виходячи з положень ст. 80 Земельного кодексу України, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Тобто, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Прокурор наголошує, що у даному випадку Оболонська сільська рада, як орган місцевого самоврядування, який зобов`язаний діяти в інтересах територіальної громади є суб`єктом, який уклав спірний договір оренди земельної ділянок та є стороною договору.

Вказане унеможливлює звернення до суду Оболонської сільської ради в інтересах територіальної громади до самої себе, як до вищевказаного суб`єкта про визнання недійсними договорів оренди стороною яких є сама сільська рада.

Особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Таким чином, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Вказана позиція викладена в постановах Верховного суду у від 15.10.2019 у справі №810/3894/17 та від 05.11.2019 у справі №645/7199/18.

Окрім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи покладено обов`язки щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно п. 25-1 ч. 4 вищевказаного Положення Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний нагляд (контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель, дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок, дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення, дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) : за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Водночас, посадові особи Держгеокадастру та його територіальні органи, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень відповідно до Положення мають право: звертатися до суду лише з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Враховуючи викладене у вказаного державного органу (органу контролю) відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом даної категорії, у зв`язку з чим для відновлення порушених інтересів держави, з даним позовом до суду звертається прокурор, як самостійний позивач.

Аналогічна позиція щодо самостійності звернення прокурора, як позивача узгоджується також із постановою Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №698/119/18 (14-350цс19).

В обґрунтування свого звернення з даним позовом до суду, прокурор зазначає, що він виходив саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму звернення до суду з позовом про визнання недійсними результатів земельних торгів та укладеного Договору оренди.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної (публічної) потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання.

Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Пред`явлення даного позову Першим заступником керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області зумовлено відсутністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, уповноваженого вжити заходи щодо звернення до суду з даним позовом.

Системний аналіз приписів наведених норм права дає суду підстави для висновку, що звернення Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області з позовом, є правомірним .

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Підстави та порядок передачі в оренду земельних ділянок державної власності встановлений ст. 124 ЗК України та нормами Законом України Про оренду землі .

Відповідно до статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу .

Згідно із ч. 1 ст. 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЗК України виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів.

В оголошенні зазначаються за кожним лотом: а) найменування організатора земельних торгів; б) місце розташування, площа земельної ділянки та її кадастровий номер; в) цільове призначення, а для містобудівних потреб - також види використання; г) умови договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису, який укладається на земельних торгах; ґ) стартова ціна продажу земельної ділянки або стартовий розмір річної плати за користування земельною ділянкою; д) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для земельних ділянок, призначених для цілей, пов`язаних із забудовою; е) місце і час проведення земельних торгів; є) розмір реєстраційного та гарантійного внесків, які сплачуються учасниками, порядок їх сплати; ж) номери рахунків виконавця земельних торгів, відкритих у банку для сплати реєстраційного та гарантійного внесків; з) найменування та адреса виконавця земельних торгів, прізвище та посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з документами на лот; и) текст договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря); і) сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів.

При розміщенні оголошення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, воно має містити фотографічні зображення земельних ділянок, копії документів та матеріалів на лот.

Відповідно до ст. 139 вказаного Закону організатор земельних торгів не пізніше п`яти робочих днів після проведення торгів розміщує на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відеозапис торгів і повідомлення про їх результати за кожним лотом, а також, за бажанням організатора земельних торгів, публікує це повідомлення у друкованих засобах масової інформації, в яких було розміщено оголошення про їх проведення, із зазначенням: 1) місця розташування, розміру земельної ділянки та її кадастрового номера; 2) ціни продажу земельної ділянки або розміру річної плати за користування земельною ділянкою, визначених за результатами торгів; 3) строку користування земельною ділянкою (у разі продажу права оренди, суперфіцію, емфітевзису); 4) цільового призначення земельної ділянки.

Однак, в порушення вищевказаних: ст. 137 ЗК України виконавцем торгів - ТОВ Товарна Біржа Полтава оголошення про проведення земельних торгів на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не розміщено так як і не розміщено в порушення ст. 139 вказаного Закону на вказаному офіційному сайті відеозапис торгів і повідомлення про їх результати за кожним із лотів.

Як вже зазначалось судом у описовій частині даного рішення, вказані порушення зафіксовані та підтверджуються актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки складеного інспектором ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 05.07.2019 №471-ДК/0652/АП/09/01/-19, від 02.09.2019 №682-ДК/0892/АП/09/01/-19, 20.09.2019 №779-ДК/0988/АП/09/01/-19, а також інформацією Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №3-1487/0-0.22-2504/6-19 від 25.06.2019 та №10-16-0.101-4968/2-19 від 08.08.2019.

20.09.2019 р. Оболонській сільській раді внесено припис від №682-ДК/0389Пр/03/01/-19, який отриманий останньою 02.10.2019 р. та є не виконаний (докази отримання наявні у матеріалах справи).

Тобто, торги відбулися з порушенням ст.ст. 137, 139 ЗК України, без дотримання принципу забезпечення гарантій прав на землю та конкурентності торгів.

Оскільки результати торгів суд вважає такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а їх результати стали підставою для укладення 29.01.2019 р. договору оренди землі між Оболонською сільською радою Семенівського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроземлересурс" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324585100:00:004:0126 площею 89,3610 га., яка розташована за межами населених пунктів на території Оболонської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, суд вбачає підстави для визнання цього договору недійсним.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абз. 2 ч. 3 ст.6 ЦК України).

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними .

Відповідно до ст.ст. 210 - 211 Земельного кодексу України визначено, що нacлiдкoм укладання угод з порушенням законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

Статтями 203, 228 ЦК України передбачено, що правочини не можуть суперечити цивільно-правовому законодавству, не повинні бути спрямовані на порушення інтересів і пошкодження майна держави, територіальної громади, незаконним заволодінням ним.

Відповідно до п.п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України та п.п. г , д ч. 3 ст. 152 ЗК України в якості способів захисту цивільних прав передбачено: визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та застосування інших, передбачених законом, способів.

Усунення порушень закону у даному випадку можливе лише шляхом визнання недійсним результатів земельних торгів оформлених протоколом №6 від 29.01.2019, складеного за результатами земельних торгів та визнання недійсним договору оренди землі відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України.

Підстави недійсності правочинів встановлені ст.207 Господарського кодексу України та ст.ст.203, 215 ЦК України, зокрема, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.

Статтею 216 ЦК України закріплено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

Оскільки порушення порядку проведення спірних земельних торгів доводиться матеріалами справи, суд вбачає підстави для задоволення позову щодо визнання недійсними результатів земельних торгів проведених товариством з обмеженою відповідальністю "Товарна Біржа Полтава", оформлених протоколом №6 від 29.01.2018 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5324585100:00:004:0126 площею 89,3610 га., розташованої на території Оболонської сільської ради Семенівського та договору оренди землі, укладеного 29.01.2019 р. між Оболонською сільською радою Семенівського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроземлересурс" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324585100:00:004:0126 площею 89,3610 га., яка розташована за межами населених пунктів на території Оболонської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідачі: 1 та 2 суду не надали.

Доводи відповідача-3, викладені у відзиві на позов спростовуються вищевикладеним.

Також аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, ґрунтується на висновках Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі суд дійшов висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені відповідачем-3 у відзиві на позов не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку суду у даній справі.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачами не спростовувалось обгрунтованость позовних вимог позивача, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати результати земельних торгів проведених товариством з обмеженою відповідальністю "Товарна Біржа Полтава", оформлених протоколом №6 від 29.01.2018 року проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5324585100:00:004:0126 площею 89,3610 га., розташованої на території Оболонської сільської ради Семенівського району - недійсними.

3. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 29.01.2019 р. між Оболонською сільською радою Семенівського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроземлересурс" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324585100:00:004:0126 площею 89,3610 га., яка розташована за межами населених пунктів на території Оболонської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Товарна біржа Полтава", (пров. Добровольців, 17, м. Дніпро, 49049, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42496148) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060) 2 202,00 грн. витрат по сплаті судового збору .

5. Стягнути з Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області (с. Оболонь, Семенівський район, Полтавська область, 38200, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22543563) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060) 1 101,00 грн. витрат по сплаті судового збору .

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроземлересурс" (вул. Шкільна, 1, с. Цибульківка, Царичанський район, Дніпропетровська область, 51032, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 42372995) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060) 1 101,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази із набранням цим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30.04.2021 р..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області) (статті 256, 257).

Суддя Погрібна С.В.