Рішення

від 13.04.2021 по справі 160/1043/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року Справа № 160/1043/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

22.01.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000052/1 від 21.12.2020 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2020/00109 від 21.12.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні всі підстави для скасування рішення та картки відмови.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27.01.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/1043/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача 12.04.2021 надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МК України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Заявлена схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. У графі 21 ЕМД Декларантом заявлено морське судно на кордоні - Cosco Shipping Seine, але зазначені відомості не відповідають відомостям наданого морського коносаменту. Відповідно до наданих відомостей морських агентів наявне перевантаження товарів. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення. Документи, підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались та не надіслані в рамках консультації, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої Декларантом ціни товару. Поставка товару здійснена на умовах DАP Дніпро. Декларантом надано митну декларацію країни відправлення 05.11.2020 за 230820200080690021, в графі 3 (умови поставки) якої вказані умови поставки СFR. В наданій копії митної декларації країни відправлення в графі 24 (фрахт) зазначено вартість транспортування 1300 доларів США. Ціни на товар в вищевказаній декларації співпадають з цінами в ЕМД від 21.12.2020 на умовах поставки DАP Дніпро. Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс -2010 на умовах поставки СFR означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключити договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Відповідно до коносаменту від 05.11.2020 № UTRUST20110092 порт призначення Одеса. Тобто наявна вірогідність не включення до митної вартості товару за ЕМД від 21.12.2020 N UA110140/2020/011903 частини транспортних витрат, а саме витрат на перевезення від порту призначення до узгодженого місця призначення (в даному випадку м. Дніпро). Оцінювана партія товарів заявлена відповідно до контракту із заявленим виробником. При цьому у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки. У наданому інвойсі відсутні відомості щодо виробника товару. Документ про якість товару, сертифікат походження не надано Декларантом до митного оформлення.

На підставі наданих позивачем документів Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000052/1 від 21.12.2020 а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110140/2020/00109 від 21.12.2020

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

02.05.2020 між Chuzhou Donlim Electrical Appliances Co., LTD (продавець, Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія (покупець, Україна) укладено контракт № СНZD/AL-2020, за умовами якого:

- пункт 1.1: продавець продає, а покупець купує товар - побутову техніку, посуд, столові прибори, згідно інвойсів на кожну поставку, які є невід`ємною частиною договору;

- пункт 1.2: кожна поставка буде обумовлюватися окремими інвойсами;

- пункт 2.1: ціни на товар встановлюються в доларах США і вказуються в інвойсі і обумовлюються на кожну партію товару;

- пункт 2.2: ціна на товар, умови поставки, умови оплати вказані в інвойсі і обумовлюються на кожну партію товару;

- пункт 2.3: ціна на товар та умови поставки (відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010) обумовлюються на кожну партію окремо і вказуються в інвойсі;

- пункту 2.4: ціни на товар включають у себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту;

- пункт 4.3: оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після тримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару;

- пункт 4.4; всі витрати, пов`язані з проходженням митних процедур на території України несе покупець;

- пункт 4.5: всі витрати, пов`язані з оплатою за товар, несе покупець;

- пункт 5.1 поставка товару покупцеві здійснюється окремими партіями, протягом терміну дії цього контракту і визначається інвойсами на кожну окрему партію товару;

- пункт 5.2: кількість, асортимент поставки конкретної партії товару вказані в інвойсах;

- пункт 6.3: продавець якість товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування.

Продавець склав комерційний інвойс № СZТ450-L2201233 від 03.11.2020 до контракту від 02.05.2020 № СНZD/AL-2020, від Нанкін, Китай до Дніпро, Україна, країна походження Китай, оплата: протягом 180 днів після отримання партії товару, на загальну суму 4320,00 доларів США у кількості 6000 шт., а саме:

1) електричний чайник Liberton LЕК-1707, ціна за одиницю: 0,70 доларів США; кількість -1000 шт.

2) електричний чайник Liberton LЕК-1708, ціна за одиницю: 0,70 доларів США; кількість -1000 шт.

3) електричний чайник Liberton LЕК-1712, ціна за одиницю: 0,73 доларів США; кількість -1000 шт.

4) електричний чайник Liberton LЕК-1713, ціна за одиницю: 0,73 доларів США; кількість -1000 шт.

5) електричний чайник Hilton HЕК-177, ціна за одиницю: 0,73 доларів США; кількість -1000 шт.

6) електричний чайник Hilton HЕК-178, ціна за одиницю: 0,70 доларів США; кількість -1000 шт.

19.12.2020 складено коносамент UTRUST20110092 для оформлення морського перевезення товару від продавця покупцю (750 картонних пакувань), контейнер/пломба, порт завантаження Нанкін, Китай порт доставки Одеса, Україна. Фрахт передплачено.

Згідно із інструкцією до електрочайника Liberton, виробник: Чужоу Донлім Елеcтрікал Еплаієнс Ко., Лтд, адреса № 1777 Яндзи Іст роад, Чужоу, Анхой, Китай.

Відповідно до інструкцією до електрочайника Hilton, виробник: Чужоу Донлім Елеcтрікал Еплаієнс Ко., Лтд, адреса № 1777 Яндзи Іст роад, Чужоу, Анхой, Китай.

Згідно експортної митної декларації Китайської Народної республіки № 230820200080690021 від 14.09.2020: відправник Чужоу Донлім Елеcтрікал Еплаієнс Ко., Лтд: одержувач ТОВ Фірма Аделія ; митний пост Яньшань; вид транспорту морський; судно і номер рейсу: JIANGHAIZHIYUE/20640S; коносамент UTRUST20110092; країна прибуття Україна; порт відправлення з країни Нінбо Бейлунь; кількість місць 750; умови поставки С&F; доставка 502/1300/3; вартість, додаткові витрати - не заповнено; номер контейнера TRHU4379268; країна походження Китай; країна призначення Україна; з описом товару .

21.12.2020 представником декларанта було подано митну декларацію № UA110140/2020/011903 (номер встановлений після коригування - № UA110140/2020/011939). Відповідно до поданої декларації митна вартість була встановлена згідно до Комерційного Інвойсу № CZT450 - L2201233 від 03.11.2020, Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.

Так, у митній декларації № UA110140/2020/011903 поданій декларантом було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 4320,00 доларів США. Визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала - 38469,43 грн.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано такі документи: пакувальний лист від 03.11.2020, рахунок (фактура) інвойс № СZT450 - L2201233 від 03.11.2020, коносамент № UTRUST20110092 від 05.11.2020, автотранспортна накладна № 2412 від 19.12.2020, декларація про походження товару № CZT450-L2201233 від 03.11.2020, прейскурант (прас-лист) виробника товару від 01.10.2020, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 01.09.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів що декларується , та подання якого для митного оформлення № СНZD /AL2020 від 02.05.2020, Інструкція від 01.10.2020, Інформація морських агентів від 18.12.2020, копія митної декларації країни відправлення № 230820200080690021 від 05.11.2020; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA110140/2020/011903 від 21.12.2020.

На підставі наданих позивачем документів Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000052/1 від 21.12.2020 а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110140/2020/00109 від 21.12.2020

Уповноваженими особами митниці складено та направлено декларанту повідомлення в яких зазначається наступне:

- оцінювана партія товарів заявлена відповідно до контракту із заявленим виробником Чужоу Донлім Елеcтрікал Еплаієнс Ко., Лтд (Китай) від 02.05.2020 № СНZD/AL-2020;

- якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої статті 53 МК України, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- відповідно до пункту 4.3. контракту від 02.05.2020 № СНZD/AL-2020 оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару;

- відповідно до інвойсу № СZТ450-L2201233 від 03.11.2020 умови оплати зазначені як: протягом 180 днів після отримання партії товару;

- вказана схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ;

- у графі 21 ЕМД декларантом заявлено морське судно на кордоні Cosco Shipping Seine але зазначені відомості не відповідають відомостям наданого морського коносаменту;

- відповідно до наданих відомостей морських агентів наявне перевантаження товарів. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення статті 335 МК України. Документи, підтверджуючі витрати, пов`язані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались та не надіслані в рамках консультації, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару;

- поставка товару за ЕМД від 03.12.2020 № UА110140/2020/011903. На умовах поставки товарів DАР Дніпро, продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, в узгодженому місці (Дніпро), та продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Дніпро) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до Дніпро є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється;

- декларантом до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення № 230820200080690021 від 05.11.2020, в графі 3 (умови поставки) якої вказані умови поставки CFR. В наданій копії митної декларації країни відправлення № 230820200080690021 від 05.11.2020 в графі 24 (фрахт) зазначено вартість транспортування 1300 доларів США. Ціни на товар в вищевказаній декларації співпадають з цінами в ЕМД від 21.12.2020 № UА110140/2020/011903 (на умовах поставки DАР);

- відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс-2010 на умовах поставки CFR означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключити договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення;

- відповідно до коносаменту від 05.11.2020 № UTRUST20110092-порт призначення Одеса. Тобто наявна вірогідність не включення до митної вартості товару за ЕМД від 21.12.2020 № UА110140/2020/011903 частини транспортних витрат, а саме витрат на перевезення від порту призначення до узгодженого місця призначення (в даному випадку Дніпро);

- відповідно до розділу 6 наданого до митного оформлення контракту № СНZD/AL-2020 від 02.05.2020 продавець гарантує якість товару, вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано;

- у графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104);

- у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій код документа 4104 це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів;

- згідно відомостей електронного інвойсу ЕМД, виробник товару Chuzhou Donlim Electrical Appliances Co., LTD (Китай), торгівельна марка товарів Liberton та Hilton ;

- для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN;

- при цьому у контракті відсутні відомості щодо безпосереднього виробника та торгівельної марки. У наданому інвойсі відсутні відомості щодо виробника товару;

- китайське підприємство Chuzhou Donlim Electrical Appliances Co., LTD є виключно продавцем та відправником. Сертифікат походження не надано декларантом до митного оформлення;

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до пункту 2 статті 58, пункту 6 статті 54 МК України.

За результатами проведеного контролю співставлення у відповідності до положень статті 337 МК України встановлено відсутність митних оформлень за ціною угоди (вартість операції) ідентичних/подібних товарів в понятті статей 59-60 МК України. ввезених на митну територію України у наближений час, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості товару за ціною щодо ідентичних (статті 59 МК України) та подібних (стаття 60 МК України) товарів. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МК України, їх митна вартість визначається згідно з положеннями статті 62 МК України на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування статей 62 та 63 МК України може бути зворотною.

Відсутність у митниці та не надання декларантом необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ).

У відповідності до пункту 3 статті 337 МК України проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів.

Відповідно до статті 33 МК України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах;

З урахуванням вищезазначеного, митна вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості (резервний метод), згідно із положеннями статті 64 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару 1. Апарати електронагрівальні: чайники електричні, побутові , співставний з оцінюваним з урахуванням опису, імпортований у наближений до митного оформлення час та випущений у вільний обіг за ЕМД.

Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000052/1 від 21.12.20 було здійснено коригування вартості за одиницею товару, а саме: електрочайник побутовий: мод. LEK -1707-1000 шт.; мод. LEK -1708-1000 шт.; мод. LEK -1712-1000 шт.; мод. LEK -1713-1000 шт.; мод. НEK -177-1000 шт.; мод. НEK -178-1000 шт.;

Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала - 82281, 83 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України):

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України):

- основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

- немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

- щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

- жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

- покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Термін ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Згідно із Міжнародними правилами інтерпретації торгових визначень у сфері зовнішньої торгівлі Інкотермс, в редакції 2010 року, визначено умови поставки товару CFR Вартість і фрахт (вказано порт призначення): товар доставляється до порту замовника (без вивантаження). Згідно із підпунктом а пункту А3 умов поставки Вартість і фрахт продавець зобов`язаний укласти або забезпечити укладення договору перевезення товару від пойменованого пункту поставки, якщо він визначений, від місця поставки до пойменованого порту призначення або, якщо погоджено, до будь-якого пункту в такому порту. Договір перевезення повинен бути укладений за рахунок продавця, на звичайних умовах і передбачати перевезення по зазвичай прийнятому напрямку на судні такого типу, який зазвичай використовується для перевезення проданого товару.

Підпунктом а пункту А3 умов DAP Поставка в місці призначення Інкотермс-2010 визначено, що продавець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару до пойменованого місця призначення або до узгодженого пункту, якщо такий є в пойменованому місці призначення. Якщо певний пункт не погоджений або не може бути визначений, виходячи з практики, продавець може вибрати найбільш підходящий для його мети пункт в пойменованому місці призначення.

Згідно із пунктом А3 умов поставки FOB Вільно на борту ... назва порту відвантаження , у продавця немає обов`язку перед покупцем щодо укладення договору перевезення. Пунктом А4 встановлено, що продавець зобов`язаний поставити товар або шляхом приміщення на борт судна, номінованого покупцем, в пункті навантаження, якщо такий є, зазначеному покупцем в пойменованому порту відвантаження, або шляхом забезпечення надання поставленого таким чином товару. В тому і в іншому випадку продавець зобов`язаний поставити товар в узгоджену дату або в узгоджений період відповідно до звичаїв порту.

Оскаржувані рішення прийняті у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої Декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення Декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих Декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у Декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих Декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення Декларантом подані документи для випуску у вільний обіг (ІМ 40) товару - електрочайників Liberton та Hilton , митна вартість якого визначена за ціною контракту, без додавання до ціни товару за контрактом (рахунком) витрат на перевезення. Митницею скориговано митну вартість, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.

Надаючи оцінку доводам Митниці щодо наявності обґрунтованих сумнівів у підтверджені всіх складових митної вартості партії товару у зв`язку із розбіжностями та відсутністю всіх даних відповідно до обраного позивачем методу визначення митної вартості за ціною договору (першим методом), а саме, у схемі розрахунків (пункт 4.3 контракту та умови оплати згідно із інвойсом), наявності перевантаження товару та різних умов поставки, суд виходить із наступного.

Пунктом б частини першої статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

При цьому, згідно із пунктами 1, 5, 6 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

- витрати, понесені покупцем:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

- витрати на транспортування після ввезення.

Пунктом 4.3 контракту № СНZD/AL-2020 від 02.05.2020 визначено, що оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після тримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.

У комерційному інвойсі № СZТ450-L2201233 від 03.11.2020 до контракту від 02.05.2020 № СНZD/AL-2020 визначені умови оплати: протягом 180 днів після отримання партії товару, дослівно протягом 180 днів після доставки товару .

При цьому, умовами контракту у пункті 2.4 передбачено, що ціни на товар включають у себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту.

Подані Декларантом документи дійсно містять розбіжності щодо умов поставки згідно Інкотермс-2010: у імпортній митній декларації позивачем визначено умови DАР Дніпро, у експортній декларації продавцем визначені умови поставки С&F .

У такому випадку суду належить встановити, що призвели такі розбіжності до обґрунтованого сумніву у правильності визначення Декларантом митної вартості товару, та його наслідків.

Умови Інкотермс-2010 Вартість і фрахт означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар, продавець зобов`язаний укласти договір і оплачувати всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до пойменованого порту призначення.

Умови Інкотермс-2010 Поставка в місці призначення означає, що продавець здійснює поставку, коли товар наданий у розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовим до розвантаження, в узгодженому місці призначення.

З наданого прайс - листа вбачається пропозиція продавця придбати товар за різною ціною в залежності від умов поставки: FOB Нанкін, Китай; CFR Південний, Україна; DАР Дніпро, Україна.

При цьому, найвища цінова пропозиція визначена на умовах DАР Дніпро, Україна, яку обрано покупцем та визначено продавцем у інвойсі.

Суд зазначає, що як умовами CFR Вартість і фрахт , так і умовами DAP Поставка в місці призначення , на продавця покладається обов`язок по оплаті перевезення, за першою умовою продавець оплачує перевезення до порту замовника, за другою - до місця поставки.

Із урахуванням пункту 2.4 контракту згідно із яким ціни на товар включають вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту, а обумовленим пунктом поставки згідно із інвойсом є Дніпро, Україна, за відсутності підтвердження понесення додаткових витрат покупцем, із врахуванням визначених продавцем умов поставки згідно із якими продавець оплачує фрахт, із врахуванням відмітки на коносаменті про вчинення передплати фрахту, суд дійшов висновку, що покупець не мав обов`язку по оплаті перевезення партії товару до митного кордону України (у тому числі перевантаження), фактично не мав таких витрат, отже такі витрати не є складовою митної вартості товару, яка б мала бути доданою до ціни товару за рахунком (інвойсом).

Доводи Митниці, що виявлені розбіжності свідчать про вірогідність не включення до митної вартості товару частини транспортних витрат, а саме витрат на перевезення від порту призначення до узгодженого місця призначення (в даному випадку Дніпро), суд вважає помилковими, оскільки вони не відповідають умовам пункту 2 частини одинадцятої статті 58 МК України, згідно із яким до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення.

Надаючи оцінку доводам Митниці про не підтвердження того, що продавець є виробником товару, суд зазначає, що додатковою угодою № 1 від 01.09.2020 до контракту від 02.05.2020 № СНZD/AL-2020 доповнено контракт пунктом 1.3., згідно зі яким продавець Chuzhou Donlim Electrical Appliances Co., LTD є виробником та відправником товару.

Зауваження Митниці щодо відсутності сертифікату походження, документів про якість товару у розглянутому випадку не підтверджують сумнів у достовірності поданих документів, вказані документи не містять числових значень, необхідних для перевірки правильності визначення митної вартості.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що Декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається Митниця не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Отже, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару та відмови в прийнятті митної декларації відповідачем не доведено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, протиправність рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів, у зв`язку із чим задовольняє заявлений позов повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 4540,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 263 від 19.01.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 4540,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2,77,78,139,242-243,245-246,258,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія (52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, оф. 601; код ЄДРПОУ 43154742) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ: 43350935) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000052/1 від 21.12.2020 року;

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2020/00109 від 21.12.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія (52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, оф. 601; код ЄДРПОУ 43154742) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, код ЄДРПОУ: 43350935) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 4540,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 263 від 19.01.2021 року, оригінал якого наявний в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко