Справа № 304/757/20 Провадження № 2/304/68/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2021 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Чепурнова В. О.,
з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/757/20 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Митровки Ярослава Васильовича до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з нерухомого майна,
В С Т А Н О В И В:
адвокат Митровка Я.В. звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 з вказаним позовом, в якому просить зняти арешт з об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 188,8 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 17253664211000; номер запису про право власності: 29523879), а також із земельної ділянки, загальною площею 0,1050 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 17253664211000; номер запису про право власності: 29523438). Свої вимоги мотивує тим, що є іпотекодержателем даного нерухомого майна згідно Договору від 12 грудня 2018 року про відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 014/5409/74/34942 від 21 вересня 2007 року (далі Договір), предметом якого є нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності, а саме: об`єкт незавершеного будівництва та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1050 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим на виконанні в Ужгородському міському відділі ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження № 61888484 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4536/11 від 23.09.2013, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості в розмірі 863 765,87 грн, в межах якого старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боднар Мариною Юріївною було винесено Постанову про арешт майна боржника від 30.04.2020. На виконання вищевказаної постанови було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 , в тому числі і на об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1050 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які виступають предметом іпотеки за Договором іпотеки № 014/5409/74/34942 від 21 вересня 2007 року, чим порушують права позивача, оскільки позивач як Іпотекодержатель не має об`єктивної можливості реалізувати своє переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог. На підставі наведеного просить задовольнити позов.
Позивач у судове засідання не з`явився, однак представник позивача адвокат Митровка Я.В. подав клопотання, яким просив судове засідання провести без участі позивача та його представника, вимоги підтримав повністю та просив такі задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти винесення у справі заочного рішення (а. с. 122).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явився, однак подав письмову заяву про визнання позову, просив розглянути справу за його відсутності (а. с. 106).
У судове засідання представник відповідача ТОВ ОТП Факторинг Україна не з`явився, однак подав клопотання про заміну відповідача (а. с. 49).
Представник ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія у судове засідання не з`явився, під час розгляду справи подавав відзив, в якому просив позовну заяву задовольнити у зв`язку з доведеністю відступлення права вимоги за договором іпотеки, а також розглядати справу за його відсутності.
У судове засідання представник Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору не з`явився, про дату, місце та час судового розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
За клопотанням позивача судом залучено до участі у справі правонаступника відповідача ТОВ ОТП Факторинг Україна , а саме Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія (а. с. 100-102).
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши в судовому засіданні письмові матеріали даної цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом достовірно встановлено, що 20 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (правонаступником якого є Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ) (далі - Банк) та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 014/5409/74/34942 від 20 вересня 2007 року (далі - Кредитний договір), за яким Банк, на положеннях та умовах Кредитного договору, надав ОСОБА_2 кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 82 000 (вісімдесят дві тисячі) доларів США, а ОСОБА_2 зобов`язався належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов Кредитного договору та тарифів Банку, та виконати інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором (а. с. 9-14).
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки № 014/5409/74/34942 від 21 вересня 2007 року (далі - Договір іпотеки). Предметом іпотеки за Договором іпотеки є нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, а саме: об`єкт незавершеного будівництва та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1050 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 15-18).
Також встановлено, що в подальшому Банком було відступлено право вимоги за Кредитним договором № 014/5409/74/34942 від 20 вересня 2007 року та Договором іпотеки №014/5409/74/34942 від 21 вересня 2007 року Товариству з обмеженою відповідальністю ФІНСТРИМ .
Судом також під час судового розгляду встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ Фінстрим (03150, Україна, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, офіс 612; код ЄДРПОУ: 40176983) було укладено Договір відступлення права вимоги від 12 грудня 2018 року за Кредитним договором № 014/5409/74/34942 від 20 вересня 2007 року, який був укладений між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , та ОСОБА_2 в якості позичальника (а. с. 19-21).
Суд також встановив, що 12 грудня 2018 року було укладено Договір про відступлення прав за договором іпотеки № 014/5409/74/34942 від 21 вересня 2007 року відповідно до якого Іпотекодержатель (ТОВ Фінстрим ) передав, а новий Іпотекодержатель (новий кредитор ОСОБА_1 ) прийняв всі права вимоги за Договором іпотеки № 014/5409/74/34942 від 21 вересня 2007 року, що укладений між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (правонаступником якого є Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ) як Іпотекодержателем та ОСОБА_2 як Іпотекодавцем і посвідчений приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Закарпатської області Конончук В.Ю. за реєстровим № 1495, який виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з Кредитного договору № 014/5409/74/34942 від 20 вересня 2007 року (а. с. 22-зворот).
Предметом іпотеки за Договором іпотеки є нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, а саме: об`єкт незавершеного будівництва та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1050 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки з моменту укладення цього договору новий кредитор набуває статусу Іпотекодержателя за Договором іпотеки.
Правовий статус позивача як Іпотекодержателя також підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (а. с. 23-24).
Також було встановлено, що на виконанні в Ужгородського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження № 61888484 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4536/11 від 23.09.2013, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості в розмірі 863 765,87 грн, в межах якого старшим державним виконавцем Ужгородського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боднар Мариною Юріївною було винесено Постанову про арешт майна боржника від 30.04.2020 (а. с. 25).
На виконання вищевказаної постанови було накладено арешт на все майно відповідача ОСОБА_2 , в тому числі і на об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1050 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які виступають предметом іпотеки за договором Іпотеки (а. с. 27-29).
Судом встановлено, що 31 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія було укладено договір факторингу. За даним договором від Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія перейшло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором ML-800/075/2007 від 26 грудня 2007 року (а. с. 50-53).
В судовому засіданні також встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 грудня 2020 року у справі № 2-4536/11 замінено сторону виконавчого провадження № 61888484 з виконання виконавчого листа № 2-4536/11, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, а саме стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , код ЄДРПОУ: 38750239; адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, пов. 6, оф. 34 (а. с. 94-97).
Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, передбачений у Розділі V Закону України Про іпотеку . Зокрема згідно ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.
За змістом ч. 6 ст. 3 Закону України Про іпотеку у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до частини 7 цієї ж статті пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом у черговості їх державної реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.
Тобто вказаною нормою встановлено три підстави, які повинні бути наявними одночасно.
Судом встановлено, що арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 накладено на підставі постанови про арешт майна боржника від 30.04.2020 при виконанні виконавчого листа № 2-4536/11, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області від 23.09.2013. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 213696389 від 24 червня 2020 року іпотека зареєстрована 24 вересня 2007 року, тобто до ухвалення рішення про стягнення з позивача коштів, що відповідачем не спростовано (а. с. 27 зворот).
У матеріалах справи також відсутні докази того, що ТОВ ОТП Факторинг Україна чи його правонаступник ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія має пріоритетні права вимоги перед позивачем ОСОБА_1 за іпотечним договором № 014/5409/74/34942 від 21 вересня 2007 року, а тому наявність арешту порушує права позивача, який наділений пріоритетним правом вимоги перед іншими кредиторами.
Судом встановлено, що загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 становить 146 185,56 доларів США, з яких тіло кредиту становить 80 982,92 долари США, відсотки за користування кредитом в розмірі 22 328,43 доларів США, пеня за порушення строків повернення суми кредиту в розмірі 33 607,91 та пеня за порушення строків повернення процентів за користування кредитом 9 266,30 доларів США.
Звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 110620-007 було визначено ринкову вартість земельної ділянки площею 0,105 га, кадастровий номер 2123284504:01:001:0005, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 10 340 гривень (а. с. 30).
Звітом № 110620-008 про оцінку майна, ринкова вартість об`єкту незавершеного будівництва (готовністю 41 %), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 становить 140 145 грн (а. с. 31).
Судом встановлено, що загальна ринкова вартість нерухомого майна, яке є предметом іпотеки згідно Договору іпотеки становить 150 485 гривень.
Разом з тим заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем за Кредитним договором з урахуванням штрафних санкцій становить 146 185,56 доларів США, що станом на день винесення рішення у даній справі за офіційно встановленим курсом Національного банку України долару США до гривні становить 4 085 886,40 грн. Виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку, що вартість предмета іпотеки є меншою за суму боргу ОСОБА_2 перед позивачем ОСОБА_1 .
Судом також встановлено, що боржником згідно із Договором іпотеки №014/5409/74/34942 від 21 вересня 2007 року ОСОБА_2 у порядку ст. 37 Закону України Про іпотеку надано згоду на звернення стягнення Іпотекодержателем на Предмет іпотеки, а саме: об`єкт незавершеного будівництва та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1050 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 26). У той же час судом встановлено відсутність згоди іпотекодержателя на звернення стягнення на заставлене майно у межах виконавчого провадження ВП № 61888484. Тобто одночасно відсутні усі підстави, передбачені ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями шляхом стягнення на заставлене майно боржника. В зв`язку з вищенаведеними обставинами, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для можливості застосування ч. 1 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження стосовно звернення стягнення на заставлене майно ОСОБА_2 у виконавчому проваджені №61888484 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4536/11 від 23.09.2013, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.
Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.
Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.
Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.
Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зокрема, як у справі Бакланов проти Росії , (CaseBaklanovv. Russia), п. 39, скарга № 68443/01, рішення від 9 червня 2005 року, статус - остаточне.), так і у справі "Ятрідіс проти Греції" (CaseIatridisv. Greece), п. 58, скарга № 31107/96, рішення від 25 березня 1999 року, статус - остаточне, ReportsofJudgmentsandDecisions 1999 р.), так і у справі Фрізен проти Росії (CaseFrizenv. Russia), п. 33, скарга № 58254/00, рішення від 24 березня 2005 року, статус - остаточне від 30 листопада 2005 року), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним .
Окрім того, ЄСПЛ через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції" (CaseHentrichv.France), заява № 13616/88 від 22 вересня 1994 року, п. 42, Series А № 296-А), та "Кушоглу проти Болгарії" (CaseKushogluv. Bulgaria), п.п. 49 - 62, заява № 48191/99, рішення від 10 травня 2007 року, статус рішення - остаточне).
Водночас ЄСПЛ неодноразово наголошує не тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.п. 69, 73, рішення від 23 вересня 1982 року у справі Спорронг та Льоннрот проти Швеції (CaseSporrongandLonnrothv. Sweden), Series A, № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (п. 50 рішення від 21 лютого 1986 року у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства (CaseofJamsandothersv. UK), заява № 3/1984/75/119, Series A, № 98).
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 року (м. Рим 1950 рік), ратифікувавши яку 17.07.1997 році Україна визнала не лише право на мирне володіння майном, а визнала обов`язок щодо запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що, накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1050 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , порушує майнові права позивача як Іпотекодержателя, оскільки останній не має об`єктивної можливості реалізувати своє переважне (пріоритетне) право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог, а тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 512, 514 ЦК України, ст. 1, 6, 7, 33, 36, 37 Закону України Про іпотеку , ст. 12, 13,76-81, 141, 198, 200, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
позов представника ОСОБА_1 - адвоката Митровки Ярослава Васильовича до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити повністю.
Зняти арешт з об`єкта незавершеного будівництва, загальною площею 188,8 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 17253664211000; номер запису про право власності: 29523879), а також із земельної ділянки, загальною площею 0,1050 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 17253664211000; номер запису про право власності: 29523438).
Стягнути з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія на користь ОСОБА_1 по 560 (п`ятсот шістдесят) грн 53 коп судового збору з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Митровка Ярослав Васильович, місцезнаходження: 88000 Закарпатська область м. Ужгород, вул. Толстого, № 33А офіс 5.
Відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , код ЄДРПОУ 36789421; місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія , код ЄДРПОУ 38750239; місцезнаходження: 04112 м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського, 8.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 35045459; місцезнаходження: 88000 Закарпатська область м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14.
Головуючий: Чепурнов В. О.
Суд | Перечинський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2021 |
Оприлюднено | 07.05.2021 |
Номер документу | 96739768 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Перечинський районний суд Закарпатської області
Чепурнов В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні