Рішення

від 06.05.2021 по справі 235/1358/21

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/235/834/21

Справа №235/1358/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2021 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник- адвокат Крайній О.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю Мілоан про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови про звернення стягнення на доходи боржника, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В.,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник- адвокат Крайній О.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю Мілоан про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови про звернення стягнення на доходи боржника, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.03.2020 року між ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю Мілоан укладено кредитний договір №1474833 за умовами якого позивач отримав кредит у сумі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень строком на 15 днів з 27 березня 2020 року по 11 квітня 2020 року, сума за цим договором без врахування тіла кредиту 8400,00 грн в грошовому виразі та 1460,00 відсотків річних у процентах. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 22400,00грн.

Як стало відомо позивачу через бухгалтерію підприємства про примусове стягнення, що з жовтня 2020 року з її заробітної плати відраховуються у встановлені терміни щомісячно кредитні кошти.

При зверненні до товариства з питань, що стосуються сплати кредиту, через особистий кабінет дізналась суму для повного погашення боргу у розмірі 34433,27 грн. Отримати консультацію відповідача з остаточної суми заборгованості неможливо.

Приблизно на початку грудня 2020 року позивач отримала копію постанови від 30.09.2020 року приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. про звернення стягнення на заробітну плату пенсію, стипендію та інші доходи боржника, в якій зазначено, що виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника проведені при примусовому виконанні виконавчого напису №12837 від 20.07.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Мілоан заборгованості в загальному розмірі 38200,00грн. Згідно вказаної постанови відрахування із доходів боржника здійснюватиметься у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 38200,00грн (сума вказана з урахуванням основної винагороди приватного виконавця - 3820,83грн та витрат виконавчого провадження - 400,00грн).

Вважає за необхідне зазначити, що ані самого виконавчого напису, ані розрахунку суми, що стягується в примусовому порядку за виконавчим написом, позивач не отримував.

Крім цього, у рішенні від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що положення п. п. 22, 23 ст. ст. 1,11 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Таким чином, у позивача є підстави для звернення до суду з вимогами про захист його порушених прав як споживача.

Між тим, позивач вважає, що зазначений виконавчий напис не є безспірним, оскільки у даному випадку з урахуванням того, що останній платіж на повернення кредитних коштів був зроблений у квітні 2020 року, на момент вчинення виконавчого напису (20.07.2020 року).

Позивачка просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №12837, вчинений 20.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Мілоан заборгованості в загальному розмірі 38200,00 грн; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Романа Васильовича від 30.09.2020 року по виконавчому провадженню №62915676 про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04.03.2021 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в поряду спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що відповідач заперечує проти позову з наступних підстав.

Щодо вирішення питання про підсудність справи.

Відповідач заперечує щодо віднесення правовідносин, які склалися між товариством та позичальником з приводу заявленого спірного питання, як таких, де позивач виступає - споживачем. Стверджує, що кредитний договір і отримані позивачем кредитні кошти не підпадають під ознаки споживчого кредитування. Звертає увагу суду на те, що позивачем не обґрунтовано підстав вважати його споживачем за кредитним договором і не надано доказів на які цілі витрачені кредитні кошти.

Із зазначеного слід дійти висновку, що представником, під час визначення територіальної підсудності справи саме суду, здійснене невірне припущення, а відповідно не може бути застосована ч. 5 ст. 28 ЦПК України при визначенні підсудності цієї справи.

З характеру спірних правовідносин у справі слід дійти висновку про необхідність застосування ч. 2 ст. 27 ЦПК України, яка визначає підсудність - за місцезнаходженням відповідача.

Відповідач зареєстрований у АДРЕСА_1 , що територіально обслуговується Шевченківським районним судом м. Києва, який знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідач заявляє клопотання про передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва - за місцезнаходженням відповідача.

Додатково до зазначеного, відповідач звертає увагу суду щодо невірного визначення підсудності справи.

У позові заявлена вимога щодо оскарження дій виконавця, порядок оскарження чого врегульований частиною 2 статті 74 Закону України Про виконавче провадження , яка закріплює наступне: Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та ... щодо виконання рішень інших органів ... можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом .

Щодо підстав для залишення позову без розгляду через подання позовної заяви особою, від імені заінтересованої особи, яка не має повноважень на ведення справи.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина 7 статті 177 ЦПК України).

Виходячи із зазначених норм процесуального права, з урахуванням наявних відомостей щодо наданих до позовної заяви документів (згідно додатку), обов`язок позивача надати всі документи, що подаються до суду - сторонам по справі (частина 1, 2, 8, 9 статті 83 ЦПК України), а також враховуючи, що частиною 9 статті 83 ЦПК України передбачено: Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними , відповідач зазначає, що разом із позовною заявою та ухвалою суду, у листі, який надійшов на адресу Відповідача наявні не всі додатки, що зазначені у позові, зокрема відсутні: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.08.2018 року серія ДН № 5139; ордер АН № 1028267; клопотання про забезпечення позову;

клопотання про витребування доказів; квитанція судового збору.

У зв`язку із цим, відповідач заявляє про відсутність в нього документального підтвердження повноважень представника (зокрема - свідоцтва та ордеру) та відсутності наданих позивачем таких доказів, у зв`язку із чим відповідач просить суд залишити позов без розгляду, по факту чого постановити ухвалу.

Щодо підстав для залишення позову без розгляду: провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Позовна заява не містить ціну позову. У позові заявлено дві позовні вимоги: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений нотаріусом; скасувати постанову виконавця від 30.09.2020 року Про звернення стягнення на доходи Позивача по виконавчому провадженні № 62915676.

Вимога щодо оскарження дій виконавця врегульована частиною 2 статі 74 Закону України Про виконавче провадження , яка визначає, що: Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та ... щодо виконання рішень інших органів ... можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками і особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом .

Відповідач не досліджував строки та підстави щодо можливого звернення позивача із відповідною вимогою до суду у зв`язку із тим, що із цією вимогою позивач звернувся до суду не за належною спеціалізацією.

Щодо оскарження виконавчого напису, зазначена вимога стосується не лише оскарження дій нотаріусу, а оспорювання позивачем суми грошових коштів, які визнані нотаріусом як безспірні, а відповідно мова йде не з приводу оскарження дій нотаріуса в цілому, а лише в частині, що визначена спірним питанням по відношенню до конкретної суми.

Яку саме суму боргу позивач вважає такою, що не є безспірною, з підстав чого фактично і виник спір представник у позові не визначив, не описав, а відповідно така сума залишається нез`ясованою.

На думку відповідача, ціна позову за вимогою щодо оспорювання виконавчого напису, не може бути визначена без розуміння із якою сумою боргу, що не є безспірною, позивач не погоджується. Довести обґрунтувати заявлену вимоги зобов`язаний позивач.

З урахуванням вище зазначеного факту невірно визначеної підсудності справи, недоведеності - необґрунтованості у позовній заяві твердження, що позивач є споживачем, обов`язок оплатити судовий збір позивачем не виконаний, а твердження щодо звільнення позивача від сплати судового збору є незаконним відповідач також стверджує, що разом із позовною заявою не отримав документів, які зазначені як додаток у позові, а саме: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.08.2018 року серія ДН № 5139;

ордер АН№ 1028267; клопотання про забезпечення позову; клопотання про витребування доказів; квитанція судового збору.

Відповідач заявляє про: відсутність у відповідача документального підтвердження оплати судового збору та наявність позивача оплатити такий судовий збір; відсутність у відповідача документального підтвердження повноважень представника, відсутність у відповідача попереднього орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які понесені позивачем, всіх додатків до позовної заяви та відсутності наданих позивачем таких документів раніше.

в урахуванням зазначеного, Відповідач просить суд залишити позов без розгляду, по факту чого постановити ухвалу.

Щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонам

З позовної заяви Позивача випливає, що представництво його інтересів здійснюється адвокатом. Позивач не обмежений у часі щодо доведення розміру понесених ним судових витрат.

За відсутності у відповідача документів, які за Законом позивач зобов`язаний був надати разом із позовною заявою та не надав, є підстави вважати, що під час розгляду справи без участі відповідача (про що заявлене клопотання), може бути порушене право відповідача, що фактично вже має місце із урахуванням вище описаного, в частині розподілу судових витрат, коли позивачем буде дозаявлено здійснені ним витрати на професійну правничу допомогу, яку здійснює Представник.

Щодо заперечення проти будь-яких заяв та клопотань позивача.

У справі відсутні належні, допустимі і достатні докази, на підставі яких суд може прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Правова позиція позивача є всього лише припущенням, що не ґрунтується, а ні на доказах, а ні на нормах права, з чого слід дійти висновку, що суд не може задовільнити позовні вимоги позивача виключно на припущенні.

В той же час, із порушенням вимог процесуальних норм щодо надання суду всіх доказів разом із позовною заявою, а також ненаданням обґрунтування і документального підтвердження щодо неможливості позивачем отримати відповідні докази, у справі заявлене клопотання, яке задоволено судом, щодо витребування документів у нотаріуса і виконавця.

Відповідач заперечує щодо заявленого позивачем клопотання і просить суд в подальшому не задовільнять клопотання позивача без отримання правової позиції відповідача.

Щодо заперечення заявлених позовних вимог та їх недоведеність

Позивачем не оскаржується факт грошових вимог до нього з боку відповідача, а також не ставиться питання щодо недійсності кредитного договору, а відповідно ці питання - не є предметом спору.

Позивач послався на статтю 88 Закону України Про нотаріат і зазначив, що сума боргу не безспірною.

Однак, невизнання та/або незгода позивача з безспірністю суми кредитної заборгованості не може гуртуватись на простому небажанні оплачувати борг по кредитному договору. Позивачем не зазначається жодних доказів заявленого обґрунтування, а наводиться припущення щодо порушення норм закону. В такий спосіб здійснюється неналежне виконання покладених на нього обов`язків обґрунтувати позовні вимоги та надати суду докази на підтвердження заявлених у позові вимог.

Для правильного застосування положень ст. 87 та ст. 88 Закону України Про нотаріат , суд повинен перевірити доводи позивача в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису позивач мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинень; - нотаріусом виконавчого напису. Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріально- права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата ВС у постанові від 27.03.2019 року у цивільні; справі №137/1666/16-ц .

З урахуванням відсутності у справі документів, які б міг дослідити суд, вирішити цей спір і дотриманням загальних принципів судочинства - не представляється можливим, а відповідно позові вимоги позивача - не підлягають задоволенню.

Щодо безспірності заявленої до стягнення суми боргу.

Кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено в електронній формі.

Згідно п. 6.1 Кредитного договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ІТС).

Укладаючи Кредитний договір, позивач та відповідач вчинили дії визначені ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України Про електронну комерцію щодо досягнення згоди з усіх істотних умов договору, шляхом пропозиції відповідача укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепт позивачем та підписання з використанням одноразового ідентифікатору в якості електронного підпису, ввівши такий ідентифікатор в особистому кабінеті в ІТС відповідача в спеціальне поле відповіді про прийняття пропозиції укласти електронний кредитний договір (акцепту) у формі електронного повідомлення та натиснув підписати , внаслідок чого кредитний договір було укладено.

Інформація на веб-сайті надана Товариством з дотриманням всіх вимог законодавства, шляхом викладення її в чіткій, зрозумілій та доступній формі.

Таким чином, кредитний договір є таким, що укладений у письмовій формі та відповідає вимогам законодавства.

Пункт 1.5.2. кредитного договору передбачає: Проценти за користування кредитом 4200.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користувань ; кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована .

Пункт 1.6. Кредитного договору вказує, що: Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3 цього Договору .

Пунктом 2.2.3 кредитного договору визначає, що: Проценти нараховуються за стандартною (базовою ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощопвизначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандарти (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п. 1 - продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Якщо після настання дати встановленої п.1.4 Договору позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинене Товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення Товариством в

односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням товариства. Незважаючи на інші умови договору сторони домовились, що якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в період прострочення позичальника нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника .

Таким чином, сторони погодили, якщо позичальник всупереч умовам кредитного договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6, в період прострочення позичальника, нараховуються за вибором позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Кредитного договору.

Таким чином, твердження позивача щодо необізнаності і нерозуміння факту нарахування процентів за кредитним договором є штучним введенням суд в оману.

Постанова КМУ № 1172, пункт 2 розділу Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин передбачає, що для одержання виконавчого напису стягувачем подаються такі документи: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Такі документи були надані нотаріусу, що підтверджується зокрема фактом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

На підтвердження здійснення фінансової операції з видачі кредиту згідно кредитного договору, серед документів переданих нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відповідачем надано кредитний договір, претензія із доказами її направлення позивачу, виписка з бухгалтерського рахунку по кредитному договору із зазначенням суми заборгованості та її складової, які відповідають вимогам Постанови КМУ № 1172, а також зокрема і Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Відповідач не є банківською установою, відповідно не здійснює відкриття, обслуговування банківських рахунків фізичних осіб, а надає послуги з кредитування фізичних осіб, шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що вказав сам позивач в тексті анкети-заяви на отримання кредиту.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що умовами кредитного договору (пункти 1.5.2., 1.6) визначена процентна ставка, а також порядок нарахування процентів (пункт 2.2.3). Такі суми є безспірними. Позивач не надав до справи доказів існування спору між сторонами, що відповідно до частини 1 ст. 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком, а відповідно позов є необґрунтованим і вимоги недоведеними.

Представник відповідача просить суд задовольнити клопотання відповідача і провести розгляд справи без участі Відповідача; задовольнити клопотання відповідача щодо визначення підсудності справи і передати справу для подальшого проведення судового провадження до Шевченківського районного суду міста Києва; розглянути клопотання відповідача викладене у пункті 2 відзиву та у разі подання позовної заяви від імені заінтересованої особи представником, який не має повноважень на ведення справи - залишити позов без розгляду; розглянути клопотання відповідача викладене у пункті 3 відзиву та у разі, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк - залишити позов без розгляду; у відповідності до пункту 7 частини 3 статті 178 ЦПК України відповідач заявляє заперечення щодо розміру судових витрат не понесених позивачем, так як позивачем не було сплачено визначений Законом розмір судового збору у відповідності до ціни позову, яка не визначена; відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог, що заявлені позивачем стосовно визнання виконавчого напису вчиненого нотаріусом таким, що не підлягає виконанню; вирішити питання щодо розподілу судових витрат, поклавши їх на позивача та за наявності заявлених позивачем судових витрат на правничу допомогу, задовільнити клопотання відповідача викладене в пункті 4 відзиву і не задовольняти такі вимоги позивача, за умови не співмірності - зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

До судового засідання не з`явились сторони та представники сторін, надали відповідні заяви про розгляд справи без їх участі. Треті особи пояснень щодо позову не надали, до судового засідання не з`явились.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предметом даного спору є визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню.

За вимогами пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За загальним правилом згідно із частиною 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За правилами альтернативної підсудності згідно із частиною 12 статті 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно із частиною 1 статті 24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

ОСОБА_1 , відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 23.06.2020 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).

12.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинений виконавчий напис № 12837 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Мілоан грошових коштів в загальній сумі 38200,00 грн (а.с. 47).

Зазначений напис виконується шляхом звернення стягнення на заробітну плату позивачки, яка працює у ПРАТ ШУ Покровське , яке розташоване у місті Покровськ Донецької області (а.с.14).

Помилковим є твердження представника про направлення цивільної справи за підсудністю. Місцем виконання рішення є саме м. Покровськ, отже за правилами ч. 12 ст. 28 ЦПК України дана справа є підсудною Красноармійському міськрайонному суду Донецької області.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Частиною 4 статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". В матеріалах цивільної справи наявний ордер серії АН № 1028267 на надання правничої допомоги (а.с.22), а також копія свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.21).

Таким чином, повноваження представника позивачки адвоката Крайнього О.В. підтверджені належним чином. Перевірка повноважень представника є обов`язком суду під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, а також під час судового засідання. В ухвалі суду від 04.03.2021 року зазначено, що позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, дотримано правила підсудності, та відсутні підстави визначені статями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви та відмови у відкриття провадження у справі.

Щодо твердження представника відповідача про необхідність вказання ціни позову суд зазначає, що ціна позову вказується, якщо позов має майновий характер, в даному випадку заявлені вимоги немайнового характеру. Позивачем не оскаржуються дії нотаріусу, а також позивачем не заявляються вимоги про стягнення витрат на правничу допоомогу.

На виконання ухвали суд від 04.03.2021 року приватним виконавцем надано копію матеріалів виконавчого провадження № 62915676 (а.с.36-58).

В матеріалах виконавчого провадження наявний виконавчий напис від 20.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 12837. У виконавчому написі зазначено, що сума заборгованості складає 38200,00 гривень, в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 14000,00 гривень, прострочена заборгованість за комісією становить 4200,00 гривень, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 20000,00 гривень. Стягнення проводиться за період з 11 квітня 2020 року по 10 червня 2020 року (а.с.47).

01.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого напису (а.с.51-52).

Постановою приватного виконавця від 30.09.2020 року звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 (а.с.14).

Кредитний договір № 1474833 від 27.03.2020 року укладено між ТОВ Мілоан та ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1.1 договору предметом даного договору є надання позичальнику грошових кошті (фінансовий кредит) у сумі 14000,00 гривень, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором.

П. 1.3 договору передбачено, що кредит надається строком на 15 днів з 27.03.2020 року. П. 1.4 договору передбачено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 11.04.2020 року.

Таким чином термін дії кредитного договору з 27.03.2020 року по 11.04.2020 року (а.с.15-17).

З наданих на виконання ухвали суду від 04.03.2021 року приватним виконавцем Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. матеріалів вбачається, що до заяви на вчинення виконавчого напису додано кредитний договір № 1474833 від 27.03.2021 року, копії реєстру поштових відправлень рекомендованих листів, розрахунок заборгованості, копія довіреності представника (а.с.89-90).

Відповідно до графіку розрахунків, який є додатком № 1 до кредитного договору, до сплати кредит - 14000,00 гривень, комісія за надання кредиту - 4200,00 гривень, проценти 4200,00 гривень, разом 22400 гривень (а.с.18).

Відповідно до виписки з особового рахунку, яка надана нотаріусу з заявою на вчинення виконавчого напису, заборгованість складає: прострочене тіло - 14000,00 гривень, прострочені відсотки - 20000,00 гривень, прострочена комісія - 4200,00 гривень. Всього 38200,00 гривень (а.с.91).

Таким чином, виходячи з заявленої суми проценти станом на 11.04.2020 року складали 4200,00 гривень, на 10.06.2020 року - 20000 гривень. Тобто позикодавець продовжував нараховувати проценти вже після закінчення терміну дії кредитного договору. Приватний нотаріус на це не звернув уваги.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 87 Закону України Про нотаріат передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 88 цього закону встановлює умови вчинення виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності виконавчий напис видається у межах цього строку.

Стаття 89 закону передбачає, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата(рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувана; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачується стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріусу.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Пунктом 2 цього Переліку передбачено, що кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України Про нотаріат виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Верховний суд України у справі за № 6-887цс17 висловив правову позицію, та зазначив, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У виконавчому написі вказано, що заборгованість стягується за період з 11.04.2020 року по 10.06.2020 року. Розрахунок заборгованості за кредитним договором суду не надано. Позивач не заперечує факту укладання кредитного договору і цей факт не спростовується матеріалами справи. Кінцевий термін повернення кредиту 11.04.2020 року, тому і строк дії договору закінчився 11.04.2020 року.

Згідно із ч.1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, вимоги банку про стягнення процентів після 11.04.2020 року не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

При зверненні банку до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у ОСОБА_1 була можливість оспорювати наданий банком розрахунок боргу та ставити перед судом питання про перерахунок нарахованих процентів та про законність включення до кредитного договору обов`язку сплачувати комісію. Нотаріус, при посвідченні виконавчого напису, не звернув уваги на ці питанння.

Як роз`яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні , при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України Про нотаріат виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Вказані обставини не дають суду підстав вважати вказаний у виконавчому написі розмір заборгованості позичальника безспірним, а виконавчий напис винесеним відповідно до чинного законодавства України.

Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Нормами чинного законодавства України передбачено такий спосіб захисту порушеного права як визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Представником відповідача до відзиву не надано жодного доказу, який б підтвердив обґрунтованість вимог відповідача в якості стягувача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 12837, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу 20 липня 2020 року, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Накладення арешту на рахунки позивача, на які йому перераховується заробітна плата, відбувалось в межах виконання приватним виконавцем виконавчого напису.

Відповідно до п.5 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Частинами 1 та 2 статті 40 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Оскільки суд виконавчий напис нотаріусу визнає таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження підлягає закінченню, відповідно до статті 39 Закону України Про виконавче провадження , як наслідок приватний виконавець знімає арешт, накладений на майно (кошти) боржника, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 04.03.2021 року зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 62915676 (а.с.33).

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 454,00 гривень за клопотання про забезпечення позову, яке було судом задоволено. Ухвалою суду від 26.04.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору та надано строк позивачці для усунення недоліків, а саме сплати судового збору. Судовий збір в розмірі 908,00 гривень сплачено 27.07.2021 року, квитанція долучена до матеріалів справи.

Таким чином, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1362,00 гривень.

Керуючись ст.18 ЦК України, Законом України Про нотаріат , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник- адвокат Крайній О.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю Мілоан про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови про звернення стягнення на доходи боржника, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В.,- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №12837, вчинений 20.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Мілоан заборгованості в загальному розмірі 38200,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мілоан на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із сплаченого нею зверненні судового збору в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду або через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 . Адреса: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 . Адреса: АДРЕСА_3 . Свідоцтво від 30.08.2018р. ДН № 5139.

Відповідач: ТОВ Мілоан , м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21. Код ЄДРПОУ 40484607.

Третя особа: третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, м. Житомир, вул. В.Бердичівська, буд. 35. РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович. Адреса: м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, оф. 31.

Повний текст рішення виготовлено 06.05.2021 року.

Суддя С.М.Хмельова