Рішення
від 07.04.2021 по справі 440/5706/20
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5706/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Київської районної в м. Полтава ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08.10.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської районної в м. Полтаві ради (далі - Київської районної в м. Полтаві ради, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської районної в м. Полтаві ради від 27.08.2020 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,003 га для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Київську районну в м. Полтаві раду надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,003 га для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 та надати вищезазначену ділянку для будівництва індивідуального гаража.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5706/20; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази /а.с. 15/.

03.11.2020 до суду надано відзив. У наданому відзиві представник відповідача зазначив, що рішенням п`ятдесят третьої позачергової сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради "Про розгляд заяв громадян із земельних питань" від 27.08.2020 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,003 га у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам чинного законодавства, оскільки рішенням сорок шостої сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 05.09.2019 земельна ділянка зазначена в графічних матеріалах передана у власність іншій особі. Крім того, відповідно до графічних матеріалів, доданих до позовної заяви, орієнтовна земельна ділянка знаходиться на території зелених насаджень загального користування, що також не відповідає містобудівній документації для виділення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража. Враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити /а.с. 19-32/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13.01.2021 /а.с. 33-34/.

04.01.2021 та 27.01.2021 до суду відповідачем надані додаткові пояснення та докази у справі /а.с. 38-44, 48-50/.

Протокольною ухвалою суду від 13.01.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.02.2021 /а.с. 45/.

08.02.2021 до суду надані додаткові пояснення у справі, у яких позивач підтримав заявлені позовні вимоги /а.с. 51-65/.

Протокольною ухвалою від 17.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.03.2021 /а.с. 66/.

10.03.2021 судове засідання не відбулося з огляду на перебування судді у відрядженні, розгляд справи відкладено на 07.04.2021 /а.с. 69-70/.

У судовому засіданні 07.04.2021 позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,003 га для будівництва індивідуальних гаражів у власність. До вказаної заяви додано: графічний матеріал з бажаним місцем розташування земельної ділянки; копію паспорта та ідентифікаційного номеру, копія посвідчення учасника бойових дій, схема розміщення бажаної земельної ділянки /а.с. 11-13/.

Рішенням п`ятдесят третьої позачергової сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради "Про розгляд заяв громадян із земельних питань" від 27.08.2020 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,003 га для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам чинного законодавства, оскільки рішенням сорок шостої сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 05.09.2019 земельна ділянка, зазначена у графічних матеріалах, передана у власність іншій особі /а.с. 7/.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз зазначеної норми передбачає, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною другою статті 2 Закону №280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

За правилами частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини третьої статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, передача земельних ділянок у користування передбачає виготовлення проекту землеустрою, його погодження компетентними органами, та, відповідно, прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки у користування.

За результатами розгляду заяви громадянина, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, або надати відмову у наданні такого дозволу.

Водночас, така відмова повинна бути мотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених частиною третьою статті 123 ЗК України, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, визначений частиною третьою статті 123 ЗК України, є вичерпним.

Сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи, що рішенням п`ятдесят третьої позачергової сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради "Про розгляд заяв громадян із земельних питань" від 27.08.2020 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража. Підставою відмови є невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам чинного законодавства, оскільки рішенням сорок шостої сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 05.09.2019 земельна ділянка, зазначена у графічних матеріалах, передана у власність іншій особі.

Судом встановлено, що рішенням сорок шостої сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 05.09.2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 а та надано у власність гр. ОСОБА_2 , що мешкає у АДРЕСА_2 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , площею 29 кв.м. для будівництва індивідуального гаража (кадастровий номер 5310136400:09:005:0903) /а.с. 8/.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 5310136400:09:005:0903, а саме гараж № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , надана у власність гр. ОСОБА_2 на підставі рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 05.09.2019.

Водночас, із графічних матеріалів, наданих позивачем до заяви про надання дозволу на розробку землеустрою, встановлено, що бажане позивачем місце розташування земельної ділянки для будівництва гаража знаходиться поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:09:005:0903 /а.с. 11-13/.

Проте відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення проігнорував інформацію, зазначену у графічних матеріалах позивача.

Суд дослідив у судовому засіданні копії публічної кадастрової карти щодо розташування спірної земельної ділянки, генеральний план м. Полтави зі змінами до нього, з яких вбачається, що доводи відповідача не підтвердженими належними, достовірними та достатніми доказами щодо невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам чинного законодавства, оскільки рішенням сорок шостої сесії сьомого скликання Київської районної в м. Полтаві ради від 05.09.2019 земельна ділянка, зазначена у графічних матеріалах, передана у власність іншій особі.

Враховуючи вищенаведене, суд наголошує на тому, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний обґрунтовувати рішення, яке він приймає, зобов`язаний оцінити, дослідити та врахувати усі наявні матеріали (інформацію) та навести/вказати належне обґрунтування прийнятому рішенню. Таке рішення має бути належно визначеним та зрозумілим, а його мотивування (обґрунтування) у письмовій формі повинно давати можливість особі правильно його зрозуміти та реалізувати право на оскарження.

Отже, відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що бажана земельна ділянка знаходиться на території зелених насаджень загального користування, що не відповідає містобудівній документації для виділення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража з огляду на те, що така підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не визначена відповідачем у спірному рішенні Київської районної в м. Полтаві ради.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є немотивованим, жодним чином необґрунтованим, а тому наявні підстави для скасування спірного рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Київської районної в м. Полтаві ради надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,003 га для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 та надати вищезазначену ділянку для будівництва індивідуального гаража, суд зазначає наступне.

Вирішення питання, про яке просить позивач, у частині зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, перебуває поза компетенцією адміністративного суду, оскільки до юрисдикції суду в широкому розумінні не входить зобов`язання відповідача приймати на сесії будь-яке конкретне рішення, оскільки відповідно до чинного законодавства України суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції, зокрема, органів місцевого самоврядування. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати рішення неправомірним та скасувати його, а також зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути відповідне питання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване та обґрунтоване нормами законодавства рішення, при цьому суд не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №1340/5638/18.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Київської районної в м. Полтаві ради від 27.08.2020 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,003 га для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , зобов`язавши Київську районну в м. Полтаві раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,003 га для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Київської районної в м. Полтаві ради (вул. Маршала Бірюзова, 1/2, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 05384703) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської районної в м. Полтаві ради від 27.08.2020 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,003 га для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Київську районну в м. Полтаві раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,003 га для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 19.04.2021.

Суддя Т.С. Канигіна

СудПолтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.04.2021
Оприлюднено06.05.2021
Номер документу96704290
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —440/5706/20

Рішення від 07.04.2021

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Рішення від 07.04.2021

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Ухвала від 17.12.2020

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Ухвала від 14.12.2020

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Ухвала від 13.10.2020

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні