Ухвала

від 29.04.2021 по справі 7/116-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "29" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 7/116-Б

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (скаргу) арбітражного керуючого Мельника В.О. від 16.03.2021 № 684 про зміну черговості виконання судового рішення у справі №7/116-Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна лабораторія по біологічному захисту рослин" (м. Житомир),

за участю учасників судового процесу:

від арбітражного керуючого Мельника В.О. - не з`явився;

від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - не з`явилися;

від Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області - не з`явилися,-

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа № 7/116-Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна лабораторія по біологічному захисту рослин".

Провадження у даній справі було припинено ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.08.2019.

19.03.2021 до господарського суду надійшла скарга арбітражного керуючого Мельника В.О. від 16.03.2021 № 684 у якій зазначено про необхідність змінити черговість виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи необхідність зміни черговості виконання судового рішення, заявником зазначено, що 21.02.2018 ним пред`явлено до виконання наказ Господарського суду Житомирської області від 06.12.2017 № 7/116-Б про стягнення з Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь 114882,31 грн витрат на оплату послуг ліквідатора. Станом на дату звернення до суду наказ господарського суду не виконано, кошти арбітражному керуючому не перераховано. Заявником неодноразово отримано відповідь на звернення до державних органів про відсутність у державному та місцевому бюджетах коштів.

Арбітражним керуючим зазначено, що уже після подання наказу господарського суду до примусового виконання, йому було встановлено першу групу інвалідності. Разом з тим, органи Державної казначейської служби України на звернення заявника зазначають про відсутність повноважень щодо зміни черговості погашення заборгованості. На думку заявника, враховуючи встановлення йому першої групи інвалідності, погашення заборгованості підлягає у першу чергу.

За викладених обставин, вказаний документ розцінено судом як заява (скарга) про зміну черговості виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду від 24.03.2021, зокрема, прийнято заяву (скаргу) арбітражного керуючого Мельника В.О. про зміну черговості виконання судового рішення та призначено її до розгляду в судовому засіданні 02.04.2021; зобов`язано арбітражного керуючого Мельника В.О., Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області вчинити певні дії та надати до суду витребувані документи.

31.03.2021 до господарського суду надійшов лист арбітражного керуючого Мельника В.О. від 31.03.2021 № 686 у якому повідомлено про відсутність додаткових пояснень.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2021 відкладено розгляд заяви (скарги) арбітражного керуючого Мельника В.О. про зміну черговості виконання судового рішення на 29.04.2021 о 10:40 год; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, Державну казначейську службу України вчинити певні дії та надати до суду документи.

14.04.2021 до господарського суду надійшли письмові пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09.04.2021 № 0600-0801-7/28033 у яких повідомлено наступне. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

На органи Державної казначейської служби України покладено обов`язок здійснювати виконання рішень суду боржником в яких є органи Пенсійного фонду України і саме на них покладено обов`язок змінювати черговість. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не має право виходити за межі своєї компетенції і жодним чином впливати на діяльність органів казначейства, змінювати черговість виконання судових рішень.

26.04.2021 до Господарського суду Житомирської області надійшли пояснення Державної казначейської служби України від 20.04.2021 № 5-10-06/8274 з доданими документами у яких повідомлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон України "Про виконавче провадження") рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI (далі - Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень") встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", особливості їх виконання. Відповідно до частини 1 статті З даного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (далі - Бюджетна програма КПКВК 3504040).

Згідно з абзацом 2 підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок № 845).

Згідно з пунктом 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Пунктом 28 Порядку № 845 встановлено, що орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

Відповідно до пункту 29 Порядку № 845 у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Згідно з пунктом 33 Порядку у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, то його виконання здійснюється за рахунок коштів Бюджетної програми КПКВК 3504040.

Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством, зокрема, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік (частина 3 пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Відповідно до пункту 48 Порядку № 845 виконання рішень для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Згідно з частиною 2 пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" заборгованість погашається в такій черговості:

- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Державною казначейською службою України зазначено, що 13.12.2017 до органу Казначейства (Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області) від Мельника В.О. надійшов на виконання наказ Господарського суду Житомирської області від 06.12.2017 у справі № 7/116-Б про стягнення з Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 114 882,31 грн витрат на оплату послуг ліквідатора.

Листом Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області від 14.12.2017 № 06-08/3710 направлено Житомирському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області запит щодо визначення рахунків, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів згідно з наказом суду у справі № 7/116-Б.

Житомирським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області у листі від 19.12.2017 № 16048/07 повідомлено про відсутність бюджетних призначень для забезпечення виконання рішень суду щодо сплати судових витрат.

Відповідно до пункту 33 Порядку у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, то його виконання здійснюється за рахунок коштів Бюджетної програми КПКВК 3504040.

Отже, після здійснення органом Казначейства заходів, передбачених пунктами 24-32 Порядку № 845, наказ суду знаходиться на виконанні за Бюджетною програмою КПКВК 3504040.

Оскільки в ухвалі Господарського суду Житомирської області від 23.05.2017 йдеться про оплату послуг, які надавалися арбітражним керуючим Мельником В.О., то відповідно до норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" заборгованість за наказом суду у справі № 7/116-Б підлягає виконанню у третю чергу.

Станом на сьогодні за бюджетною програмою в Казначействі обліковується виконавчих документів на суму близько 121,48 млн грн, які відносяться до першої черги погашення заборгованості; 93,56 млн грн, які відносяться до другої черги погашення заборгованості та 5 735,43 млн грн, які відносяться до третьої черги погашення заборгованості. На виконанні знаходяться рішення судів на суму понад 2882,05 млн грн, що надійшли раніше наказу суду у справі № 7/116-Б.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 визначено 100,00 млн гривень.

Встановлений обсяг коштів не дозволяє Казначейству здійснити у поточному році погашення заборгованості за рахунок бюджетної програми за всіма судовими рішеннями, гарантованими державою.

Отже, виконання наказу суду у справі № 7/116-Б за бюджетною програмою можливо здійснити тільки після погашення заборгованості по першій та другій черзі.

Таким чином, терміни виконання наказу суду у справі № 7/116-Б залежать від обсягу бюджетних асигнувань виділених на відповідний рік для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями. Отже, Казначейство зможе здійснити заходи щодо перерахування коштів на користь заявника за рахунок бюджетної програми КПКВ 3504040, лише після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше наказу суду у справі № 7/116-Б.

Виконання рішення поза чергою є неможливим, оскільки це призведе до перевищення повноважень та порушення принципу рівності стягувачів перед законом, адже будуть порушені права осіб, які подали виконавчі листи до Казначейства раніше, ніж заявник. Також, законодавством України не передбачено будь-яких виключень, які можуть вплинути на зміну черговості при виконанні виконавчих документів у таких категоріях справ.

Казначейство відповідно до наданих повноважень не має права законодавчої ініціативи, а також не має можливості встановлювати або змінювати бюджетні призначення.

Враховуючи недостатність бюджетних призначень за бюджетною програмою для погашення заборгованості за поданими судовими рішеннями та наявність сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів, Казначейство позбавлене можливості виконати наказ суду у справі № 7/116-Б у стислі строки.

Перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність Казначейства, а виключно у зв`язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, тобто не вчинення дії, яку носій публічної влади зобов`язаний був вчинити.

Дії чи бездіяльність можуть мати ознаки оскаржуваності тільки в тому випадку, коли вони мають певне юридичне значення та повинні бути вчинені згідно із вимогами законодавства України стосовно конкретного учасника правовідносин чи певного кола учасників таких правовідносин.

Разом з тим, органами Державної казначейської служби України вчинялися та вчиняються у повному обсязі дії, які безпосередньо визначені законом.

Казначейством постійно направляються листи до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040.

На листи Казначейства щодо збільшення видатків на виконання бюджетної програми КГІКВК 3504040 Міністерством фінансів України надавались відповіді, в яких зазначено, що "питання збільшення бюджетних призначень Казначейству для виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та виходячи з можливостей дохідної частини державного бюджету" (копії листів додаються).

Крім того, враховуючи недостатність бюджетних коштів за програмою КПКВК 3504040, Казначейством направлялися до Міністерства фінансів України бюджетні запити до проектів державного бюджету з пропозиціями збільшити бюджетні призначення за цією програмою.

Проте, відповідні зміни наразі не прийняті. При цьому, наявність заборгованості з виконання судових рішень підтверджена державою у відповідних статтях законів України, якими затверджено державні бюджети України. Питання передбачення коштів на певну мету у законі про Державний бюджет України віднесено виключно до прерогативи Верховної Ради України, а не Казначейства.

Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 14.06.2018 по справі № 804/3242/17 та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 25.07.2018 по справ № 466/3828/17.

Слід зазначити, що постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлено наступне: "Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Подання ж відповідачем Міністерству фінансів України пропозицій у відповідності до пункту 39 Порядку № 845 свідчить про використання наданих йому повноважень задля виконання судового рішення."

Таким чином, станом на сьогодні Казначейством, відповідно до наданих повноважень, вжито всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на виконання наказу суду у справі № 7/116-Б.

27.04.2021 до господарського суду надійшли пояснення головного управління Державної казначейської служби у Житомирській області від 21.04.2021 на скаргу арбітражного керуючого Мельника В.О. в яких зазначено про необхідність відмовити у задоволенні скарги у зв`язку з її необґрунтованістю. Доводи головного управління Державної казначейської служби у Житомирській області щодо підстав відмови у задоволенні скарги є ідентичними доводам Державної казначейської служби України.

Арбітражний керуючий Мельник В.О., представники Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, Державної казначейської служби України у судове засідання 29.04.2021 не з`явилися, про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та відповідно до положень ГПК України.

Враховуючи надання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області, Державної казначейської служби України пояснень щодо заяви (скарги) арбітражного керуючого Мельника В.О., господарський суд вважає за можливе здійснити її розгляд без участі представників сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява (скарга), об`єктивно оцінивши докази, господарським судом встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду від 25.05.2017 у справі № 7/116-Б, зокрема, стягнуто з Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 55; код ЄДРПОУ - 40380333) на користь арбітражного керуючого Мельника В.О. ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) - 114882,31 грн витрат на оплату послуг ліквідатора.

З метою примусового виконання даного судового рішення 06.12.2017 Господарським судом Житомирської області видано наказ № 7/116-Б.

13.12.2017 до органу Казначейства (Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області) від Мельника В.О. надійшов на виконання наказ Господарського суду Житомирської області від 06.12.2017 у справі № 7/116-Б про стягнення з Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 114 882,31 грн витрат на оплату послуг ліквідатора.

Листом Управління Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області від 14.12.2017 № 06-08/3710 направлено боржнику запит щодо визначення рахунків, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів згідно з наказом суду у справі № 7/116-Б.

Житомирським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області у листі від 19.12.2017 № 16048/07 повідомлено про відсутність бюджетних призначень для забезпечення виконання рішень суду щодо сплати судових витрат.

За викладених обставин, органом казначейської служби визначено, що відповідно до норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" заборгованість перед Мельником В.О. згідно наказу Господарського суду Житомирської області у справі № 7/116-Б підлягає виконанню у третю чергу.

Вказуючи на протиправність дій органу Державної казначейської служби України, що полягає у відмові у зміні черговості виконання судового рішення з підстав встановлення стягувачу першої групи інвалідності, арбітражним керуючим Мельником В.О. заявлено вимогу про зміну черговості виконання судового рішення - ухвали Господарського суду Житомирської області від 25.05.2017 у справі з метою примусового виконання якого видано наказ від 06.12.2017 № № 7/116-Б.

Слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання (стаття 6 Закону України "Про виконавче провадження").

Аналогічне положення закріплено в частині 1 статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", відповідно до якого примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Указаним Законом також визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 цього Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення № 215), Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з пунктом 3 Положення № 215 основними завданнями Держказначейства є: 1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; 2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення № 215 передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).

Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку № 845 безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За положеннями зазначеного Порядку виконання рішень безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Пунктом 49 Порядку № 845 визначено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Міністерству фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Аналіз наведеного законодавства в сукупності дає підстави для висновку, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема стороною виконавчого провадження і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", а є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" особою здійснювати гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених цим Законом випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до положень пункту 15 Порядку виконання рішень дії органів Держказначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Держказначейства або суду. Проте ні в цьому Порядку, ні в Законі України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не зазначено, до якого суду оскаржуються рішення, дії або бездіяльність органів Держказначейства.

Разом з тим Закон України "Про виконавче провадження" установлює правило, згідно з яким рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 цього Закону). Водночас можливість та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства цим Законом не визначено.

Статтею 339 ГПК України визначено порядок оскарження до господарського суду дій чи бездіяльності виключно органів державної виконавчої служби та приватних виконавців. Так, відповідно до частини 1 даної статті сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Наведені норми права є підставою для висновку, що ГПК України та Закон України "Про виконавче провадження" передбачають порядок оскарження лише рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час примусового виконання ними судових рішень і лише до судового органу, який видав виконавчий документ.

Водночас Держказначейство - не орган примусового виконання судових рішень, а згідно з пунктом 1 Положення № 215 центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 20.06.2018 у справі № 916/1227/16.

Як вже було зазначено вище, вказуючи на протиправність дій органу Державної казначейської служби України, що полягає у відмові зміни черговості виконання судового рішення з підстав встановлення стягувачу першої групи інвалідності, арбітражним керуючим Мельником В.О. заявлено вимогу про зміну черговості виконання судового рішення - ухвали Господарського суду Житомирської області від 25.05.2017 у справі з метою примусового виконання якого видано наказ від 06.12.2017 № 7/116-Б. Таким чином, заявником оскаржуються дії органу Державної казначейської служби щодо можливої зміни черговості виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, зважаючи на характер правовідносин, що склалися між сторонами, господарський суд приходить до висновку про неможливість розгляду питання зміни черговості виконання судового рішення у зв`язку з неналежним виконанням органом Державної казначейської служби повноважень у господарському суді, який видав виконавчий документ. Питання оскарження дій органу Державної казначейської служби України в частині відмови у зміні черговості виконання судового рішення та у разі наявності підстав зміни такої черговості підлягає розгляду в адміністративному суді.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За викладених обставин, господарський суд прийшов до висновку закрити провадження з розгляду заяви (скарги) арбітражного керуючого Мельника В.О. про зміну черговості виконання судового рішення у справі №7/116-Б.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 231, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження з розгляду заяви (скарги) арбітражного керуючого Мельника В.О. про зміну черговості виконання судового рішення у справі №7/116-Б.

Ухвала господарського суду набирає законної сили 29.04.2021.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Житомирської області в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складений та підписаний 06.05.2021.

Суддя Костриця О.О.