Ухвала

від 07.05.2021 по справі 378/153/21

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/153/21

Провадження № 2/378/105/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2021 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду смт. Ставище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лайфселл про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 з посиланням на те, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Бобковою І.О. за номером 676 від 15 липня 2016 року вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер 3224283200:04:001:0172, площею 2,0 га, розташованої на території Іванівської сільської ради, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 липня 2016 року, за номером 1541534. У відповідності до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3221937412021 від 18.02.2021 року та відомостей що містяться у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів земельну ділянку, власником якої є позивач, зареєстровано 15 жовтня 2014 року Відділом Держземагентства у Ставищенському районі, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані. У період з 15 липня 2016 року по 31 грудня 2019 року управління земельною ділянкою здійснювала ФОП ОСОБА_2 на підставі договору управління майном від 15 липня 2016 року. Протягом дії вказаного договору управителем щодо земельної ділянки було встановлено сервітут за договором про встановлення сервітуту №КІ 9009 від 1 серпня 2016 року із ТОВ лайфселл , припинений 31 грудня 2019 року за згодою сторін договору. У відповідності до умов вказаного договору згідно з договором про встановлення сервітуту № КІ 9009 від 1 серпня 2016 року ТОВ лайфселл надавалося право обмеженого строкового платного користування вищевказаною земельною ділянкою (Сервітут) з метою: проведення та експлуатації лінійних комунікацій для передачі електромагнітних сигналів, цифрової інформації, підведення електричної енергії, забезпечення заземлення; проведення та експлуатації комунікацій для передачі цифрової інформації та підведення електричної енергії, заземлення, поширене на обтяжений Сервітутом об`єкт у відповідності з узгодженою сторонами схемою; розміщення та експлуатації контейнерів з обладнанням базової станції мобільного зв`язку, антенно-фідерного та іншого телекомунікаційного обладнання, встановлення допоміжного обладнання, серед якого: кліматичного обладнання, енергетичного обладнання, систем охорони і сигналізації, автоматичних систем пожежогасіння, іншого; розміщення та експлуатації споруд для розміщення антенно-фідерних пристроїв, серед яких: щогли; розміщення огорожі з метою запобігання несанкціонованого доступу до споруд та обладнання Сервітуарія; розміщення необхідної для проведення робіт техніки та устаткування, складування матеріалів та обладнання на час проведення робіт, поширене на обтяжений Сервітутом об`єкт, у місцях, погоджених з володільцем. За згодою сторін договору про встановлення сервітуту №КІ9009 від 1 серпня 2016 року цей договір 31 грудня 2019 року було розірвано угодою між управителем - ФОП ОСОБА_2 та Сервітуарієм - ТОВ лайфселл та складено Акт від 31 грудня 2019 року, згідно із яким Сервітуарій повертає володільцю з строкового платного користування земельну ділянку, площею, 0.01 га, що знаходиться за адресою: с. Іванівка, Ставищенського району Київської області . Таким чином, до 31 грудня 2019 року право обмеженого користування земельною ділянкою із метою розміщення вищевказаного телекомунікаційного майна на умовах сервітуту мало ТОВ лайфселл . Під час огляду земельної ділянки у липні 2020 року, а також у жовтні 2020 року виявилося, що на ній присутнє телекомунікаційне обладнання та інше майно - баштова споруда (вежа металева, споруда електрозв`язку), приймально-передавальні пристрої (антени) мобільного зв`язку, металевий контейнер із обладнанням та металевий паркан, яке знаходиться на ній і на даний час. З огляду на те, що між відповідачем та позивачем припинено договірні відносини,- розміщення на земельній ділянці будь-якого майна відповідача без належних правових підстав, а також його комерційне використання, спричиняє шкоду законним інтересам власника земельної ділянки, як через неможливість її використання ним безпосередньо, так і внаслідок унеможливлення надання у користування іншим особам з метою отримання економічних вигод. На обґрунтування шкоди, заподіяної умисними протиправними діями відповідача позивачу, - збитків у вигляді доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), посилаються на договір про встановлення сервітуту №КІ9009 від 1 серпня 2016 року, відповідно до якого в користування Сервітуарію - ТОВ лайфселл надається земельна ділянка площею 0,1 га, розташована за адміністративними межами с. Іванівка для розміщення телекомунікаційного обладнання Сервітуарія та правами Сетвітуарія розміщувати та експлуатувати контейнери з обладнанням базової станції мобільного зв`язку, антенно-фідерного та іншого телекомунікаційного обладнання, встановлення допоміжного обладнання, систем охорони і сигналізації, автоматичних систем пожежогасіння, іншого; право розміщення та експлуатації споруд для розміщення антенно-фідерних пристроїв, серед якого: щогли. Щомісячна плата за обмежене користування Сервітутом, згідно п.5.1. договору, встановлюється з 1 липня 2016 року у розмірі 10 000 гривень.Таким чином, за надання права використання земельної ділянки відповідачу позивач мав змогу отримати 10 000 гривень на місяць. Враховуючи припинення сервітуту, встановленого вказаним договором ТОВ лайфселл втратило правові підстави утримувати будь-яке своє майно на даній земельній ділянці з 1 січня 2020 року. Отже, термін використання земельної ділянки без належних правових підстав становить з 1 січня 2020 року по 1 березня 2021 року - 14 повних календарних місяців, тому упущена вигода від розміщення відповідачем рухомого майна на земельній ділянці позивача складає 140000 гривень.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права власності нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер 3224283200:04:001:0172, площею 2,0 га, що знаходиться на території Іванівської сільської ради шляхом демонтажу належного йому рухомого телекомунікаційного майна - баштової споруди (вежі металевої, споруди електрозв`язку), яке належить ТОВ лайфселл ; стягнути з відповідача збитки, заподіяні йому внаслідок незаконного використання вказаної земельної ділянки у розмірі упущеної вигоди за час такого незаконного користування в сумі 140000 грн. та судові витрати у розмірі сплаченого судового збору та витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 22308 грн.

Представник позивача ОСОБА_3 до суду подав заяву, в якій просить провадження у даній справі закрити у зв`язку з відмовою від позову та повернути судовий збір (а.с. 189).

В підготовче засідання сторони не прибули, про час і місце розгляду справи в підготовчому засіданні повідомлені належним чином (а.с. 185), про причини неявки суд не повідомили.

Суд, розглянувши дану заяву, вважає, що її слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки позивач ОСОБА_1 відмовилася від позову, тому провадження по даній справі слід закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позивач відмовилася від позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 206, 142 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лайфселл про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування шкоди закрити у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від позову.

Повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору в сумі 700 (сімсот) гривень, сплачений нею по квитанції № 27016.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Т. Н. Скороход