Рішення

від 22.04.2021 по справі 916/3394/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3394/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Кастрова М.С.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Танасійчук Г.М.,

від відповідача (ФОП Фурсової І.М.): Фурсова І.М., Марцюха В.В.,

від відповідача (ФОП Фурсова О.В.): Сакали М.Я., Горбачова Н.В.,

від третьої особи: Коваль І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради до фізичної особи-підприємця Фурсової Інни Михайлівни та фізичної особи-підприємця Фурсова Олександра Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про стягнення 402136,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.11.2020 р.: прийнято позовну заяву Одеської міської ради (далі - ОМР) до розгляду; відкрито провадження у справі № 916/3394/20; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент); призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 24.12.2020 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2020 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.01.2021 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2021 р., зокрема: за клопотанням Фурсова Олександра Васильовича (далі - Фурсов О.В.) продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 01.03.2021 р.; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 16.02.2021 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 26.02.2021 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 26.02.2021 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 16.03.2021 р., а від 16.03.2021 р. - до 29.03.2021 р.

Судове засідання 29.03.2021 р. не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Лічмана Л.В. в період з 22.03.2021 р. по 31.03.2021 р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2021 р. повідомлено учасників справи про те, що судове засідання для розгляду справи по суті відбудеться 13.04.2021 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.04.2021 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 22.04.2021 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2021 р. відмовлено у задоволенні клопотання Фурсова О.В. про закриття провадження у справі з мотивів, які будуть наведені в мотивувальній частині цього рішення.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 22.04.2021 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОМР звернулась в Господарський суд Одеської області з позовною заявою про:

- стягнення з фізичної особи-підприємця Фурсової Інни Михайлівни (далі - ФОП Фурсова І.М.) заборгованості у розмірі 23713,32 грн, з яких 19496,04 грн основного боргу, 1550,56 грн 3% річних та 2666,72 грн інфляційних нарахувань;

- солідарне стягнення з ФОП Фурсової І.М. та ФОП Фурсова О.В. 377984,73 грн заборгованості, з яких 339403,18 грн основного боргу, 13294,04 грн 3% річних, 14894,70 грн інфляційних нарахувань, 10392,81 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог ОМР посилається на приписи ст.ст.3,216,218,230,232 ГК України, ст.ст.96,120,206 ЗК України, ст.ст.377,525,526,541, 543,549,550,610-612,615,624,625,626,628 ЦК України, ст.289 ПК України, ст.ст.7,21,24 Закону України ,,Про оренду землі", ст.1 Закону України ,,Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст.1,2,11,41,54 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні", постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 916/1261/18, постанови Верховного Суду від 07.11.2018 р. у справі № 910/20774/17, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 30.01.2019 р. у справі № 922/175/18, від 22.11.2018 р. у справі № 903/962/17, від 17.10.2018 р. у справі № 916/1883/16, від 19.06.2018 р. по справі № 922/3655/17, умови договору оренди землі від 26.02.2007 р. б/н та додатку до нього, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 09.01.2007 р., акт приймання-передачі земельної ділянки, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, претензії від 11.04.2019 р. № 01-13/1592, від 29.07.2020 р. № 01-13/2719 з доказами їх надсилання відповідачам, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 14.05.2020 р. № 935 тощо та вказує на: порушення ФОП Фурсовою І.М. умов договору оренди землі від 26.02.2007 р. б/н в частині внесення орендної плати за період з 01.12.2017 р. по 08.01.2018 р.; порушення умов договору оренди землі від 26.02.2007 р. б/н в частині внесення орендної плати в період з 09.01.2018 р. по 31.08.2020 р. ФОП Фурсовою І.М. як орендарем, названим у договорі, та ФОП Фурсовим О.В. як особою, якою з 09.01.2018 р. отримано статус орендаря в зв`язку з набуттям права власності на половину приміщення, розташованого на орендованій земельній ділянці.

Департамент в письмових поясненнях підтримав позовні вимоги ОМР в повному обсязі, пославшись, серед іншого, на те, що несплата відповідачами орендної плати завдає шкоди інтересам територіальної громади м. Одеси.

У відзиві на позовну заяву Фурсов О.В. просив відмовити в задоволенні позову, оскільки:

- він не є стороною за укладеним між ОМР та Фурсовою І.М. договором оренди землі від 26.02.2007 р. б/н, жодні зміни до якого щодо орендаря не вносились. При цьому факт набуття Фурсовим О.В. права власності на 1/2 частини будівлі не свідчить про виникнення (зміну) речового права оренди землі. До того ж в п.9.4.5 договору оренди землі від 26.02.2007 р. б/н прямо зазначено, що до переоформлення ОМР прав третіх осіб на користування земельною ділянкою орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем у повному обсязі;

- ним з 2009 р. не здійснюється підприємницька діяльність, він не проживає на території України, а 18.01.2021 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про припинення Фурсовим О.В. підприємницької діяльності. Крім того, незважаючи на те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.02.2017 р. по справі № 1527/3743/12 визнано за Фурсовим О.В. право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі кафе-бару ,,Монте Крісто", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , інший співвласник Фурсова І.М. перешкоджає у наданні доступу Фурсову О.В. до вказаної будівлі;

- умовами договору та нормами діючого законодавства не передбачено солідарне стягнення орендної плати із співвласників будівлі;

- стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань унеможливлюється тим, що останні є похідними від вимог про стягнення основного боргу;

- нарахування пені передбачено в п.4.6 договору, в якому встановлено її розмір з урахуванням ст.16 Закону України ,,Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами", який втратив чинність з 01.01.2011 р.;

- ОМР всупереч приписам ч.6 ст.232 ГК України нараховано пеню за період, який перевищує шість місяців;

- позивачем при нарахуванні орендної плати не взято до уваги те, що законодавством звільнено орендарів земельних ділянок від сплати орендної плати за березень 2020 р.;

- ОМР помилково в розрахунку орендної плати застосувала ставку у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не врахувавши зміст власного рішення від 20.09.2011 р. № 1267-VI (із змінами), яким зменшено ставку до 3%.

ОМР у відповіді на відзив Фурсова О.В. не погоджується із викладеними в ньому твердженнями, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не враховують норми законодавства та правові висновки Верховного Суду по аналогічним справам. Позивач зазначає, що п.4.4 укладеного між сторонами договору передбачає можливість зміни розміру орендної плати без укладання додаткових угод у випадку, зокрема, коригування грошової оцінки земель м. Одеси, натомість ставка орендної плати в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути змінена тільки за згодою сторін або в судового порядку, докази чого відсутні. Також ОМР повідомляє, що розрахунок пені здійснено з урахуванням ч.6 ст.232 ГК України, а орендна плата за березень 2020 р. до стягнення не заявляється.

Фурсов О.В. в письмових запереченнях на відповідь на відзив зауважує, що ОМР не спростовано доводи стосовно: існування п.9.4.5 договору оренди; неможливості солідарного стягнення заборгованості; неправомірності нарахування пені на підставі закону, який втратив чинність. Окремо відповідач посилається на необхідність застосування до спірних правовідносин п.287.6 ПК України як спеціальної норми. Коментуючи відповідні твердження позивача, Фурсов О.В. звертає увагу суду на те, що п.4 рішення ОМР від 20.09.2011 р. № 1267-VI, яким змінено ставки орендної плати, зобов`язано виконавчий орган ради з питань земельних ресурсів вжити заходи щодо внесення змін до договорів оренди, а також на те, що зміна ставки орендної плати підпадає під випадки, передбачені п.4.4 орендної угоди.

ОМР подала прийняту судом до розгляду в підготовчому засіданні 16.02.2021 р. письмову заяву про зміну предмету позову, в якій, відмовляючись від солідарного стягнення частини основного боргу та збільшуючи розмір інфляційних втрат, просить:

- стягнути з ФОП Фурсової І.М. заборгованість у розмірі 138519,16 грн, з яких 120697,65 грн основного боргу (23713,32 грн - за період з 01.12.2017 р. по 08.01.2018 р., 114805,84 грн - за період з 09.01.2018 р. по 31.08.2020 р.), 4945,64 грн 3% річних, 7679,45 грн інфляційних нарахувань, 5196,42 грн пені;

- стягнути з ФОП Фурсова О.В. заборгованість у розмірі 263617,49 грн, з яких 238201,61 грн основного боргу за період з 09.01.2018 р. по 31.08.2020 р., 9094,17 грн 3% річних, 11125,29 грн інфляційних нарахувань, 5196,42 грн пені.

Фурсов О.В. в письмовому відзиві на уточнену позовну заяву просив відмовити в її задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.

ФОП Фурсова І.М. у відзиві на уточнену позовну заяву та додаткових поясненнях до нього просить відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що: заявлені до стягнення в судовому порядку кошти суттєво відрізняються від вимог претензії від 11.04.2019 р. № 01-13/1592; ОМР не зверталась з пропозиціями та не надсилала повідомлення щодо внесення змін до договору в зв`язку із зміною грошової оцінки земель м. Одеси; орендна плата з урахуванням п.4 рішення ОМР від 20.09.2011 р. № 1267-VI повинна бути розрахована як 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; розмір пені передбачено Законом України ,,Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами", який втратив чинність, а нарахування пені всупереч приписам ч.6 ст.232 ГК України здійснено за період, який перевищує шість місяців.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність тверджень учасників справи фактичним її обставинам та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

26.02.2007 р. між ОМР (Орендодавець) та ФОП Фурсовою І.М. (Орендар) укладено договір оренди землі (Договір), відповідно до умов якого Орендодавець на підставі Закону України ,,Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради від 29.09.2006 р. № 419-V надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 692 кв.м, що знаходиться у АДРЕСА_1 , згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною Договору (п.1.1 Договору).

В оренду передається земельна ділянка площею 692 кв.м, для будівництва, експлуатації та обслуговування будівлі кафе-бару, у т.ч. по угіддях: під капітальною одноповерховою забудовою - 80 (вісімдесят) кв.м; під проїздами, проходами та площадками - 46 (сорок шість) кв.м; під зеленими насадженнями - 566 (п`ятсот шістдесят шість) кв.м (п.2.1 Договору).

На земельній ділянці розташована будівля павільйону-бару, яка належить ФОП Фурсовій І.М. на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.2003 р., посвідченого Сакал І.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстраційним № 5748… (п.2.2 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва становить: 70867,72 грн, з урахуванням індексації за 2005 рік, згідно витягу № 35/С від 07.07.2005 р. з ,,Грошової оцінки земель міста Одеси", складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації об`єкта становить: 354338,60 грн, з урахуванням індексації за 2005 рік, згідно витягу № 35/С від 07.07.2005 р. з ,,Грошової оцінки земель міста Одеси", складеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах (п.2.3 Договору).

Договір укладено терміном на 25 (двадцять п`ять) років для будівництва, експлуатації та обслуговування будівлі кафе-бару (п.3.1 Договору).

Орендна плата за земельну ділянку площею 692 кв.м розрахована у розмірі 10 (десяти) відсотків від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 7086,77 грн на рік (на період будівництва); 35433,86 грн на рік (на період експлуатації). Орендна плата вноситься Орендарем з моменту підписання цього Договору у грошовій безготівковій формі (п.4.1 Договору).

Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради від 15.07.2005 р. № 4247-IV у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати та може збільшуватися ОМР в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні (п.4.2 Договору).

Орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця… Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. № 783 ,,Про проведення індексації грошової оцінки земель" (п.4.3 Договору).

Орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього Договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього Договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування ,,Грошової оцінки земель міста Одеси", яка затверджується рішеннями Одеської міської ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем (п.4.4 Договору).

…До переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазначеною в п.1 Договору, або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частини) орендна плата за земельну ділянку сплачується Орендарем за всю ділянку у повному обсязі (п.9.4.5 Договору).

Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.14.1 Договору).

Невід`ємними частинами Договору є: план земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень; акт визначення меж земельної ділянки в натурі; акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки (п.14.3 Договору).

Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не заперечується учасниками справи, на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16.02.2017 р. по справі № 1527/3743/12 Фурсовим О.В. набуто право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі кафе-бару ,,Монте Крісто", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим з 09.01.2018 р. відповідачі в рівних частках є власниками будівлі кафе-бару, для експлуатації та обслуговування якої укладено Договір.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В ч.3 ст.285 ГК України встановлено, що орендар зобов`язаний... своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За змістом ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України ,,Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.21 чинного Закону України ,,Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір оренди земельної ділянки.

Сторонами за Договором являються Орендодавець в особі ОМР та Орендар (-і): з моменту його укладання і до 08.01.2018 р. в особі ФОП Фурсової І.М.; з 09.01.2018 р. по 31.08.2020 р. в особі ФОП Фурсової І.М. та Фурсова О.В. в рівних частинах.

Роблячи висновок щодо набуття Фурсовим О.В. прав та обов`язків одного з Орендарів за Договором, господарський суд виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом ч.ч.1,2 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За положеннями п.,,е" ч.1 ст.141 ЗК України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України ,,Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 р. по справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 р. по справі № 913/661/17, від 06.03.2019 р. по справі № 914/2687/17, від 16.06.2020 р. по справі № 910/7020/19, від 19.01.2021 р. № 904/6332/19. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, те, що ОМР як Орендодавцем виконано належним чином взяті на себе обов`язки та передано в оренду земельну ділянку, те, що Фурсовим О.В. як Орендарем у порушення приписів чинного законодавства та умов Договору не внесено орендну плату за 23 дні січня 2018 р. (з 09.01.2018 р. по 31.01.2018 р.) в сумі 2874,41 грн, за період з лютого 2018 р. по лютий 2020 р. включно (25 місяців) та з квітня 2020 р. по серпень 2020 р. включно (5 місяців) в сумі 3874,21 грн за кожен місяць, те, що строки виконання відповідних зобов`язань настали (з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України та п.4.3 Договору орендна плата мала бути перерахована протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця), позовна вимога про стягнення з Фурсова О.В. підлягає задоволенню в сумі 119100,71 грн. У задоволенні решти позовної вимоги про стягнення основного боргу з Фурсова О.В. суд відмовляє, оскільки ОМР не вірно визначено розмір орендної плати.

Так, згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п.4.1 Договору закріплено, що орендна плата за земельну ділянку розрахована у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Пункт 4.4 Договору містить умову, за змістом якої коригування грошової оцінки земель міста Одеси, яка затверджується рішеннями ОМР, має наслідком зміну розміру орендної плати Орендодавцем без укладання додаткової угоди сторонами.

В матеріалах справи наявний витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки міста Одеси від 14.05.2020 р. № 935, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 692 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137600:13:009:0017, становить 1859622,06 грн.

Виходячи з названої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач визначив, що розмір орендної плати становить 185962,21 грн за рік (1859622,06 грн х 10%) та 15496,85 грн - за місяць.

Господарський суд вказує, що, маючи право за правилами п.4.4 Договору на збільшення орендної плати в односторонньому порядку в зв`язку зі зміною грошової оцінки земель м. Одеси, ОМР, розраховуючи розмір орендної плати, безпідставно проігнорувала зміст власного рішення ,,Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати на земельні ділянки в м. Одесі" від 20.09.2011 р. № 1267-VI (із змінами), згідно якого у випадку цільового використання земельної ділянки для розміщення закладів громадського харчування (ресторани, кафе, бари) підлягає застосуванню ставка в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, розмір орендної плати становить 92981,10 грн за рік (1859622,06 грн х 5%) та 7748,43 грн - за місяць.

Отже, Орендар в особі ФОП Фурсової І.М. мав сплатити орендну плату в розмірі 7748,43 грн за грудень 2017 р. та за 8 днів січня 2018 р. - 1999,59 грн. Після набуття 09.01.2018 р. Фурсовим О.В. статусу Орендаря він та ФОП Фурсова І.М. кожен мали сплатити по 2874,41 грн за 23 дні січня 2018 р. та 3874,21 грн щомісячно - за період з лютого 2018 р. по лютий 2020 р. включно (25 місяців) та з квітня 2020 р. по серпень 2020 р. включно (5 місяців).

Як вже зазначено вище, загальний розмір орендної плати Фурсова О.В. за спірний період складає 119100,71 грн, тому у позові про стягнення з Фурсова О.В. 238201,61 грн основного боргу слід частково відмовити.

Стосовно заявлених до стягнення з ФОП Фурсової О.В. 120697,65 грн основного боргу (23713,32 грн - орендна плата за період з 01.12.2017 р. по 08.01.2018 р., 114805,84 грн - орендна плата за період з 09.01.2018 р. по 31.08.2020 р.), то в цій частині суд зауважує, що:

- загальна сума її орендної плати (з урахуванням 5% ставки) за період з 01.12.2017 р. по 31.08.2020 р. становить 128848,73 грн (7748,43 грн за грудень 2017 р., 1999,59 грн - за 8 днів січня 2018 р., 119100,71 грн - за період з 09.01.2018 р. по 31.08.2020 р.);

- згідно розрахунку заборгованості, наданого ОМР, ФОП Фурсовою О.В. в рахунок погашення основного боргу сплачено 137000,00 грн, з яких 97000,00 грн - 29.12.2018 р., 40000,00 грн - 26.12.2019 р.

Відтак, господарський суд відмовляє у стягненні з ФОП Фурсової О.В. основного боргу, оскільки останній сплачено нею в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки Фурсовим О.В. взагалі не перераховано орендні платежі, а ФОП Фурсовою І.М. перераховано, проте несвоєчасно, господарський суд дійшов висновку, що:

1. Фурсов О.В. має сплатити:

- 4582,67 грн 3% річних, з яких: 222,61 грн нараховано на суму 2874,41 грн (23 дні січня 2018 р.) за період з 03.03.2018 р. по 30.09.2020 р.; 291,12 грн - на суму 3874,21 грн (лютий 2018 р.) за період з 31.03.2018 р. по 30.09.2020 р.; 281,25 грн - на суму 3874,21 грн (березень 2018 р.) за період з 01.05.2018 р. по 30.09.2020 р.; 271,70 грн - на суму 3874,21 грн (квітень 2018 р.) за період з 31.05.2018 р. по 30.09.2020 р.; 261,83 грн - на суму 3874,21 грн (травень 2018 р.) за період з 01.07.2018 р. по 30.09.2020 р.; 252,28 грн - на суму 3874,21 грн (червень 2018 р.) за період з 31.07.2018 р. по 30.09.2020 р.; 242,40 грн - на суму 3874,21 грн (липень 2018 р.) за період з 31.08.2018 р. по 30.09.2020 р.; 232,53 грн - на суму 3874,21 грн (серпень 2018 р.) за період з 01.10.2018 р. по 30.09.2020 р.; 222,98 грн - на суму 3874,21 грн (вересень 2018 р.) за період з 31.10.2018 р. по 30.09.2020 р.; 213,11 грн - на суму 3874,21 грн (жовтень 2018 р.) за період з 01.12.2018 р. по 30.09.2020 р.; 203,56 грн - на суму 3874,21 грн (листопад 2018 р.) за період з 31.12.2018 р. по 30.09.2020 р.; 193,68 грн - на суму 3874,21 грн (грудень 2018 р.) за період з 31.01.2019 р. по 30.09.2020 р.; 82,08 грн - на суму 1729,99 грн (січень 2019 р.) за період з 03.03.2019 р. по 30.09.2020 р.; 174,90 грн - на суму 3874,21 грн (лютий 2019 р.) за період з 31.03.2019 р. по 30.09.2020 р.; 165,03 грн - на суму 3874,21 грн (березень 2019 р.) за період з 01.05.2019 р. по 30.09.2020 р.; 155,47 грн - на суму 3874,21 грн (квітень 2019 р.) за період з 31.05.2019 р. по 30.09.2020 р.; 145,60 грн - на суму 3874,21 грн (травень 2019 р.) за період з 01.07.2019 р. по 30.09.2020 р.; 136,05 грн - на суму 3874,21 грн (червень 2019 р.) за період з 31.07.2019 р. по 30.09.2020 р.; 126,18 грн - на суму 3874,21 грн (липень 2019 р.) за період з 31.08.2019 р. по 30.09.2020 р.; 116,31 грн - на суму 3874,21 грн (серпень 2019 р.) за період з 01.10.2019 р. по 30.09.2020 р.; 106,75 грн - на суму 3874,21 грн (вересень 2019 р.) за період з 31.10.2019 р. по 30.09.2020 р.; 96,88 грн - на суму 3874,21 грн (жовтень 2019 р.) за період з 01.12.2019 р. по 30.09.2020 р.; 87,33 грн - на суму 3874,21 грн (листопад 2019 р.) за період з 31.12.2019 р. по 30.09.2020 р.; 77,48 грн - на суму 3874,21 грн (грудень 2019 р.) за період з 31.01.2020 р. по 30.09.2020 р.; 67,32 грн - на суму 3874,21 грн (січень 2020 р.) за період з 03.03.2020 р. (згідно п.4.3 Договору першим днем прострочення є 02.03.2020 р., проте позивач здійснює нарахування 3% річних з 03.03.2020 р., що є його правом) по 30.09.2020 р.; 58,43 грн - на суму 3874,21 грн (лютий 2020 р.) за період з 31.03.2020 р. по 30.09.2020 р.; 39,06 грн - на суму 3874,21 грн (квітень 2020 р.) за період з 31.05.2020 р. по 30.09.2020 р.; 29,22 грн - на суму 3874,21 грн (травень 2020 р.) за період з 01.07.2020 р. по 30.09.2020 р.; 19,69 грн - на суму 3874,21 грн (червень 2020 р.) за період з 31.07.2020 р. по 30.09.2020 р.; 9,84 грн - на суму 3874,21 грн (липень 2020 р.) за період з 31.08.2020 р. по 30.09.2020 р.;

- 5599,45 грн інфляційних втрат, з яких: 386,18 грн нараховано на суму 2874,41 грн (23 дні січня 2018 р.) за період з 03.03.2018 р. по 30.09.2020 р. (березень 2018 р. - вересень 2020 р.); 472,69 грн - на суму 3874,21 грн (лютий 2018 р.) за період з 31.03.2018 р. по 30.09.2020 р. (квітень 2018 р. - вересень 2020 р.); 438,19 грн - на суму 3874,21 грн (березень 2018 р.) за період з 01.05.2018 р. по 30.09.2020 р. (травень 2018 р. - вересень 2020 р.); 438,19 грн - на суму 3874,21 грн (квітень 2018 р.) за період з 31.05.2018 р. по 30.09.2020 р. (червень 2018 р. - вересень 2020 р.); 438,19 грн - на суму 3874,21 грн (травень 2018 р.) за період з 01.07.2018 р. по 30.09.2020 р. (липень 2018 р. - вересень 2020 р.); 468,59 грн - на суму 3874,21 грн (червень 2018 р.) за період з 31.07.2018 р. по 30.09.2020 р. (серпень 2018 р. - вересень 2020 р.); 468,59 грн - на суму 3874,21 грн (липень 2018 р.) за період з 31.08.2018 р. по 30.09.2020 р. (вересень 2018 р. - вересень 2020 р.); 387,62 грн - на суму 3874,21 грн (серпень 2018 р.) за період з 01.10.2018 р. по 30.09.2020 р. (жовтень 2018 р. - вересень 2020 р.); 316,38 грн - на суму 3874,21 грн (вересень 2018 р.) за період з 31.10.2018 р. по 30.09.2020 р. (листопад 2018 р. - вересень 2020 р.); 258,52 грн - на суму 3874,21 грн (жовтень 2018 р.) за період з 01.12.2018 р. по 30.09.2020 р. (грудень 2018 р. - вересень 2020 р.); 225,72 грн - на суму 3874,21 грн (листопад 2018 р.) за період з 31.12.2018 р. по 30.09.2020 р. (січень 2019 р. - вересень 2020 р.); 185,13 грн - на суму 3874,21 грн (грудень 2018 р.) за період з 31.01.2019 р. по 30.09.2020 р. (лютий 2019 р. - вересень 2020 р.); 73,65 грн - на суму 1729,99 грн (січень 2019 р.) за період з 03.03.2019 р. по 30.09.2020 р. (березень 2019 р. - вересень 2020 р.); 128,90 грн - на суму 3874,21 грн (лютий 2019 р.) за період з 31.03.2019 р. по 30.09.2020 р. (квітень 2019 р. - вересень 2020 р.); 89,27 грн - на суму 3874,21 грн (березень 2019 р.) за період з 01.05.2019 р. по 30.09.2020 р. (травень 2019 р. - вересень 2020 р.); 61,72 грн - на суму 3874,21 грн (квітень 2019 р.) за період з 31.05.2019 р. по 30.09.2020 р. (червень 2019 р. - вересень 2020 р.); 81,49 грн - на суму 3874,21 грн (травень 2019 р.) за період з 01.07.2019 р. по 30.09.2020 р. (липень 2019 р. - вересень 2020 р.); 105,37 грн - на суму 3874,21 грн (червень 2019 р.) за період з 31.07.2019 р. по 30.09.2020 р. (серпень 2019 р. - вересень 2020 р.); 117,35 грн - на суму 3874,21 грн (липень 2019 р.) за період з 31.08.2019 р. по 30.09.2020 р. (вересень 2019 р. - вересень 2020 р.); 89,60 грн - на суму 3874,21 грн (серпень 2019 р.) за період з 01.10.2019 р. по 30.09.2020 р. (жовтень 2019 р. - вересень 2020 р.); 62,05 грн - на суму 3874,21 грн (вересень 2019 р.) за період з 31.10.2019 р. по 30.09.2020 р. (листопад 2019 р. - вересень 2020 р.); 58,11 грн - на суму 3874,21 грн (жовтень 2019 р.) за період з 01.12.2019 р. по 30.09.2020 р. (грудень 2019 р. - вересень 2020 р.); 65,99 грн - на суму 3874,21 грн (листопад 2019 р.) за період з 31.12.2019 р. по 30.09.2020 р. (січень - вересень 2020 р.); 58,13 грн - на суму 3874,21 грн (грудень 2019 р.) за період з 31.01.2020 р. по 30.09.2020 р. (лютий - вересень 2020 р.); 69,96 грн - на суму 3874,21 грн (січень 2020 р.) за період з 03.03.2020 р. (згідно п.4.3 Договору першим днем прострочення є 02.03.2020 р., проте позивач здійснює нарахування інфляційних втрат з 03.03.2020 р., що є його правом) по 30.09.2020 р. (березень - вересень 2020 р.); 38,66 грн - на суму 3874,21 грн (лютий 2020 р.) за період з 31.03.2020 р. по 30.09.2020 р. (квітень - вересень 2020 р.); -4,01 грн - на суму 3874,21 грн (квітень 2020 р.) за період з 31.05.2020 р. по 30.09.2020 р. (червень - вересень 2020 р.) (за вказаний період мала місце дефляція); -11,73 грн - на суму 3874,21 грн (травень 2020 р.) за період з 01.07.2020 р. по 30.09.2020 р. (липень - вересень 2020 р.) (за вказаний період мала місце дефляція); 11,58 грн - на суму 3874,21 грн (червень 2020 р.) за період з 31.07.2020 р. по 30.09.2020 р. (серпень - вересень 2020 р.); 19,37 грн - на суму 3874,21 грн (липень 2020 р.) за період з 31.08.2020 р. по 30.09.2020 р. (вересень 2020 р.);

2. ФОП Фурсова І.М. має сплатити:

- 738,77 грн 3% річних, з яких: 211,44 грн нараховано на суму 7748,43 грн (грудень 2017 р.) за період з 31.01.2018 р. по 28.12.2018 р. (29.12.2018 р. відбулась оплата на суму 97000,00 грн); 95,85 грн - на суму 3874,21 грн (січень 2018 р.) за період з 03.03.2018 р. по 28.12.2018 р.; 86,93 грн - на суму 3874,21 грн (лютий 2018 р.) за період з 31.03.2018 р. по 28.12.2018 р.; 77,06 грн - на суму 3874,21 грн (березень 2018 р.) за період з 01.05.2018 р. по 28.12.2018 р.; 67,51 грн - на суму 3874,21 грн (квітень 2018 р.) за період з 31.05.2018 р. по 28.12.2018 р.; 57,64 грн - на суму 3874,21 грн (травень 2018 р.) за період з 01.07.2018 р. по 28.12.2018 р.; 48,08 грн - на суму 3874,21 грн (червень 2018 р.) за період з 31.07.2018 р. по 28.12.2018 р.; 38,21 грн - на суму 3874,21 грн (липень 2018 р.) за період з 31.08.2018 р. по 28.12.2018 р.; 28,34 грн - на суму 3874,21 грн (серпень 2018 р.) за період з 01.10.2018 р. по 28.12.2018 р.; 18,79 грн - на суму 3874,21 грн (вересень 2018 р.) за період з 31.10.2018 р. по 28.12.2018 р.; 8,92 грн - на суму 3874,21 грн (жовтень 2018 р.) за період з 01.12.2018 р. по 28.12.2018 р.;

- 2474,79 грн інфляційних втрат, з яких: 631,87 грн нараховано на суму 7748,43 грн (грудень 2017 р.) за період з 31.01.2018 р. по 28.12.2018 р. (лютий - грудень 2018 р.) (29.12.2018 р. відбулась оплата на суму 97000,00 грн); 278,56 грн - на суму 3874,21 грн (січень 2018 р.) за період з 03.03.2018 р. по 28.12.2018 р. (березень - грудень 2018 р.); 233,38 грн - на суму 3874,21 грн (лютий 2018 р.) за період з 31.03.2018 р. по 28.12.2018 р. (квітень - грудень 2018 р.); 200,78 грн - на суму 3874,21 грн (березень 2018 р.) за період з 01.05.2018 р. по 28.12.2018 р. (травень - грудень 2018 р.); 200,78 грн - на суму 3874,21 грн (квітень 2018 р.) за період з 31.05.2018 р. по 28.12.2018 р. (червень - грудень 2018 р.); 200,78 грн - на суму 3874,21 грн (травень 2018 р.) за період з 01.07.2018 р. по 28.12.2018 р. (липень - грудень 2018 р.); 229,50 грн - на суму 3874,21 грн (червень 2018 р.) за період з 31.07.2018 р. по 28.12.2018 р. (серпень - грудень 2018 р.); 229,50 грн - на суму 3874,21 грн (липень 2018 р.) за період з 31.08.2018 р. по 28.12.2018 р. (вересень - грудень 2018 р.); 152,98 грн - на суму 3874,21 грн (серпень 2018 р.) за період з 01.10.2018 р. по 28.12.2018 р. (жовтень - грудень 2018 р.); 85,67 грн - на суму 3874,21 грн (вересень 2018 р.) за період з 31.10.2018 р. по 28.12.2018 р. (листопад - грудень 2018 р.); 30,99 грн - на суму 3874,21 грн (жовтень 2018 р.) за період з 01.12.2018 р. по 28.12.2018 р. (грудень 2018 р.).

Стягнення решти 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем у зв`язку з невнесенням ФОП Фурсовою І.М. орендної плати з січня 2019 р. по липень 2019 р. включно, унеможливлюється тим, що ФОП Фурсовою І.М. 29.12.2018 р. сплачено 97000,00 грн, а 26.12.2019 р. - 40000,00 грн, а, отже, в названому періоді боргу не існує.

За таких обставин, позов про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань підлягає частковому задоволенню у зв`язку з допущеними позивачем арифметичними та методологічними помилками в розрахунках.

Господарський суд вказує, що під час розгляду цієї справи, а саме 18.01.2021 р., до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про припинення ФОП Фурсовим О.В. підприємницької діяльності, з огляду на що орендну плату та нараховані за її невнесення 3% річних та інфляційні втрати підлягають стягненню з Фурсова О.В. як фізичної особи, господарські зобов`язання якої в зв`язку з втратою статусу ФОП не припинились. На належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення Фурсовим О.В. підприємницької діяльності не впливає. Аналогічний правовий висновок зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 р. по справі № 910/8729/18.

Відмовляючи протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2021 р. у задоволенні клопотання Фурсова О.В. про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, суд виходить з того, що спірні правовідносини стосуються Фурсова О.В. не як фізичної особи, а як ФОП, та враховує правовий висновок Великої Палати Верховного суду, викладений в постанові від 03.07.2019 р. по справі № 916/1261/18.

В п.1 ч.1 ст.20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч.2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин. Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст.42 Конституції України). Це право закріплено й у ст.50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

З матеріалів справи вбачається, що Фурсова І.М. та Фурсов О.В. є в рівних частинах власниками кафе-бару ,,Монте Крісто", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать про те, що в спірний період (грудень 2017 р. - серпень 2020 р.) Фурсова І.М. та Фурсов О.В. були зареєстровані як ФОП. Запису про припинення Фурсовим О.В. підприємницької діяльності станом на дату звернення з позовом не існувало. Одним із видів діяльності відповідачів є обслуговування напоями та діяльність ресторанів ( Фурсова І.М. ) та діяльність барів ( Фурсов О.В. ). Користування відповідачами земельною ділянкою відбувається для розміщення закладу громадського харчування (кафе-бару).

Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку про те, що спір у цій справі за суб`єктним складом учасників та характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах.

Те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.02.2017 р. по справі № 1527/3743/12 визнано за Фурсовим О.В. та Фурсовою І.М. право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі кафе-бару ,,Монте Крісто", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не приймається судом до уваги, т.я вказане рішення не впливає на питання визначення юрисдикції цієї справи (не змінює господарського характеру спірних правовідносин сторін).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання... Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1 та 2 ст.551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства...

Таким чином, неустойка поділяється на встановлену законом, розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства, та договірну, розмір та підстави стягнення якої визначаються сторонами в самому договорі.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня, розмір якої визначається згідно зі ст.16 Закону України ,,Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетними цільовими фондами"… (п.4.6 Договору).

З огляду на те, що законодавством розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати не визначено, а Договір містить умову, яка пов`язує розмір пені з нормативно-правовим актом, який втратив чинність, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 5196,42 грн пені з кожного відповідача.

Хибними являються твердження Фурсова О.В. про те, що він не є стороною за Договором, жодні зміни до якого в цій частині не вносились, та те, що речове право оренди за Фурсовим О.В. не зареєстровано, оскільки існування вказаних обставин не є обов`язковими для набуття статусу Орендаря, який виникає в силу прямої вказівки закону, про що детальніше зазначено вище. При цьому п.9.4.5 Договору, згідно якого до переоформлення ОМР прав третіх осіб на користування земельною ділянкою орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем у повному обсязі, судом не застосовується, адже цей пункт не кореспондується з нормами земельного законодавства. Доводи щодо необхідності застосування до спірних правовідносин п.287.6 ПК України як спеціальної норми суд вважає безпідставними, т.я. в ній йдеться про сплату податку за земельні ділянки, який не є платежем, тотожним орендній платі.

Нездійснення Фурсовим О.В. підприємницької діяльності, його непроживання на території України, перешкоджання Фурсовою І.М. у наданні доступу Фурсову О.В. до будівлі, які, до речі, належними доказами не підтверджені, ніяким чином на юрисдикцію спору не впливають з огляду на наявність інших суттєвих ознак, які вже досліджені судом по тексту рішення та свідчать про виникнення між сторонами господарських відносин.

Посилання на те, що умовами договору та нормами діючого законодавства не передбачено солідарне стягнення орендної плати із співвласників будівлі, суд залишає без оцінки, т.я. позивачем змінено предмет позову та виключено з нього вимогу про солідарне стягнення боргу.

Твердження Фурсова О.В. про нарахування ОМР орендної плати за березень 2020 р. суперечать змісту розрахунку ціни позову.

Відносно того, що ОМР помилково в розрахунку орендної плати не застосувала ставку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, потрібно зазначити, що таке посилання Фурсова О.В. не ґрунтується на змісті рішення від 20.09.2011 р. № 1267-VI, яким для розміщення закладів громадського харчування встановлено ставку орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Доводи Фурсової І.М. стосовно того, що заявлені до стягнення в судовому порядку кошти суттєво відрізняються від вимог претензії від 11.04.2019 р. № 01-13/1592, а також того, що ОМР не зверталась з пропозиціями та не надсилала повідомлення щодо внесення змін до Договору в зв`язку із зміною грошової оцінки земель м. Одеси, господарський суд не приймає до уваги, т.я.: направлення претензії з одними вимогами не позбавляє права на подачу позову з іншими вимогами; пропозиція щодо внесення змін до Договору в зв`язку із зміною грошової оцінки земель м. Одеси не повинна надсилатись з огляду на передбачення в п.4.4 Договору можливості автоматичної зміни умов Договору.

Насамкінець суд вважає за потрібне зупинитись на твердженнях ОМР про те, що її ж рішення від 20.09.2011 р. № 1267-VI, яким зменшено ставку орендної плати з 10% до 5%, не є обов`язковим, і для застосування ставки в розмірі 5% потрібна згода сторін або відповідне судове рішення.

В названому контексті суд погоджується з ОМР в частині відсутності в п.4.4 Договору умови, яка передбачає автоматичну зміну розміру орендної плати у випадку зміни її ставки.

Між тим, згідно ч.1 ст.73 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням ОМР ,,Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати на земельні ділянки в м. Одесі" від 20.09.2011 р. № 1267-VI (із змінами) встановлено, що у випадку цільового використання земельної ділянки для кафе або бару підлягає застосуванню ставка в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В п.2 цього рішення закріплено, що нові ставки вводяться в дію з 20.09.2011 р. Пунктами 4 та 5 доручено Одеському міському управлінню земельних ресурсів ОМР вжити заходи щодо внесення змін до договорів оренди та відстежити результативність даного рішення через один рік з дня його прийняття.

Таким чином, ОМР як представницький орган територіальної громади м. Одеси вирішила зменшити для Орендаря за Договором ставку орендної плати та поклала на власний виконавчий орган обов`язок внести зміни до діючої угоди.

На теперішній час в результаті бездіяльності посадових осіб виконавчого органу ради, котрими не виконано обов`язкове для них рішення та не ініційовано зміни до Договору, та бездіяльності ОМР, посадові особи якої не перевірили виконання рішення, виникла ситуація, в якій ОМР як Орендар відмовляється керуватись положеннями чинного її рішення та намагається перекласти наслідки своєї бездіяльності на Орендарів, які в жодному разі не повинні нести матеріальні втрати в зв`язку з неналежним виконанням обов`язків посадовими особами місцевого самоврядування.

З урахуванням наведеного, загальних засад цивільного законодавства, якими згідно п.6 ч.1 ст.3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність, наявність яких буде поставлена під сумнів у разі, якщо суд погодиться з посиланнями ОМР на те, що за невиконання його органом або самим позивачем власного рішення має відповідати інша особа, яка мала повне право очікувати від посадових осіб правомірності у поведінці, господарський суд доходить висновку про застосування до спірних правовідносин ставки орендних платежів на рівні 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Фурсової Інни Михайлівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код 26597691, на рахунок: населений пункт - Одеська міська ТГ, отримувач - ГУК в Одеській області/м. Одеса/, код отримувача 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 888999980334139815000015744, код класифікації доходів бюджету - 18010900, найменування коду класифікації доходів бюджету - ,,орендна плата з фізичних осіб") 738/сімсот тридцять вісім/грн 77 коп. 3% річних, 2474/дві тисячі чотириста сімдесят чотири/грн 79 коп. інфляційних нарахувань.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Фурсової Інни Михайлівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код 26597691) на рахунок юридичного департаменту Одеської міської ради (код 26302537, р/р UA808201720344250211000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 48/сорок вісім/грн 20 коп. судового збору.

Стягнути з Фурсова Олександра Васильовича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код 26597691, на рахунок: населений пункт - Одеська міська ТГ, отримувач - ГУК в Одеській області/м. Одеса/, код отримувача 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 888999980334139815000015744, код класифікації доходів бюджету - 18010900, найменування коду класифікації доходів бюджету - ,,орендна плата з фізичних осіб") 119100/сто дев`ятнадцять тисяч сто/грн 71 коп. заборгованості за договором оренди, 4582/чотири тисячі п`ятсот вісімдесят дві/грн 67 коп. 3% річних, 5599/п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять/грн 45 коп. інфляційних нарахувань.

Стягнути з Фурсова Олександра Васильовича ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код 26597691) на рахунок юридичного департаменту Одеської міської ради (код 26302537, р/р UA808201720344250211000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 1939/одну тисячу дев`ятсот тридцять дев`ять/грн 25 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 травня 2021 р.

Суддя Л.В. Лічман