Ухвала

від 29.04.2021 по справі 554/2941/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/2941/21 Номер провадження 11-сс/814/370/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_6 ,

власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 06 квітня 2021 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області та накладено арешт на майно, а саме: деревину у вигляді пеньків різного діаметру та довжиною 80 см., що перебувала в кузові автомобіля марки „Камаз 5511, д.н.з. НОМЕР_1 , бензопилу „Stihl M5230, бензопилу „Husqvarna 365, чотири колоди деревини дубу, діаметром від 41 до 48 см. та довжиною від 2,4 до 2,9 м., які належать ФОП ОСОБА_7 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпоряджання та користування.

Як вбачається зі змісту клопотання, слідчими СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12021170440000241від 01.04.2021року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Відповідно до матеріалів провадження, 31.03.2021 року, близько 15.50 год., чотири невідомі особи, перебуваючи поблизу с.Нижні Вільшани Полтавського району Полтавської області, здійснили незаконну порубку захисної лісосмуги (ЖЄО №2665 від 31.03.2021 року).

31.03.2021 року, в період часу з 18.50 год. до 23.50 год., під час огляду місця події за адресою: Полтавська область, Полтавський район, поблизу с.Нижні Вільшани було виявлено та вилучено: автомобіль марки „Камаз 5511, д.н.з. НОМЕР_1 , в кузові якого перебувала деревина у вигляді пеньків різного діаметру та довжиною 80 см., бензопила „Stihl M5230, бензопила „Husqvarna 365, чотири колоди деревини дубу, діаметром від 41 до 48 см. та довжиною від 2,4 до 2,9 м.

Постановою слідчого від 01.04.2021 року вказане майно визнано речовими доказами.

З огляду на вказане, в ході досудового розслідування виникла необхідність у збереженні майна, яке є об`єктом кримінально-протиправних дій, а також може бути використано як доказ незаконної порубки дерев. Збереження майна на час проведення досудового розслідування можливе лише за умови накладення арешту на час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на наявність підстав вважати, що зазначене майно може мати відношення до вчинення кримінального правопорушення, а тому вважав за необхідне вжити заходи задля збереження речових доказів.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити, а належне ОСОБА_7 майно повернути законному володільцю, оскільки прокурором не надано достатніх і належних доказів на обґрунтування необхідності накладення арешту.

Мотивуючи апеляційну скаргу зазначив, що ОСОБА_7 жодного відношення до кримінального провадження не має, а тому він фактично являється третьою особою у даному кримінальному провадженні. Вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

При цьому, слідчий суддя не взяв до уваги, що між ФОП „ ОСОБА_7 та СТОВ „Спілка селян „Тростянець укладено договір підряду на проведення робіт з обрізання гілок лісопосадок та дерев з великим кутом нахилу в бік поля, що розташовані на території підприємства. Тобто, ОСОБА_7 діяв в рамках цивільно-правової угоди.

При цьому, у відповідності до положень ч.2 ст.64-2 КПК України правом на звернення із клопотанням про накладення арешту на майно третьої особи наділений виключно прокурор. В даному випадку, слідчий являється не уповноваженою на звернення із відповідним клопотанням особою.

Із клопотанням про накладення арешту на майно слідчий звернувся до місцевого суду 01.04.2021 року, однак, слідчий суддя його розглянув лише 06.04.2021, тобто з порушенням визначеного ч.1 ст.172 КПК України строку.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про місце, дату та час слухання в судове засідання не з`явився. Просив розгляд провадження провести за його відсутності.

Заслухавши доповідача, представника ОСОБА_6 та власника майна ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 170, 173 КПК України з`ясував усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.

Як вбачається із матеріалів провадження, виявлені під час огляду місця події бензопили та деревина визнано речовими доказами. З огляду на рапорт інспектора поліції ВП № Полтавського РУП в Полтавській області ОСОБА_8 від 01.02.2021 року, протокол огляду місця події від 31.03.2021 року, витяг з ЄРДР, є достатні підстави вважати, що виявлене майно може мати відношення до кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому,вилучення бензопилта деревини є необхідним для проведення експертних досліджень, а тому висновок про неможливість їх повернення ОСОБА_9 є правильним, оскільки такий захід на даний момент не забезпечить дієвості цього кримінального провадження.

Щодо доводів апелянта про неможливість накладення арешту на майно, оскільки воно належить ОСОБА_9 на праві приватної власності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт з метою забезпечення речових доказів може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Таким чином, для повного та всебічного розслідування даного провадження слідчому необхідно виконати ряд слідчих дій, призначити експертні дослідження, а тому з метою збереження інформації та запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, необхідно накласти арешт на бензопили та деревину. Отже, висновок слідчого судді про необхідність задоволення клопотання слідчого є правильним.

Разом з тим, не заслуговують на увагу твердження апелянтів щодо відсутності процесуальних повноважень у слідчого, у розумінні положень ч.2 ст.64-2 КПК України, на звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Положеннями ч.1 ст.171 КПК України визначено вичерпний перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. Такими особами є прокурор та слідчий за погодженням з прокурором.

В свою чергу, норми ст.64-2 КПК України визначають лише права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12021170440000241від 01.04.2021року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

З клопотанням про арешт майна в межах даного провадження до слідчого судді звернувся старший слідчий СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 , за погодженням прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_11 .

Таким чином, в даному випадку, з огляду на приписи ст.171 КПК України, слідчий є належною процесуальною особою, а тому, за наявності погодження прокурора, наділений правом на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Всупереч доводам представника, розгляд слідчим суддею клопотання поза межами визначених ч.1 ст.172 КПК України строків, не є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна по суті.

З огляду на викладене, твердження апелянтів про безпідставність накладення арешту на майно є необґрунтованими, а ухвала слідчого судді є законною і підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 06 квітня 2021 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4