Рішення

від 30.04.2021 по справі 694/577/21

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/577/21

2/694/236/21

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2021 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Блискавки А.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,), представник позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , "Юридичну послуги, "тел. НОМЕР_2 ) до Водяницької сільської ради, Звенигородського району, Черкаської області ( адреса с. Водяники, Звенигородського району ,Черкаської області, поштовий індекс 20232) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и л а:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник позивач адвокат Кобринський В.О. звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці для подачі до Звенигородського районного нотаріального округу заяву про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований та проживав в селищі Олександрівка (Стара Буда) , Звенигородського району, Черкаської області. Доглядом та похованням ОСОБА_3 займався його племінник (батько довірительки) - ОСОБА_4 , так як покійний був його дядьком по матері. Після смерті ОСОБА_3 єдиним спадкоємцем за правом представлення, був батько довірительки, але він не звертався до нотаріуса із заявою про оформлення спадщини, так як будинок, де проживав покійний був побудований ще в 30-х роках минулого століття і не мав цінності та не був оформлений. Батько розібрав будинок та використав його матеріали на ремонт свого будинку, який був побудований в 50-х роках минулого століття. Про наявність земельної ділянки (паю) він нічого не знав. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер. Після його смерті довірителька була єдиним спадкоємцем, але також не оформляла спадщини, так як будинок, де проживав батько не представляв цінності, а іншого майна на той час в батька не було. На початку поточного року довірителька була в будинку, де проживали батьки, в якому в даний час ніхто не живе, і перебирала папери, при цьому знайшла державний акт на земельну ділянку (пай), що належав покійному ОСОБА_3 . З метою оформлення спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , вона звернулася із заявою до приватного нотаріуса, яка відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з тим, що: -пропущені строки звернення до нотаріуса; -відсутні документи, які підтверджують факт родинних відносин. Факт родинних відносин стверджується документами, які на час звернення до нотаріуса не були отримані з архіву, на підставі наступного. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , (мама батька довірительки та її баба), були рідними братом та сестрою. У ОСОБА_5 народився син (батько довірительки) ОСОБА_4 , тобто батько був рідним племінником по матері ОСОБА_3 . У ОСОБА_4 народилася моя довірителька, його дочка, ОСОБА_1 . А так як батько довірительки помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, а довірителька є єдина спадкоємеця свого батька, право на спадщину, що складається із земельної ділянки (паю) розміром 2,51га у межах Мизинівської сільської ради Звенигородського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий № 7121283600:04:001:0142, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 і яку ОСОБА_4 не встиг оформити на себе, переходить до довірительки.

Відповідач - сільський голова Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області Руслан Каюк надав заяву про визнання позову у повному обсязі.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем та вважає можливим згідно ч.3 ст.200 ЦПК України ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 02.04.2021 було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання позивач та її представник адвокат Кобринський В.О. не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду була повідомлені належним чином, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, сільський голова Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області Руслан Каюк надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позов підтримують у повному обсязі та наполягають на його задоволенні.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України .

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення на підставі наступного.

Судом встановлено, що згідно наданих до позову документів вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований та проживав в селищі Олександрівка (Стара Буда) , Звенигородського району, Черкаської області.

Відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЧР №069907 ОСОБА_3 належала земельна ділянка загальною площею 2,51 га. яка розташована в межах Мизинівської сільської ради Звенигородського району, Черкаської області.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , (мама батька ОСОБА_1 та її баба), були рідними братом та сестрою, що стверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 від 28.06.1950року та архівною довідкою від 11.03.2021 року №М-14/05-08 про народження ОСОБА_3 .

У ОСОБА_5 народився син (батько ОСОБА_1 ) ОСОБА_4 , що стверджується посвідкою про його народження серії НОМЕР_4 від 14.03.1946року, тобто батько був рідним племінником по матері ОСОБА_3 ..

У ОСОБА_4 народилася дочка ОСОБА_1 .

Отже судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина. Спадкова справа після його смерті у нотаріальній конторі не заводилась. Позивач, яка є спадкоємцем, в установлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, з підстав того, що не знала про існування спадкового майна.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі Ілхан проти Туреччини від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Згідно ч. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7від 30травня 2008року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та повноті, суд при прийнятті рішення керується засадами справедливості і приходить до висновку, що вказану позивачем причину пропуску строку на прийняття спадщини слід визнати поважною, тим більш з урахуванням визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 у нотаріальній конторі не заводилась, є можливим визначити позивачу додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Суд вирішує порядок розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, проте оскільки позивач не просив суд стягувати судовий збір з відповідача, останній слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.1270,1272ЦК України, ст.ст.141,200,206,263-265 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,), представник позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , "Юридичну послуги, "тел. НОМЕР_2 ) до Водяницької сільської ради, Звенигородського району, Черкаської області ( адреса с. Водяники, Звенигородського району ,Черкаської області, поштовий індекс 20232) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задоволити .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк, для подання нею заяви, до нотаріальної контори, про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у три місяці, починаючи з дня набрання чинності даним рішенням суду.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 30.04.2021.

Суддя Д.І.Сакун