Рішення

від 07.05.2021 по справі 904/1409/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2021р. Справа № 904/1409/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Союзенергомаш , м. Дніпро

До: Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат , м. Жовті Води

Про: стягнення 131 850, 72 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ НВО Союзенергомаш (позивач) звернувся з позовом до ДП Східний ГЗК (відповідач) про стягнення 131 850, 72 грн. ( в т.ч.: 124 374, 14 грн. - основна заборгованість; 5 043, 62 грн. - інфляційні втрати та 2 432, 96 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати поставленого товару за договором №266/13/72 Е від 01.04.19р. (укладеним між відповідачем та ТОВ ВО Союзенергомаш ); та правом позивача на підставі відповідного договору відступлення права вимоги (цесії) №87/7-2020 від 18.08.20р. (укладеного між ТОВ ВО Союзенергомаш та позивачем) вимагати сплати вищезазначеної заборгованості з відповідача.

Ухвалою суду від 01.03.21р. відкрито провадження у справі № 904/1409/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ДП Східний ГЗК (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи (поміж-іншим), що згідно п.4.2. договору про закупівлю товару від 01.04.19р. №266/13/72Е відповідач здійснює оплату отриманої партії товару по факту поставки з відстрочкою 60 календарних днів; пунктом 5.3. договору передбачено, що при поставці товару постачальник надає сертифікат, рахунок фактуру, видаткову накладну , товарно-транспортні документи; однак (за твердженням відповідача) позивачем до матеріалів позовної заяви не було додано рахунок на оплату, що у свою чергу не підтверджує настання обов`язку сплати відповідачем за поставлений товар, у результаті чого не виникає достатніх правових підстав для стягнення заявлених позовних вимог. Також заперечував проти нарахування 3% річних та інфляційних втрат, зазначаючи, що при їх нарахуванні позивачем було обрано невірний період нарахування.

ТОВ НВО Союзенергомаш (відповідач) своїм правом на надання відповіді на відзив не скористався.

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Від сторін жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.19р. між ДП Східний ГЗК (покупець) та ТОВ ВО Союзенергомаш (постачальник) укладено договір про закупівлю товарів №266/13/72Е, відповідно до умов якого та специфікації №1 ( а.с.14-16) постачальник 04.09.19р. здійснив поставку покупцю товару на загальну суму 181 644, 14 грн. ( що підтверджується відповідною видатковою накладною №СЕ-0000677 від 04.09.19р., а.с.17); а покупець відповідно до п.4.2. договору зобов`язався здійснити оплату отриманої партії товарів по факту його поставки протягом 60-ти календарних днів.

Згідно п. 5.3. договору : при поставці партії товарів постачальник надає сертифікат виробника, рахунок фактуру, видаткову накладну , товарно-транспортні документи.

Датою поставки товарів та переходу права власності на товари буде вважатися дата фактичної поставки товарів на склад покупця (п.5.4. договору). Відповідно до п. 6.1.1. договору покупець зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари. В п.12.7. договору сторони погодили, що зміна кредитора у зобов`язанні (в тому числі внаслідок можливого укладання і наступного виконання договору поруки) допускається лише за згодою боржника (а.с.9-13).

За твердженням позивача, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором відповідач оплату за поставлений товар у повному обсязі не здійснив (сплачено лише 57 270, 00 грн.); у зв`язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку) у відповідача рахується заборгованість за поставлений товар перед ТОВ ВО Союзенергомаш в розмірі 124 374,14 грн.

18.08.20р. між ТОВ ВО Союзенергомаш (цедент) та ТОВ НВО Союзенергомаш (цесіонарій, позивач) укладено договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого цедент відступив цесіонарієві, а цесіонарій набув права вимоги, належного цедентові, і став кредитором за договором поставки товару №266/13/72Е від 01.04.19р. між цедентом і ДП Східний ГЗК (боржник). (п.1.1. договору).

За цим договором цесіонарій набуває права вимагати від боржника належного виконання таких обов`язків: а) сплати боржником коштів, належних продавцю в сумі 124 374, 14 грн.; до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент пред`явлення вимоги. (п.3. договору).

Згідно п.9 договору цедент зобов`язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги протягом 3 (трьох) календарних днів з дня набрання чинності цим договором. (а.с.18-19).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п.12.7. договору ТОВ ВО Союзенергомаш направив відповідачу повідомлення №156 від 12.05.20р., в якому просив надати письмову згоду на передачу (поступку) ТОВ ВО Союзенергомаш своїх прав кредитора по зазначеному вище договору в частині права вимоги боргу у сумі 244 374, 65 грн., яка виникла на підставі видаткових накладних: №СЕ-0000616 від 12.08.19р. на суму 128 480, 50 грн. (разом з ПДВ), №СЕ-0000677 від 04.09.19р. на суму 181 644, 14 грн. (разом з ПДВ), №СЕ-0000721 від 26.09.19р. на суму 34 250, 00 грн. ( разом з ПДВ), що підписані та підтверджені боржником, ТОВ НВО Союзенергомаш (позивачу). (а.с.20).

22.09.20р. відповідач у своєму листі №13/6952 погодив відступлення права вимоги за договором №87/7-2020 та №88/7-2020 від 18.09.20р. (а.с.21).

Ув`язку з не оплатою відповідачем станом на 08.02.21р. вартості отриманого товару за договором №266/13/72Е від 01.04.19р. (видаткова накладна №СЕ-0000677 від 04.09.19р.), позивач звернувся з цим позовом до суду.

Окрім того, позивач посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 5 043, 62 грн. - інфляційних втрат та 2 432, 96 грн. -3% річних (а.с.2). На час винесення рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості ( з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних) не надав. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача складає 131 850, 72 грн.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). У відповідності із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань : згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур`єр . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р.; цього листа вміщено в газеті Бізнес від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах Законодавство і Ліга .

Відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р.: у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених у різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. Наприклад, гроші вносилися 27 жовтня 1994 в розмірі 2700 тис. Крб., 7 травня 1995 року - 5200 тис. Крб. і 25 грудня 1995 року - 11500 тис. крб. Всього 19400 тис. Крб. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, за результатами якої суд дійшов до висновку про обґрунтованість таких нарахувань; а тому заперечення відповідача в цій частині, суд оцінює критично. Також суд вважає необґрунтованими і інші заперечення відповідача та вважає за необхідне зазначити, що рахунок-фактура (рахунок на оплату) є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. За своїм призначенням рахунок-фактура не відповідає ознакам первинного документа, він не фіксує будь-якої господарської операції, розпорядження або дозволу на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку оплатити поставлений товар.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат (52210, м. Жовті Води, вул. Горького, буд.2; код ЄДРПОУ 14309787) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Союзенергомаш (49127, м. Дніпро, вул. Гаванська, 8; код ЄДРПОУ 43391055): 124 374, 14 грн. - заборгованості; 5 043, 62 грн. - інфляційних втрат; 2 432, 96 грн. - 3% річних та 2 270, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 07.05.21р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Васильєв