Рішення

від 05.05.2021 по справі 609/359/21

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/359/21

2/609/236/2021

05 травня 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді Катерняк О.М.

за участі:

секретаря судового засідання Аніпчук В.Р.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3

вимоги позивача: про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом,

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 02 квітня 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі відповідачі) з вимогою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті матері ОСОБА_4 .

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається із:

- права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області в розмірі 1,45 га., у тому числі: 0,86 га. кадастровий номер 6125888700:01:001:0529; 0,59 га. кадастровий номер 6125888700:01:001:1208, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №240600 виданого 22.04.2005 року Шумською РДА Шумського району Тернопільської області.

Як стверджує позивачка в позовній заяві, спадщину після смерті матері ОСОБА_4 вона прийняла у відповідності до ст.1268 ЦК України, оскільки на день її смерті проживала із нею в одному господарстві, що підтверджується довідкою Шумської міської ради Тернопільської області.

Позивачка зверталася у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не встановлено факт її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного, позивачка просить позов задоволити, встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та визнати за нею, як спадкоємцем по закону, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті померлої - ОСОБА_4 .

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 06 квітня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче судове засідання на 05 травня 2021 року.

4. В судове засідання сторони, не з`явилися, однак через канцелярію суду подали заяви, в яких просили розгляд справи проводити у їх відсутності, з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

5. Відповідно до ст. 211 ЦПК України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

7. Із свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області 14 серпня 2020 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Цеценівка Шумського району Тернопільської області померла ОСОБА_4 .

8. Померлій ОСОБА_4 належало майно, що складається із права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області в розмірі 1,45 га., у тому числі: 0,86 га. кадастровий номер 6125888700:01:001:0529; 0,59 га. кадастровий номер 6125888700:01:001:1208, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №240600 виданого на ім`я ОСОБА_4 22.04.2005 року Шумською РДА Шумського району Тернопільської області.

9. Відповідно до довідки № 8 від 23.02.2021р., виданої Шумською міською радою Тернопільської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і разом з нею на день смерті проживали та були зареєстровані чоловік ОСОБА_2 (відповідач) та ОСОБА_1 (позивач), яка проживала без реєстрації.

10. Про те, що померла ОСОБА_4 була матір`ю позивачки ОСОБА_1 стверджує свідоцтво про народження останньої, яке видане 01.06.1980р. Цеценівською сільською радою Шумського бюро ЗАГС, серії НОМЕР_9, де в графі батьки вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

11. Позивачка змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим Цеценівською сільською радою Шумського району Тернопільської області 19.09.1999р.

12. Листом № б/н від 29.03.2021р. наданим позивачці ОСОБА_1 приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Зелінським П.І., роз`яснено причину, за якою позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме те, що позивачка не підтвердила постійного проживання з померлою на день смерті. Спадкову справу не заведено.

13. Із письмового пояснення свідка ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживала разом із своєю матір`ю ОСОБА_4 без реєстрації в житловому будинку в с. Цеценівка, Шумського району, доглядала, вела спільне господарство.

ІV. Оцінка Суду.

14. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

15. Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

16. Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

17. Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

18. Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

19. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

20. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

21. На підставі статей 1216,1217,1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

22. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України.

23. Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

24. Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

25. У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

26. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають той з подружжя, який пережив, або діти спадкодавця.

27. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

28. Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

29. Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

30. Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.

31. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування - якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини .

32. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

33. Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

34. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

35. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

36. Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

37. Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

38. Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

39. Статтями 2, 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивачки за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявницею та оцінені судом.

40. Як вбачається з наданих суду доказів, позивачем доведено факт постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

41. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

42. У зв`язку із чим, враховуючи, що позивачка прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на земельні ділянки в нотаріальній конторі не може, її право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

43. Відповідно пунктів 1, 6 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

44. Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Факт, про встановлення якого просить позивачка, має для неї юридичне значення, оскільки надає правові підстави для спадкування та від його встановлення залежить виникнення прав позивачки.

Надані позивачкою докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт родинних відносин, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

45. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на земельні ділянки не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

46. Позивачкою при подачі позову було сплачено 1362 грн. 00 коп. судового збору, які вона, в разі задоволення позову, просить не стягувати з відповідачів.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 16, 1216-1218, 1258, 1259, 1261, 1268, 1269, 1270, Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 141, 200, 206, 211, 258-259, 263 -265, 315 Цивільно процесуального кодексу, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Збаразьким РВ УМВСУ в Тернопільській області 28.02.2001р., РНОКПП НОМЕР_4 ) до відповідачів ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: 47151, с. Цеценівка, Шумського району, Тернопільської області, паспорт НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: 47151, с. Цеценівка, Шумського району, Тернопільської області, паспорт НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом - задоволити повністю.

2. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Збаразьким РВ УМВСУ в Тернопільській області 28.02.2001р., РНОКПП НОМЕР_4 ) разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_4 .

3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Збаразьким РВ УМВСУ в Тернопільській області 28.02.2001р., РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом внаслідок смерті - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно, що складається із права власності на земельну ділянку, яка знаходиться на території Цеценівської сільської ради Шумського району Тернопільської області в розмірі 1,45 га., у тому числі: 0,86 га., кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:0529; 0,59 га., кадастровий номер земельної ділянки 6125888700:01:001:1208, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №240600, виданого 22.04.2005р. Шумською РДА Шумського району Тернопільської області.

4. Не застосовувати до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вимоги статті 141 ЦПК.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 05 травня 2021 року.

Суддя: О. М. Катерняк