Ухвала

від 05.05.2021 по справі 734/1211/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 734/1211/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/4823/162/21 Категорія - Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «НОРДКАП 2020» на ухвалу слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2021 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 заявлене у межах кримінального провадження, внесеного 20 квітня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021275460000122, про арешт майна.

Накладено арешт на тимчасово вилучене майно на трактор К-701 без реєстраційного номеру, з номером двигуна НОМЕР_1 та табличкою з написом ENGINE TYPE XF 315F ENGINE NUMBER N-07184 з написом НОМЕР_2 в зчепленні з плугом БПД 4,2 ТУУ 29.3-14312387-001-2001 (фрегат), заводський номер НОМЕР_3 , вилучені 20 квітня 2021 року під час проведення огляду місця події, що перебували у володінні та користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , належні ОСОБА_10 , жителю АДРЕСА_2 , і згідно з Договором від 18 квітня 2021 року оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем (водієм) № 18/04 передані у платне володіння та користування ТОВ «Нордкап 2020» (код ЄДРПОУ 43182544, юридична адреса с. Джулинка, вул. Некрасова, 12-А Бершадського району Вінницької області), з метою збереження речових доказів та тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження, користування вказаним майном.

Мотивуючи рішення, слідчий суддя вказав, що достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним правовими нормами ст. 98 КПК України і з метою збереження речових доказів і тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування вказаним майном, необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно.

На зазначену ухвалу слідчого судді адвокатом ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «НОРДКАП 2020» була подана апеляційна скарга в якій він просить скасувати її, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання слідчого та повернути вилучене майно. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що дане кримінальне провадження було відкрито за фактом розорювання прибережної смуги, однак такі землі, згідно Земельного кодексу України, не відносяться до особливо цінних земель. Також зазначає, що земельні ділянки, де було здійснено вилучення майна, знаходяться в оренді ТОВ «НОРДКАП 2020» на підставі договорів оренди, що не було враховано при ухваленні оскаржуваного рішення. Крім того вказує, що під час вилучення майна протокол вилучення не складався і відповідна копія протоколу не була надана особі, у якої його вилучили. Апелянт також зазначає, що арештована техніка для підприємства є чи неєдиним засобом для отримання майбутнього доходу та джерелом функціонування і після спливу строку оренди арештованої техніки підприємство зобов`язане його повернути, що через арешт зробити буде неможливо.

Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_7 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021275460000122 від 20 квітня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

20 квітня 2021 року в ході проведення огляду місця події виявлений і вилучений трактор К-701 у зчепленні з плугом, за кермом знаходився ОСОБА_9 .

Того ж дня, постановою слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_8 тимчасово вилучене майно - трактор К-701 без реєстраційного номеру, з номером двигуна НОМЕР_1 та табличкою з написом ENGINE TYPE XF 315F ENGINE NUMBER НОМЕР_4 з написом НОМЕР_2 в зчепленні з плугом БПД 4,2 ТУУ 29.3-14312387-001-2001 (фрегат), заводський номер НОМЕР_3 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею за наслідками розгляду клопотання обґрунтовано встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, враховано правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказували на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, прийнято до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно, суд першої інстанції мотивував таку необхідність саме тим, що слідчим доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України і застосування обмежувальних заходів у даному кримінальному провадженні застосовано з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а ч. 3 цієї статті зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів вважає вимоги клопотання, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням вказаних обставин, з огляду на те, що майно, зазначене у клопотанні слідчого, могло бути використане під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України і відповідає критеріям, встановленим у ст.98 КПК України, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків слідчого суді не спростовують.

Посилання апелянта, що під час вилучення майна протокол вилучення майна не складався, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. І в матеріалах провадження міститься відповідний протокол огляду місця події, в ході якого і було вилучено вищезазначеного трактора.

Також колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, зазначене в клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах кримінального процесуального законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, оскільки застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, що спростовує твердження апелянта про недотримання слідчим та слідчим суддею вимог ст. ст. 171, 173 КПК України.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що обмеження майнових прав відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України має тимчасовий характер і негайно припиняється, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є предметом, доказом злочину.

Отже, підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбачених ст. 409 КПК України, колегія суддів не вбачає і не наведені такі дані в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «НОРДКАП 2020» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_8 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно - трактор К-701 без реєстраційного номеру у кримінальному провадженні № 12021275460000122 від 20 квітня 2021 року без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4