Рішення

від 05.05.2021 по справі 420/2730/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2730/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма НИВА+ (вул. Одеська, 67-Д1, с.Липецьке, Подільський район, Одеська область, 66352) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135), Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Сільськогоподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма НИВА+ (далі СГТОВ НИВА+ ) до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (далі Південне міжрегіональне Управління) про визнання протиправною та скасування постанови Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №229911 від 04.02.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

Позивач зазначив, що 04.02.2021 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Акту №253279 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.12.2020 року Південним міжрегіональним управлінням винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №229911 від 04.02.2021 року, якою постановлено стягнути з СГТОВ НИВА+ адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн, відповідно до ч. 1 абз. 15 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт - штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більш 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Згідно з вказаним актом 04.12.2020 року проведена перевірка транспортного засобу: марки MAЗ/ГКБ, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 .

В даному акті зазначено, що під час перевірки виявлено порушення передбачена ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт ,пп.22.5 ПДР України, відповідальність передбачена ч.1 абз.15 ст.60 Закону за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більш 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Позивач вказує, що ним укладений з ТОВ Промагролізинг- Україна договір фінансового лізингу №12/06Л відповідно до якого СГТОВ НИВА+ має право володити та користуватись самоскидом МАЗ-6501С5-584-000.

Після здійснення 04.12.2020 року перевірки транспортного засобу марки MAЗ/ГКБ водію ОСОБА_1 було видано копію акту №253279 і копію розрахунку б/н плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким нараховано плату за проїзд в розмірі 178,20 евро за пройдену відстань 452 км. З вказаного розрахунку вбачається навантаження на здвоєну вісь склала 18,99 тон, при нормативно допустимої - 16 тон. Проте, водію не були надані довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю та екземпляр акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, а наданий розрахунок плати за проїзд не містить, а ні відомостей хто його склав, а ні підпису посадової особи.

Позивач вважає, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу був здійснений з порушенням вимог законодавства, що регламентує проведення зважування вантажного автомобілю під час здійснення вказаного контролю, що потягло прийняття неправомірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо здійснення габаритно-вагового контролю, на підставі показників якої складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів. Проте вказані документи після здійснення контролю водію не надані.

Також, не були надані документи щодо засобу вимірювальної техніки та її перевірки. Вимоги до вимірювальної техніки встановлені ст. 8 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність Законодавчо врегульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Проте неможливо встановити, яке саме зважувальнє обладнання було використано, та чи відповідає воно вимогам законодавства щодо обладнання, яке повинно застосовуватися для обладнання пересувного пункту габаритно-вагового контролю, та чи може застосовуватись для зважування транспортних засобів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10,2001 року, встановлені спеціальні правила здійснення дорожнього перевезення небезпечних вантажів, у тому числі допустиме навантаження вісь.

З ТТН вбачається, що СГТОВ НИВА+ здійснювало автоперевезення кукурудзи, яка є рухомою під час руху автомобіля, а тому її маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що своєю чергою не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. Таке зважування не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на вісь, зсув центру ваги при нахилі навісного обладнання при заїзді на платформу ваг, коли починається рівномірний рух сипкого вантажу.

Таким чином, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу, а не у спосіб, який здійснювався на транспортному засобі позивача посадовими особами відповідача.

Отже, результати вимірювання, здійснені працівниками Укртрансбезпеки, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем.

Крім цього, порушення, яке стосується перевантаження на строєну вісь 18,99 при нормативно допустимої - 16 тон не доведено належними доказами, оскільки при визначенні вагових параметрів неправильно проводилось зважування окремо кожної осі і в подальшому складалось.

Таким чином. порушення, яке стосується перевантаження на строєну вісь 18,99 т при нормативно допустимої - 16 тон не доведено належними доказами, оскільки при визначенні вагових параметрів неправильно проводилось зважування окремо кожної осі і в подальшому складалось.

Також, відповідно до Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю, пересувний пункт повинен бути укомплектований, поміж іншого, таким технічним обладнанням: комплект пересувних автомобільних ваг для осьового зважування транспортних засобів у русі, до складу якого входять дві вагові платформи, ваговий індикатор у футлярі та чотири вирівнювальні доріжки; комп`ютерна техніка; свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію (пункт 3 Розділу II).

Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на 5 проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології (пункт 8 Розділу II).

В Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом немає жодних доказів того, що габаритно-ваговий контроль позивача було здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для нього місцях, та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства.

Відсутність таких документів на пристрій, яким проводилося зважування транспортного засобу, позбавляє можливості перевірити відповідність цього приладу параметрам та технічному стану, що пред`являються до таких пересувних контрольних пунктів.

Відповідно до п. 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 №255. вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Згідно з п.18 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю № 879 затверджено за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Разом з тим, Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є основним підтверджуючим документам щодо здійснення габаритно-вагового контролю на підставі 6 показників якої складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та інші документи.

Відсутність належним чином оформленої Довідки, яка є підтверджуючим документом щодо здійснення габаритно - вагового контролю, що містить найменування, місце розташування пункту габаритно- вагового контролю, результати вагового контролю на осі та габаритного контролю транспортного засобу, відомості посадової особи Укртрансінспекції. що проводила габаритно-ваговий контроль та оператора вагового комплексу, свідчить про не доведеність порушення вагового контролю з боку Перевізника.

Також позивач вказує, що в оскаржуваній постанові не відображена суть правопорушення, що не відповідає вимоги до рішень суб`єкта владних повноважень щодо його обґрунтованості, вмотивованості.

Позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 25.02.2021 року позов залишений без руху та наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачами до суду відзив на позов не наданий.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Спірні правовідносини щодо здійснення державного контролю на автомобільному транспорті виникли між позивачем, який є суб`єктом господарювання - далі СГТОВ НИВА+ та суб`єктами владних повноважень - Укртрансбезпека, Південне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пунктів 3,4 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Згідно з п.16 під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Судом встановлено, що 01.06.2020 року позивачем укладений з ТОВ Промагролізинг- Україна договір фінансового лізингу №12/06Л відповідно до якого СГТОВ НИВА+ має право володіти та користуватись самоскидом МАЗ-6501С5-584-000 (а.с.39-46).

04.12.2020 року інспекторами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Гримчуком В.В. та Соколовим С.С., на пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на автомобільній дорозі а/д М-05 Київ-Одеса (452 км + 811), на підставі направлення на перевірку від 27.11.2020 року №026455 було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля позивача МАЗ/ГКБ, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , що перевозив зернову культуру (кукурудзу), за результатами складений акт №253279 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено про перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10% але не більше 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

На підставі акта №253279 від 04.12.2020 року Південним міжрегіональним управлінням винесено постанову №22229911 від 04.02.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно якої до позивача на підставі абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000грн. (а.с. 14).

Частина 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , яка зазначена у постанові, встановлює відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно - господарських штрафів, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.15 ч.1 ст.60).

Дослідивши надані докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, визначені повноваження Укртрансбезпеки, яка відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (пп.15.п.5 Положення).

Згідно з п.1 Порядку №879 цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 4 п.2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 зазначеного Порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Згідно з п. 28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року).

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідач жодним належним доказом не спростував твердження позивача про неналежне здійснення габаритно-вагового контролю та встановлення перевищення допустимого навантаження на здвоєну вісь на 2,75т, при цьому фактична маса вантажного автомобілю з вантажем встановлена - 22,06т при нормативно допустимої 24т.

Не спростовані твердження позивача про ненадання йому у порушення законодавства копії довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що позбавило позивача права на належних захист своїх прав.

В Акті від 04.12.2020 року відсутні посилання на здійснення габаритно-вагового контролю, а саме довідку про здійснення габаритно-вагового контролю.

Також, акті проведення перевірки від 04.12.2020 року відсутні відомості щодо вагового комплексу, якій застосовувався при здійсненні габаритно-вагового контролю.

Відповідач відзив на позов не надав, не надав також будь яких документів в спростування доводів позивача, не спростував доводів позивача про неналежне складення довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, в яких не зазначені характеристики зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг.

Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Пунктом 12 Порядку №879 встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Перевізник повинен бути усвідомлений про характеристики вагового комплексу, якій застосовувався при здійсненні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг.

Проте відповідно до ст. 8 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.

Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Пунктом 12 Порядку №879 встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Крім того, згідно п. 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від №255 від 28.07.2016 року, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. Таким чином, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу.

Суд вважає, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень та на якого відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладений обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав суду доказів про правомірність прийнятої постанови №229911 від 04.02.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн до позивача.

Ухвала суду від 09.03.2021 року про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі по справі №420/2730/21 отримана представником Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 17.03.2021 року, відповідачем Укртранбезпекою 16.03.2021 року. Відповідачам наданий 15-денний строк з дня отримання ухвали для надання відзиву на позов. Станом на 05.05.2021 року відзив на позов до суду не надійшов.

Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З урахуванням доводів позову, тієї обставини, що наданий строк для відзиву сплинув, та станом на 05.05.2021 року відзив на позов до суду не надійшов, згідно автоматизованої системи діловодства суду по справі не зареєстровано будь-яких клопотань, заяв відповідача, суд кваліфікує неподання відповідачем - суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови Управління №229911 від 04.02.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень, яка є рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами здійснення габаритно-вагового контролю, включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Висновок суду про визнання протиправною та скасування постанови Управління в Одеській області №229911 від 04.02.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень ґрунтується також на тому, що вказане рішення суб`єкта владних повноважень не відображає складу правопорушення та посилання на нормативний акт, який порушив позивач.

В оскаржуваній постанові Управління у графі щодо допущеного правопорушення зазначено 04.12.2020 р., а/д М-05 Київ-Одеса,452+811 (Підстава: акт від 04.12.20р. №253279 . Таке рішення не відповідає вимозі до рішень суб`єкта владних повноважень щодо його обґрунтованості, вмотивованості та прийняття з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, які повинні бути відображені в постанові.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови Управління №229911 від 04.02.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача - структурного підрозділу Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма НИВА+ (вул. Одеська, 67-Д1, с. Липецьке, Подільський район, Одеська область, 66352, код ЄДРПОУ 38443027) до Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845), Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 04.02.2021 року №229911 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 гривень.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за рахунок бюджетних асигнувань на користь Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма НИВА+ судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України .

Суддя Е.В. Катаєва