Справа № 627/215/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2021 року смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Каліберди В.А.,
з участю секретаря - Коломієць Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 4,8197 га, яка розташована на території Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилася спадщина на майно, що складається з земельної ділянки площею 4,8197 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 020765.
Позивач з метою прийняття спадщини зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом та прохає: поновити строк звернення до суду з позовом та визнати за нею право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_2 .
В судове засідання позивач не з`явилася, однак її представник надала суду заяву про підтримання позовних вимог ОСОБА_1 та про слухання справи у її відсутність.
Представник відповідача - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про слухання справи у його відсутність та при прийнятті рішення покладався на розсуд суду.
Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , копія якого мається в матеріалах справи, відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 4,8197 га, яка розташована на території Пархомівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, що належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №020765, що підтверджується копією державного акту, яка мається в матеріалах справи.
У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом має той з подружжя, який його пережив та діти спадкодавця.
Факт, що позивач являється донькою померлої ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_2 та про одруження серії НОМЕР_3 , копії яких знаходяться в матеріалах справи, а також відповіддю Гадяцького районного відділу ДРАЦС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 20.04.2021 №282/20.2-28.
Позивач з метою прийняття спадщини в нотаріальному порядку після смерті матері ОСОБА_2 зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно померлої, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 листопада 2019 року.
Однак позивач відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , постійно проживаючи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується актом встановлення місця проживання від 30.08.2019 року та постанова Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 листопада 2019 року.
Також спадкоємцем майна ОСОБА_2 є її син ОСОБА_3 , однак він від належної йому частини спадкового майна після смерті матері ОСОБА_2 за всіма підставами відмовляється та на неї не претендує, про що свідчить його нотаріально посвідчена заява, яка мається в матеріалах справи.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.
Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України.
Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування " відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР №020765.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом після померлої ОСОБА_2 та до спадкового майна входить земельна ділянка.
Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої УкраїноюЗаконом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікованаЗаконом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, ОСОБА_1 пропустила строк для звернення з позовною заявою до суду і просить його поновити. Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що відповідно до ст.127 ЦПК України пропущений строк необхідно поновити, оскільки він пропущений з поважних причин.
Окрім цього, відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надала суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , має законне право на земельну ділянку в порядку спадкування.
На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1223,1225,1261 ЦК України, ст.ст. 259, 265,268 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Позов ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею розміром 4,8197 га, кадастровий номер: 6323585500:04:001:0454 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ХР №020765 після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ).
Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області (місцезнаходження: вул. Миру №127, смт Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04397359).
СУДДЯ В.А. КАЛІБЕРДА
Суд | Краснокутський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2021 |
Оприлюднено | 07.05.2021 |
Номер документу | 96733981 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Краснокутський районний суд Харківської області
Каліберда В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні