Рішення

від 07.05.2021 по справі 483/131/19

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/131/19

Провадження № 2/483/24/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

06 травня 2021 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Рак Л.М.

за участю секретаря Марчук І.В.,

прокурора Чехліної В.О.,

представника позивача Лушникова В.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області до Миколаївської районної державної адміністрації та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

24 січня 2018 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 Савицька М. звернулася до суду в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації із зазначеним позовом до Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_2 ..

Ухвалою від 11 листопада 2019 року до участі в справі в якості правонаступника позивача - Миколаївської обласної державної адміністрації залучено Чорноморську сільську раду Очаківського району Миколаївської області, а 13 квітня 2021 року в якості правонаступника відповідача - Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області - Миколаївську районну державну адміністрацію.

Свої вимоги прокурор обґрунтовувала тим, що Миколаївською місцевою прокуратурою № 1 було виявлено порушення інтересів держави під час розпорядження Очаківською районною державною адміністрацією земельними ділянками за межами населеного пункту Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. Так, на підставі розпоряджень Очаківської райдержадміністрації № 148 від 06 травня 2008 року та № 388 від 03 жовтня 2008 року відповідачці ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва. Оформлення права власності відповідачки на земельну ділянку було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки вона розташована в межах прибережної захисної смуги, відноситься до земель рекреації та на неї поширюється обмеження щодо використання для індивідуального дачного будівництва. Крім того, надання у власність земельної ділянки за вказаним цільовим призначеням суперечить містобудівній документації та чинному містобудівному законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам. Посилаючись на викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Очаківської районної державної адміністрації № 338 від 03 жовтня 2010 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність відповідачці ОСОБА_2 земельної ділянки, визнати недійсним виданий останній державний акт на право власності на земельну ділянку, а також зобов`язати відповідачку повернути її Чорноморській сільській раді.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, додавши також, що ані Миколаївською обласною державною адміністрацією, ані Чорноморською сільською радою Очаківського району Миколаївської області, до складу якої спірна земельна ділянка увійшла 26 жовтня 2018 року згідно з рішенням Очаківської районної ради, не вживалось заходів щодо усунення вказаних вище порушень.

Представник позивача - Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області в судовому засіданні, підтримавши доводи своїх письмових пояснень щодо суті спору, просив вирішити справу, застосувавши загальний принцип справедливості судочинства, стверджуючи, що на теперішній час спірна земельна ділянка вже перебуває в межах села, і вимоги Водного кодексу щодо дотримання меж захисної смуги на цю земельну ділянку не поширюються. Крім того, наголошував, що всі докази, надані прокурором, носять характер недопустимості. Також посилався, що на теперішній час виготовлено Генеральний план села, згідно з яким ширина прибережної захисної смуги встановлена з урахуванням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача - Миколаївської районної державної адміністрації та відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 130 ЦПК України, до суду не з`явилися.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

На підставі розпорядження т.в.о. голови Очаківської районної державної адміністрації №148 від 06 травня 2008 року Про надання громадянам України дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області було надано дозвіл 44 громадянам України на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 4,4 га (по 0,1 га кожному) для індивідуального дачного будівництва в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області згідно зі списком-додатком, серед яких за № 35 значиться відповідачка ОСОБА_2 (т.1 а.с. 29).

Розпорядженням Очаківської районної державної адміністрації № 388 від 03 жовтня 2008 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам (44 особам), у тому числі й відповідачці ОСОБА_2 , для індивідуального дачного будівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності не наданих у власність або користування, в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області (т.1 а.с. 30).

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 20 жовтня 2008 року отримала державний акт серії ЯЗ № 137622 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га за цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, розташовану в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, що підтверджується копією цього державного акту (т.1 а.с. 31-32).

За даними висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області від 18 вересня 2008 року № 01-04/5447-05 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 4,25 га вказані ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги за межами населеного пункту в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, на час передачі у власність громадянам перебували у державній власності та відносилися до категорії земель сільськогосподарського призначення - пасовищ (т.1 а.с. 36).

За змістом висновку відділу земельних ресурсів у Очаківському районі Миколаївської області від 11 червня 2008 року № 548/01-12, спірна земельна ділянка має обмеження на використання як така, що розташована в прибережній захисній смузі (т.1 а.с. 35).

Письмовою відповіддю управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації від 11 грудня 2017 року, наданої на запит прокуратури, підтверджується той факт, що надана у власність відповідачці земельна ділянка розташована в зоні рекреації. В межах вказаної зони передбачалось розміщення санаторіїв, установ відпочинку та туризму, піонертаборів, місць тимчасового відпочинку заказників та причалів (т.1 а.с. 40).

На підставі рішення № 10 від 26 жовтня 2018 року 25 сесії сьомого скликання Очаківської районної ради Миколаївської області Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Чорноморка Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області спірна земельна ділянка увійшла у межі території с. Чорноморка, а Чорноморська сільська рада стала розпорядником спірної землі (т.1 а.с. 131).

Як вбачається з роздруківки з Публічної кадастрової карти України, яка є загальнодоступною та інформація з якої відповідно до ст. 82 ЦПК України не потребує додаткового доведення, відстань спірної земельної ділянки до урізу води становить 430,713 м, тобто вона розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря (т.1 а.с. 106).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування передбачені ст. 122 ЗК України, частиною 3 якої визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району, індивідуального дачного будівництва.

Згідно зі ст.ст. 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду, віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

За змістом ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм тощо.

Згідно з ч. 9 ст. 88 Водного кодексу України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду, зокрема, ст. 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до ч. 4 ст. 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Отже, за змістом наведених правових норм (у редакціях, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин) прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Згідно з п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються ст.ст. 50, 54 Закону України Про землеустрій .

Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у ст. 59 ЗК України, суперечить нормам ст.ст. 83, 84 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, а також виходячи з комплексного аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на момент її передачі відносилась до земель водного фонду та перебувала в межах прибережної захисної смуги.

Отже, Очаківською РДА при прийнятті оспорюваного розпорядження в частині надання у власність відповідачки земельної ділянки, розташованої в межах прибережної захисної смуги уздовж моря, для індивідуального дачного будівництва були порушені норми земельного та водного законодавства. Такі порушення законодавства є підставою для визнання незаконним та скасування зазначеного розпорядження в цій частині.

Оскільки відповідне розпорядження підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, державний акт, що посвідчує набуте право, також має бути визнаний недійсним.

Вирішуючи позов в частині витребування земельної ділянки у відповідачки ОСОБА_2 , суд виходить з такого.

Способи захисту цивільних прав визначаються статтею 16 ЦК України, і їх перелік не є вичерпним.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неприпустимим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у ст. 59 цього Кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного та Водного кодексів України слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі власник майна може звернутись до суду з негаторним позовом про зобов`язання повернути земельну ділянку, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Вирішуючи даний спір, суд також враховує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, в якому зазначено, що суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона на обґрунтування своїх вимог або заперечень послалася не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічну правову позицію викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц.

Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу.

Конституція України, зокрема ст.ст. 13, 14 визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

З огляду на наведене земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, водні ресурси є об`єктами права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні.

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

З урахуванням викладеного, а також з огляду на пасивність усіх інших органів державної влади та місцевого самоврядування, які б мали вчасно виявити та відреагувати на незаконність передачі у приватну власність земельної ділянки водного фонду, суд дійшов висновку про наявність у прокурора достатніх підстав та повноважень для звернення до суду з цим позовом.

Оскільки прокурор свій процесуальний обов`язок доказування виконав - надав суду належні та допустимі докази того, що спірна земельна ділянка була передана з порушенням вимог земельного законодавства і підлягає поверненню власнику, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім цього, у порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь прокуратури Миколаївської області в рахунок відшкодування сплаченого судового збору з відповідачів - Миколаївської районної державної адміністрації 882 грн. 13 коп. (881 грн. - за вимогу про визнання недійсним та скасування державного акту та 01 грн. 13 коп. - частина судового збору за вимогу немайнового характеру - визнання незаконним та скасування розпорядження), з ОСОБА_2 - 2709 грн. 64 коп. (881 грн. - за вимогу про визнання недійсним державного акту, 44 грн. 05 коп. - частина судового збору за вимогу про визнання незаконним та скасування розпорядження, 1762 грн. - за вимогу майнового характеру та 22 грн. 59 коп. - за розгляд заяви про забезпечення позову).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області до Миколаївської районної державної адміністрації та ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Очаківської районної державної адміністрації № 388 від 03 жовтня 2008 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності не наданих у власність або користування, в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 137622 від 20 жовтня 2008 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010802101402 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 4825184800:04:000:0431 для індивідуального дачного будівництва, розташовану в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , повернути у власність держави в особі Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 4825184800:04:000:0431, розташовану в межах території Чорноморської сільської ради об`єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області.

Стягнути з Миколаївської районної державної адміністрації на користь Миколаївської обласної прокуратури - 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні 13 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Миколаївської обласної прокуратури - 2709 (дві тисячі сімсот дев`ять) гривень 64 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 травня 2021 року.

Головуючий: