Постанова

від 06.05.2021 по справі 400/158/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/158/20 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Кривоозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Кривоозерської районної ради Миколаївської області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Кривоозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Кривоозерської районної ради Миколаївської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року по справі № 400/158/20 (залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року) позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Кривоозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кривоозерської районної ради Миколаївської області задоволено, застосовано до Кривоозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кривоозерської районної ради Миколаївської області (ідентифікаційний код 23625562) захід реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації його будівель, споруд та приміщень, розташованого за адресою: вул. Центральна, 153 А, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

23 жовтня 2020 року судом видано виконавчий лист по зазначеній справі.

01 лютого 2021року від відповідача по справі до суду надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення по справі № 400/158/20.

Заява обґрунтована тим, що на даний час вирішено питання щодо фінансування робіт для усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, частина порушень відповідачем усунена самостійно. Крім того, у разі повного зупинення діяльності Кривоозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Кривоозерської районної ради, фактично позбавить права дітей, які в ній навчаються на здобуття освіти, що є порушенням вимог Конституції України та Закону України Про освіту , оскільки такі дії створять зупинку освітнього процесу. У Кривоозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 навчається 603 учні. Відповідно до інформації відділу освіти Кривоозерської РДА встановлено, що заклади освіти, які діють на території смт. Криве Озеро не в змозі прийняти на навчання учнів Кривоозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 на період зупинення роботи школи. Тому відстрочення виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року надасть боржнику реальної можливості для виконання судового рішення, при цьому відсутні підстави ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року - заява Кривоозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Кривоозерської районної ради Миколаївської області про відстрочення виконання рішення суду у справі № 400/158/20 від 17.06.2020 залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду від 11 лютого 2021 року - скасувати, прийняти нову постанову, якою відстрочити Кривоозерській загальноосвітній школі І-Ш ступенів №1 Кривоозерської районної ради до 17.06.2021 виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у справі № 400/158/20. В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на доводи , ідентичні тим, що викладені в заяві про відстрочення виконання рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач послався на доводи, які узгоджуються з висновками суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, виходив з того, що реалізація конституційного права на освіту не може превалювати над порушенням конституційного права на життя і здоров`я (ст. 2 Конституції України), загроза якому відбувається кожен день для учнів, вчителів, батьків при відвідуванні школи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Частинами 3, 4 ст. 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що єдиною підставою, з якою процесуальний закон пов`язує можливість відстрочити виконання судового рішення, є виникнення обставин, які створюють перепони в його виконанні або унеможливлюють його виконання і тільки в разі встановлення судом таких обставин, він вирішує питання про відстрочення виконання судового рішення та повинен врахувати наведені в законі критерії.

Відповідно до ст. 68 ч. 1, 2 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Тобто, застосування судом заходу реагування у виді повного або часткового зупинення роботи об`єктів, є санкцією за порушення вимог законодавства у сфері техногенної та/або протипожежної безпеки, яка (санкція) одночасно покликана унеможливити виникнення аварій та/або надзвичайних подій до усунення порушень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що обставини, на які посилається відповідач в своїй заяві, не свідчать про об`єктивну неможливість виконати рішення суду.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що питання про відстрочити або розстрочити виконання рішення є правом суду, а не його обов`язком, а тому вимоги апелянта є безпідставними та не заслуговують на увагу суду.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що в даному випадку, аргументи скаржника щодо незаконності оскаржуваної ухвали суду є необґрунтованими.

Суд першої інстанції також слушно зауважив, що доводи відповідача про порушення прав учнів на освіту та зрив навчального процесу і неможливість влаштування дітей до інших закладів освіти на час усунення порушень, не є вирішальними в даному випадку, так як ні КЦЗ України, ні Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ні КАС України не містять виключень щодо можливості застосування судом заходів реагування до соціально значущих об`єктів, таких як школи, дитячі садки, навчальні заклади, лікарні тощо.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань, які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 325, 328, 378 КАС України, суд, - -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кривоозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Кривоозерської районної ради Миколаївської області - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Кривоозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Кривоозерської районної ради Миколаївської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного судового рішення 06.05.2021р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.