Рішення
від 26.04.2021 по справі 902/129/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2021 р. Cправа № 902/129/21

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Суффле Агро Україна (вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Славутський р-н., Хмельницька обл., 30068)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницяагропроектбуд (вул. Хмельницьке шосе, буд. 82, офіс 538, м. Вінниця, Вінницька обл., 21036)

про стягнення 3 652 295,92 грн.

Суддя: Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання: Гнатик Є.Б.

За участю представників:

позивача: Стельмах Ю.М.

відпвідача:Цюпик О.В.

В С Т А Н О В И В :

15.02.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до Господарського суду Вінницької області з Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницяагропроектбуд про стягнення 3 652 295,92 грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідачем не виконано обов`язок з поставки товару за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи від 16.07.2020 №1000061736. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 525, 526, 610, 627, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 230, 231, 237 Господарського кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/129/21 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 16.02.2021 р. відкрито провадження у справі № 902/129/21. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.03.2021 р.

Представником відповідача суть позиції проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/2300/21 від 11.03.2021 р), де вказано, що ТОВ Вінницяагропроектбуд листом від 26.09.2020 р. № 26/09-2 повідомило ТОВ Суффле Агро Україна , що внаслідок дії обставин непереборної сили, а саме посухи, урожай кукурудзи на земельних ділянках загальною площею 445,00 га, які розташовані на території Крижопільського району, а саме Вільшанської та Гарячківської сільських рад, втрачений повністю, а також дані погодні умови негативно вплинули на посіви кукурудзи на території Немирівського району загальною площею 281,58 га, що суттєво знизили урожай (несформовані повноцінні репродуктивні органи у кукурудзи), тому виник ризик не повного виконання взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого ТОВ Вінницяагропроектбуд просили ТОВ Суффле Агро Україна відстрочити виконання зобов`язань по договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061736 від 16.07.2020 р. в строк до 30.11.2021 р. Крім того, 28.12.2020 р. відповідач повторно звернувся до позивача з листом вих. № 28/12-1, в якому посилаючись на посуху та як наслідок не врожай і тяжкий фінансовий стан підприємства, просив провести переговори щодо незастосування штрафних санкцій за договором та не застосовувати штрафні санкції за договором. Дані листи були залишені без відповіді позивачем.

Відповідач зазначає, що позивачем нараховано 995 176,00 грн штрафу за затримку поставки Товару на строк понад 15 календарних днів та 1 990 352,00 грн штрафу за затримку поставки товару на строк понад 30 календарних днів, що фактично є подвійною відповідальністю за порушення зобов`язання, оскільки відповідачем просточено зобов`язання на строк понад 30 календарних днів, і вказаний строк охоплює порушення зобов`язання на строк понад 15 календарних днів.

Окрім того зазначив, що на замовлення відповідача проводиться комісійна економічна експертиза, предметом якої, в тому числі є питання щодо збитків відповідача спричинених посухою та через це неможливість виконати умови договору.

За результатами проведеного судового засідання 16.03.2021 р. суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання на 12.04.2021 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Представником позивача у відповіді на відзив (вх. № канц. 01-34/2958/21 від 30.03.2021 р.) зазначено про відсутність форс-мажорних обставин; про те, що відповідач ніколи належним чином не звертався до позивача про форс мажорні обставини, лист направлений 06.10.2020 р., в якому відповідач посилається на акт обстеження посівів лише Крижопільського району, який у свою чергу, зазначає лише про несприятливі погодні умови у червні-серпні 2020 р.; зазначає, що єдиним належним доказом настання форс-мажору є сертифікат виданий Торгово промисловою палатою України, який у відповідача відсутній; зазначає про правомірність та обґрунтованість нарахованих 10% та 20 % штрафу; стосовно зменшення розміру заявлених штрафних санкцій заперечує, з підстав абсолютного невиконанням зобов`язань відповідачем; зокрема зазначає, що представником відповідача не надано жодного доказу щодо наявності у нього скрутного матеріального стану.

06.04.2021 р. представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № канц.01-34/3158/21 від 06.04.2021 р.), в якому останній зазначає, що ТОВ Суффле Агро Україна без поважних причин пропустило строк на подання відповіді на відзив та доказів, що надані на підтвердження наведених у відповіді обставин, тому вони не повинні прийматися судом; крім того відповідачем зазначається про подання до суду висновку експертів № 223-02.2021-1005 від 17.03.2021 р., яким встановлено, що розрахунок недоотримання ТОВ Вінницяагропроектбуд доходу, передбаченого техніко - економічним обґрунтуванням проекту КУКУРУДЗА-2020 , внаслідок дій несприятливих погодних умов, що зумовили загибель посівів кукурудзи, документально обґрунтовано; крім того зазначає про зменшення розміру штрафних санкцій.

За результатами проведеного судового засідання 12.04.2021 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 26.04.2021 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору судом встановлено наступне.

16.07.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вінницяагропроектбуд (продавець) укладено договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061736, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується поставити покупцю товар в строки, передбачені в цьому договорі, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.

У п. 1.2 договору зазначено, що сторони погодили наступну залікову вагу/кількість та ціну на товар: загальну вартість договору: 9 951 760,00 грн, 364 000,00 доларів США (ціна вказана станом на дату укладення договору та зазначено її еквівалент в доларах США).

Згідно з п. 1.3 договору вартість товару у гривні коригується за комерційним курсом на дату, що передує дню видачі видаткової накладної (за наведеною у договорі формулою).

Як передбачено умовами п. 3.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах СРТ у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010/2020. Місцем поставки є будь-який із портових терміналів (надалі - зерновий склад) на цілковито одноособовий вибір покупця в наступних портах: Одеському, Південному, Чорноморську. Покупець зобов`язаний завчасно повідомити продавця у будь-який зручний спосіб (в т. ч. засобами електронного зв`язку) про місце поставки.

Згідно з п. 3.1.1 договору за додатковою угодою сторін поставка товару також можлива на умовах EXW (елеватор продавця) у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010. В такому разі сторони у вказаній додатковій угоді погоджують нову ціну товару, яка визначатиметься з урахуванням наступних витрат та підлягатиме зменшенню на: - транспортно-логістичні витрати із доставки товару із елеватора продавця до терміналу/терміналів поставки згідно із пунктом 3.1 вище. При цьому транспортно-логістичні витрати надаються експедиторами та/чи перевізниками покупця; - вартість послуг одного місця складського зберігання товару на елеваторі продавця; - вартість послу відвантаження товару для доставки в порт; - 0,7% втрат (розмір природних втрат при зберіганні товару згідно норм природного убутку; розмір втрат в процесі сушки і очистки товару; механічні втрати, що виникають під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт та переміщення товару); - фінансові втрати покупця із розрахунку 8% річних за місяць в долара США.

Відповідно до умов п. 3.2 договору продавець зобов`язується передати покупцю оригінали (якщо не буде зазначеного іншого) наступних документів на товар: товарної (видаткової) накладної; податкової накладної (в електронній формі, передбаченій в ПКУ ); аналізної картки Ф47 на партію зерна. Для поставки на EXW додатково надаються: посвідчення якості лабораторії зернового складу, складська квитанція на ім`я покупця, акт приймання-передачі товару, підписаний зерновим складом та продавцем - для підпису покупцем.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що продавець зобов`язується здійснити поставку всього об`єму товару у строк до 30.11.2020 р.

Продавець зобов`язаний поставляти товар вантажними автомобілями або залізничним транспортом (хопер-вагони зерновози). Для оптимізації поставки об`єм і термін та місце поставки кожної партії може додатково узгоджуватися представниками сторін у будь-який прийнятий спосіб - письмовий, електронна пошта, переговори тощо. Дана норма жодним чином не змінює обов`язку продавця поставити весь погоджений об`єм товару в погоджений строк, оскільки приймання товару в сезон врожаю здійснюється покупцем цілодобово.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця. Покупець зобов`язується оплачувати вартість поставленого товару в наступні строки: 80% вартості товару протягом 3 банківських днів після фактичної поставки та надання видаткової накладної; 20% вартості товару протягом 3 банківських днів після фактичної реєстрації податкової накладної згідно чинного законодавства України та надання усіх документів, вказаних в п. п. 3.4., 4.1. договору.

Відповідно до п. 5.1 договору при доставці товару автомобільним транспортом кількість поставленого зерна визначається за показниками ваги покупця або вантажоотримувача відповідно до місця поставки. У разі транспортування зерна з поля та неможливості зазначення у товарно-транспортній накладній точної маси зерна показники прибуткової накладної приймаються сторонами як остаточні, а сама прибуткова накладна має силу акта про приймання матеріалів за формою №М-7, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193 .

Товар вважається переданим продавцем за кількістю після підписання видаткової накладної в передбаченому законодавством порядку (п. 5.3 договору).

За умовами п. 5.4 договору поставка товару на умовах EXW здійснюється відповідно до порядку переоформлення права власності на зерно на зерновому складі. Усі складські документи повинні відповідати вимогам Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 27.06.2003 №198, та іншим вимогам законодавства. Товар вважається переданим продавцем за кількістю, вказаною у складській квитанції. Товар вважається переданим продавцем покупцю за якістю у відповідності до посвідчення якості (форма №47), виданим зерновим складом (із можливістю застосування п. 5.2 договору).

У разі затримки поставки у заліковій вазі продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення (п. 6.2 договору).

Підпунктом 6.2.1 договору передбачено, що у разі затримки поставки товару у заліковій вазі на строк понад 15 календарних днів з моменту погодженого п. 3.3. договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару, що визначається за такою формулою: ВТ = (ОП- ОП1)*Ц, де: ВТ - вартість непоставленого товару, грн з ПДВ, ОП - об`єм планової поставки товару у заліковій вазі, зазначеній у п. 1.2, без врахування відхилення, тонн, ОП1 - об`єм фактичної поставки товару у заліковій вазі, тонн, Ц - ціна на товар, що обраховується відповідно до п. 1.2., 1.3. договору на останній робочий день, що передує даті, зазначеній у п. 3.3 договору, грн з ПДВ, але не може бути меншою ніж 3 800,00 грн за одну тонну.

У разі затримки поставки товару у заліковій вазі додатково на строк понад 30 календарних днів після прострочення згідно з п. 6.2.1 договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю додатково штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару, що визначається за вказаною формулою. Крім цього, покупець матиме право на одностороннє припинення дії цього договору (пп. 6.2.2 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін, та діє до моменту виконання сторонами усіх своїх обов`язків за договором.

У п. 8.1 договору зазначено, що сторона звільняється від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за даним договором, якщо це невиконання виявилося наслідком дії обставин непереборної сили, вплив яких не залежить від волі сторін. До таких обставин відносяться: війни і воєнні дії будь-якого характеру; блокади, ембарго та інші міжнародні санкції; акти та дії державних органів, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань; пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха, закриття шляхів сполучення, страйки, епідемії і т.п.

При таких (п. 8.1) обставинах сторона повинна протягом одного тижня з моменту їх настання будь-якими доступними засобами письмово сповістити про них іншу сторону. Несвоєчасне повідомлення про обставини нездоланної сили позбавляє відповідну сторону права посилатися на них у майбутньому. При припиненні зазначених у п. 8.1 обставин сторона повинна без зволікання письмово сповістити про це іншу сторону. У повідомленні повинен бути зазначений термін, у який передбачається виконати зобов`язання за даним договором (п. 8.2 договору).

Згідно з п. 8.3 договору виникнення, строк дії та/або припинення дії обставин, передбачених в п. 8.1, та їх наслідків підтверджується офіційним документом, який видається Торгово-промисловою палатою України. Сторони домовилися, що відсутність/пошкодження врожаю у продавця з будь-яких причин (в т.ч. несприятливі погодні умови) не є форс-мажорними обставинами для цілей даного договору, оскільки договір може бути виконаним продавцем як шляхом поставки вирощеного зерна, так і придбаного на ринку.

Так позивачем стверджується, що відповідачем умови договору не виконано повністю, вартість непоставленого товару передбаченого укладеним договором становить 9 951 760,00 грн. В зв`язку із чим вважає, що застосування штрафних санкцій правомірним та виправданим, оскільки не поставка відповідачем досить значної кількості кукурудзи (2000 тонн), призводить до порушення зобов`язань ТОВ Суффле Агро Україна перед його контрагентами, що носить збитки та шкодить діловій репутації позивача.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Матеріали справи підтверджують на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки товару, у встановлений договором строк.

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 666 767,92 грн пені; 10 % штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 995 176,00 грн та 20 % додаткового штрафу затримки поставки товару на 30 днів згідно п. 6.2.1. договору в розмірі 1 990 352,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вже вказувалось вище судом, згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, зазначена норма встановлює право продавця у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ця правова норма є спеціальною і поширює свою дію лише на правовідносини, пов`язані з купівлею-продажем товару, або на правовідносини, до яких згідно із чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі затримки поставки у заліковій вазі продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення (п. 6.2 договору).

Підпунктом 6.2.1. договору передбачено, що у разі затримки поставки товару у заліковій вазі на строк понад 15 календарних днів з моменту погодженого п. 3.3. договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару, що визначається за такою формулою: ВТ = (ОП- ОП1)*Ц, де: ВТ - вартість непоставленого товару, грн з ПДВ, ОП - об`єм планової поставки товару у заліковій вазі, зазначеній у п. 1.2, без врахування відхилення, тонн, ОП1 - об`єм фактичної поставки товару у заліковій вазі, тонн, Ц - ціна на товар, що обраховується відповідно до п. 1.2., 1.3. договору на останній робочий день, що передує даті, зазначеній у п. 3.3 договору, грн з ПДВ, але не може бути меншою ніж 3 800,00 грн за одну тонну.

У разі затримки поставки товару у заліковій вазі додатково на строк понад 30 календарних днів після прострочення згідно з п. 6.2.1 договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю додатково штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару, що визначається за вказаною формулою. Крім цього, покупець матиме право на одностороннє припинення дії цього договору (п. 6.2.2 договору).

Судом враховується, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 р. у справі № 3-88гс11, від 27.04.2012 р. у справі № 3-24гс12; постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 р. у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 р. у справі № 903/647/17 та від 08.08.2018 р. у справі № 908/1843/17.

Суд враховує правову природу штрафу, яка є відмінною від пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Можливість нарахування штрафу залежно від період прострочення не передбачено ч. 2 ст. 549 ЦК України.

Штраф є одноразовим платежем, котрий обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Тому, суд вважає обґрунтованим нарахування та стягнення штрафу в сумі 995 176,00 грн - погодженому сторонами розмірах 10% та стягнення штрафу в розмірі 1 990 352,00 грн погодженому сторонами розмірах 20% від суми простроченого зобов`язання із визначенням моменту, коли у позивача виникло право його нарахувати.

Вирішуючи питання щодо остаточного розміру сум пені, штрафу які підлягають стягненню, суд виходить з наступного.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (абз.1 п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р.).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Також, у справі №902/417/20 (Постанова ВП ВС від 18.03.2020 року) Велика палата виключила мотиви судів попередніх інстанцій щодо ототожнення понять пені та відсотків річних.

Дослідивши матеріали даної справи, суд враховує наступне:

- у відповідності до Акту від 25.09.2020 р. обстеження посівів кукурудзи у товаристві з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", на територіях Гарячківської та Вільшанської сільських рад Крижопільського району Вінницької області Комісія в складі голови - директора ТОВ Вінницяагропроектбуд Матієнка В.М., членів комісії - заступника директора ТОВ Вінницяагропроектбуд Демиденка М.Г., головного агронома ТОВ Вінницяагропроектбуд Гуцола Є.М., бухгалтера ТОВ Вінницяагропроектбуд Павленко Т.М.. голови Гарячківської сільської ради Крижопільського району Котюжанського О.М., начальника управління виробництва продуктів рослинництва та технічної політики Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Темченка В.В., призначена наказом №67 від 24.09.2020 р., провела обстеження посівів кукурудзи, що належать товариству з обмеженою відповідальністю Вінницяагропроектбуд , загальною площею 445 га, та виявила, що внаслідок несприятливих погодних умов - посухи в червні, липні, серпні 2020 року посіви кукурудзи на обстежуваних площах загинули повністю. Дані площі знаходяться в незадовільному стані, подальший догляд за посівами недоцільний. Комісія пропонує: списати 445 га загиблих посівів кукурудзи, внести відповідні зміни до статистичної звітності, зазначену площу подрібнити та переорати, в поточному сезоні нічого на даних площах не висівати (а.с. 69).

- довідкою Вінницького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 06.10.2020 р. № 04-03/2-13/447 підтверджується той факт, що внаслідок дії обставин непереборної сили, а саме посухи, урожай кукурудзи на земельних ділянках загальною площею 445,00 га, які розташовані на території Крижопільського району, а саме Вільшанської та Гарячківської сільських рад, втрачений повністю, а також дані погодні умови негативно вплинули на посіви кукурудзи на території Немирівського району загальною площею 281,58 га, що суттєво знизили урожай (несформовані повноцінні репродуктивні органи у кукурудзи) (а.с. 72).

- згідно витягу з протоколу № 51 позачергового засідання комісії з питання техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при райдержадміністрації від 04.12.2020 р., виданим Крижопільською районною адміністрацією Вінницької області Комісія встановила наступне: вивчивши подані у встановленому порядку на розгляд комісії матеріали ТОВ Вінницяагропроектбуд щодо загибелі посівів кукурудзи на територіях Гарячківської та Вільшанської сільських рад Крижопільського району (445 га), провівши попередню класифікацію, яка здійснюється відповідно до ст. 5 Кодексу цивільного захисту України, з урахуванням класифікаційних ознак, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 5 серпня 2018 року № 658 та державного стандарту ДК 019-2010 (Класифікатор надзвичайних ситуацій), за результатами доповіді та з урахуванням обговорень, Комісія вирішила: Вважати ситуацію, що склалася на полях ТОВ Вінницяагропроектбуд надзвичайною подією, що призвела до загибелі посівів кукурудзи на території Гарячківської та Вільшанської сільських рад Крижопільського району (445 га) та може бути причиною до виникнення форс-мажорних обставин (а.с. 73).

Окрім того, суд зазначає, що ТОВ Вінницяагропроектбуд в порядку ст. 42 ГПК України було подано до суду висновок експертів № 223-02.2021-1005 від 17.03.2021 р. ТОВ Бізнес Ассіст за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження з питань поставлених на вирішення та зазначених у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницяагропроектбуд від 08.02.2021 р.

Як слідує із висновку, товариством з обмеженою відповідальністю Вінницяагропроектбуд було поставлено наступні питання: чи обґрунтовано документально розрахунок недоотримання ТОВ Вінницяагропроектбуд доходу, передбаченого техніко-економічним обґрунтуванням проекту КУКУРУДЗА-2020 , внаслідок дії несприятливих погодних умов, що зумовили загибель посівів кукурудзи? (надалі - Перше питання ); чи характеризують господарсько-фінансову діяльність ТОВ Вінницяагропроектбуд основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) його фінансово-господарського стану станом на дату укладання договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю (кукурудзи) за № 1000061445 від 07.07.2020р № 1000062405 від 04.08.2020р., № 1000061736 від 16.07.2020р., як таку, що забезпечує виконання їх умов? (надалі - Друге питання ); чи характеризують господарсько-фінансову діяльність ТОВ Вінницяагропроектбуд основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) його фінансово-господарського стану станом на 31 грудня 2020 року, як таку, що не забезпечує виконання умов договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю (кукурудзи) за № 1000061445 від 07.07.2020р., № 1000062405 від 04.08.2020р., № 1000061736 від 16.07.2020 р.? (надалі - Третє питання ).

Водночас, за результатами проведеного дослідження у висновку експертів № 223-02.2021-1005 від 17.03.2021 р. ТОВ Бізнес Ассіст зазначено:

по першому питанню: що розрахунок недоотримання ТОВ Вінницяагропроектбуд доходу, передбаченого техніко-економічним обґрунтуванням проекту КУКУРУДЗА-2020 внаслідок дії несприятливих погодних умов, що зумовили загибель посівів кукурудзи, документально обґрунтовано;

по другому питанню: основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) фінансово-господарського стану ТОВ Вінницяагропроектбуд на дату укладання договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю (кукурудзи) за № 1000061445 від 07.07.2020 р., № 1000062405 від 04.08.2020 р., № 1000061736 від 16.07.2020 р. характеризують господарсько-фінансову діяльність ТОВ Вінницяагропроектбуд , як таку, що забезпечує виконання їх умов, за умови вирішення питання стосовно залежності господарсько-фінансової діяльності від запозичень;

по третьому питанню: основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності і прибутковості тощо) фінансово-господарського стану ТОВ Вінницяагропроектбуд на дату виконання умов договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю (кукурудзи) за № 1000061445 від 07.07.2020 р., №1000062405 від 04.08.2020 р., № 1000061736 від 16.07.2020 р. характеризують господарсько-фінансову діяльність ТОВ Вінницяагропроектбуд , як таку, що не забезпечує повного виконання умов договорів купівлі-продажу майбутнього врожаю (кукурудзи) за № 1000061445 від 07.07.2020 р., № 1000062405 від 04.08.2020 р.,№ 1000061736 від 16.07.2020 р.

Суд зауважує, що одночасне стягнення пені та штрафів створить нерівність у правовідносинах сторін, призведе до невиправданого та надмірного збагачення позивача.

Таким чином, суд вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковими обставинами, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення як пені, так і штрафів з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду.

Тому, суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення на 50% сум пені, штрафів.

Зменшення даних виплат за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача та відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Враховуючи викладене до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 333 383,96 грн; 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 497 588,00 грн; 20 % додаткового штрафу затримки поставки товару понад 30 днів після прострочення в розмірі 995 176, 00 грн.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" підлягає задоволенню судом частково.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 54 784,43 грн судового збору.

При цьому, зменшення судом пені, штрафів на підставі вимог ст. 533 ЦК України, не впливає на розподіл судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 226, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1 .Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 82, офіс 538, м. Вінниця, Вінницька обл., 21036, код ЄДРПОУ 35949905) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Славутський р-н., Хмельницька обл., 30068, код ЄДРПОУ 34863309) пеню в розмірі 333 383,96 грн, 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 497 588,00 грн, 20% додаткового штрафу затримки поставки товару понад 30 днів після прострочення в розмірі 995 176,00 грн., витрати на сплату судовго збору в розмірі 54 784,43 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 06 травня 2021 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Богдана Хмельницького, буд. 43, с. Крупець, Славутський р-н., Хмельницька обл., 30068)

3 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, буд. 82, офіс 538, м. Вінниця, Вінницька обл., 21036)

Дата ухвалення рішення26.04.2021
Оприлюднено07.05.2021

Судовий реєстр по справі —902/129/21

Ухвала від 15.02.2022

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

Ухвала від 07.02.2022

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

Постанова від 07.12.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 01.11.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

Ухвала від 25.10.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Булгакова І.В.

Ухвала від 08.10.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

Ухвала від 01.10.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

Судовий наказ від 04.10.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

Постанова від 11.08.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

Ухвала від 04.08.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні