Рішення

від 07.05.2021 по справі 484/1726/19

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/1726/19

Провадження № 2/484/25/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2021 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Мельничук О.В.

при секретарі - Голубковій Н.М.

за участю представника позивача - Вялової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайськ справу за позовною заявою адвоката Вялової Ірини Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсними державних актів,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Вялова І.М. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсними державних актів.

В обґрунтування позову адвокат Вялова І.М. зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - батько позивачки ОСОБА_1 та третьої особи: ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданим виконавчим комітетом Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, серія НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_4 , залишилась спадщина, яка складається з:

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3.87 га, що розташована в межах території Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, яка належала покійному на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку Серії ЯЕ № 933670, виданого на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 07 липня 2008 року № 226-р., за кадастровим номером: 4825484600:02:000:1642.

- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,39 га, що розташована в межах території Лисогірської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, яка належала покійному на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку Серії ЯЕ № 933669, виданого на підставі розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 07 липня 2008 року № 226-р., за кадастровим номером: 4825484600:02:000:1643.

Спадкоємцями першої черги спадкування на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , являються його діти: донька ОСОБА_1 - позивачка по справі та син - ОСОБА_3 - 3-тя особа по справі, які спадщину прийняли у встановлений законом строк, звернувшись до Другої Первомайської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, на підставі яких була заведена спадкова справи № 244/2015 після смерті ОСОБА_4 .

Зазначені вище земельні ділянки при житті ОСОБА_4 було передано в оренду - та він отримував орендну плату за їх користування орендодавцем.

Але при збиранні документів для оформлення спадщини на вищезазначені земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,87 га, та 0,39 га, розташованих в межах території Лисогірської сільської ради, Первомайського району, Миколаївської області, зокрема при звернені позивачки за отриманням Витягу з Державного земельного кадастру, в подальшому для надання його нотаріусу для отримання свідоцтва про право на спадщину, було виявлено, що належні ОСОБА_4 вищевказані земельні ділянки передано у власність іншій особі - ОСОБА_2 .

Відповідно до розпорядження голови Первомайської райдержадміністрації від 07.07.2008 року №226-р Про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та передачу у власність земельних ділянок визначено, що ОСОБА_4 в межах Лисогірської сільської ради передбачено передати у власність дві земельні ділянки площею 3,87 га та 0,39 га.

На підставі затвердженої технічної документації ОСОБА_4 , було видано державні акти на право власності на земельні ділянки площею 3,87 га (серія ЯЕ № 933670 від 13.08.2008 року кадастровий номер 4825484600:02:000:1642, ділянка № НОМЕР_2 ) та площею 0,39 га (серія ЯЕ № 933669 від 13.08.2008 року кадастровий номер 4825484600:02:000:1643, ділянка № НОМЕР_3 ).

Розпорядженням голови Первомайської райдержадміністрації від 15.10.2008 року №364-р Про виділення громадянам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) відповідачу - ОСОБА_2 визначено передати у власність в межах Лисогірської сільської ради земельні ділянки за номерами НОМЕР_2 та 1502 згідно з Протоколами зборів.

На підставі технічної документації, затвердженої розпорядженням голови Первомайської райдержадміністрації від 14.10.2010 року №332-р Про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки (паї) громадянам України (22 чоловіки), про передачу у власність земельних ділянок згідно додатку, ОСОБА_2 видано державні акти на право власності на земельні ділянки площею 3,8690 га (серія ЯЛ № 601537 від 10.12.2010 року кадастровий номер 4825484600:02:000:2910, ділянка № НОМЕР_2 ) та площею 0,3945 га (серія ЯЛ № 601538 від 10.12.2010 року кадастровий номер 4825484600:02:000:2911, ділянка № НОМЕР_3 ), що підтверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області відділу у Первомайському районі від 08.10.2018 року № 571/118-18.

Таким чином, ОСОБА_2 розроблено технічну документацію та видано державні акти на право власності на земельні ділянки, які згідно Протоколів зборів та Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, раніше виданих державних актів вже належали на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Представник позивачки адвокат Вялова І.М. в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила справу слухати в її відсутність та відсутність довірительки.

Відповідач Первомайська районна державна адміністрація Миколаївської області надала суду письмові пояснення в яких зазначив, що не є належним відповідачем.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області направив до суду заперечення проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, відзиву із запереченнями не надав.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву в якій не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив слухати справу в його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що розпорядженням голови Первомайської райдержадміністрації від 07.07.2008 року №226-р Про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки та передачу у власність земельних ділянок визначено, що ОСОБА_4 в межах Лисогірської сільської ради передбачено передати у власність дві земельні ділянки площею 3,87 га та 0,39 га.

На підставі затвердженої технічної документації ОСОБА_4 , було видано державні акти на право власності на земельні ділянки площею 3,87 га (серія ЯЕ № 933670 від 13.08.2008 року кадастровий номер 4825484600:02:000:1642, ділянка № НОМЕР_2 ) та площею 0,39 га (серія ЯЕ № 933669 від 13.08.2008 року кадастровий номер 4825484600:02:000:1643, ділянка № НОМЕР_3 ).

Розпорядженням голови Первомайської райдержадміністрації від 15.10.2008 року №364-р Про виділення громадянам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) відповідачу - ОСОБА_2 визначено передати у власність в межах Лисогірської сільської ради земельні ділянки за номерами НОМЕР_2 та 1502 згідно з Протоколами зборів.

На підставі технічної документації, затвердженої розпорядженням голови Первомайської райдержадміністрації від 14.10.2010 року №332-р Про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки (паї) громадянам України (22 чоловіки), про передачу у власність земельних ділянок згідно додатку, ОСОБА_2 видано державні акти на право власності на земельні ділянки площею 3,8690 га (серія ЯЛ № 601537 від 10.12.2010 року кадастровий номер 4825484600:02:000:2910, ділянка № НОМЕР_2 ) та площею 0,3945 га (серія ЯЛ № 601538 від 10.12.2010 року кадастровий номер 4825484600:02:000:2911, ділянка № НОМЕР_3 ), що підтверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області відділу у Первомайському районі від 08.10.2018 року № 571/118-18.

Тобто на одну і ту саму земельну ділянку видано два державних акта, ці обставини встановлені, визнані сторонами та не потребують доказування, згідно ст. 82 ч.1 ЦПК України.

У відповідності до пункту 12 Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Ч. 1 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно вимог ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходження земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідно до ст.126 ЗК України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Ст. 152 ЗК України передбачені способи захисту прав на земельні ділянки. За змістом ст.ст.152,155 ЗК України визнання недійсним акта державного органу тягне за собою визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в абз.2 п.2 постанови від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , виходячи з положень стст.8,124 Конституції України, стст. 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, ст.15 ЦПК України, ст.12 Господарського процесуального кодексу України судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно із ч.1,3 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, що пов`язані з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку.

Вказана правова позиція викладена у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 10.10.2018 року у справі № 362/884/16-ц, а також у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 лютого 2013 р. у справі № 6-169цс12, в якій Верховний Суд послався на норму ч.1 ст. 155 ЗК України, згідно з якою у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При розгляді справи № 6-71цс12 Верховний Суд України 12.09.2012 року зробив правовий висновок, відповідно до якого в разі, якщо на підставі розпорядження органу державної влади в особи виникло право власності на земельну ділянку, позбавити її цього права цей орган може лише з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України , а не шляхом подальшого скасування розпорядження про передачу земельної ділянки у власність особи, нехай навіть і вищестоящим органом державної влади.

Ст. 81 ч.1 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі вище викладено, суд приходить до висновку про вірність обраного позивачкою способу захисту порушених прав, а саме визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки: площею 3,8690 га (серія ЯЛ №601537 від 10.12.2010 р. кадастровий номер 4825484600:02:000:2910 ділянка № НОМЕР_2 ) та площею 0,3945 га (серія ЯЛ №601538 від 10.12.2010 р. кадастровий номер 4825484600:02:000:2911 ділянка № НОМЕР_3 ), виданих на підставі розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації №332-р від 14.10.2010 року, а також про доведеність позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 82, 263, 265, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: площею 3,8690 га (серія ЯЛ №601537 від 10.12.2010 р. кадастровий номер 4825484600:02:000:2910 ділянка № НОМЕР_2 ) та площею 0,3945 га (серія ЯЛ №601538 від 10.12.2010 р. кадастровий номер 4825484600:02:000:2911 ділянка № НОМЕР_3 ), виданих на підставі розпорядження голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області від 14.10.2010 р. № 332-р на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України повні відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач: Первомайська районна державна адміністрація, вул. Чкалова, 12, м. Первомайськ, Миколаївська область, ЄДРПОУ: 04056546;

Відповідач: Головне Управління Держгеокадастру у Миколаївській області, проспект Миру, 34, м. Миколаїв, ЄДРПОУ: 39825404;

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07.05.2021 року.

Суддя: