Ухвала
від 29.04.2021 по справі 369/5676/21
КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5676/21

Провадження №1-кс/369/1124/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2021 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021112200000004 від 26.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Києво-Святошинською окружною прокуратурою Київської області здійснюється процесуальне керівництво кримінального провадження №42021112200000004 від 26.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно 20-25 березня цього року, при огляді Публічної кадастрової карти України було виявлено в межах населеного пункту с. Капітанівка Дмитрівської сільської ради, на території земель, які ймовірно знаходиться в користуванні КП «Святошинського лісопаркового господарства» з`явилися дві земельні ділянки приватної власності для індивідуального садівництва площею 7 га. та 2,4558га, (кадастрові номери 3222484400:10:006:5013, 3222484400:10:006:5014).

Згідно даних публічної кадастрової карти України дані земельні ділянки зареєстровані 15.03.2021 року за ТОВ «ЗЕОБУД» .

Територія місцярозташування цихземельних ділянокзнаходиться вмежах населеногопункту с.Капітаніка Дмитрівськоїсільської ради,проте сільрадоюрішення щодонадання увласність чиоренду цихземельне приймались. Актів прийомки-передачі межових знаків на зберігання із сільською радою не погоджувались. ( Протокол допиту начальника відділу комунальної власності, земельних відносин та екологічних питань Дмитрівської сільської ради )

Також під час досудового розслідування установлено наступне.

До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право власності щодо земельних ділянок, які знаходиться на території Дмитрівської сільської ради:

- про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «Рампекс» (ЄДРПОУ 43933334) на земельну ділянку площею 9.4558 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, кадастровий номер 3222484400:10:006:0012 (державний акт серії ЯЖ № 836126 виданий на підставі заяви власника про об`єднання земельних ділянок від 18.03.2021 № 462);

- рішення від 19.03.2021 за індексним номером 57192665 про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «ЗЕОБУД» (ЄДРПОУ 44144248), зареєстрованого на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2021 № 289 земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:10:006:5013 площею 2.4558 га, що утворилась в результаті поділу вище вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:10:006:0012;

- рішення від 19.03.2021 за індексним номером 57192564 про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «ЗЕОБУД» (ЄДРПОУ 44144248), зареєстрованого на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2021 № 290 земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:10:006:5014 площею 7.0 га, що утворилась в результаті поділу вище вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:10:006:0012;

- про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «Рампекс» (ЄДРПОУ 43933334) на земельну ділянку площею 39.2102 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, кадастровий номер 3222484400:11:002:0001 (державний акт серії ЯЖ № 836102 виданий на підставі заяви власника про обєднання земельних ділянок від 15.07.2008 № 473);

- рішення від 19.03.2021 за індексним номером 57193530 про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «ЗЕОБУД» (ЄДРПОУ 44144248), зареєстрованого на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2021 № 287 земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:002:5001 площею 20.0 га, що утворилась в результаті поділу вище вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:002:0001;

- рішення від 19.03.2021 за індексним номером 57193570 про державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «ЗЕОБУД» (ЄДРПОУ 44144248), зареєстрованого на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2021 № 288 земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:002:5002 площею 19.2102 га, що утворилась в результаті поділу вище вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:002:0001.

Покази свідка, щодо місця розташування земельних ділянок в межах населеного пункту, також підтверджуються державними актами серії ЯЖ № 836126 та серії ЯЖ № 836102 про право власності на земельні ділянки, що також місять інформацію про розміщення земельних ділянок в межах населеного пункту (на території Дмитрівської сільської ради, опис меж).

Земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:10:006:0012 та 3222484400:11:002:0001 внесено до статутного капіталу ТОВ «Рампекс» на рішення засновника №1 ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) та Акту приймання-передачі майна обидва від 19.02.2021 року.

Рішення засновника від 19.02.2021 №1 зареєстровано в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 596.

Акт приймання-передачі майна від 19.02.2021 зареєстровано в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 608, 609.

Поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:10:006:0012 площею 9.4558 га на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:10:006:5013 площею 2.4558 га та 3222484400:10:006:5014 площею 7.0 га вчинено на підставі заяви ТОВ «Рампекс» від 24.02.2021 зареєстрованої в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 729.

Поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:002:0001 площею 39.2102 га на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:11:002:5001 площею 20.0 га та 3222484400:11:002:5002 площею 19.2102 га вчинено на підставі заяви ТОВ «Рампекс» від 24.02.2021 зареєстрованої в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № 731.

Враховуючи наявні дані, що державні акти видані у березні 2008, то до виниклих правовідносин мали б застосовуватись положення ЗК України з останніми змінами від 01.01.2008 року, викладені нижче.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (ст. 19 ЗК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 20 ЗК України (тут і далі в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Згідно зі ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ст.ст. 56, 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності, Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне корме гукання спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України, ЗК України, іншими законами й нормативно-правовими актами.

При цьому згідно зі ст. 3 ЗК України земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать ЗК України.

Водночас ч. 2 ст. 5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства. Відтак застосування норм земельного і лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення повинно базуватись на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинно визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом ст. 63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів щодо охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (п. «б» ч. 1 ст. 164 ЗК України).

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

За ст. 13 ЗК України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як 1 га, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин (ст. 27 ЛК України, тут і далі в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів па підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Факт надання вказаних земельних ділянок єдиним лісовим масивом підтверджується держаним актом серії ЯЖ № 836126 про право власності на земельну ділянку загальною площею 9.4558 га та держаним актом серії ЯЖ № 836102 про право власності на земельну ділянку загальною площею 39.2102 га, обидві для нелісогосподарських потреб.

Таким чином, матеріали кримінального провадження містять ряд доказів, що підтверджують надання у приватну земельних ділянок за рахунок земель лісового фонду з порушенням вказаних вище вимог Земельного та Лісового кодексів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗУ України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до вимог ст. 373 ЦК України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Хоча у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:10:006:5013, 3222484400:10:006:5014, 3222484400:11:002:5001, 3222484400:11:002:5002, однак ці номера не відображені в Публічній кадастровій карті України.

Проте як, вказано у заяві, та на підтвердження чого, до заяви долучено знімок екрану (screenshot) Публічної кадастрової карти України з відображенням земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484400:10:006:5013, 3222484400:10:006:5014 .

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; єдності методологіїведення Державногоземельного кадастру; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Порядок ведення Державного земельного кадаструвизначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до підпунктів 2, 3 п. 2 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України (надалі Порядок ведення ДЗК) суб`єкт надання адміністративної послуги у сфері Державного земельного кадастру - державний кадастровий реєстратор, адміністратор центру надання адміністративних послуг, уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування.

Публічна кадастрова карта - частина програмного забезпечення Державного земельного кадастру, за допомогою якої здійснюється надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру та оприлюднення у вигляді відкритих даних визначенихЗаконом України«Про Державний земельний кадастр» відомостей.

Відповідно до підпункту 1 п. 24 Порядку ведення ДЗК до Державного земельного кадастру вносяться, окрім інших, - кадастровий номер згідно зпунктом 30цього Порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 26 Порядку ведення ДЗК Ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є її кадастровий номер.

Відповідно до абз. 1,2, 4 п. 29 Порядку ведення ДЗК Кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі поділу чи об`єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер.

Відповідно до абз. 1,2, 4 п. 50 Порядку ведення ДЗК Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа.

Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку ведення ДЗК внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідно до підпункту 4 п. 72 Порядку ведення ДЗК під час прийняття заяв відповідно до пункту 70 цього Порядку до Державного земельного кадастру вносяться такі дані: кадастровий номер (за наявності) та місце розташування земельної ділянки або дані про інший об`єкт Державного земельного кадастру, щодо якого вносяться відомості згідно з відповідною заявою.

Враховуючи викладене, та той факт, що порушення є неаналогічними до всіх вказаних земельних ділянок, є всі підстави вважати, що видалення кадастрових номерів 3222484400:10:006:5013, 3222484400:10:006:5014, 3222484400:11:002:5001, 3222484400:11:002:5002 у Публічній кадастровій карті України є умисними протиправними діями державного кадастрового реєстратора, з метою приховання від контролюючих, правоохоронних органів, землевласників та землекористувачів місця розташування вказаних земельних ділянок.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідно до п. в) ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Враховуючи вказані положення, земельна ділянка площею 9.4558 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, кадастровий номер 3222484400:10:006:0012 (державний акт серії ЯЖ № 836126), що була поділена на земельні ділянки 3222484400:10:006:5013 площею 2.4558 га та 3222484400:10:006:5014 площею 7.0 га, повинна була бути утворена щонайменше з 78 земельних ділянок, що надані відповідній кількості фізичних осіб площею не більше 0,12 гектара.

Земельна ділянка площею 39.2102 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, кадастровий номер 3222484400:11:002:0001 (державний акт серії ЯЖ № 836102) що була поділена на земельні ділянки 3222484400:11:002:5001 площею 20.0 га та 3222484400:11:002:5002 площею 19.2102 га, повинна була бути утворена щонайменше з 326 земельних ділянок, що надані відповідній кількості фізичних осіб площею не більше 0,12 гектара.

Загальна кількість осіб, що приймала б участь у оформленні права приватної власності повинна була б становити не менше 404 осіб, які в свою чергу вивили одностайне бажання в один період часу відчужити свої земельні ділянки одній особі ОСОБА_4 , що також викликає об`єктивні сумніви у слідства та є предметом дослідження.

В той же час, постають питання оплати коштів, окрім ймовірних договорів купівлі-продажу, за адміністративні послуги при переоформленні та замовленні технічної документації на усі земельні ділянки, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЗК України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 ЗК України документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Порядок складання, видачі та реєстрації державних актів установлено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 N 43 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» (Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 за № 354/3647, з останніми змінами від 29.12.2003, що діяли на момент видачі державних актів серії ЯЖ № 836126 та серії ЯЖ № 836102 25.03.2008 та 23.07.2008 відповідно ) (надалі Інструкція ), яким установлено наступне.

1.13. Складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об`єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

1.14. Довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акта, другий - передається виконавцю робіт, третій - видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків.

Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку включає ряд необхідних документів передбачених п. 1.16. Інструкції.

2.1. Роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: - підготовчі роботи; - встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; - складання кадастрового плану земельної ділянки; - заповнення бланка державного акта.

2.6.Кадастровий планземельної ділянкискладається вмасштабі,який забезпечуєчітке зображеннявсіх елементіві написів.На план,окрім іншого,наносяться: лісосмуги, межі вкраплених земельних ділянок сторонніх землевласників і землекористувачів (додається їх список), межі угідь та зон обмежень щодо використання земельної ділянки. (Державні акти, не містять даних, щодо постійного землекористувача КП «Святошинського лісопаркового господарства»)

Однак, в порушення вказаних норм обидва державні акти серії ЯЖ № 836126 та серії ЯЖ № 836102 про право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222484400:10:006:0012 площею 9.4558 га та 3222484400:11:002:0001 площею 39.2102 га відповідно, в графі «і на підставі рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, договору купівлі-продажу» містять такі підставу, як: заява власника про об`єднання земельних ділянок від 18.03.2021 № 462 та від 15.07.2008 № 473 відповідно, тобто видані не на підставі відповідної технічної документації, а на підставі вказаних заяв.

Крім того, необхідно звернути увагу, що на державних актах серії ЯЖ №836126 та серії ЯЖ №836102 міститься підпис начальника управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі ОСОБА_6 . Разом з тим, 26.04.2021 ОСОБА_6 було допитано як свідка у кримінальному провадженні і останній, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, повідомив, що державні акти серії ЯЖ №836126 та серії ЯЖ №836102 він не підписував, проставлений підпис на цих актах йому не належить. Окрім того додав, що станом на дати, вказані на державних актах, він не працював в системі Держкомзема України.

З оглядуна вищевикладене,прокурор просивсуднакласти арешт на земельні ділянки, що належать на праві власності ТОВ «ЗЕОБУД» (ЄДРПОУ 44144248) та знаходяться в межах Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області з кадастровими номерами:

-3222484400:10:006:5013 площею 2.4558 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314431532224;

-3222484400:10:006:5014 площею 7.0 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314412832224;

-3222484400:11:002:5001 площею 20.0 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314346232224;

-3222484400:11:002:5002 площею 19.2102 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314368232224.

Заборонити державним органам та органам нотаріату здійснювати перереєстрацію або іншого виду зміни власника будь-якого майна, земельні ділянки, що належать на праві власності ТОВ «ЗЕОБУД» (ЄДРПОУ 44144248) та знаходяться в межах Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області з кадастровими номерами:

-3222484400:10:006:5013 площею 2.4558 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314431532224;

-3222484400:10:006:5014 площею 7.0 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314412832224;

-3222484400:11:002:5001 площею 20.0 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314346232224;

-3222484400:11:002:5002 площею 19.2102 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314368232224.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕОБУД» (04159,вул.Кульженків Сім`ї,будинок 35,місто Київ,ЄДРПОУ 44144248) вчиняти дії відносно відчуження чи передачі у власність інших осіб земельні ділянки, що знаходяться в межах Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області з кадастровими номерами:

-3222484400:10:006:5013 площею 2.4558 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314431532224;

-3222484400:10:006:5014 площею 7.0 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314412832224;

-3222484400:11:002:5001 площею 20.0 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314346232224;

-3222484400:11:002:5002 площею 19.2102 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2314368232224.

В судове засідання слідчий не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не відомі.

Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.

У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021112200000004 від 26.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки, що належать на праві власності ТОВ «ЗЕОБУД» (ЄДРПОУ 44144248) та знаходяться в межах Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області з кадастровими номерами: