Постанова

від 05.05.2021 по справі 330/2341/17(8-а/330/2/2020)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2021 року м. Дніпросправа № 330/2341/17(8-а/330/2/2020)

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 15.09.2020 р. (головуючий суддя Гусарова В.А., судді Куценко О.О., Нестеренко Т.В.) в справі № 330/2341/17 за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 29.11.2017 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання протиправними дій щодо недоплати щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2017 рік відповідно до положень статті 12 Закону України Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту ; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2017 рік в сумі 5360,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 р. постанова залишена без змін.

Тобто, рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

18.03.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Якимівського районного суду Запорізької області із заявою про перегляд постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 29.11.2017 р. у зв`язку з виключними обставинами, в обґрунтування якої вказав, що Рішенням Великої Палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 р. № 3-р/2020 (справа № 1-247/2018(3393/18)) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Просив переглянути рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 15.09.2019 р. в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування норм матеріального права, переглянути судове рішення у зв`язку з виключними обставинами, задовольнивши позовні вимоги . Апелянт вказує, що оскільки окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, а рішення суду не виконано, наявні правові підстави для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами та задоволення вимог позивача. Висновок суду першої інстанції про незастосування до спірних правовідносин Рішення Конституційного Суду України від вважає неправильним.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування були чинними із дня набрання чинності Законом №79-VІІІ до 27.02.2020, зокрема і в 2017 році, тому суд першої інстанції вважав, що відсутні правові підстави визначати протиправними дії відповідача, вчинені на виконання нормативно-правових актів, які були чинними станом на дату вчинення таких дій.

Суд визнає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, у 2017 році позивачу виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня в розмірі 1200 грн.

Позивач 30.10.2017 р. звернувся з заявою до відповідача, в якій вказував на те, що йому було виплачено до 05 травня за 2017 рік грошову допомогу в розмірі 1200,00 грн., що є менше ніж встановлено чинним законодавством України, у зв`язку з чим просив здійснити доплату.

Відповідачем листом від 06.11.2017 р. № 1712/06-09 відмовлено у здійсненні доплати, з посиланням на те, що грошова допомога позивачу виплачена у повному обсязі, а саме в розмірі 1200,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідач правомірно при виплаті разової грошової допомоги у 2017 році керувався постановою Кабінету Міністрів України №223 від 05.04.2017 року Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбачені Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Про жертви нацистських переслідувань .

Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини 1 якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами пункту 1 частини 5 статті 361 КАС підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Рішенням Великої Палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 р. № 3-р/2020 (справа № 1-247/2018(3393/18)) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Встановлена Конституційним Судом України неконституційність окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, застосованого судом першої інстанції при вирішенні цієї справи, могла бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, якщо б судове рішення, яке просить переглянути позивач, підлягало б виконанню та не було б виконане на час ухвалення Конституційним Судом України Рішення у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України від 27 лютого 2020 р. № 3-р/2020 (справа № 1-247/2018(3393/18)).

В спірному випадку постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 29.11.2017 р., яку просить переглянути ОСОБА_1 у зв`язку з виключними обставинами, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , відповідно, це судове рішення не підлягало виконанню.

Відтак, зважаючи на приписи пункту 1 частини 5 статті 361 КАС, за якими підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, враховуючи, що судове рішення, яке просить переглянути заявник не підлягало виконанню, суд доходить до висновку про відсутність підстав, визначених п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, для перегляду у зв`язку з виключними обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.02.2021 р. в справі № 808/1628/18.

Статтею 91 Закону України Про Конституційний Суд України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційним Судом України в рішенні № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 р. вказано про втрату чинності положеннями закону саме з 27 лютого 2020 р., з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Тобто, саме з 27 лютого 2020 р. втратили чинність окремі положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно, саме з 27.02.2020 р., з дня втрати чинності окремі положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, позивач набув право на отримання суми щорічної грошової допомоги до 5 травня.

Таким чином, суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для перегляду рішення у зв`язку з виключними обставинами.

Доводи апелянта щодо наявності підстав для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами спростовані приведеними вище висновками суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 15.09.2020 р. в справі № 330/2341/17 залишити без задоволення.

Ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 15.09.2020 р. в справі № 330/2341/17 за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 05.05.2021 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.05.2021 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко